Постанова

від 15.07.2014 по справі 904/484/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2014 року Справа № 904/484/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

секретар судового засідання Назаренко С.Г

представники сторін:

від позивача: Романовский Д.С., довіреність № 7/26-1145 від 27.12.13, представник;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 3924 від 17.02.12, представник;

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність № 943 від 03.09.13, представник;

від третьої особи: представник в судове засідання не явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судому засіданні апеляційну скаргу

Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_4

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2014 р. у справі

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

до Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_4, м. Кривий Ріг

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Криворізька центральна ОДПІ Дніпропетровської області головного управління Міндоходів

про стягнення 239 950,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2014 р. у справі № 904/484/14 ( судді Мартинюк С. В., Ліпинський О.В., Красота О.І. ) позов задоволено - стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь Криворізької міської ради заборгованості по орендній платі за землю в розмірі 232 267,50 грн. та пеню в розмірі 7 683,15 грн.

Приймаючи рішення, господарський суд виходив з обставин доведеності не неналежного виконання Відповідачем перед Позивачем зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 22.12.2010 р., укладеного між сторонами, щодо сплати орендної плати виходячи з розміру нормативно-грошової оцінки землі.

Не погодившись з даним рішенням, фізична особа-підприємець ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі, в обґрунтування своїх доводів, Відповідач посилається на те, що органи державної податкової служби, здійснюючи контроль щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати загальнодержавного податку - плати за землю, керуючись п. 288.1. ст. 288 ПК України, взаємодіють з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, шляхом отримання від них інформації про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Відповідно до п. 41.5. ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень , а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

В даному разі, Криворізька міська рада не є органом стягнення, в розумінні п. 41.5. ст. 41 ПК України. Незважаючи на це, звернувшись до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості по орендній платі вона порушила норму ч. 1, 2 ст. 792 ЦК України, оскільки з січня 2011 року Податковим кодексом України передбачена можливість стягнення державною податковою службою лише податкового боргу за платежем загальнодержавного податку, задекларованого у податковій декларації. Криворізька північна об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не має претензій щодо виконання податкових декларацій за період, який розглядається у справі. Відповідачем було подано клопотання про припинення провадження по справі на підставі п.1 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору. Натомість, вказане клопотання судом не розглянуто, доводи які зазначені в ньому не спростовано.

У відзиві на апеляційну скаргу, Криворізька міська рада просить апеляційний суд відмовити ФОП ОСОБА_4 у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, а рішення господарського суду від 12.05.2014 р. по даній справі залишити без змін. Так, Позивач вважає апеляційну скаргу безпідставною та не обґрунтованою, оскільки орган місцевого самоврядування має право звертатися до суду для захисту порушених прав та інтересів, які виникли з зв'язку з укладенням господарського правочину - договору оренди земельної ділянки. Доводи Відповідача стосовно відсутності заборгованості через наявність фактичної переплати зі сплати платежів за землю, є безпідставними. Матеріали справи не містять доказів в підтвердження того, що Відповідач звертався до податкового органу із заявою про спрямування надмірно сплачених коштів в рахунок сплати платежів за землю в період 2012-2013 років.

У запереченнях Криворізької Північної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління міндоходів у Дніпропетровській області зазначається, що Третя особа повністю погоджується з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2014 р. у справі № 904/484/14, та просить залишити його без змін, оскільки надання Відповідачем уточнюючої податкової звітності призвело до зменшення податкових зобов'язань. На теперішній час ФОП ОСОБА_4 не надані уточнені податкові декларації по платі за землю відповідно до рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 р. № 3884 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу». Відповідачем не виконуються належним чином умови договору щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати за землю, що передбачена умовами договору та з урахуванням змін у чинному законодавстві.

Третя особа посилається на те, що відповідно до порядку інформаційного співробітництва в питаннях земельних відносин між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади у м. Кривому Розі Криворізькою центральною ОДПІ листом від 31.05.2013 р. № 7215/10/173 були надані розрахунки договірних обов'язків орендної плати за землю по фізичних особах - підприємцях, які здійснюють плату за землю відповідно до ст. 275 ПК України для здійснення захистів інтересів територіальної громади м. Кривого Рога у судовому порядку.

ОДПІ також зазначає на тому, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 р. по справі № 2а-423/10/0408 надано роз'яснення постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 р., а саме що дія рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 р. № 3884 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» може бути припинена тільки на бюджетний період 2014 року.

На пояснення Третьої особи та в додаткове обґрунтування своєї апеляційної скарги, Відповідач послався на те, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2014 р. по справі № 2а/0470/13203/12 встановлено факт того, що рішення Криворізької міської ради № 3884 на підставі якого проведено грошову оцінку, визнано нечинним. Натомість, відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового або грошового зобов'язання, яку зазначає в уточнюючій податковій декларації, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим кодексом. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою. Уточнююча податкова декларація Позивачем оскаржена не була.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 р. у справі № 904/484/14, апеляційну скаргу прийнято до розгляду. Розгляд справи призначено на 01.07.2014 р.

За клопотанням представника Відповідача розгляд апеляційної скарги було відкладено на 15.07.2014 р.

У судовому засіданні представником Відповідача було заявлене клопотання про призначення судової економічної експертизи для визначення характеру зобов'язань між сторонами за договором оренди земельної ділянки, шляхом проведення судово-економічної експертизи бухгалтерського та податкового обліку. Скаржник запропонував для експертизи питання пов'язані із підтвердженням документально заявленого у позовних вимогах розміру заборгованості по орендній платі за землю та відповідність податкових декларацій податку плати за землю.

Представник Позивача заперечуючи проти задовлення апеляційної скарги, зазначив на відсутності підстав для призначення по справі судової економічної експертизи та задоволення відповідного клопотання Відповідача.

Представник Третьої особи у судове засідання не з'явився, у запереченнях на апеляційну скаргу, Криворізька центральна ОДПІ просила апеляційний суд розглядати справу без участі її представника.

У судовому засіданні 15.07.2014 року оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі рішення міської ради від 24.03.2010 р. № 3801- 22.12.2010 р. між Криворізькою міською радою ( Орендодавець ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 ( Орендар ) укладений Договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області 22.06.2010 р. за № 121100004000526, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови для розміщення автостоянки, яка знаходиться на АДРЕСА_1.

Відповідно до пункту 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 0,7400 га.

Кадастровий номер земельної ділянки:1211000000:03:633:0020 (п. 4 Договору).

Пунктом 6 Договору передбачено, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку Договору Орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі "Орендар" повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмове "Орендодавця" про намір продовжити його дію. Поновлення Договору здійснюється на підставі ухваленого Орендодавцем відповідного рішення.

За змістом п. 7 Договору, річна орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю", на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного Криворізьким міським управлінням земельних ресурсів, на рахунок Управління держказначейства у м. Кривому Розі № 33217815700021, код ЄДРПОУ 24230992, у банку ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012.

Орендна плата вноситься рівними частками до 15 серпня і 15 листопада поточного року. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою. Строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до вимог чинного законодавства України ( п. 9 Договору ).

Пунктом 10 Договору сторони погодили, що розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв'язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов'язується щорічно відповідно до інформації Держкомзему про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.

Згідно п. 12 Договору розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього Договору у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором (включно зі зміною мети використання або цільового призначення земельної ділянки); зміни (збільшення або зменшення) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв. м. земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законодавством та цим договором.

14.05.2010 р. Криворізькою міською радою ухвалено рішення № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу".

Відповідно до ухваленого рішення базова вартість 1 м 2 земель міста складає 150 гривень за м 2 . Застосування зазначеної базової вартості 1 м 2 земель міста здійснюється з 01.06.2010 р.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель ( бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок ) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Згідно довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.06.2010 р. № 747, яка підготовлена на підставі рішення Криворізької міськради від 14.05.2010 № 3884, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 7400 кв.м. по вул. Незалежності України, 11б, 12а,12б в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу становить 9 290 700,00 грн. ( а. с. 15).

Як зазначає Позивач в своєму позові, Відповідачем належним чином не виконувалися умови договору щодо сплати орендних платежів виходячи з розміру зміненої нормативно-грошової оцінки землі, згідно наданого розрахунку (а. с. 18), сума заборгованості зі сплати орендних платежів з 01.12.2012 р. по 30.09.2013 р. становить 232 267,50 грн.

Відповідно до наданих у справу письмових пояснень Третьої особи, за період 2011-2013 роки в строки передбачені законодавством ФОП ОСОБА_4 подано до ОДПІ податкову звітність, а саме: за 2011 рік - звітна податкова декларація від 12.07.2011 р. за № 9004603179, згідно якої сума орендної плати за період з червня по грудень 2011 року складає 146 328,53 грн., в т.ч. щомісячна плата за червень - 6 968,03 грн., з липня по грудень - 23 226,75 грн.; за 2012 рік - звітна податкова декларація від 24.01.2012 р. за № 9001331051, річна сума орендної плати 278 721,00 грн., місячна - 23 226,75 грн.; за 2013 рік - звітна податкова декларація від 19.02.2013 р. № 9007767539, річна сума 156 510,00 грн., місячна 13 042,50 грн. Сплачено Відповідачем у 2011 році - 146 328,53 грн., у 2012 році -255 494,25 грн.

24.01.2013 р. Відповідачем було надано уточненні податкові декларації по орендній платі за землю за 2011 - 2012 роки до зменшення податкових зобов'язань по орендній платі за землю, посилаючись на оскарження рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 р. № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу". Податкові зобов'язання по орендній платі в наданих деклараціях визначено відповідно до ст. 275 Податкового кодексу України від 0212.2010 р. № 2755-УІ ( із змінами та доповненнями ) (далі ПК України ), а саме - ставка податку за 2011 р.- 2,4, за 2012 р. - 2,61: за 2011 рік ( 01.06.2011 р. - 31.12.2011 р. ) - податкова декларація від 24.01.2013 р. за № 9017126750 сума орендної плати 27 972,00 грн., в т.ч. плата за червень - 1 332,00 грн., з липня по грудень щомісячна плата - 4 440,00 грн.; за 2012 рік - податкова декларація від 24.01.2013 р. за № 908581480, річна сума орендної плати 57 942,00 грн., місячна - 4 828,50 грн.

Враховуючи наведені обставини, Криворізька центральна ОДПІ вказує на те, що станом на 28.02.2014 р. за ФОП ОСОБА_4 в КОР платника по орендній платі за землю по Довгинцівському району рахується переплата у сумі 138 652,76 грн., яка виникла за рахунок подання уточненої податкової звітності.

Сума фактичної переплати платежів за землю, згідно ст. 14 Податкового кодексу України, визначена як надмір сплаченого грошового зобов'язання.

Обґрунтовуючи свої заперечення, Відповідача посилався на те, що за викладених вище обставин, Орендар фактично не має заборгованості зі сплати орендних платежів, які є предметом позову Криворізької міської ради.

Відповідно до ст. 17 ПК України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом;

Ст. ст. 43, 87 ПК України передбачено, що повернення чи залік в рахунок погашення податкового боргу надміру сплачених сум, здійснюється за заявою платника податку.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження того, що Відповідач звертався до податкового органу із заявою про спрямування надмірно сплачених коштів в рахунок сплати платежів за землю в період 2012-2013 років.

Згідно з вимогами ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування ( ст. 632 ЦК України ).

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право на своєчасне внесення орендної плати.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України ). В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України ).

На час розгляду справи, доказів оплати зазначеної заборгованості суду надано не було, в зв'язку з чим, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми основаного боргу.

Крім основної заборгованості за договором Позивач просив також стягнути пеню в сумі 7 683,15 грн.

Відповідно до статті 611 ЦК України одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Аналогічні положення містяться і в ст. 230 ГК України.

П. 13 Договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені Договором, справляється пеня, яка нараховується на суму боргу по орендній платі за земельну ділянку ( включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності ) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу по орендній платі або на день його (його частини) погашення залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення.

Розмір пені, розрахований Позивачем за період з грудня 2012 р. по вересень 2013 р., від суми основного зобов'язання, становить 7 683,15 грн. ( а. с. 18 ).

За наведених обставин правомірним слід визнати і стягнення з Відповідача господарським судом пені в наслідок порушення строків сплати орендної плати.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги, враховуючи також настуне.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку ( п. 2.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" ).

Ця вимога обов'язкова як для сторін, так і для судів при розгляді справ.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель", грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно з законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно частини 2 статті 12 цього Закону, нормативно-правові акти з проведення оцінки земель які розробляються з урахуванням вимог положень національних стандартів, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Нормативно грошова оцінка земельних ділянок в силу положень статті 13 названого Закону приводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Розмір орендної плати визначається з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а її зміна є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Таким чином, виходячи з наведених положень Позивач обґрунтовано просить стягнути суму заборгованості враховуючи рішення Криворізької міської ради № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" та довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Така правова позиція збігається з позицією Верховного Суду України ( постанова від 20.08.2013 р. у справі № 5009/3430/12 ), яка є обов'язковою в силу ст. 111 28 ГПК України.

Колегія суддів враховує також, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки Відповідачем оскаржена не була і недійсною не визнавалася.

Зупинення дії рішення Криворізької міської ради № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 р. у справі № 2а-423/10/0408 - не може бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 р. у справі № 2а-423/10/0408 роз'яснено, що дія рішення Криворізької міської ради може бути припинена тільки на бюджетний період 2014 року.

Як зазначено в постанові Вищого господарського суду України в постанові від 02.12.2013 р. по справі № 904/5279/13 ( з аналогічного спору ) з посиланням на п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р. ( зі змінами ), хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил ст. 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів.

Не може бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду і доводи Відповідача про віднесення цієї категорії справ до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Вищий господарській суд України в постанові Пленуму від 17.05.2011 р. № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (із змінами і доповненнями) з питання підвідомчості справ, що виникають із земельних відносин на дав роз'яснення, в яких вказав, що справи у спорах за участю державних органів та органів місцевого самоврядування, що виникають з правовідносин, у яких державні органи та органи місцевого самоврядування реалізують повноваження власника землі, а також в інших спорах, які виникають із земельних відносин приватноправового характеру, за відповідності складу сторін спору статті 1 ГПК підвідомчі господарським судам..

Відповідно до п. 1.3. цієї постанови порядку господарського судочинства вирішенню підлягають такі категорії спорів, засновані на положеннях статті 319 ЦК України, глав 27, 29, 33, 34 ЦК України та глави 15 ГК України, розділів III - V ЗК України, зокрема що виникають з укладення, зміни, розірвання, виконання договору оренди земельних ділянок, інших договорів користування земельними ділянками, в тому числі спори про стягнення заборгованості з орендної плати за договорами на користування земельною ділянкою.

Системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України «Про оренду землі», підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, далі - ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України «Про оренду землі», пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України «Про оренду землі», стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.

Щодо клопотання Відповідача про призначення судової економічної експертизи для визначення характеру зобов'язань між сторонами, колегія суддів вважає таке клопотання безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з ч. 1 ст. 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування ( постанова ВГСУ від 23.03.2012 р. № 4 «Про деякі питання практики призначення судов ої експертизи» ).

Для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування по цій справі, колегія суддів не вбачає потреби у спеціальних знаннях та відповідно дослідження експертом матеріальних об'єктів і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених в оскаржуваному рішенні і не можуть бути підставою для його скасування, оскільки воно відповідає чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 101-103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2014 р. у справі № 904/484/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена у повному обсязі 17.07.2014 року

Головуючий суддя І.М.Кощеєв

Суддя Р.М.Бахмат

Суддя О.С. Євстигнеєв