Постанова від 01.07.2014 по справі 820/2822/13-а

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2014 р. м. Київ К/800/42907/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуЛівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову та ухвалуХарківського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 року у справі№ 820/2822/13-а за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно промислова компанія «Дніпроінвест» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби провизнання протиправними дій, - В С Т А Н О В И В :

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 року у справі № 820/2822/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби по проведенню зустрічних звірок Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно промислова компанія «Дніпроінвест» щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами за період з січня 2012 року по жовтень 2012 року, на наслідками яких було складено акти про неможливість проведення зустрічних звірок № 5427/1/22-4/37806945 від 26.11.2012 року та № 967/22-4/37806945 від 05.03.2013 року.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 49, 69, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У зв'язку з неявкою представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 26.11.2012 року відповідачем складено акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгівельно промислова компанія «Дніпроінвест» (код ЄДРПОУ 37806945) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень вересень, жовтень 2012 року» № 5427/1/22-4/37806945.

05.03.2013 року відповідачем складено акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торгівельно промислова компанія «Дніпроінвест» (код ЄДРПОУ 37806945) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за січень, лютий 2012 року» № 967/22-4/37806945.

ТОВ «Торгівельно промислова компанія «Дніпроінвест» , вважаючи протиправними дії податкового органу, що виразились у проведенні зустрічних звірок, результати яких оформлені актами про неможливість проведення зустрічної звірки № 967/22-4/37806945 та № 5427/1/22-4/37806945, звернулось з відповідним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з неправомірного здійснення заходів з метою проведення звірок позивача щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період з січня по жовтень 2012 року, а не між чітко визначеними суб'єктами, за відсутності доказів отримання суб'єктом господарювання запитів про надання інформації та її документального підтвердження та за відсутності доказів наявності сумнівів стосовно факту здійснення господарських операцій або існування розбіжностей задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Колегія суддів не погоджується з висновком про задоволення позову, враховуючи наступне.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

З метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін (п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України).

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок на момент існування спірних правовідносин визначався Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232.

Колегія суддів вважає, що відповідач своїми діями по проведенню та оформленню актів про неможливість проведення зустрічної звірки позивача не порушив його права чи законні інтереси, оскільки такий акт є лише формою фіксації податкової інформації, яка використовується податковими органами.

Дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню відповідного акта є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України і є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки, та не порушує права платника.

Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції вважає, що постановою суду першої інстанції та ухвалою апеляційного адміністративного суду обставини справи встановлені повно та всебічно в обсязі, достатньому для прийняття рішення у справі, однак з неправильним застосуванням зазначених вище норм матеріального та процесуального права, що є підставою відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України для їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Замінити відповідача правонаступником Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2013 року у справі № 820/2822/13-а скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак