Ухвала

від 15.07.2014 по справі 3/83

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15 липня 2014 р. Справа № 3/83

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши матеріали скарги Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного Управління юстиції в Івано-Франківській області у справі

за позовом: Дочірньої компанії "Газ України"

Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України",

вул. Шолуденка, 1, м. Київ,04116

до відповідача: Державного міського підприємства

"Івано-Франківськтеплокомуненерго"

вул. Б.Хмельницького,59А, м. Івано-Франківськ,76007

про стягнення 1 235 692 грн. 50 коп. заборгованості

представники сторін не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Івано-Франківської області подано скаргу за №128-2/14 від 15.05.2014 року (вх. №6825/14 від 15.05.2014 року) Державним міським підприємством "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного Управління юстиції в Івано-Франківській області.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2014 року призначено скаргу до розгляду в засіданні на 03.06.2014 року. Ухвалою суду від 03.06.2014 року відкладено розгляд скарги на 17.06.2014 року. В судовому засіданні 17.06.2014 року судом оголошено перерву у розгляді скарги до 01.07.2014 року, про що представники сторін були повідомлені.

Судове засідання 01.07.2014 року не відбулось у зв'язку з відсутністю судді з поважних причин. Ухвалою суду від 03.07.2014 року призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 15.07.2014 року.

В судове засідання 15.07.2014 року представники сторін не з'явилися.

Розглянувши скаргу на дії державного виконавця за №128-2/14 від 15.05.2014 року (вх. №6825/14 від 15.05.2014 року) суд встановив, що 09 червня 2009 року господарським судом Івано-Франківської області прийнято рішення по справі №3/83 за позовом ДК "Газ України НАК "Нафтогаз України" до ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості. На виконання вказаного рішення судом видано наказ №4156 від 26.06.2009 року, який пред'явлено у відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області.

Здійснюючи виконавчі дії по примусовому стягненню з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" заборгованості, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області Гундяком Тарасом Дмитровичем 25.04.2014 року винесено постанову про арешт коштів боржника ВП №14668020, згідно якої накладено арешт на кошти в сумі 137 524 грн. 96 коп., що містяться на всіх рахунках підприємства.

Вказана постанова, за словами заявника, надійшла на адресу боржника 05.05.2014 року. На думку заявника ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", дана постанова не відповідає чинному законодавству.

Зокрема, свої доводи заявник обґрунтовує тим, що державним виконавцем накладено арешт на спеціальний рахунок №26048081571, МФО 320843, відкритий в банку ПАТ "Укргазпромбанк". Заявник зазначає, що даний рахунок призначений для матеріального забезпечення по тимчасовій втраті працездатності, тобто, у випадку подальшого арешту даного рахунку, працівники підприємства, за словами заявника, будуть позбавлені будь-яких соціальних виплат.

При цьому, заявник посилається на ст.21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", якій йдеться про те, що страхувальник - роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Також заявник вказав, що відповідно до ст.21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Крім того, за твердженнями заявника, головним державним виконавцем накладено арешт на рахунок ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" №26031300015772, МФО 336503 у Філії Івано-Франківського обласного управління АТ "Ощадбанк", який являється поточним рахунком із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, призначеним для накопичення та використання коштів виключно для виконання інвестиційних програм у сфері централізованого теплопостачання. Заявник в підтвердження своїх доводів посилається на ст.19-1 Закону України "Про теплопостачання", де вказано, що на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, не може бути звернено стягнення за зобов'язаннями гарантованого постачальника, теплогенеруючих, теплопостачальних та теплотранспортуючих організацій.

Заявник у своїй скарзі вказав і те, що згідно вказаної постанови накладено арешт на рахунок №26004081571, МФО 320843 у ПАТ "Укргазбанк", який відкрито для забезпечення виплати заробітної плати та компенсації відряджень працівникам підприємства, сплати єдиного соціального внеску, інших обов'язкових зборів та платежів, оплати за енергоносії, тощо. Згідно ст.21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

З огляду на викладене, заявник ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" просив суд визнати незаконною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про арешт коштів боржника ВП №14668020 від 25.04.2014 року.

Суб'єкт оскарження відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області з поданою скаргою не погоджується, при цьому подав суду відзив за вих.№04.1-12/2884 від 16.06.2014 року (вх. №9464/14 від 17.06.2014 року) на скаргу подану на дії державного виконавця.

У вказаному відзиві йдеться про те, що державним виконавцем вчинено всі дії правомірно в межах наданої йому законом компетенції, так як обов'язок накладення арешту на кошти боржника встановлено ст.ст. 57, 65 Законом України "Про виконавче провадження".

При цьому, начальник відділу примусового виконання рішень Я.А. Левкун у відзиві вказує, що відповідно до ч.2 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Відповідно до ч.3 ст.65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Також, у відзиві зазначено, що відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №3 від 13.12.2010 року "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби " до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.

Крім того, начальник відділу примусового виконання рішень у відзиві вказав на те, що відповідно до ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства Україна юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Суб'єкт оскарження при цьому вказує, що оскаржувана постанова є рішенням суб'єкта владних повноважень у формі постанови і тому просив суд в задоволенні скарги ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" відмовити.

Суд, розглянувши матеріали скарги, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов"язує орган Державної виконавчої служби здійсними певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до п. 9.9 цієї ж постанови... скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності -

зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII1 ГПК тощо.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.81 /розділ Х1/ Господарського процесуального кодексу - господарський суд залишає без розгляду заяву, якщо у провадженні суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа зі спору між тими сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

В спірному випадку суду подано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 травня 2014р., відповідно до якої вирішено спірні питання між сторонами /задоволено вимоги заявника щодо зняття арешту з певних рахунків, що є основним аргументом в даній скарзі/. За таких обставин- спірні питання між сторонами можуть вважатися вирішеними, що в свою чергу є підставою для припинення провадження /п.2 ч.1 ст.80 ГПК України/ або бути в процесі вирішення, внаслідок чого відповідно до п.2 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу - заява підлягає залишенню без розгляду.

В спірному випадку, суд вважає за правильне скаргу на діїї ДВС залишити без розгляду, оскільки в суду відсутні належні докази вступу в законну силу постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.05.2014р.

Таким чином на підставі викладеного та

керуючись п.2 ч.1 ст.80, п.2 ч.1 ст.81, 121-2, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу на дії державного виконавця Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" № 128-2/14 від 15.05.2014р. - залишити без розгляду.

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"