Ухвала

від 19.06.2014 по справі 812/8829/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" червня 2014 р. м. Київ К/800/5739/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Костенка М.І., Сіроша М.В., розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року

у справі № 812/8829/13-а

за поданням Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у місті Луганську

Головного управління Міндоходів у Луганській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс»

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту

майна платника податків,-

В С Т А Н О В И В

Ленінська об'єднана державна податкова інспекція у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області (надалі також - ДПІ) звернулася до суду із подання про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року подання задоволене, внаслідок чого підтверджена обґрунтованість адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс».

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року по адміністративній справі №812/8829/13-а залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року по адміністративній справі №812/8829/13-а - без змін

Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року і ухвалити нове рішення, якою у підтвердженні обґрунтованості адміністративного арешту майна платників податків відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ платнику податків було направлено запит від 26 вересня 2013 року №7061/227-413 про надання пояснень та документального підтвердження, який 30 вересня 2013 року отримано ТОВ «Промагросервіс». Листом від 9 жовтня 2013 року №80 TOB «Промагросервіс» повідомило про ненадання відповідних пояснень та копій документів.

На підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 , пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України (надалі також - ПК України; тут і надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було видано наказ від 16 жовтня 2013 року №490 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Промагросервіс та 18 жовтня 2013 року виписані направлення на проведення перевірки №390,391,392,393.

Посадові особи ДПІ, керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20 статті 20 , підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України №2755-VI від та наказу від 16 жовтня 2013 року №490 було здійснили 18 жовтня 2013 року вихід за юридичною адресою TOB «Промагросервис» м. Луганськ, кв. Гайового, буд. 36 з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

За результатами виходу за юридичною адресою підприємства директору ТOB «Промагросервіс» ОСОБА_4 було вручено копію наказу та пред'явлені направлення.

Ознайомившись з вищезазначеними документами, директор ОСОБА_4 від підпису в направленнях відмовився та відмовив у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки з підстав зазначених в підпунктом 81.1 статті 81 ПК України .

На підставі пункту 81.2 статті 81 Податкового Кодексу України складено акт від 18 жовтня 2013 року №130/22-06-25364542 про відмову платника податків у допуску посадових осіб органу Міндоходів у Луганській області до проведення перевірки.

ТОВ «Промагросервіс» оскаржено у судовому порядку наказ №490 про проведення позапланової перевірки Ленінської ОДПІ м. Луганська. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2013 року в справі №812/8781/13-а за позовом ТОВ «Промагросервіс» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу від 16 жовтня 2013 року №490 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки скасована постанова Луганського окружного адміністративного суду від 6 листопада 2013 року про задоволення позову та в задоволенні позову ТОВ «Промагросервіс» відмовлено, тобто судове рішення в даній справі набрало законної сили.

18 жовтня 2013 року податковим органом прийнято рішення про застосування арешту майна платника податків у зв'язку з не допуском посадових осіб органу державної податкової служби для проведення перевірки.

Задовольняючи подання та роблячи висновок про обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків, суди попередніх інстанцій зазначили, що у зв'язку з не допуском ТОВ «Промагросервіс» працівників Ленінської ОДПІ у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, Ленінська ОДПІ у м. Луганську отримала право на застосування до платника адміністративного арешту.

Разом з тим, Вищий адміністративний суд України вважає, що такий висновок попередніх судовий інстанцій зроблений передчасно, без повного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, а відтак, оскаржувані судові рішення не відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що визначені статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу вимог підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби є підставою для арешту майна платника.

Згідно з пунктом 94.10 цієї ж статті названого Кодексу арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

За змістом частини першої статті 183 3 Кодексу адміністративного судочинства України підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі подання органів державної податкової служби.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 183 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183 3 названого Кодексу .

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання.

При цьому КАС не містить переліку будь-яких критеріїв такої незгоди як підстави для висновку про існування спору про право. Слід зазначити, що у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Адже така незгода має втілюватися у вчиненні учасником процесу об'єктивно необхідних дій для відновлення порушеного права.

За даних обставин висловлення платником у цій справі усної чи письмової незгоди щодо наявності законних підстав для проведення перевірки є свідченням існування спору про право.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що наказ про проведення перевірки ТОВ «Промагросервіс» оскаржений останнім в судовому порядку і не перевірили чи на час звернення ДПІ до суду був спір про право.

Згідно з частиною 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій не було встановлено всіх важливих обставин справи, що призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до положень частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України .

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промагросервіс» задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2014 року скасувати.

Справу № 812/8829/13-а направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі.

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: М.І. Костенко

М.В. Сірош