Ухвала

від 10.07.2014 по справі 825/1215/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1215/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Твердохліб В.А., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрметал-Чернігів» до Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Згідно до частини четвертої ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до частини першої ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, ДПІ у м. Чернігові проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Укрметал-Чернігів» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012. В результаті чого складено акт від 25.12.2012 № 622/22/35686810

Наведеною перевіркою, встановлено допущенні позивачем порушення, а саме: п. 5.1. ст. 5, п.п. 11.2,1. п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 58644,00 грн, в т.ч. за 1 квартал 2011 року - 58644 грн; п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.2, п. 138.4. ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 430293 грн, у тому числі за 2 квартал 2011 року - 19259 грн, за 2-3 квартал 2011 року - 37162 грн, 2-4 квартал 2011 року - 91078 грн, за 1 квартал 2012 року - 87290 грн, за півріччя 2012 року - 266681 грн, за 3 квартали 2012 року - 333951 грн, за 2011 рік -339215 грн; п. 198.1, п. 198.2 ст. 198, п. 201.10 ст. 20.1 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 206093 грн, в тому числі за травень 2012 року на суму 73470 грн, за червень 2012 року на суму 59620 грн, за липень 2012 року на суму 73003 грн та завищено від'ємне значення з ПДВ на загальну суму 274439 грн, в т.ч. за вересень 2012 року у сумі 274439 грн; п. 57.1 ст. 57 та п. 2 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства» № 1213 від 28.09.2011 підприємством занижено значення рядка 34 «Авансовий внесок, що підлягає сплаті щомісяця у березні-грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року» декларації з податку на прибуток за 2012 рік в сумі 30547 грн та авансовий внесок, що підлягає сплаті у січні-лютому 2013 року в сумі 39525 грн; п. 1; п. 3 «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку», який затверджено Наказом ДПА України від 24.12.2010 № 1020, зареєстрованого в МЮ України 13.01.2011 за № 46/18784.

Керуючись висновкам акту перевірки контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.11.2013: № 0005312200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 309140 грн, в т.ч. за основним платежем 206093 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 103047 грн; № 0005332200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 658546 грн, в т.ч. за основним платежем 488937 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 169609 грн; № 0005322200, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 274439 грн; № 0005342200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 484442 грн, в т.ч. за основним платежем 322961 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 161481 грн.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення ТОВ «Укрметал-Чернігів» звернулось за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне виконання договорів та наявні податкові накладні, які відповідають вимогам законодавства, самі договори невизнані судом недійсними та не встановлено факт їх нікчемності, а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з ст. 180 ПК України платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.

Згідно зі ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

В результаті дослідження матеріалів справи та наданих позивачем доказів на спростування висновків суду першої інстанції, судова колегія вважає за необхідне вказати на наступне.

Відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02 червня 2011 року з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

На підтвердження здійснення господарських операцій з контрагентами, позивачем надано ряд первинних документів, які в результаті дослідження колегія вважає такими, що відповідають Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Наказ Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, а податкові накладні, які містяться в матеріалах справи мають усі реквізити згідно Наказу Міністерства фінансів України № 1379 від 01.11.2011 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення».

Окрему увагу слід звернути на те, що для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має належним чином оформлені податкові накладні, які повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України, та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені, та правомірно включив до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по вищевказаним податковим накладним.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент здійснення правовідносин товариства-контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Окрім того, слід зазначити, що поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у суб'єкта господарювання додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентами правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.09.2012 у справі № К/9991/5398/12).

Разом з тим, в результаті дослідження матеріалів справи суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання відповідача, що підставою вважати нікчемність правочину позивача з контрагентами є наявність актів інших ДПІ, а саме: від 17.05.2011 № 393/23-2/37391 167 про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ксіл-11» з питань достовірності визначення показників декларації з ПДВ за січень-березень 2011 року, від 18.05.2011 № 402 /23-2/37391151 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Топір» (код ЄДРПОУ 37391151) з питань достовірності визначення показників декларацій з податку на додану вартість за січень-квітень 2011 року, від 22.10.2012 №1717/22- 20/37200984 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Аудит-Сервіс-2000» щодо питань підтвердження відомостей взаємовідносинам з контрагентами, з якими сформовано податкові зобов'язання та податкові кредит за період з 01.02.2011 по 28.02.2011, від 17.01.2012 № 81/23-2/36961897 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ІстЕнд Траст» (код ЄДРПОУ 36961897) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за квітень, травень, червень, липень, серпень 2011 року, від 05.04.2012 № 636/22-8/37240629 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична Лінія» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.11 по 30.11.11, від 25.02.2013 № 271/226/36053445 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Дніпровський трубний завод» з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків за період: листопад-грудень 2011 року, травень 2012 року, акт від 22.02.2013 №803/22-5/34366337 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «МСК-ХОЛДІНГ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ «Ферріт Д» за лютий-листопад 2012 року, із ТОВ «Ліга» за грудень 2011 року та січень 2012 року, від 25.01.13 № 148/224/35681367 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «ТД ТАМ» з питань фінансово-господарських відносин ТОВ «СТАРТ-Д» за серпень-жовтень 2012 року, ПП «ТРАНС-АТЛАНТІКА СЕРВІС» за квітень - липень 2012 року, ТОВ «ШОКОВІТА» за серпень-грудень 2012 року, ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ» за червень-липень, вересень-жовтень 2012 року, ТОВ «ЛИГРАН» за квітень - серпень 2012 року, від 10.02.12 № 310/236-36713483 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.11 по 31.08.11, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції, висновок спеціаліста СТКЗР по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області від 06.04.2011 № 77 про те, що підписи від імені гр. ОСОБА_2, в представлених на дослідження документах виконані не гр. ОСОБА_2, а іншою особою, не стосується первинних документів складених між позивачем та ТОВ «Ксіл-11», підписи на яких ніким не досліджувались, їх дійсність ні ким під сумнів не ставилась. Суду не надано жодних доказів проведення зазначеної експертизи. А також, слід зазначити, що на час проведення перевірки гр. ОСОБА_2 вже помер та не міг надати експертам вільні зразки підписів, які необхідні для проведення почеркознавчої експертизи.

Висновки відповідача про фіктивність правочинів укладених з ТОВ «Транс Агентство Сервіс» (35681367) є без підставними, оскільки вони ґрунтуються виключно на підставі висновків зроблених Алчевською ОДПІ в акті від 10.02.2012 № 310/236-36713483 складеному за результатами проведення перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2012 року, яка набрала законної сили, по справі № 2а/1270/1874/2012 - визнані протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Транс Агентство Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.08.2011, за результатами якої і було складено акт № 310/236-23713483 від 10.02.2012.

Більш того, за вчинення протиправних дій при проведенні зазначеної вище перевірки, відносно посадових осіб Алчевської ОДПІ порушено кримінальні справи за фактом зловживання службовим становищем за частини третьої ст. 364 КК України.

Також, протиправним є висновок про визнання фіктивними відносин позивача із ТОВ «Логістична лінія» протягом листопада 2011 року, здійснюваних сторонами на підставі укладеного ними договору № 54 від 01.11.2011 про надання транспортно-експедиційних послуг, оскільки дійсність/правомірність укладання та виконання зазначеного договору підтверджено рішенням Чернігівського окружною адміністративного суду від 16.07.2012 у справі № 2а/2570/2163/2012, яке набрало законної сили.

Щодо визнання фіктивними правочинів укладених з ТОВ «Дніпропетровський трубний завод» за грудень 2011 року та січень 2012 року з посиланням на висновки ДПІ Жовтневому районі м. Дніпропетровська викладені в акті від 2502.2013 № 271/226/36053445 про неможливість проведення зустрічної звірки ЮВ «Дніпровський трубний завод» з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків за період: листопад-грудень 2011 року, травень 2012 року суд зазначає, що то такі дії відповідача є протиправними, оскільки, крім того, що в зазначеному акті взагалі не досліджувались взаємовідносини між ТОВ «Дніпропетровський трубний завод» та позивачем, то за наявною у позивача інформацією, отриманою від керівника ТОВ «Дніпропетровський трубний завод» акт, на який посилається відповідач, в результаті адміністративного оскарження було анульовано податковою службою і на час здійснення перевірки позивача його дані були вилучені з електронних баз співставлення податкової інформації, що не було спростовано відповідачем у судовому засіданні.

Водночас, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що жодних доказів того, що заперечуванні правочини були спрямовані саме на порушення конституційних прав та свобод людини і громадянина, пошкодження чи незаконне заволодіння майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади відповідач не надав.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Згідно до частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя : Н.М. Троян

Судді : В.А. Твердохліб,

Л.О. Костюк

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Твердохліб В.А.

Костюк Л.О.