Ухвала

від 07.07.2014 по справі 807/2079/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2014 року Справа № 876/11592/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів в Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Владі" до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Владі" звернулося в суд з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення №08 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 15.05.2013 року у розмірі 1250 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що рекламний блок в рекламно-інформаційному тижневику «Афіша Закарпаття» №47 був сформований та затверджений 27.11.2012 року. В цей же день газета була відправлена на друк. Крім цього відповідно до Договору №ІМ-0000016-000000000 від 21 березня 2012 року № -47" рахується від 28.11.12 року. Даний рекламно-інформаційний блок, а саме ціни на нерухомість були зазначені у валюті, що не суперечило Закону України «Про рекламу», чинного на момент виникнення правовідносин, а саме 27.11.12року, коли рекламний блок був сформований, затверджений та направлений на друк.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 року позов задоволено, оскільки суд погодився з доводами позивача.

Відповідач вимоги апеляційної скарги на постановлене рішення обґрунтовує тим, що відповідно до Закону України «Про внесення зміни до статті 8 Закону України "Про рекламу" щодо встановлення заборони зазначення ціни товарів, робіт та послуг не в грошовій одиниці України», Статтю 8 Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 № 270/96-ВР доповнено частиною восьмою такого змісту: « 8. Інформація про ціни на товари, тарифи на послуги, наведені у рекламі, яка розміщується чи розповсюджується на території України, зазначається виключно у гривні» і цей Закон набрав чинності 29.11.2012 року.

Тому апелянт просить скасувати постанову суду та прийняти нову за якою вважає, що необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таке можливе на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно відмовити в задоволенні апеляційної скарги, з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Правовідносини які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР.

Відповідно до абз. 10 ст. 1 Закону України від 03.07.1996 № 270/96-ВР зазначено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Частиною першою ст. 27 Закону України від 03.07.1996 № 270/96-ВР визначено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Норми цієї статті не поширюються на порушення, зазначені у статті 24-1 цього Закону.

Частиною другої ст. 27 Закону України від 03.07.1996 № 270/96-ВР передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Як достовірно встановлено судом першої інстанції, умовами договору №ІМ-0000016-000000000 від 21.03.2012 року, позивач рекламується у рекламно-інформаційному тижневику «Афіша Закарпаття».

Рекламний блок товариства в рекламно-інформаційному тижневику «Афіша Закарпаття» №47 сформований та затверджений 27.11.2012 року і в цей же день газета була відправлена на друк та ціни в даному випуску на нерухомість були зазначені у валюті, що не суперечило Закону України від 03.07.1996 № 270/96-ВР, чинного на момент виникнення правовідносин, а саме 28.11.12р. коли рекламний блок був сформований, затверджений та направлений на друк, що в свою чергу підтверджується довідкою №8 від 23.04.2013 року.

15.05.2013 року Інспекція з захисту прав споживачів у Закарпатській області прийняла рішення №08 про накладення на позивача штрафу в розмірі 1250 грн. за порушення останнім вимог ч.8 ст. 8 Закону України «Про рекламу», а саме при рекламуванні в рекламно - інформаційному тижневику «Афіша Закарпаття № 47 від 29.11.2012 року» позивач зазначив цін на нерухомість у валюті.

Довідка ТОВ «Інформ Медіа Діджітал Україна» №8 від 23.04.2013 року містить інформацію, що вихід рекламно - інформаційного тижневика «Афіша Закарпаття» №47 за 2012 рік ( в тому числі рекламно інформаційний блок, що належить позивачу на стор. 12) сформований 27.11.2012 року та в цей же ж день був відправлений на друк.

Суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги твердження апелянта, що позивачем порушено вимог ч.8 ст. 8 Закону України «Про рекламу», а саме при рекламуванні в рекламно - інформаційному тижневику «Афіша Закарпаття № 47 від 29.11.2012 року» позивач зазначив цін на нерухомість у валюті, оскільки зміни до ч.8 ст. 8 Закону України «Про рекламу» не набули законної сили, так як ч.8 ст. 8 була доповнена Законом України від 06.11.2012 р. N 5481-VI, який набув чинності лише 29.11.2012р.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що заявлений позов підставно задоволено з наведених мотивів.

За приписами ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів в Закарпатській області - залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 року у справі №807/2079/13-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій сторонам та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : В.П. Сапіга

Судді: Н.Г.Левицька

І.М.Обрізко