Постанова

від 10.07.2014 по справі 910/6482/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2014 р. Справа№ 910/6482/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Коротун О.М.

Суліма В.В.

за участю секретаря судового засідання Шалівського В.О.

за участю представників

позивача: Шумейко О.О. - дов. від 02.06.2014 року № 3/2014, Макух Н.А. - дов. від 08.01.2014 року № 1/2014

відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства „ЗЄВ" на рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2014 року

у справі № 910/6482/14 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „АК Інжиніринг" (м. Київ)

до Приватного підприємства „ЗЄВ" (м. Київ)

про стягнення 127 661 грн. 53 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „АК Інжиніринг" з позовом до Приватного підприємства „ЗЄВ" про стягнення з відповідача на користь позивача завданих збитків у розмірі 54 617 грн. 70 коп. та неустойки у вигляді пені 73 043 грн. 83 коп.

Рішенням від 03.06.2014 року господарський суд міста Києва позов задовольнив частково. Стягнув з ПП „ЗЄВ" на користь ТОВ „АК Інжиніринг" грошові кошти у розмірі 54 617 грн. 70 коп. та 1 092 грн. 36 коп. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині в позові відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ПП „ЗЄВ" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2014 року по справі № 910/6482/14 та винести нове рішення, яким позов задовольнити частково та стягнути 15 728 грн. 40 коп., а в іншій частині в позові відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.06.2014 року апеляційна скарга ФГ „Нива" була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 910/6713/14 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судове засіданні 10.07.2014 року повноважні представники відповідача не з'явилися. Відповідач надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, яке після обговорення судова колегія відхилила, оскільки відповідач є юридичною особою, яка має штат працівників. В разі неможливості працівників зі штату представляти інтереси довірителя він може залучити найманих представників. Крім того в клопотанні не подано доказів перебування директора в відпустці та не визначено який час вона триватиме. Так само не надано доказів відрядження адвоката ОСОБА_4 до м. Харкова та не зазначено чи є причини його відсутності поважними. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті. В судовому засіданні 10.07.2014 року представники позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Ст. 319 ГК України передбачено, що договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками.

Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник.

Договір підряду на виконання робіт з монтажу устаткування замовник може укладати з генеральним підрядником або з постачальником устаткування. За згодою генерального підрядника договори на виконання монтажних та інших спеціальних робіт можуть укладатися замовником з відповідними спеціалізованими підприємствами.

Відповідно до ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

30.08.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю „АК Інжиніринг" (генпідрядник) та Приватне підприємство „ЗЄВ" (підрядник) уклали договір підряду № 30/08/12-ПА на виконання робіт з мурування стін, відповідно до умов якого підрядник зобов'язався виконати відповідно до проектної документації і здати генпідряднику роботи з мурування стін (далі за текстом - роботи) на об'єкті: „Секція 3.3, 4 черга будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та паркінгом за адресою: 40-річчя Жовтня, 60 у Голосіївському районі м. Києва", а генпідрядник зобов'язався прийняти та оплатити їх на умовах цього договору.

Пунктом 1.3 договору підряду від 30.08.2012 року № 30/08/12-ПА передбачено, що роботи виконуються підрядником відповідно до проектної документації, наданої генпідрядником.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що відповідач підтвердив, що на дату підписання даного договору, проектна документація отримана ним у повному обсязі, відповідає всім нормативним вимогам і є достатньою для виконання ним всіх робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ГК України у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Згідно з ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Згідно з пунктом 3.1 договору підряду від 30.08.2012 року № 30/08/12-ПА вартість робіт склала 146 832 грн. 07 коп. та є орієнтовною. Вартість робіт може уточнюватись сторонами лише у випадку зміни (збільшення або зменшення) обсягів робіт з ініціативи генпідрядника (пункт 3.2).

Відповідно до пункту 3.9 договору підряду від 30.08.2012 року № 30/08/12-ПА на вимогу підрядника генпідрядник здійснює авансування робіт в розмірі до 50 % від вартості запланованого виконання обсягу робіт.

Платіжними дорученнями від 07.09.2012 року № 2487, від 09.10.2012 року № 2577 генпідрядник сплатив підряднику грошові кошти у розмірі 100 000 грн.

Ч. 1 ст. 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно пункту 2.1 договору підряду від 30.08.2012 року № 30/08/12-ПА загальний строк виконання робіт за договором становить тридцять календарних днів.

Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що враховуючи наведене, відповідач зобов'язався виконати підрядні роботи за договором підряду від 30.08.2012 року № 30/08/12-ПА у строк не пізніше 29.09.2012.

Згідно пункту 2.3 договору підряду від 30.08.2012 року № 30/08/12-ПА датою фактичного закінчення виконання робіт вважається дата прийняття генпідрядником всього обсягу робіт, передбаченого договором.

Ч. 4 ст. 882 ЦК України передбачає, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до пункту 10.1 договору підряду від 30.08.2012 року № 30/08/12-ПА передача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами шляхом оформлення актів приймання виконаних підрядних робіт, форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у листопаді 2012 року виконав підрядні роботи на суму 45 382 грн. 30 коп., що підтверджується копією акту приймання виконаних робіт від 30.11.2012 року № 1.

Відповідач стверджував, що підрядні роботи були виконані у більшому обсязі. На підтвердження чого він подав акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2012 року № ОУ-0000002 та № ОУ-0000001 на суму 52 700 грн., з яких вбачається, що роботи виконувались товариством з обмеженою відповідальністю „Профіт АВ" за договором № ДГ-СПІ30-0812.

Втім колегія суддів апеляційного господарського суду вважає такі акти неналежним доказом виконання робіт за договором від 30.08.2012 року № 30/08/12-ПА, оскільки відповідачем не було подано суду підписаних позивачем актів приймання-передачі робіт за договором підряду від 30.08.2012 року № 30/08/12-ПА чи непідписаних позивачем актів приймання-передачі робіт за договором підряду від 30.08.2012 року № 30/08/12-ПА з відміткою, що відповідач відмовився їх підписувати (відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Крім того колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що акту № 2 на суму 38 889 грн. 20 коп. не може бути прийнятий в якості належного доказу, оскільки відповідач не надав суду його оригіналу, сам акт жодною із сторін не підписаний та на ньому відсутні відтиски печаток підприємств.

Згідно з ч. 2 ст. 320 ГК України та ч. 2 ст. 849 ЦК України у разі якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до строку стає явно неможливим, замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Те ж саме сторони закріпили в пункті 12.2.1 договору підряду від 30.08.2012 року № 30/08/12-ПА у разі, коли підрядник допускає відставання темпів виконання робіт від передбачених графіком на десять днів.

У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору підряду від 30.08.2012 року № 30/08/12-ПА в частині своєчасного виконання робіт, позивач 26.02.2013 року повідомив відповідача про розірвання в односторонньому порядку договору підряду від 30.08.2012 року № 30/08/12-ПА та повернення грошових коштів.

Колегія суддів дійшла висновку, що враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем підрядних робіт на суму перерахованих позивачем грошових коштів або докази наявності об'єктивних причин їх невиконання (докази відсутності вини), а також те, що позивач відмовився від договору підряду від 30.08.2012 року № 30/08/12-ПА, місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 54 617 грн. 70 коп.

Ч. 2 ст. 883 ЦК України визначено, що за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 13.2 договору підряду від 30.08.2012 року № 30/08/12-ПА за порушення строків виконання робіт з вини підрядника, останній платить генпідряднику пеню в розмірі 0,5 % від вартості робіт, виконання яких прострочено, за кожний день прострочення.

Позивач просив суд стягнути на свою користь пеню у розмірі 73 043 грн. 83 коп. за період з 01.10.2012 року до 25.02.2013 року.

Втім позивачем було подано заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

У зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане. (п. 4.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року № 10).

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що строк позовної давності щодо стягнення пені з відповідача згідно договору підряду від 30.08.2012 року № 30/08/12-ПА сплинув 31.03.2014 року, тобто до звернення ТОВ „АК Інжиніринг" з позовом до суду (09.04.2014 року).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи те, що відповідачем була подана заява про застосування строку позовної давності, позивач звернувся з позов про стягнення пені з пропуском такого строку та без зазначення причин поважності його пропуску, місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову про стягнення пені нарахованої за період з 01.10.2012 року до 25.02.2013 року у розмірі 73 043 грн. 83 коп.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „ЗЄВ" на рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2014 року по справі № 910/6482/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.06.2014 року по справі № 910/6482/14 залишити без змін.

3. Справу № 910/6482/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__14.07.2014 р.__

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді О.М. Коротун

В.В. Сулім