Ухвала

від 26.06.2014 по справі 804/8109/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2014 року м. Київ К/800/16956/14

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючої: суддів: Блажівської Н.Є., Карася О.В., Сіроша М.В., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року

у справі № 804/8109/13-а

за позовом Приватного підприємства «Руфлекс»

до Держаної податкової інспекції у Жовтневому районі

міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів

у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В

Приватне підприємство «Руфлекс» (надалі також - позивач, ПП «Руфлекс») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі також - відповідач, ДПІ), в якому просило:

- визнати неправомірними дії ДПІ щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Ферріт Д», ПП «АТМ», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка», ТОВ «Ривс», ТОВ «Ліга», ТОВ «Галактика М», ТОВ «Віконні системи» за період 1 січня 2010 року - 31 січня 2013 року;

- визнати протиправними дії ДПІ щодо коригування показників податкової звітності Позивача за період з листопада 2011 року по грудень 2012 року, яке відбулося на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 29 березня 2013 року № 1971/22-710/33114855, в тому числі дії з виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені Позивачем у податкових деклараціях за період з листопада 2011 року по грудень 2012 року у зв'язку з придбанням товарів/послуг у ТОВ «Лігран» (код ЄДРПОУ34656476), ТОВ «Супутник» (код ЄДРПОУ 32228481), ТОВ «Шоковіта» (код ЄДРПОУ 33421689);

- зобов'язати ДПІ відновити показники податкової звітності Позивача за період з листопада 2011 року по грудень 2012 року, в тому числі зобов'язати відобразити в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту з податку на додану вартість, які Позивач включив до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з листопада 2011 року по грудень 2012 року, у зв'язку з придбанням товарів/послуг у ТОВ «Лігран» (код ЄДРПОУ34656476), ТОВ «Супутник» (код ЄДРПОУ 32228481), ТОВ «Шоковіта» (код ЄДРПОУ 33421689).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним дії Відповідача щодо порядку проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Руфлекс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Ферріт Д», ПП «АТМ», ПП «Екоскан Сервіс», ТОВ «Ангстрем Континенталь», ТОВ «Дидактика», ТОВ «Лігран», ТОВ «Матадор», ТОВ «Старт Д», ТОВ «Супутник», ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», ТОВ «Шоковіта», ПП «Мегіур», ТОВ «Техніка», ТОВ «Ривс», ТОВ «Ліга», ТОВ «Галактика М», ТОВ «Віконні системи» за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2013 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач не скористався процесуальними правом оскаржити вказане судове рішення в апеляційному порядку в частині задоволеної позовної вимоги.

В той же час, позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, оскаржив його в апеляційному порядку.

За результатами розгляду апеляційної скарги постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року апеляційну скаргу ПП «Руфлекс» задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року скасовано в частині відмови в задоволенні позову, прийнявши нову постанову в цій частині про задоволення позову. Визнано протиправними дії ДПІ щодо коригування показників податкової звітності ПП «Руфлекс» за період з листопада 2011 року по грудень 2012 року на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 29 березня 2013 року №1971/22-710/33114855; зобов'язано ДПІ відновити показники податкової звітності ПП «Руфлекс» за період з листопада 2011 року по грудень 2012 року шляхом відображення в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту з податку на додану вартість, які ПП «Руфлекс» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з листопада 2011 року по грудень 2012 року у зв'язку з придбанням товарів/послуг у ТОВ «Лігран» (код ЄДРПОУ34656476), ТОВ «Супутник» (код ЄДРПОУ 32228481), ТОВ «Шоковіта» (код ЄДРПОУ 33421689); в іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2013 року залишено без змін.

Відповідач в касаційній скарзі, вказуючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення вимог матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року залишити в силі постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, які не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведення контрольного заходу щодо позивача, відповідачем складений акт перевірки від 29 березня 2013 року №№1971/22-710/33114855.

Листом від 26 березня 2013 року відповідач повідомив позивача, що результати перевірки відображено автоматизованих інформаційних системах.

Так, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (надалі також - Порядок; в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктом 2.10.3 пункту 2.10 Порядку співставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією з інших джерел, а саме інформації кол. 2 розділу II Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, кол. 3 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість з даними Реєстру платників ПДВ здійснюється у складі автоматизованого контролю.

Відповідно до пункту 2.14 Порядку інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, у розрізі контрагентів підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з метою виявлення платників ПДВ, якими занижено суму податкових зобов'язань або завищено суму податкового кредиту.

Пунктом 2.21 Порядку передбачено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в описовій частині акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 4.15 Порядку якщо платником ПДВ (постачальником) до податкових зобов'язань включено суму ПДВ меншу, ніж контрагентом (отримувачем) до податкового кредиту, працівники підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (постачальник), та органу ДПС, на обліку якого знаходиться платник ПДВ (отримувач), відповідно до пункту 3 статті 11, пункту 3 статті 111 Закону № 509 звертаються в письмовій формі до таких платників ПДВ щодо одержання пояснень та їх документальних підтверджень (перелік документів, що затребується у платника ПДВ, передбачений пунктом 4.2 Порядку) з метою встановлення причин розбіжностей даних, що містяться у поданій ними податковій звітності з податку на додану вартість, виявлених під час камеральної перевірки, та/або за результатами автоматизованого співставлення.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Слід також наголосити, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Таким чином, будь-які зміни до інформаційних баз мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку.

Оскільки у даному разі жодних донарахувань позивачеві грошових зобов'язань (та, відповідно, їх узгодження) за наслідками проведення спірної перевірки здійснено не було, то суди попередніх інстанцій правильно поновили порушене право позивача шляхом визнання протиправними дій ДПІ щодо коригування показників податкової звітності ПП «Руфлекс» за період з листопада 2011 року по грудень 2012 року на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 29 березня 2013 року №1971/22-710/33114855 та зобов'язання ДПІ відновити показники податкової звітності ПП «Руфлекс» за період з листопада 2011 року по грудень 2012 року шляхом відображення в електронній базі даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» сум податкового кредиту з податку на додану вартість, які ПП «Руфлекс» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з листопада 2011 року по грудень 2012 року у зв'язку з придбанням товарів/послуг у ТОВ «Лігран» (код ЄДРПОУ34656476), ТОВ «Супутник» (код ЄДРПОУ 32228481), ТОВ «Шоковіта» (код ЄДРПОУ 33421689).

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Таким чином, ухвалене по справі рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, а зазначена в касаційній скарзі позиція не знаходить свого підтвердження за матеріалами справи та не ґрунтується на положеннях чинного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За таких обставин, суд, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції слід залишити без змін.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238 , 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуюча: Н. Є. Блажівська

Судді: О.В. Карась

М.В. Сірош