Ухвала

від 08.04.2015 по справі 910/11684/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

08.04.2015 Справа № 910/11684/14 За скаргою стягувача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інтербус"

на дії органів Державної виконавчої служби

у справі за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інтербус"

до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі автобусного парку № 5

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Інтербус"

про стягнення 18 094,38 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_2 - представник за довіреністю № 17/03/15 від 17.03.15; від відповідача від третьої особи від ВДВСОСОБА_3 - представник за довіреністю № 06-5/17 від 05.01.15; не з'явились; не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інтербус" звернулось до господарського суду м. Києва зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

Згідно із поданою скаргою заявник просить скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26.12.14, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві в межах виконавчого провадження № 44858964 про примусове виконання наказу № 910/11684/14.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.02.2015 відновлено ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інтербус" строк на оскарження дій органів Державної виконавчої служби та призначено розгляд скарги на 25.03.2015

У судове засідання, призначене на 25.03.2015, з'явився представник скаржника (стягувача), який підтримав скаргу та надав усні пояснення щодо неправомірних дій державної виконавчої служби.

Представники боржника та Державної виконавчої служби в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Керуючись ст. 77, 86 ГПК України суд відклав розгляд справи на 08.04.15.

07.04.15 через канцелярію суду КП "Київпастранс" (боржник) подав заперечення на скаргу, в якому зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Боржник зазначає, що КП "Київпастранс" було створене відповідно до рішень Київської міської ради від 30.11.2000 № 101/1078 та від 02.10.2001 № 61/1495, засноване на комунальній власності територіальної громади м. Києва. Таким чином, боржник вважає, що під час винесення оскаржуваної постанови державний виконавець вірно прийшов до висновку, що у боржника відсутнє майно на яке можна звернути стягнення, оскільки усе майно, яке рахується за відповідачем перебуває у нього лише на праві господарського відання та належить на праві власності територіальній громаді м. Києва. Оскільки боржник надає соціально значущі послуги у сфері перевезення пасажирів фінансується з місцевого бюджету, тому стягував повинен звертатись до відповідного органу Державної казначейської служби для виконання рішення у даній справі.

В судове засідання 08.04.15 представники боржника та стягувача з'явились, надали пояснення, скаржник просив скаргу задовольнити, боржник просив залишити скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників стягувача та боржника, Господарський суд міста Києва , встановив:

Рішенням господарського суду м. Києва від 16.07.2014 р. у справі № 910/11684/14 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інтербус" до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі автобусного парку № 5 та вирішено стягнути заборгованість в сумі 18094 грн 38 коп., 1827,00 грн. судового збору та 1800,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

29 липня 2014 р. на виконання рішення господарського суду м. Києва від 16.07.2014 р. у справі № 910/11684/14 було видано наказ.

Стягувач звернулось до господарського суду м. Києва зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві. Згідно із поданою скаргою стягувач просить скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26.12.14, винесену державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві в межах виконавчого провадження № 44858964 про примусове виконання наказу № 910/11684/14.

Скарга боржника підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів з бюджетних установ визначається Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".

Виконання рішення суду покладається на державну виконавчу службу України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» (далі - закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону , виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі , що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом , іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Проте, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження", рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Статтею 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу.

Так, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

26.12.14. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві було винесено постанову ВП № 44858964 про повернення виконавчого документа стягувачеві, якою наказ господарського суду міста Києва від 29.07.14 № 910/11684/14 повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» з посиланням на те, що в ході виконання даного виконавчого документа майна та коштів, які належать боржнику і на які у відповідності до вимог чинного законодавства України можливо звернути стягнення - не виявлено.

Крім того, державний виконавець у вказаній постанові послався на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.13. у справі № 826/11171/13-а та Постанову КМУ від 03.08.11. № 845.

Проте, суд не погоджується з таким висновком державного виконавця та відзначає наступне.

Така підстава для повернення виконавчого документа як відсутність у боржника майна та коштів, які належать боржнику і на які у відповідності до вимог чинного законодавства України можливо звернути стягнення, передбачена положеннями п. 2 частини 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», а не пунктом 9 ч. 1 ст. 47 вказаного Закону, як на те послався державний виконавець.

Відповідно до п. 3.15 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.12. № 512/5, повернення виконавчого документа стягувачу здійснюється за наявності підстав та в порядку, визначеному у статті 47 Закону. При цьому в постанові про повернення виконавчого документа стягувачу обов'язково роз'яснюється порядок повторного пред'явлення виконавчого документа до виконання (крім випадку повернення виконавчого документа на підставі пункту 1 частини першої статті 47 Закону , якщо таке повернення надалі є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження). При цьому при поверненні виконавчого документа стягувачу необхідно враховувати, що підставою для повернення виконавчого документа згідно з пунктом 9 частини першої статті 47 Закону є встановлення безпосередньо у Законі заборони звертати стягнення на окреме майно чи кошти боржника . Якщо заборона випливає із норми закону , наприклад така заборона встановлена судом, який відповідно до закону має право заборонити звернення стягнення на майно боржника, необхідно керуватися пунктом 2 частини першої статті 47 Закону.

При цьому, приписами п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Разом з тим, в постанові від 26.12.14. ВП № 44858964 про повернення виконавчого документа стягувачеві державний виконавець не навів жодної правової підстави, що обумовлює наявність встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, чи заборони на проведення інших виконавчих дій щодо боржника, та фактично незаконно відмовився від виконання судового рішення, яке набрало законної сили та є обов'язковим до виконання відповідно до приписів ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України .

Крім того, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.14. № К/800/55840/13 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.08.13. у справі № 826/11171/13-а, на яку посилається державний виконавець. скасовано, а провадження у справі закрито.

Щодо посилання державного виконавця на Постанову КМУ від 03.08.11. № 845, суд відзначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 267 від 15 квітня 2013 року , внесено зміни до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.11 . (далі Порядок № 845).

Порядок № 845 визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення (п. 1).

Пунктом 2 Порядку № 845 вказано, що в його розумінні боржниками є визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства; а виконавчі документи - це оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України "Про виконавче провадження" .

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (пункт 3 Порядку № 845).

Відповідно до пункту 7 Порядку №845, у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" Казначейству протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження.

Разом з тим, зазначеного органом державної виконавчої служби виконано не було.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Представником ВДВС не надано жодних доказів на спростування обставин викладених заявником у скарзі, своєї правової позиції щодо поданої скарги не висловлено.

Заперечення відповідача проти скарги про те, що не допускається примусове стягнення на комунальне майно за боргами комунального підприємства, яке володіє цим майном на праві господарського відання, нічим не обґрунтовані та не підтверджені жодними доказами, а тому не приймаються судом.

Враховуючи викладене та зважаючи та не, що відсутні підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», вимоги скаржника є правомірними, а скарга такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86 , 121-2 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Компанія "Інтербус" задовольнити.

2. Скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 26.12.2014 року, прийняту державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві у межах виконавчого провадження № 44858964 про примусове виконання наказу № 910/11684/14, виданого 29.07.2014 господарським судом м. Києва.

Суддя Л.Г. Пукшин