Ухвала

від 26.02.2015 по справі 804/6503/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2015 рокусправа № 804/6503/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Приватного підприємства «Хім-Агро-Пром» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року у справі №804/6503/14 за позовом Приватного підприємства «Хім-Агро-Пром» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.04.2014р. №000152203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств : за основним платежем на 226581 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 8506 грн.; №000142203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 51185грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 4071 грн.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржених рішень та висновків відповідача щодо відсутності реальності виконання договорів, оскільки позивач має в наявності первинні документи.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014р. у задоволенні позову було відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду була подана апеляційна скарга в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов. Скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не надана належна оцінка первинним документам та всім обставнам у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем в період з 254.02.2014р. по 14.03.2014р. була проведена планова документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено Акт від 20.03.2014р. № 50/22-03-33796200.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.2.ю п. 198.3 ст. 198 ПК України в наслідок чого підприємством завищено податковий кредит, що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ на 101745грн.; пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 , пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 138.1.1 п.138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 233044грн.

До таких висновків перевіряючи прийшли з посилання на те, що у ході перевірки не встановлено здійснення господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Альфа Хім груп» з позивачем, товар не було отримано у вказаних контрагентів у тому числі з посиланням на інформацію податкових органів.

За результатами перевірки прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Згідно пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 цього ж Закону валовий доход включає доходи від інших джерел,у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Відповідно п. 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку - п.5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Положеннями пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті та інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

Порядок формування податкового кредиту регламентований п.7.4, 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно зі ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ.

В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Відповідно матеріалам справи між позивачем та ФОП ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу від 30.04.2012р. №1, предметом якого є придбання карбаміду в мішках в кількості 21 тонна на суму 81375 грн. крім того сума ПДВ 16275 грн. Загальна сума договору 97650,00грн.

Суми ПДВ за вказаною операцією позивачем віднесено до податкової декларації з ПДВ за квітень 2012 року з поданням дод. 8 (ненадання податкової накладної контрагентом).

Суду позивачем надано копію вказаного договору, видаткову накладну, податкові накладні, ТТН, докази оплати товару.

З копій наданих документів вбачається, що видаткова накладна, складена 27.04.2012р. №155, тобто до укладання договору, податкова накладна від 27.04.2012р. №7 також складена до укладання договору від 30.04.2012р., крім того, податкова накладна містить посилання на інший договір - від 26.04.2012р. №1.

Оплата товару була здійснена 26.04.2012р., що свідчить виписки по рахунку підприємства.

ТТН також складена 27.04.2012р. до укладання договору, проте містить посилання на транспортування всього об'єму товару. Окрім печатки позивача, печаток інших суб'єктів господарювання вказана ТТН не містить, а саме перевізника.

Рубіжанської ОДПІ Луганської області надано інформацію щодо постачальника ФОП ОСОБА_1 в якій зазначено про відсутні будь-які основні засоби та виробничі потужності, наймані працівників.

Також між позивачем та ТОВ «Альфа Хім Груп» було укладено договір поставки №А81120 від 28.10.2010р., предметом якого є поставка насіння та/або засобів захисту рослин та/або агрохімікатів та/або ін.. товар згідно додатків до договору.

Будь-яких додатків до договору надано не було. Представником податкового органу було зазначено, що не перевірялась наявність або відсутність такого у тому числі і специфікації (передбаченої договором).

Позивачем як на факт виконання вказаного договору у перевіряємий період, самостійно до матеріалів справи надано видаткові накладні, податкові накладні, ТТН, виписки по рахунку.

Виписки по рахунку містять посилання на рахунки, які позивачем не надано, тому не можливо прийти до висновку за який товар та якою накладною сплачено.

Крім того, видаткові накладні надані позивачем, містять посилання на інші договори - від 01.01.2010р. №АХГ/8/11/2010, від 04.12.2009р. №АХГ/3/12/2010, які не надані суду (а.с. 54-64 Т1).

Податкові накладні також містять посилання на договір від 04.12.2009р. №АХГ/3/ та від 30.04.2011р. №А50111 (а.с. 87, 108111 Т1).

ТТН не містять печатки перевізника.

Таким чином колегія суду погоджується з доводами суду першої інстанції, щодо відсутності у позивача належним чином оформлених первинних документів по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Альфа Хім Груп» та ФОП ОСОБА_1

Тому, згідно вимог чинного законодавства надані первинні документи не можуть бути визнані безумовною підставою для формування витрат та віднесення суми ПДВ до податкового кредиту.

Переконливих доказів формування позивачем витрат та податкового кредиту за договорами наданими позивачем за перевіряє мий період не надано.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Посилання позивача на необов'язковість ТТН як підставу виконання договорів постачання/купівлі-продажу є слушним, проте позивач самостійно надав такі документи суду, які не оформлені належним чином, а тому суд надав таким оцінку.

Таким чином вбачається відсутність виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ «Альфа Хім Груп», ФОП ОСОБА_1

Інших первинних і розрахункових документів, оформлених на виконання договорів наданих позивачем, та які б підтверджували реальність здійснених господарських операцій, позивачем не надано.

Посилання позивача на додаткові докази щодо використання придбаного товару в господарській діяльності - продаж їх по ланцюгу не приймається судом, оскільки відсутні докази оприбуткування придбаного товару в певний період, що давало б змоги прийти до висновку що саме цей же товар було продано по ланцюгу.

Колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Хім-Агро-Пром» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2014 року у справі №804/6503/14 за позовом Приватного підприємства «Хім-Агро-Пром» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 02 березня 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак