Постанова

від 07.07.2014 по справі 802/1860/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

07 липня 2014 р. Справа № 802/1860/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мультян Марини Бондівни,

секретаря судового засідання: Павліченко Аліни Володимирівни

представників сторін:

позивача: Парпальос В. В., Пірникози Б. А . - представники на підставі довіреностей

відповідача: не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі

третьої особи 1: Горового С.І. - представник на підставі довіреності

третьої особи 2: не з'явився

третьої особи 3: ОСОБА_4- представник на підставі довіреності

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля"

до: реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції у Вінницькій області, треті особи товариство з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро", відділ держземагенства у Теплицькому районі, ОСОБА_5

про: визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" (далі - ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля") до реєстраційної служби Теплицького районного управління юстиції у Вінницькій області, треті особи товариство з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" (далі - ТОВ "Теплик-Агро"), відділ держземагенства у Теплицькому районі, ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в березні 2014 року товариство дізналося, що 18 вересня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" та ОСОБА_5 укладено договір від 18 вересня 2013 року. Вказаний договір зареєстровано 31 січня 2014 року відділом Державної реєстраційної служби у Теплицькому районі. Такі дії відповідача позивач вважає протиправними і така державна реєстрація підлягає скасуванню, оскільки право оренди вказаної земельної ділянки на момент реєстрації вже було зареєстроване за товариством з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля".

20 червня 2014 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, а саме: просить визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятого реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції Вінницької області від 31 січня 2014 року № 10554172 на підставі укладеного договору між фізичною особою ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" 18 вересня 2013 року.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро", проти задоволення адміністративного позову заперечував та просив врахувати подані письмові заперечення (а.с. 10-24).

Представник відділу держземагенства у Теплицькому районі в судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи 3 проти задоволення адміністративного позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників процесу та оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 1,7505 га, яка розташована на території Великомочульської сільської ради Теплицького району.

21 червня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" та ОСОБА_5 укладено договір оренди строком на 10 років (а.с. 8-9). Даний договір зареєстрований 22 серпня 2006 року за №040681300655 у відділі Держкомзему у Теплицькому районі Вінницької області, що підтверджується книгою записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі. Також, судом встановлено, що договір оренди від 21 червня 2006 року достроково розірваний не був.

Окрім того, як випливає із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні між ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" 18 вересня 2013 року укладено договір оренди землі строком на 5 років (а.с. 37-40) та відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 31 січня 2014 року №10554172 проведено державну реєстрацію (а.с. 51).

Листом від 31 січня 2014 року відділ Держемагенства у Теплицькому районі повідомив ОСОБА_5 про те, що інформація про договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0523781300:02:000:0115 площею 1, 7505 га на території Великомочульської сільської ради в Книгах записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, щодо договорів оренди землі відсутні (а.с. 48).

Визначаючись щодо позовних вимог суд враховує наступне.

Правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією, регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Законом України "Про Державний земельний кадастр", Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22 червня 2011 року.

Відповідно до частини 4 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно частини 4 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Керуючись статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна, розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

В порушення вимог чинного законодавства відповідач при реєстрації в Книзі реєстрації договору оренди, укладеного між ТОВ "Теплик-Агро" та ОСОБА_5, не перевірив належним чином, чи право оренди на цю земельну ділянку зареєстровано чи ні, внаслідок чого й здійснив повторну реєстрацію договору оренди цієї ж земельної ділянки.

Окрім того, реєстрація договорів оренди землі з новим орендарем можлива лише після реєстрації угод про розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем.

Відповідно до п. 10 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17 жовтня 2013 року у разі подання заяви уповноваженою особою органові державної реєстрації прав, нотаріусові, крім документа, що зазначений в абзацах 2 - 4 цього пункту, пред'являється документ, що підтверджує її повноваження.

Уповноважена особа - особа, якій на підставі договору або іншого документа, визначеного законодавством, надано повноваження щодо подання документів для проведення державної реєстрації прав (абз 7 п. 1 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Згідно із матеріалами справи, для здійснення реєстрації права оренди представником ТОВ "Теплик-Агро" подано довіреність №184 від 28 вересня 2013 року відповідно до якої ОСОБА_6 надаються повноваження щодо реєстрації договорів оренди землі (а.с. 32). Проте відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та обмежень зареєстровано речове право - право оренди земельної ділянки, а не договір оренди землі.

Тобто у ОСОБА_6 на момент проведення оспорюваної реєстрації речового права, повноважень від ТОВ "Теплик-Агро" не було, і відповідно було порушено п. 3 ст. 24 закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа.

Окрім того, суд не бере до уваги посилання представника третьої особи на те, що ОСОБА_5 не знала про те, що договір оренди землі від 21 червня 2006 року укладений з ТОВ "Продовольча компанія "Зоря Поділля" був зареєстрований так як умови договору виконувались, що підтверджується актами приймання-передачі орендної плати, визнанням в судовому засіданні даного факту представником третьої особи, відповідно до яких ОСОБА_5 отримувала паї та кошти.

Відтак, аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що відповідач при реєстрації в Книзі реєстрації договору оренди, укладеного між ТОВ "Теплик-Агро" та ОСОБА_5 не перевірив належним чином, чи право оренди на цю земельну ділянку зареєстровано чи ні, внаслідок чого й здійснив повторну реєстрацію договору оренди цієї ж земельної ділянки.

Відтак, внаслідок таких дій органу реєстрації виникла ситуація, за якої одну і ту ж земельну ділянку було передано в оренду різним орендарям, оскільки право оренди в них виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

При цьому, суд звертає увагу на положення абзацу 4 частини 6 статті 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", яким передбачено, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо заявлене право вже зареєстроване. В такому випадку відмова в державній реєстрації прав позбавляє особу права реєструвати договори оренди землі.

Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем проведено реєстрацію договору оренди земельної ділянки, укладеного між ТОВ "Теплик-Агро" та ОСОБА_5 18 вересня 2013 року без дотримання вимог норм законодавства, що свідчить про недотримання покладених на державного реєстратора повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частиною 2 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнятого реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції у Вінницькій області від 31 січня 2014 року за № 10554172 на підставі укладеного договору між фізичною особою ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" 18 вересня 2013 року.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 94 КАС України, у зв'язку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень прийнятого реєстраційною службою Теплицького районного управління юстиції у Вінницькій області від 31 січня 2014 року за № 10554172 на підставі укладеного договору між фізичною особою ОСОБА_5 та товариством з обмеженою відповідальністю "Теплик-Агро" 18 вересня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Продовольча компанія "Зоря Поділля" судові витрати в розмірі 73 грн.08 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна