Постанова

від 01.10.2014 по справі 910/7096/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2014 р. Справа№ 910/7096/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Ропій Л.М.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.,

за участю представників:

від позивача ОСОБА_2 - адвокат, договір від 15.08.2014;

від відповідача не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «ШАРК»

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2014

(дата підписання - 16.07.2014)

у справі №910/7096/14 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Приватного підприємства «ШАРК»

про стягнення 541280,43 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (далі - позивач) до Приватного підприємства «ШАРК» (далі - відповідач) про стягнення 541280,43 грн (згідно розрахунку від 12.05.2014 №53 суми основного боргу за договором поставки, що по суті є зменшенням розміру позовних вимог) задоволено повністю.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 541280,43 грн основного боргу та 10866,15 грн судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 скасувати, в задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що копії видаткових накладних, надані позивачем, не є належними доказами отримання відповідачем товару на суму 1917232,78 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2014 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 27.08.2014. Дану ухвалу надіслано відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 №28. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 04.08.2014) позивачу - 08.08.2014 та відповідачу - 18.08.2014, долучені до матеріалів справи.

20.08.2014 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду позивач надав відзив на апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2014 р відкладено розгляд апеляційної скарги на 01.10.2014.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2014, враховуючи перебування судді Сітайло Л.Г. у відпустці, було змінено склад суду: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Калатай Н.Ф., Ропій Л.М.

01.10.2014 у судовому засіданні представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги відповідача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без його участі, з метою дотримання вимог ст. 102 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.10.2012 між позивачем на відповідачем укладено договір №-1 (далі - договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товарно-транспортних та видаткових), що виписуються на кожну партію товару (п.1.1 договору).

Ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару визначається на підставі прайс-листів постачальника та вказується в накладних на кожну партію товару і містить у собі ПДВ (п.2.1 договору).

У пункті 2.2 договору вказано, що покупець зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок постачальника вартість поставленої йому партії товару протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання партії товару згідно накладних (дата підписання покупцем видаткової накладної).

Сторони до 15 числа кожного місяця підписують акти звірки взаєморозрахунків за попередній місяць, які є підставою для остаточних розрахунків сторін (п.2.3 договору).

Згідно абз.2 п.3.2 договору датою поставки вважається дата підписання накладної (товарно-транспортної або товарної) покупцем, що засвідчує прийняття товару покупцем від постачальника.

Договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2013 (п.5.1 договору).

Договір підписано повноважними представниками сторін, підписи яких скріплено печатками фізичної особи-підприємця та приватного підприємства.

З наявних в матеріалах справи видаткових, товарно-транспортних та податкових накладних вбачається, що позивач у період з 17.10.2012 по 17.12.2012 поставив відповідачу товару на суму 1917232,78 грн.

Факт отримання обладнання за видатковими накладними підтверджується підписами уповноважених відповідачем осіб в графі "Отримав(ла)" (без зауважень та заперечень), підписи яких скріплено штампом ПП "ШАРК".

Згідно банківської виписки по рахунку позивача №26001000349677 відповідач здійснив часткову оплату товару в сумі 1375952,35 грн з призначенням платежу "оплата за м'ясопродукцію, згідно договору №1 від 09/10/12", внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 541280,43 грн.

На виконання п.2.3 договору за періоди з 09.10.2012 по 31.12.2013 та з 01.01.2014 по 25.04.2014 між сторонами підписано акти звіряння взаємних розрахунків.

Акти звіряння взаємних розрахунків від 08.05.2014 та від 19.05.20014 відповідач підписати відмовився, про що складено акти представниками позивача.

Судом першої інстанції в повному обсязі досліджено факт існування заборгованості у відповідача перед позивачем та розмір такого боргу, враховано відсутність належних доказів на спростування суми боргу, тому суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом про задоволення позовної вимоги щодо стягнення 541280,43 грн основного боргу.

Твердження відповідача в апеляційній скарзі, що копії видаткових накладних, надані позивачем, не є належними доказами отримання відповідачем товару на суму 1917232,78 грн не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги з огляду на ч.2 ст.36 ГПК України, згідно якої письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, що й було здійснено позивачем при подачі позову.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 у даній справі, оскільки воно відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ШАРК» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 у справі №910/7096/14 - без змін.

2. Матеріали справи №910/7096/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.І. Рябуха

Судді Н.Ф. Калатай

Л.М. Ропій