cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 червня 2014 року Справа № 813/3697/14
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Кузана Р.І.
з участю:
секретаря судового засідання Перчак С.В.,
представників:
позивача Вітик І.В.,
відповідача Кельбас Р.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Будторгсервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002292210 та № 0002302210 від 14.05.2014р.,
в с т а н о в и в
Приватне підприємство «Будторгсервіс» (надалі - ПП «Будторгсервіс») звернулось в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Шевченківському районі міста Львова) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002292210 та № 0002302210 від 14.05.2014р.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність висновків податкового органу щодо заниження ним податку на додану вартість та податку на прибуток внаслідок господарських взаємовідносин з контрагентами позивача, а саме: ТзОВ «ТДТП», ПП «Всесвіт комфорту» та про нікчемність та фіктивність проведених між ними господарських операцій. Вказує на те, що такі висновки зроблені відповідачем без об'єктивного аналізу господарських операцій та ґрунтуються лише на припущеннях податкового органу щодо відсутності фактичного виконання робіт, визначених укладеними позивачем з вказаними контрагентами договорами. Реальність взаємовідносин між позивачем та його контрагентами - ТзОВ «ТДТП» та ПП «Всесвіт комфорту» спростовується належними первинними документами. В основу висновків про допущені позивачем порушення покладено лише твердження про те, що підприємства-постачальники мають ознаки фіктивності, зокрема такі як відсутність за місцезнаходженням, а також те, що вказані підприємства не мали матеріальної, виробничої та технічної бази для проведення господарських операцій по виконанню робіт . Вважає, що такі висновки відповідача є безпідставними та нічим не підтверджені, не можуть бути покладені в основу порушення позивачем податкового законодавства та нікчемності правочинів. Крім того, податковий орган не вправі самостійно давати висновки про нікчемність правочинів. Відтак, позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та таким, що підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав викладених у позовній заяві та долучених документів, просила адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечила. Зазначила, що позивачем безпідставно включено до складу валових витрат вартість виконаних робіт контрагентами позивача та до податкового кредиту суму податку на додану вартість за господарськими операціями із ТзОВ «ТДТП» та ПП «Всесвіт комфорту», оскільки факт виконання таких робіт саме вказаними контрагентами не доведений.
Окрім того, щодо контрагента позивача - ТзОВ «ТДТП» контролюючим органом встановлено, що такий відсутні за місцезнаходженням на підтвердження чого є відповідний акт Дерчагівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, згідно з якими встановлено відсутність такого за місцезнаходженням та неможливість самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність через відсутність у них виробничих потужностей та трудових ресурсів. Тому, на думку податкового органу, спірними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу правомірно збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість, податку на прибуток та застосовані штрафні санкції.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
На підставі направлення на перевірку № 316 від 09.04.2014р. та наказу № 278 від 09.04.2014р. працівниками ДПІ у Шевченківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведена позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «Будторгсервіс» з питань правомірності формування сум податкового зобов`язання та податкового кредиту з ПДВ по взаєморозрахунках з ТзОВ «ТДТП» (код ЄДРПОУ 38813932) за період вересень - жовтень 2013 р., ПП «Всесвіт Комфорту» (код ЄДРПОУ 35444557) за період грудень 2011 року, та липень, вересень, жовтень, листопад 2012 року та їх вплив на формування доходів та витрат за відповідні періоди.
Перевіркою встановлено наступні порушення:
1) вимог п 44.6 ст 44. п. 185.1. ст. 185, п.186.1 ст. 186, п.198.1, п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПП «Будторгсервіс» завищено податковий кредит по безтоварних операціях на суму 272059,79 грн., а саме:
-у вересні 2013 року по ТзОВ „ТДТП" - на суму 230913,51грн.
-у жовтні 2013 року по ТзОВ „ТДТП" - на суму 36762,95грн.
-у липні 2012 року по ПП „Всесвіт Комфорту" - на суму 4383,33грн.
що, в свою чергу, призвело до заниження податкового зобов'язання у сумі 272059,79грн.
-у вересні 2013 року - на суму 230913,51грн.
-у жовтні 2013 року - на суму 36762,95грн.
-у липні 2012 року - на суму 4383,33грн.
2) вимог пп.14.1.27 п.14.1ст14, пп. 139.1.9.п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПП «Будторгсервіс» завищено витрати по безтоварних операціях на 1360298,95 грн. в тому числі. за 3 кв. 2013 року - 1154567,55 грн., 4 кв. 2013 року - 183814,75 грн., за 3 квартал 2012 року -21916,65 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 258 895,00 грн., а саме:
-за 3 квартал 2012 року у сумі 4602,00грн.
-за 3 квартал 2013 року у сумі 219368,00грн.
-за 4 квартал 2013 року у сумі 34925,00грн.
При формуванні висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідачем використано акти Дергачівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 16.12.2013р. №532/20-11-22-01/388813932 «З питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість їх реальності на повноти відображення в обліку за період вересень 2013р» та від 31.01.2014р. №20/20-11-22-01/38813932 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з ТзОВ «ТДТП» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період жовтень 2013 року», а також акт ДПІ у Залізничному районі міста Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 03.09.2013р. №477/22-10/35444557 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Всесвіт комфорту» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово господарських взаємовідносин з ТзОВ БК «АТР груп», ТОВ «БУ «Київбудмонтаж», ТзОВ «Гарнт-буд-сервіс», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «Нові технології ТПВ», ТзОВ «Віктор Ко», ТзОВ «Цайпер Україна». Відповідно до зазначених актів податковими органами встановлено порушення вказаними контрагентами вимог Податкового кодексу України при формуванні податкових зобов'язань. При цьому, до таких висновків податковий орган дійшов у зв'язку з тим, що такі не знаходяться за юридичними адресами та не мають достатньої кількості матеріальних та трудових ресурсів, здійснювали придбання товарно-матеріальних цінностей у суб'єктів господарювання, які мають ознаки фіктивності, а тому факт виконання ними господарських зобов'язань перед контрагентами, в тому числі позивачем, не підтверджується.
За результатами перевірки відповідачем складено Акт № 116/117/13-07-22-10/25552373 від 23.04.2014р. та винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0002292210, яким збільшену суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток на загальну суму 323 618,75 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 258 895, 00 грн. та за штрафними санкціями 64 723,75 грн.;
- №0002302210, яким збільшену суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість на загальну суму 408 089,69 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 272 059,79 грн. та за штрафними санкціями 136 029,90 грн.
Позивачем вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено в судовому порядку.
Підставами прийняття спірних податкових повідомлень-рішень були висновки податкового органу щодо сумнівності господарських операцій позивача з ТзОВ «ТДТП» та ПП «Всесвіт комфорту».
З приводу вказаних в акті перевірки порушень судом встановлено наступне.
Щодо господарських операцій з ТзОВ «ТДТП».
Між ПП «Будторгсервіс» та ТзОВ « ТДТП» укладено ряд договорів на будівництво житлових будинків та договір виконання робіт з благоустрою території житлового будинку.
Згідно з умовами вказаних договорів, які є тотожними за змістом, Замовник - ПП «Будторгсервіс» передає, а Підрядник - ТзОВ «ТДТП» приймає на себе обов'язок виконати власними і залученими трудовими та матеріально-технічними ресурсами і засобами всі передбачені замовленням роботи, які забезпечені фінансуванням. Підрядник виконує роботи у відповідності з проектно-кошторисною документацією, будівельними нормами і правилами, державними стандартами та технічними умовами. Здача-приймання робіт після закінчення їх виконання здійснюється у відповідності з будівельними нормами і правилами. Так, Підрядник направляє Замовнику акт виконаних робіт. Замовник протягом 5 днів зобов'язаний підписати його та направити один примірник Підряднику або представити обґрунтовану відмову у письмовій формі з переліком необхідних доробок та з терміном їх виконання. За умовами вказаних договорів сторонами погоджено вартість робіт та порядок розрахунків.
Для підтвердження виконання умов таких договорів та реальності господарських операцій з ТзОВ «ТДТП» позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії договорів на будівництво житлових будинків, актів приймання-передачі робіт по будівництву будинків, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, податкові накладні, платіжні доручення про оплату виконаних робіт.
Так, надаючи оцінку спірним правовідносинам, судом досліджувались копії наступних первинних документів:
- Договір № 030901 від 03.09.2013 р. та акт виконаних робіт до цього договору; податкова накладна № 1024 від 30.09.2013р. на суму 400 464,19 грн.; кошторис будівництва житлового будинку; акт передачі будівельних матеріалів;
- Договір № 040901 від 04.09.2013р. та акт виконаних робіт до цього договору, податкова накладна № 1019 від 30.09.2013р. на суму 146 873,62 грн.; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2013 року, кошторис будівництва житлового будинку; акт передачі будівельних матеріалів;
- Договір № 020901 від 02.09.2013р. та акт виконаних робіт до цього договору, податкова накладна № 1020 від 30.09.2013р. на суму 163 921,80 грн.; кошторис будівництва житлового будинку та акт передачі будівельних матеріалів;
- Договір № 050901 від 05.09.2013р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2013 року від 30.09.2013р., податкова накладна № 410 від 14.10.2013р. на суму 21 214,94 грн., кошторис будівництва житлового будинку та акт виконаних будівельних робіт до вказаного договору;
- Договір №011001 від 01.10.2013р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року від 14.10.2013р., акт виконаних робіт №1 за жовтень 2013 року до Договору № 011001 від 01.10.2013 р., податкова накладна № 213 від 08.10.2013 р. на суму 59 993,04 грн., кошторис будівництва житлового будинку;
- Договір № 041001 від 04.10.2013р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року від 08.10.2013р., акт №1 за жовтень 2013 року до Договору № 041001 від 04.10.2013р., податкова накладна № 464 від 16.10.2013р. на суму 59 972,60 грн., кошторис будівництва житлового будинку;
- Договір № 111001 від 11.10.2013р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року від 16.10.2013р., акт №1 за жовтень 2013 року до Договору № 111001 від 11.10.2013р., податкова накладна № 662 від 22.10.2013р. на суму 59 815,58 грн., кошторис будівництва житлового будинку;
- Договір № 181001 від 18.10.2013р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року від 22.10.2013 р., акт №1 за жовтень 2013 року до Договору № 181001 від 18.10.2013р., податкова накладна № 63 від 02.10.2013р. на суму 19 581,54 грн., кошторис будівництва житлового будинку;
- Договір № 300901 від 30.09.2013р., довідка про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року від 02.10.2013р., акт №1 за жовтень 2013 року до Договору № 300901 від 30.09.2013р., кошторис будівництва житлового будинку.
- податкова накладна № 1023 від 30.09.2013р. на суму 165 906,84 грн.; платіжні доручення № 455 від 06.11.2013 р., № 491 від 15.11.2013 р., № 524 від 20.11.2013 р., № 602 від 19.12.2013р.
Щодо господарських операцій з ПП «Всесвіт Комфорту».
Між ПП «Будторгсервіс» (Замовник) та ПП «Всесвіт Комфорту» (Виконавець) укладено ряд договорів підряду, за умовами яких виконавець бере на себе зобов'язання виконати за дорученням замовника роботи по монтажу електрообладнання, системи протипожежного захисту та пожежної сигналізації на об'єктах вказаних замовником, а замовник зобов'язується прийняти такі роботи та оплатити їх.
На підтвердження виконання умов таких договорів позивачем долучено до матеріалів справи копії первинних документів, які досліджувались судом в судовому засіданні. Зокрема:
- Договір № 07/09/12 від 10.09.2012р., платіжні доручення № 400 від 16.11.2012р., № 297 від 10.09.2012р., № 348 від 18.10.2012р., № 446 від 30.11.2012р, № 482 від 18.12.2012р.; податкові накладні № 18 від 18.10.2012 р. на суму 40 666,25 грн., № 46 від 30.11.2012 р. на суму 76 823,86 грн., довідка про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року від 30.11.2012р., акт №2 за листопад 2012 року до Договору № 07/09/12 від 10.09.2012р.; довідка про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2012 року від 18.10.2012р.; акт за жовтень 2012 р. до Договору № 07/09/12 від 10.09.2012р.
- Договір підряду № 151203 від 15.12.2011р., платіжне доручення № 96 від 16.12.2011р.; податкові накладні № 21 від 16.12.2011р. на суму 15 000,00 грн., № 21 від 30.01.2012р. на суму 9 900,00 грн.; акт виконаних робіт на суму 7 958,00 грн.; довідка про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2012 р. від 30.01.2012р.;
- Договір № 260613 від 26.06.2012р., локальний кошторис на виконання робіт з налагодження системи порошкового пожежогасіння та підсумкова відомість ресурсів, платіжне доручення № 162 від 05.17.2012р., податкова накладна № 5 від 05.07.2012 р. на суму 26 300.00 грн.
Економічну доцільність таких господарських операцій для ПП «Будторгсервіс» та залучення зазначених вище підприємств-контрагентів до виконання будівельних та підрядних робіт позивач доводить необхідністю своєчасного та повного виконання своїх зобов'язань перед замовниками за договорами генерального підряду на капітальне будівництво, копії яких долучено до матеріалів справи.
Господарські операції з підприємствами - замовниками робіт по капітальному будівництву позивачем відображено у складі податкових зобов'язань з податку на додану вартість та валових доходів у податковій декларації по податку на прибуток. Тоді як, результати господарських операцій з підприємствами-виконавцями відображено позивачем у складі податкового кредиту та валових витрат. Вказане підтверджується податковою звітністю позивача та не спростовано відповідачем.
Оплату за виконані ТзОВ «ТДТП» та ПП «Всесвіт комфорту» роботи позивачем проведено в повному обсязі.
При наданні оцінки спірним правовідносинам суд керувався наступними нормами податкового законодавства.
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який є основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Відповідно до ст.1 зазначеного Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Суд зазначає, що первинні документи, якими позивач доводить здійснення господарської операції з вищезазначеними контрагентами, оформлені належним чином, такі містять необхідні реквізити, повністю відображають зміст господарських операцій ПП «Будторгсервіс» і не мають недоліків, які б свідчили про їх невідповідність вимогам до первинних документів. Вказана обставина не спростовується висновками перевірки та не заперечується представником відповідача.
Вказані документи надавались позивачем до перевірки, що не заперечується представниками відповідача та були предметом дослідження. Порушень щодо форми та порядку їх заповнення в акті перевірки не встановлено, а тому такі є належними доказами та приймаються судом до уваги при прийнятті рішення.
З 01 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Пункт 138.1. ст.138 розділу III Податкового кодексу України встановлює, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. В свою чергу, підпункт 138.1.1. статті 138 передбачає, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку, витрати банківських установ
В силу вимог пункту 138.2 статті 138 розділу III Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього Кодексу, не включаються до складу валових витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно з п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п. 198.4. ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу .
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу .
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Позивачем долучено до матеріалів справи реєстри виданих та отриманих податкових накладних, в яких належним чином відображені отримані від ТзОВ «ТДТП» та ПП «Всесвіт комфорту» податкові накладні. Відповідач не надав доказів щодо не реєстрації цих податкових накладних контрагентами позивача, тому суд приходить до висновку, що податкові накладні зареєстровані належним чином.
Суд зазначає, що сумнівність господарських операцій позивача з ТзОВ «ТДТП» також обґрунтовується податковим органом висновками Дерчагівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області в актах № 532/20-11-22-01/38813932 від 16.12.2013р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ТДТП» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2013 року» та від 31.01.2014р. №20/20-11-22-01/38813932 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з ТзОВ «ТДТП за жовтень 2013 року» .
Фактично висновки таких актів ґрунтуються на припущенні про неспроможність вказаного контрагента позивача здійснювати поставку товарів з причин відсутності його за місцезнаходженням. Даючи правову оцінку таким висновкам, суд враховує, що зустрічні звірки проводяться податковими органами відповідно до п.п.73.5 статті 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації. При цьому, зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження господарських виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Відповідно до п. 1 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. № 1232 зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
З аналізу вказаних норм вбачається, що зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Таким чином, за своєю правовою природою акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є актом перевірки контролюючого органу та не може містити в собі аналізу господарських операцій платника податків та висновків про нікчемність укладених ним договорів. У зв'язку з цим, обгрунтування податковим органом виявлених порушень з посиланням на висновки таких актів є неправомірним. Відтак, Суд відхиляє доводи відповідача про те, що такий акт підтверджує безтоварність господарських операцій, оскільки його зміст свідчить, що зустрічна звірка не була проведена та жодні первинні документи не перевірялися взагалі.
Щодо акту Дерчагівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області в актах № 532/20-11-22-01/38813932 від 16.12.2013р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ТДТП» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість, їх реальності та повноти відображення в обліку за вересень 2013 року» суд зазначає, що висновками такого підтверджено відображення ТзОВ «ТДТП» операцій з його контрагентами, в тому числі з позивачем, однак встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на надання податкової вигоди підприємствам-покупцям. При цьому, зі змісту акту судом встановлено, що податковим органом не досліджувались первинні документи та зміст господарських операцій вказаного товариства, а тому суд критично оцінює висновки такого акту перевірки.
З аналізу акту ДПІ у Залізничному районі м.Львова № 477/22-10/35444557 від 03.09.2013р. «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Всесвіт комфорту» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення фінансово господарських взаємовідносин з ТзОВ БК «АТР груп», ТОВ «БУ «Київбудмонтаж», ТзОВ «Гарнт-буд-сервіс», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «Нові технології ТПВ», ТзОВ «Віктор Ко», ТзОВ «Цайпер Україна» судом встановлено, що податковим органом не виявлено порушень вимог податкового законодавства вказаним підприємством при формування податкових зобов'язань та валових доходів за результатами господарських операцій з позивачем.
Окрім того, в матеріалах справи наявні Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з якими підприємства-контрагенти є діючими, відомості про перебування таких в процесі припинення або ж про припинення юридичних осіб - відсутні. Роботи, які виконувались вказаними підприємствами для позивача відповідають виду діяльності, який зазначений у витягах з Єдиного реєстру.
Щодо висновків ДПІ про нікчемність правочинів, суд зазначає наступне
Підстави нікчемності правочину встановлюються законом, а не актами податкових перевірок. Вказані в актах перевірки недоліки, допущені суб'єктом господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину. Аналогічне тлумачення повноважень органів державної податкової служби наведене в листі Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16.09.2011р.
Суд критично оцінює посилання представника відповідача на ту обставину, що у контрагентів позивача, не було достатньої кількості матеріальних, трудових ресурсів та транспортних засобів для виконання договорів, що на його думку свідчить про відсутність фактів поставки товарів, оскільки вказані висновки не знайшли свого підтвердження належними і допустимими доказами по справі.
Суд вважає безпідставним оцінювати правовідносини між ПП «Будторгсервіс» та вказаними у акті перевірки контрагентами через оцінку їх правовідносин з іншими підприємствами, які не мають відношення до позивача та відхиляє покликання відповідача на порушення контрагентом позивача податкового законодавства за результатами його взаємовідносин з іншими контрагентами, оскільки платник податків не несе і не може нести відповідальності за іншого платника, навіть, якщо вони перебували між собою у господарських взаємовідносинах.
Висновки органу ДПС прямо суперечать практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується судами як джерело права. Зокрема, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Оцінюючи дані факти, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням позивача, а також враховує, що про реальність господарських операцій позивача з контрагентами свідчить той факт, що послуги від зазначених контрагентів були реально обліковані підприємством . Достовірних фактів, які б викликали сумнів в реальності наданих послуг, у суду немає.
За результатами системного аналізу вказаних норм законодавства, дослідження долучених до матеріалів справи первинних документів, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно відображені операції з вказаними у акті перевірки контрагентами у складі валових витрат та податкового кредиту.
Таким чином, на переконання суду, відповідачем не доведено недобросовісності дій цих підприємств, чи наявності мети на уникнення від оподаткування операцій з позивачем.
Суд враховує, що згідно з п.10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного судуУкраїни № 7 від 20.05.2013р. "Про судове рішення в адміністративній справі", в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.
З огляду на вище викладене та з врахуванням встановлених обставин справи суд вважає, що викладені в акті перевірки від 25 квітня 2014 року за № 148/2201/32461721. висновки податкового органу про порушення позивачем норм ПК України є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження зібраними у справі належними та допустимими доказами, а тому адміністративний позов про часткове визнання протиправним та скасування прийнятого на підставі таких висновків податкового повідомлення-рішення є обгрунтованим та підлягає до задоволення.
Судові витрати у розмірі 487 гривень 20 коп. відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути на користь позивача.
Керуючись статтями. 7-14, 69-71, 86, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 0002292210 та № 0002302210 від 14.05.2014р.
Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства «Будторгсервіс» судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 коп.
Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кузан Р.І.
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2014 |
Оприлюднено | 22.07.2014 |
Номер документу | 39781756 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кузан Ростислав Ігорович
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Кузан Ростислав Ігорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні