Постанова

від 09.07.2014 по справі 910/4660/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2014 р. Справа№ 910/4660/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Гончарова С.А.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Підченко О.Ю.

за участю представників:

від позивача: Бондар М.В. за довіреністю №36 від 09.10.2013;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАСКБАУ ГМБХ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2014

у справі №910/4660/14 (суддя - Сівакова В.В.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАСКБАУ ГМБХ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство "Наш дім"

про виселення

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАСКБАУ ГМБХ" (далі - відповідач) про виселення.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.04.2014 №910/4660/14 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву задоволено повністю.

Виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАСКБАУ ГМБХ" в примусовому порядку з орендованого державного нерухомого майна загальною площею 177,1 кв.м. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАСКБАУ ГМБХ" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місті Києву 1218,00 грн. Витрат сплати судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАСКБАУ ГМБХ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2014 та прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, дану апеляційну скаргу передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Смірновій Л.Г.

Розпорядженям Голови Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2014 для розгляду апеляційної скарги у справі №910/4660/14 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Гончарова С.А. та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2014 колегією суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Гончарова С.А. та Чорної Л.В. прийнято вказану апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено на 11.06.2014.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судове засідання 11.06.2014 представники відповідача та третьої особи не з'явились. Про причини неявки суд не повідомили. Розгляд справи відкладено на 09.07.2014.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2014, у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, для розгляду справи призначено колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Гончарова С.А. та Кропивної Л.В.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представники відповідача та третьої особи не з'явились, про час та місце розгляду повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач та третя особа не скористались своїми правами, передбаченими статтями 22, 27 ГПК України, та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

01.03.2001 між Київським заводом «Радар» (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАСКБАУ ГМБХ» (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №4 (далі - договір №4).

Відповідно до п.1.1. договору №4 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нежитлове приміщення (майно), площею 89кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул.Анрі Барбюса,13, що знаходиться на балансі Київського заводу «Радар».

Згідно з п. 2.1. договору №4 орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору акта приймання-передачі майна.

На підставі акту приймання-передачі від 01.03.2001 орендодавець передав, а орендар прийняв згідно з договором №4 майно загальною площею 89кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Анрі Барбюса,13 (поверх 2).

01.05.2001, у зв'язку із зміною балансоутримувача будинку №13 по вул.Анрі Барбюса, укладено додаткову угоду, відповідно до якої сторонами договору №4 є Державне підприємство «Наш дім» та Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАСКБАУ ГМБХ».

19.07.2007 між Регіональним відділенням фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАСКБАУ ГМБХ» (орендар) було укладено додатковий договір №3859, відповідно до якого договір оренди №4 від 01.03.2001 викладено в новій редакції (далі - договір №3859).

Відповідно до п. 1.1. договору №3859 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (далі - майно), загальною площею 177,1кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, А.Барбюса, 13, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Наш дім» (балансоутримувач). Майно передається в оренду з метою розміщення офісного приміщення.

У відповідності до приписів ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 10.1. договору №3859 сторонами встановлено, що договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 19.07.2007 до 19.07.2008 включно.

Відповідно до п. 10.5. договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

За відсутності доказів виявлення однією із сторін про небажання продовжувати договірні відносини договір був продовжений на той самий строк, тобто до 19.07.2009.

Відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтями 764, 785 Цивільного кодексу України визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 10.9. договору передбачено, що чинність цього договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно із ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

З вказаних правових норм вбачається, що після закінчення строку дії договору, в разі заперечень орендодавця щодо подальшого користування орендарем орендованих приміщень протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендарю.

Як вбачається з матеріалів справи позивач 12.08.2009 направив відповідачу лист №30-04/11329 від 10.08.2009, в якому повідомив відповідача про закінчення 19.07.2009 дії договору оренди №3859 від 19.07.2007, в зв'язку з чим вимагав повернути майно по акту приймання-передачі та доручив балансоутримувачу прийняти майно.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлено, що строк дії договору оренди №3859 від 19.07.2007 припинився 19.07.2009.

Згідно з п.2.4. договору у разі припинення або розірвання цього договору, майно повертається орендарем орендодавцю/балансоутримувачу.

Майно вважається поверненим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання акта приймання-передачі.

Відповідно до п.2.5. договору орендар зобов'язується повернути майно у 10-денний строк з моменту припинення або розірвання цього договору.

Згідно п.5.7. договору орендар зобов'язаний у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцю/балансоутримувачу орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу.

Отже, умовами договору передбачено обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди орендодавцю за актом приймання-передачі.

В матеріалах справи відповідний акт відсутній.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Тобто, згідно із положеннями чинного законодавства України правовою підставою користування певним майном є відповідний договір оренди.

Матеріали справи свідчать про те, що нового договору оренди на спірне приміщення укладено не було, тому відповідач безпідставно займає спірне майно.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Посилання відповідача на те, що сплачені ним платежі не були повернуті, що свідчить про чинність договору не приймаються судом до уваги, оскільки згідно з п. 5.14. договору № 3859 в разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання), орендар зобов'язаний сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені та штрафні санкції за весь період оренди по день фактичної передачі майна балансоутримувачу (орендодавцю) на підставі акту передачі-приймання.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Отже, зобов'язання орендаря по сплаті орендних платежів припиняються лише по поверненню орендованого приміщення за актом приймання-передачі.

Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача щодо виселення відповідача з орендованого державного нерухомого майна загальною площею 177,1кв.м., розміщеного за адресою: м.Київ, вул.Анрі Барбюса,13 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Твердження апелянта про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення в не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд дійшлов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАСКБАУ ГМБХ".

Відповідно до пункту 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» у випадках коли передбачені у пунктах 2 і 3 частини першої статті 97 ГПК підстави повернення апеляційної скарги виявлені судом апеляційної інстанції після прийняття апеляційної скарги, суд витребує від особи, яка подала скаргу, докази надсилання її копії іншій стороні (сторонам) та сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. У разі неподання таких доказів скарга залишається без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК, а у випадку несплати судового збору у встановленому законом розмірі суд також має право стягнути недоплачену суму збору за результатами апеляційного провадження.

Згідно з підпунктом 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмів мінімальної заробітної плати.

За приписом підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Відповідно до положень Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 складає 1218,00грн.

Як встановлено колегією суддів, до апеляційної скарги відповідачем додано квитанцію про сплату судового збору у сумі 409,00грн.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку стягнути за результатами апеляційного провадження недоплачену суму судового збору у розмірі 200грн.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАСКБАУ ГМБХ" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2014 у справі № 910/4660/14 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.04.2014 у справі №910/4660/14 залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАСКБАУ ГМБХ» (м.Київ, вул.Анрі Барбюса, 13, код ЄДРПОУ 25265366) в дохід Державного бюджету України 200,00 (двісті) грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Матеріали справи №910/4660/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді С.А. Гончаров

Л.В. Кропивна