Рішення

від 14.07.2014 по справі 910/7096/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7096/14 14.07.14

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ДоПриватного підприємства «ШАРК» Простягнення 543 307,73 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - договір № 8 від 25.03.2014 року; ОСОБА_3 - дов. №477 від 12.05.2014 року;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "ШАРК" про стягнення 543 307,73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2014 року порушено провадження у справі № 910/7096/14, розгляд справи призначено на 12.05.2014 року.

У судовому засіданні 12.05.2014 року представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у даному судовому засіданні проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи заперечував.

Клопотання про відкладення розгляду справи судом розглянуто та задоволено частково.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову буде розглянута судом у наступному судовому засіданні.

У судовому засіданні 12.05.2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 19.05.2014 року.

Представник позивача 13.05.2014 року до канцелярії суду, а також у судовому засіданні 19.05.2014 року, подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, які судом розглянуто та задоволено.

У судовому засіданні 19.05.2014 року представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні, яке судом розглянуто та задоволено.

Заява про вжиття заходів до забезпечення позову буде розглянута судом у наступному судовому засіданні.

У судовому засіданні 19.05.2014 року, відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву до 26.05.2014 року.

У судовому засіданні 26.05.2014 року представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 26.05.2014 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 26.05.2014 р. відкладено розгляд справи до 10.06.2014 р., у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання.

У зв`язку із перебуванням судді Спичака О.М. у відрядженні, судове засідання призначене на 10.06.2014 року не відбулося.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 10.06.2014 р., у зв'язку з перебуванням судді Спичака О.М. у відрядженні, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. (протокол № 1 від 03.02.2011 р.) та ст. 4-6 ГПК України, справу № 910/7096/14 передано на розгляд судді Бойку Р.В.

За вказаних обставин суд у новому складі ухвалою від 10.06.2014 року прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 14.07.2014 року.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 14.06.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Спичака О.М. з відрядження, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.2011 р. (протокол № 1 від 03.02.2011 р.) та ст. 4-6 ГПК України, справу № 910/7096/14 передано на розгляд судді Спичаку О.М.

За вказаних обставин суд у новому складі ухвалою від 14.06.2014 року прийняв справу до свого провадження.

26.05.2014 року позивач через канцелярію суду подав заяву про долучення до матеріалів справи копію акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем, відповідно до якого сума основного боргу складає 541 280,43 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 3.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 встановлено, що статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п., а тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Враховуючи вищенаведене, судом прийнято до розгляду вищевказану заяву позивача, подану через канцелярію Господарського суду міста Києва 26.05.2014 року, як заяву про зменшення позовних вимог і з урахуванням раніше поданого позову, здійснює розгляд справи в межах вимог позивача, заявлених у даній заяві.

У судовому засіданні 14.07.2014 року розглянуто клопотання про забезпечення позовної заяви, що надійшло через канцелярію суду 22.04.2014 року, та відмовлено у його задоволенні.

Представники позивача у судовому засіданні 14.07.2014 року наддали усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримали.

Відповідач не забезпечив участь свого представника у судовому засіданні 14.07.2014 року, відзиву та доказів сплати заборгованості не надав, вимог ухвали не виконав, належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, що підтверджено поштовими повідомленнями з відміткою про отримання.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 14.07.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та Приватним підприємством «ШАРК» (покупець) 09.10.2012 року було укладено договір поставки № 1 (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник відповідно до умов цього договору зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних та видаткових), що виписуються на кожну партію товару.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В пункті 2.2 вищезазначеного договору вказано, що покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника вартість поставленої йому партії товару протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання партії товару згідно накладних (дата підписання покупцем видаткової накладної).

У пункті 2.3 договору зазначено, що сторони до 15 числа кожного місяця підписують акти звірки взаєморозрахунків за попередній місяць, які є підставою для остаточних розрахунків сторін.

Як стверджує позивач, ним на виконання умов договору поставки № 1 від 09.10.2013р., було поставлено на адресу відповідача товар на загальну суму 1 917 232,78 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких містяться у матеріалах справи, проте відповідач після отримання товару грошові зобов'язання виконав не у повному обсязі та з порушенням строків оплати, передбачених договором, у зв'язку з чим заборгованість відповідача по договору складає 541 280,43 грн., що підтверджується актами звіряння взаємних розрахунків, копії яких містяться у матеріалах справи.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 541 280,43 грн. основного боргу у зв'язку з неналежним виконанням умов договору поставки № 1 від 09.10.2013 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В пункті 2.2 вищезазначеного договору вказано, що покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника вартість поставленої йому партії товару протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання партії товару згідно накладних (дата підписання покупцем видаткової накладної).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору поставки № 1 від 09.10.2013р., було поставлено на адресу відповідача товар на загальну суму 1 917 232,78 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними, копії яких містяться у матеріалах справи, проте відповідач після отримання товару грошові зобов'язання виконав не у повному обсязі та з порушенням строків оплати, передбачених договором, у зв'язку з чим заборгованість відповідача по договору складає 541 280,43 грн., що підтверджується актами звіряння взаємних розрахунків, копії яких містяться у матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 541 280,43 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ШАРК» (місцезнаходження : 01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, б. 28, код ЄДРПОУ 30966816) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 541 280 (п'ятсот сорок одну тисячу двісті вісімдесят) грн. 43 коп. основного боргу та 10 866 (десять тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 15 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

16.07.2014 р.

Суддя Спичак О.М.