Рішення

від 16.07.2014 по справі 910/11684/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11684/14 16.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ІНТЕРБУС" до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі автобусного парку № 5 третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтербус" про стягнення 18 094,38 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача ОСОБА_1 - представник за ордером НОМЕР_2 від 24.04.14; від відповідачаГерасимчук С.Ю. - представник за довіреністю № 06-5/13 від 02.01.14; від третьої особиПустовіт А.С. - ліквідатор

В судовому засіданні 16.07.14 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтербус» до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі автобусного парку № 5 про стягнення 18 094,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25.01.2006 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтербус» (третя особа) та Автобусним парком № 5, який є філією Комунального підприємства "Київпастранс" (відповідач) було укладено договір купівлі-продажу запасних частин № 1/5 відповідно до якого третя особа передала у власність відповідача запасні частини на загальну суму 79537,79 грн. Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу виконав частково, оплативши товар в розмірі 45266,62 грн.

16.04.2013 за договором про відступлення права вимоги право вимоги до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі автобусного парку № 5 на підставі договору купівлі-продажу запасних частин № 1/5 від ТОВ "Інтербус" перейшли до ТОВ "Компанія «Інтребус" (позивач).

За доводами позивача, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання в частині своєчасних розрахунків з позивачем не виконав, заборгованість за куплений товар не сплатив, у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 18 094,38 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.06.2014 порушено провадження у справі № 910/11684/14 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 16.07.2014.

14.07.14 через канцелярію суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду, які були залучені судом до матеріалів справи.

15.07.14 відповідач через загальний відділ діловодстві суду надав відзив на позов, відповідно до якого позовні вимоги визнав в повному обсязі.

У судове засідання 16.07.14 представники учасників процесу з'явились, представник позивача надав пояснення по суті справи, позов підтримав. Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі. Представник третьої особи підтвердив факт відступлення права вимоги позивачу за Договором 16/04-1 від 16.04.2013.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

25 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтербус» (третя особа без самостійних вимог на предмет спору, продавець) та Комунальним підприємством "Київпастранс" в особі автобусного парку № 5 (далі - покупець, відповідач) був укладений Договір купівлі-продажу запасних частин № 1/5, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує запасні частини до автомобільної та тракторної техніки (товар).

Відповідно до п. 3.2 договору купівлі-продажу оплата платежу в розмірі вартості кожної замовленої партії товару здійснюється покупцем на основі виставленого рахунку-фактури, але в будь-якому випадку до 25 числа поточного місяця шляхом перерахунку коштів на банківський рахунок продавця.

Згідно з п.3.1 договору ціна на товар по кожному найменуванню встановлюється у гривнях на дату складання продавцем рахунку-фактури і зазначається в ній.

Відповідно до п.3.5 договору загальна сума договору орієнтовно складає 180000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору купівлі-продажу позивачем було передано, а відповідачем прийнято запасні частини до автомобільної та тракторної техніки на загальну суму 79 537,79 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи:

- Видаткова накладна PH - 0000018 від 11.01.2013 року;

- Видаткова накладна PH - 0000019 від 11.01.2013 року;

- Видаткова накладна PH - 0000021 від 11.01.2013 року;

- Видаткова накладна PH - 0000022 від 11.01.2013 року;

- Видаткова накладна PH - 0000023 від 11.01.2013 року;

- Видаткова накладна PH - 0000024 від 11.01.2013 року;

- Видаткова накладна PH - 0000025 від 11.01.2013 року;

- Видаткова накладна PH - 0000026 від 11.01.2013 року;

- Видаткова накладна PH - 0000230 від 22.02.2013 року;

- Видаткова накладна PH - 0000279 від 06.03.2013 року;

- Видаткова накладна PH - 0000280 від 06.03.2013 року;

- Видаткова накладна PH - 0000282 від 06.03.2013 року;

- Видаткова накладна PH - 0000398 від 08.04.2013 року;

- Видаткова накладна PH - 0000399 від 08.04.2013 року;

- Видаткова накладна PH - 0000447 від 19.04.2013 року.

Вказані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, останній взяті на себе зобов'язання виконав частково, оплативши за передані у власність протягом 2013 року запасні частини до автомобільної та тракторної техніки суму у розмірі 45 266, 62 грн.

16 квітня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтербус» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компаня «Інтербус» (новий кредитор) був укладений Договір № 16/04-1 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передає (поступається), а новий кредитор приймає право вимоги про стягнення заборгованості з Автобусного парку № 5 Комунального підприємства "Київпастранс", що виникла на підставі договору купівлі-продажу запасних частин № 1/5 від 25.01.06.

Відповідно до п.1.1.1 договору № 16/04-1 заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється за згодою боржника, що викладена у додатку № 3 до даного договору.

Згідно з п.1.4 договору 16/04-1 з дати підписання даного договору новий кредитор стає кредитором боржника в розмірі вимог, передбачених основним договором, тобто набуває всі права, передбачені чинним законодавством та основним договором щодо боржника, а первісний кредитор ці права втрачає.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором купівлі-продажу запасних частин № 1/5 від 25.01.06., у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 18 094,38 грн.

За своєю правовою природою укладений між третьою особою та відповідачем є договором купівлі-продажу, що регулюється положеннями глави 54 підрозділу 1 розділу З Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до норм ст.. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 3.2, 3.3 договору купівлі-продажу запасних частин № 1/5 від 25.01.06 строк виконання відповідачем зобов'язань по сплаті за поставлений товар станом на момент вирішення спору настав.

Відповідно до розрахунку позивача, який визнаний відповідачем, станом на момент вирішення спору заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу запасних частин № 1/5 від 25.01.06 складає 18 094,38 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за спірним договором виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору. Відповідач доказів відсутності заборгованості суду не надав, позовні вимоги визнав в розмірі 18 094,38 грн.

Відповідно до п.3.12 постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд відповідно до ч.5 ст. 78 ГПК приймає рішення про задоволення позову у разі визнання його відповідачем. Проте суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог та відповідача - про визнання позову. На підставі частини шостої статті 22 ГПК у разі, якщо відповідні дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси (у тому числі юридичної чи фізичної особи, яка не є учасником даного судового процесу), спір підлягає вирішенню по суті згідно з вимогами чинного законодавства.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позовних вимог в сумі 18 094,38 грн. не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому вимоги позивача про стягнення основної суми заборгованості підлягають задоволенню в сумі 18 094,39 грн.

Крім того, позивач просить суд включити до складу судових витрат витрати позивача на правову допомогу в розмірі 1 800,00 грн.

Статтею 44 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2014 р. між позивачем (клієнт) та адвокатським бюро «Дмитра Матвійчука» (адвокатське бюро) було укладено Договір № 11 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокатське бюро бере на себе зобов'язання щодо надання клієнту правової допомоги під час розгляду в господарському суді м. Києва справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтербус» до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі автобусного парку № 5 про стягнення заборгованості.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору правову допомогу клієнту за дорученням адвокатського бюро і згодою клієнта надає адвокат ОСОБА_1 (свідоцтво НОМЕР_1 від 07.11.13).

Згідно з п.4.1 договору плата за послуги адвокатського бюро за цим договором розраховується відповідно до рахунків, виставлених адвокатським бюро клієнту.

Пунктом 4.7 договору встановлено, що остаточні розрахунки за надані адвокатським бюро послуги здійснюються клієнтом не пізніше 3-х робочих днів від дня підписання акту прийому-передачі виконаних робіт.

На підтвердження виконання сторонами своїх зобов'язань за вказаним договором позивачем надано копію акта виконаних робіт № 4 від 24.04.14 на суму 1 800,00 грн. та платіжне доручення № 847 від 29.04.14 на суму 1 800,00 грн. Таким чином, суд вважає, що витрати позивача по оплаті послуг адвоката в сумі 1800,00 грн. є документально підтвердженими та обґрунтованими, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Згідно ч. 2 статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Інтербус» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070 м. Київ, Набережне шосе, буд. 2, ідентифікаційний код 31725604) в особі Автобусного парку № 5 (04128 м. Київ, вул. Туполєва, буд. 21, ідентифікаційний код 03114336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Інтербус» (03680 м. Київ, вул.. Качалова, буд. 5, ідентифікаційний код 38507373) суму основної заборгованості в розмірі 18 094 (вісімнадцять тисяч дев'яносто чотири) грн. 38 коп., судовий збір в сумі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1 800 (одну тисячу вісімсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.07.2014 р.

Суддя Пукшин Л.Г.