Постанова

від 02.06.2014 по справі 804/6503/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 р. Справа № 804/6503/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБарановського Р. А. при секретаріКанівець К.С. за участю: представника позивача представника відповідача Шульгат В.В. Фадєєва Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Пиватного підприємства "Хім-Агро-Пром" до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 08.04.2014р.:

- № 000152203 про збільшення суми грошового зобов'язання ПП «Хім-Агро-Пром» за платежем «податок на прибуток приватних підприємств»: за основним платежем на 226581 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 8506 грн.;

- № 000142203 про збільшення суми грошового зобов'язання ПП «Хім-Агро-Пром» за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)»: за основним платежем на 51185 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 4071 грн. Покласти на відповідача судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішень, що оскаржено. Позивач вважає, що порушення порядку здійснення господарської діяльності контрагентів ПП «Хім-Агро-Пром» не мають впливати на результати діяльності підприємства та не можуть бути підставою для притягнення підприємства до фінансової відповідальності; наявність або відсутність товарно-транспортних накладних може підтверджувати тільки про дотримання або порушення правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність господарських операцій з купівлі-продажу.

Представник позивача, що прибув у судове засідання позов підтримав та надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, мотивуючи правомірністю рішень, що оскаржено.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що 08 квітня 2014 року Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 000152203 про збільшення суми грошового зобов'язання ПП «Хім-Агро-Пром» за платежем «податок на прибуток приватних підприємств»: за основним платежем на 226581 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 8506 грн.;

№ 000142203 про збільшення суми грошового зобов'язання ПП «Хім-Агро-Пром» за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)»: за основним платежем на 51185 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 4071 грн.

Дані рішення прийнято Західно-Донбаською ОДПІ за результатами планової документальної перевірки ПП «Хім-Агро-Пром» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2013 р., які відображені в Акті від 20.03.2014р. № 50/22-03-33796200.

Внаслідок встановлення неможливості здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_5 , ТОВ «Альфа Хім груп» код ЄДРПОУ 31563866 та ПП "Хім-Агро-Пром" спростовано правові підстави та документальне підтвердження щодо реальності господарських операцій, тому, фактично використаний товар в господарській діяльності був отриманий від невстановлених, осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження його отримання, тобто, повинен бути включений до складу валового доходу як безоплатно отриманий товар.

Відповідно до пп. 14.1.13 п.14.1. ст. 14 135 Податкового кодексу України від - безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Відповідно до підпункту п.п.135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ, інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України - суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

З огляду на вищенаведене перевіряєме підприємство в порушення п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.137.10 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) не включено до складу доходів сума отриманого доходу від невстановлених осіб на загальну суму 127499грн. в тому числі у розрізі періодів:

2 квартал 201 1 - 29847грн.

2 квартал 2012-97650грн.

Проведеною перевіркою показника, відображеного у ряд. 05 декларації „витрати операційної діяльності" за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р. в сумі 10917924 грн. встановлено, що даний показник сформовано з :

прямих матеріальних витрат ;

прямі витрати на оплату праці ;

амортизації виробничих основних засобів, безпосередньо пов"язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

вартості придбаних послуг, прямо пов"язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

сум внесків на соціальні заходи.

Проведеною перевіркою на підставі: головних книг за 2-4 квартали 2011р., 2012р.,, обігово-сальдових відомостей та журналу - ордеру по рахункам 10,13, 20, 22, 28, 311, 631, 641, 661, 685, 80, 901,902, 91, 92, бухгалтерські проводки Дт 281,20 Кт 631, 685; Дт 91, 92 Кт 631, 685; договорів купівлі - продажу, рахунків-фактур, банківських виписок, аналітичний облік до рахунків 10,13. 281,20, 221, 311, 631, 641, 661, 685, 80, 901, 91, 92, первинних документів на оприбуткування ТМЦ, актів виконаних робіт, актів прийому- передачі встановлено завищення задекларованих підприємством показників у рядку 05 Декларації «витрати операційної діяльності» в сумі 106230 грн. в тому числі : за 2 квартал 2011 у розмірі 24855 грн., за 2 квартал 2012 року у розмірі 81375 грн.

За період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 2005758 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р. встановлено завищення у розмірі 101745грн.

Західно-Донбаською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області отримано від Рубіжанської ОДПІ Луганської області акт документальної перевірки від 30.11.2012 року № 912/1701/НОМЕР_1 «Про результати документальної планової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_1) за період з 01.10.2009 по 30.09.2012».

За результатами акту перевірки встановлено не реальність здійснення госпродасрьких операцій ФОП ОСОБА_5 з постачальниками та покупцями в тому числі з ПП «Хім-Агро-Пром» код ЄДРПОУ 33796200 за квітень 2012 рок уна суму ПДВ у розмірі 16275 грн.

Підприємством для перевірки надано:

Договір купівлі-продажу від 27.04.2012 року на придбання карбаміда в мішках в кількості 21 тонна на суму 81375 грн. крім того сума ПДВ 16275 грн.

Підприємством для перевірки надано видаткову накладну №155 від 27.04.2012 року на отримання карбаміду в мішках в кількості 21 т на суму 81375 грн. крім того сума ПДВ 16275 грн.

Податкову накладну для перевірки не надано, підприємством до податкової декаларції з ПДВ за квітень 2012 року надано дод. 8

В наданій для перевірки товарно-транспортній накладній № 27/04 СС від 27.04.2012, автопідприємство МПФ ПП НАИКС, автомашина КАМАЗ НОМЕР_2, відсутня печатка перевізника, постачальника, відсутня адреса навантаження, адреса ровантаження.

Внаслідок встановлення неможливості здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_5, та ПП «Хім-Агро-Пром» спростовано правові підстави та документальне підтвердження щодо реальності господарських операцій, тому, фактично використаний товар в господарській діяльності був отриманий від невстановлених осіб без укладання будь-яких угод та за відсутності документального підтвердження його отримання, тобто, повинен бути включений до складу валового доходу як безоплатно отриманий товар.

Відповідно до матеріалів отриманих від Рубіжанської ОДПІ Луганської області у постачальника ФОП ОСОБА_5 відсутні будь-які основні засоби та виробничі потужності, наймані працівників.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльністю суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва-підприємцями.

Відповідно до Національного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005р. № 375 економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів, тощо.

Господарські операції поставки товарів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить иро відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

В ході перевірки встановлено відсутність постачання товарів від постачальника ФОП ОСОБА_5 для підприємства - покупця(замовника) ПП «Хім-Агро- Пром».

Відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 265 Господарського кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (стаття 656 Цивільного кодексу).

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару, згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу, є вручення товару покупцеві, якщо договором установлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути передано покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Таким чином, договір поставки або купівлі - продажу вважається виконаним у випадку вчинення дій обома сторонами договору (продавцем - передачі товару, покупцем - сплатою коштів).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Відповідно до Положень (Стандартів) бухгалтерського обліку, до вартості товарів(матеріалів) відносяться суми, які сплачені за придбання цих товарів(матеріалів) у постачальника згідно укладеного договору. При цьому, із суми, сплаченої за товар, повинна бути виключена сума непрямих податків (ПДВ). Проте, якщо сума непрямих податків не відшкодовується підприємству (не включається до податкового кредиту то вона включається до вартості придбаних матеріалів).

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до вимог:

- п. 198.1 Податкового кодексу України: ... Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

- п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України "Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною... Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.»

Водночас, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з данною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -беспосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезбечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.95 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 05.06.95 за № 168/704. первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, операції, що формують податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів...».

ТОВ «Альфа Хім груп» код ЄДРПОУ 31563866 зареєстроване виконавчим комітетом Запорізбкої міської ради 23.07.2011 року за №1072120000. Підприємство знаходиться на обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 16.08.2001 № 2455. Основний вид діяльності - оптова торгівля агромічними продуктами. Стан платника 16- припинено (ліквідовано, закрітио).

Згідно наданих документів для перевірки, підприємство здійснювало операції з придбання хімічних продуктів від постачальників, отримувало транспортні послуги від інших організацій, але ж згідно наданих для перевірки товарно-транспортних накладних, подорожніх листів вантажного транспорту, актів виконаних робіт (послуг транспортування товару), відсутнє підтвердження (реквізити, печатка вантажовідправника ТОВ «Альфа Хім Груп»), тобто не підтверджено отримання та транспортування товару, отриманого від ТОВ «Альфа Хім Груп» та подальше використання у господарській діяльності.

На день закінчення перевірки підприємством не надано документів (товарно-транспортні накладні, залізничні накладні) , які підтверджували отримання та транспортування хімічних продуктів від постачальника ТОВ «Альфа Хім Груп» до покупця ПП «Хім-Агро-Пром» та використання у подальшому в господарській діяльності підприємства..

Відповідно до абзацу першого п. 44.6. ст. 44 Податкового кодексу України: «У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.».

Згідно п. 121.1. ст..121 Податкового кодексу України :

Незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Підприємством для перевірки не надано Товарно-транспортні накладні, залізничні накладні які б підтверджували перевезезення, транспортування хімічних продуктів.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІІ передбачено:

п.2.ст.9 «первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції».

Відповідно до п. 2.4 ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого" наказом від 24.05.1995 № 88 Міністерства фінансів України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 № 168/704 : «...Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені 'додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операції, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо».

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»: «Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи».

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. В свою чергу, відповідно до частини 2 статті 3 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку грунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Тобто первинні документи з відображенням господарських операцій є основою і для податкового обліку.

Згідно з п.2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88, складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Згідно зі ст.9 Закону України від 16.07.1999, №996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи назву документа (форми), які повинні містити:

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до вимог ст..44 Податкового кодексу України :

п. 44.1 Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов"язаних з визначенням об'єктів оподаткування та /або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов"язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

п. 44.2 Для обрахунку об"єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

п. 44.3 Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов"язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з перед

Якщо товар доставлявся вантажним автомобілем, таким документом є товарно-транспортна накладна за формою №1-ТН, затверджена Наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.95р. №488/346. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару). Відповідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363:

товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського, обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Згідно п. 1.1 Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

У випадку перевантаження вантажу в процесі його перевезення на інший автомобіль складається акт довільної форми, в якому обов'язково зазначаються реквізити: повна назва власника транспорту та його адреса, прізвище, ім'я та по батькові водія, державний номер автомобіля Перевізника, який здав вантаж, і Перевізника, який його прийняв. Акт складається у двох екземплярах, які підписуються представниками (водіями) обох Перевізників (по одному для кожного). Це зазначається в товарно-транспортній накладній.

Відповідно п.13 Правил перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною. Здача вантажів вантажоодержувачу у пункті призначення по масі і кількості місць провадиться у порядку і способом, за якими вантажі були прийняті від вантажовідправника (зважуванням на вагах, обмірюванням, підрахунком місць та ін.). Вантажі, які прибули у непошкоджених кузовах автомобілів (причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах) та з непошкодженими пломбами вантажовідправника, видаються вантажоодержувачу без перевірки маси, стану вантажів і кількості вантажних місць. У пунктах призначення вантажоодержувач має право при прийманні вантажів перевірити їх масу, кількість місць і стан у випадках:

а) прибуття вантажів у пошкоджених кузовах автомобілів (причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах) або з пошкодженими пломбами вантажовідправника;

б) прибуття швидкопсувних вантажів з порушенням терміну доставки або з порушенням встановленого цими Правилами температурного режиму при перевезенні.

Первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на основі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом № 88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортну накладну, затверджено спільним наказом №488/346 і введено в дію з 01 січня 1996 року.

Відповідно до п. 2 даного наказу ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності с обов'язковим.

Пунктом 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Отже, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 p. N 375 економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Згідно до п. 138.1. ст..138 Податкового кодексу України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4. 138.6 -138.9. підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11. 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- п. 138.2 ст. 138 - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного:

Згідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 20! 0р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) до складу витрат є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до вищенаведеного по тексту акта перевірки, підприємство не мало права на формування витрат по зазначеним і осподарським операціям.

Таким чином, висновки відповідача, викладені у вказаному акті превірки належно обгрунтовані, а податкові повідомлення рішення, що оскаржено є правомірними. Тому, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 158 - 159 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 червня 2014 року

Суддя Р.А. Барановський