Ухвала

від 16.07.2014 по справі 826/4057/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/4057/14 Головуючий у 1-й інстанції: Деготярьова О.В. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Ісаєнко Ю.А.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2014 року по справі за позовом приватного підприємства «Будівельна компанія «Глорія Плюс» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПП «Будівельна компанія «Глорія Плюс» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2013 року № 0008822204.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція повністю підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2013 року ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена камеральна перевірка даних позивача, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2013 року, за результатами якої складено акт від 27.09.2013 року № 7/26-54-22-04.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 14.1.11 п. 14.1. ст. 14, п. 102.5 ст. 102, пп. 135.5.4 п. 135.4. ст. 135, п. 198.3 ст. 198, ст. 200 Податкового кодексу України (ПП «Будівельна компанія «Глорія Плюс», завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24 декларації звітного (податкового) періоду) за липень 2013 року в сумі ПДВ 20182,00 грн.).

Зазначені обставини слугували підставою для прийняття 25.10.2013 року спірного податкового повідомлення - рішення (форми В4) № 0008822204, яким ПП «Будівельна компанія «Глорія Плюс» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 20 077,00 грн.

Вирішуючи питання правомірності прийнятого відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення та законність доводів суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для його скасування, колегія суддів виходить з наступного.

Так, позивачем до органу доходів і зборів подана податкова декларація за липень 2013 року, з показниками у рядку 24 (Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) на суму 20 182 грн.

Відповідно до Додатку 2 до декларації з податку на додану вартість сума від'ємного значення складається із сум залишків від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодах, в т. ч. серпень - листопад 2008 року та квітень 2010 року. Сума від'ємного значення по вказаними періодам становить всього 20 077 грн.

В акті перевірки від 27.09.2013 року № 7/26-54-22-04 податковим органом встановлено, що задекларований підприємством залишок від'ємного значення податку на додану вартість, попередніх податкових періодів, сформований за придбанням товарів/послуг, протягом терміну позовної давності, платником ПДВ є неоплаченим, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, тобто факт їх придбання відсутній, як це передбачено п. 198.3 ст. ПК України, а тому право на податковий кредит та, відповідно, на бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами/послугами у платника відсутнє.

Вказана позиція апелянта суперечить вимогам чинного законодавства, з огляду на слідуюче.

Виходячи з приписів п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними,оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 ПК України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п. 200.3.ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення ПДВ на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

З декларації з податку на додану вартість слідує, що сума від'ємного значення становить всього 20 077 грн. і складається із сум залишків від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодах, в т. ч. серпень - листопад 2010 року та квітень 2010 року.

Відповідачем не було встановлено порушень в частині правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ.

Згідно п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Положення п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України регулюють лише питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість та саме для вирішення цих питань встановлено 1095-денний термін. Обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, Податковим кодексом України не передбачено.

Разом з тим, позивач не заявляв суми до бюджетного відшкодування, а оскільки використання сформованого податкового кредиту (в розрізі термінів його формування і подальшого його використання у відповідній частині, зокрема на підставі відповідних податкових накладних) не обмежено законом, і положення п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України не поширюються на питання податкового кредиту, то висновки податкового органу про відсутність у позивача права на використання від'ємного значення ПДВ за серпень - листопад 2008 року та квітень 2010 року є необґрунтованими.

Відображення позивачем у рядку 24 податкової декларації з ПДВ за липень 2013 року залишку від'ємного значення після бюджетного відшкодування, яке включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не свідчить про прийняття платником податку рішення про отримання бюджетного відшкодування, оскільки згідно ст.200 Податкового кодексу України передбачено два способи використання платником податків від'ємного значення ПДВ у разі відсутності податкового боргу, а саме: бюджетне відшкодування (реалізується за наявності встановлених кодексом підстав) та включення до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналогічна правова позиція викладена а ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2013 року у справі № К/800/36580/13 (№ справи в суді першої інстанції 2а-13096/12/2670).

Окрім того, судом першої інстанції правомірно зауважено, що відповідачем, на момент проведення камеральної перевірки, не проводилась документальна перевірка, щодо наявності чи відсутності у платника податку неоплачених товарів/послуг.

Також, відповідачем в акті перевірки встановлено, що згідно з декларацій поданих до ДПІ, ПП «Будівельна компанія «Глорія Плюс» декларували незначні обсяги оподаткування.

Положеннями п. 200.5 ст. 200 ПК України передбачено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Таким чином, Податковий кодекс України визначає, що отримання бюджетного відшкодування є правом платника податку, та у разі його невикористання суми від'ємного значення ПДВ враховуються у зменшення податкових зобов'язань та відповідно в даному випадку не застосовується строк позовної давності в 1095 днів, а тому посилання в акті перевірки на порушення п. 102.5 ст. 102 ПК України є безпідставним.

За таких обставин, судова колегія приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що позивач правомірно задекларував у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2013 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 20 077,00 грн.

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам апелянт, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду апеляційної інстанції достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.05.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Безименна Н.В.

Ісаєнко Ю.А.