Постанова

від 25.06.2014 по справі 808/3389/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року ( 15 год. 55 хв.)Справа № 808/3389/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Максименко Л.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Приймака Є.О.,

та представників

від позивача: Кравченко С.І., довіреність № 21/10/2013 від 21.10.2013

від відповідача: Дяченко Ю.Т., довіреність № 155/10/10 від 17.01.2014

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРГА», м. Запоріжжя

до відповідача: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя

про: визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариствj з обмеженою відповідальністю «ВАРГА» (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо внесення коригування в інформаційній базі даних системи АІС «Податковий блок», АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», на підставі Акта №247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ВАРГА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Рівненський елеватор» (код ЄДРПОУ 33326670), ПП «Хіммет плюс» (код ЄДРПОУ 34032040) та правильності формування податкового кредиту за жовтень 2013 року, показників податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «ВАРГА» (ЄДРПОУ 37591438) за жовтень 2014 року;

- зобов'язати відповідача вилучити з інформаційної бази даних системи АІС «Податковий блок», АІС «Результати співвідношення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» інформацію, що внесена на підставі Акта №247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "ВАРГА" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Рівненський елеватор» (код ЄДРПОУ 33326670), ПП «Хіммет плюс» (код ЄДРПОУ 34032040) та правильності формування податкового кредиту за жовтень 2013 року та відновити податковий кредит, ТОВ "ВАРГА" (ЄДРПОУ 37591438) отриманий по контрагенту ТОВ «Євроконтакт-ЛТД» (ЄДРПОУ 37374068). та податкові зобов'язання по контрагенту ПП «Хіммет плюс» (код ЄДРПОУ 34032040), за період жовтень 2013 року.

В обґрунтування позову товариство посилається на необґрунтованість висновків податкового органу, викладеного в акті перевірки № 247/08-25-22-015/37591438 про відсутність оподатковуваних операцій між ТОВ «ВАРГА» та його контрагентами - ТОВ «Хіммет Плюс» і ТОВ «Евроконтакт ЛТД», а також безпідставність проведеного контролюючим органом самостійного зменшення (корегування) податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «ВАРГА» за жовтень 2013 року в централізованій електронній базі податкової звітності АІС «Податковий блок», «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». Вказує, що господарські операції з вказаними контрагентами оформлювались належним чином, шляхом складення первинних бухгалтерських документів, які за змістом та за формою відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Стверджує, що операції між ТОВ «ВАРГА» та його контрагентами - ТОВ «Хіммет Плюс» і ТОВ «Евроконтакт ЛТД» мали реальний товарний характер, що відображено в обліку позивача. Також зазначає, що самостійна зміна податковим органом на підставі довідки (акту) перевірки і без прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення задекларованих платником податків показників податкового кредиту чи податкових зобов'язань, як спосіб реагування на виявлені порушення податкового законодавства, не передбачений. Вважає, що такі дії контролюючого органу порушують його права як платника податків, у зв'язку із чим останній звернувся за судовим захистом своїх прав.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, викладених вище, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 12.06.2014 вх. № 22750 посилається на те, що фахівцями податкового органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВАРГА» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Рівненський елеватор», ПП «Хіммет плюс» та правильності формування податкового кредиту за жовтень 2013 року, про що складено акт від 25.03.2014 № 247/08-25-22-015/37591438. Вказує, що дані усіх актів перевірок без виключень, що здійснювались посадовими особами податкового органу, підлягають фіксації в єдиній системі «Податковий блок» незалежно від їх змісту. Інформація, внесена до інформаційних систем контролюючого органу, не визначає змісту прав та обов'язків платників податків, є службовою інформацією, яка використовується в інформаційно-аналітичних цілях з метою здійснення податкового контролю, а тому не може порушувати законні права та свободи позивача і сама по собі не тягне для платника податків жодних зобов'язань. Крім того, зазначає, що позивач не надав до суду доказів на підтвердження факту внесення до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформації на підставі акта. З огляду на викладене, просить у задоволенні позову відмовити.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача підтримав заперечення з підстав викладених вище.

В судовому засіданні 25.06.2014 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

ТОВ «ВАРГА» зареєстровано у виконавчому комітеті Запорізької міської ради 15.03.2011, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис за № 11031020000028999. Позивач взятий на податковий облік 16.03.2011 за № 11299 та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 01.12.2012 № 200081486.

Згідно з вимогами п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 п. 79.2 ст. 79 ПК України та відповідно до наказу ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 24.03.2014 № 105 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ВАРГА» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Рівненський елеватор», ПП «Хіммет плюс» та правильності формування податкового кредиту за жовтень 2013 року, про що складено акт № 247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014.

Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування ТОВ «ВАРГА» при придбанні у жовтні 2013 року палива пічного та палива котельного у ТОВ «Євроконтакт-ЛТД» на загальну суму ПДВ 349 839,00 грн. та продажу у жовтні 2013 року палива котельного ПП «Хіммет плюс» на загальну суму ПДВ 194 159,00 грн., які підпадають під визначення вимог ст. 22, ст. 135, ст. 138, ст. 185, ст. 187, ст. 188 та ст. 198 Розділу ІІІ Податкового кодексу України.

За результатами перевірки податкове повідомлення-рішення не приймалось.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо внесення коригування в інформаційній базі даних системи АІС «Податковий блок», АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» на підставі акта перевірки №247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014 та з вимогою їх відновити, ТОВ «ВАРГА» звернулось до суду.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України (далі - ПК України) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Зазначаючи в акті перевірки № 247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014 про порушення позивачем вимог вищенаведених норм Податкового кодексу України відповідач фактично говорить про не підтвердження реального характеру угод між ТОВ «ВАРГА» та його контрагентами - ТОВ «Євроконтакт-ЛТД» та ПП «Хіммет плюс».

Позивачем надано суду в повному обсязі всю первинну бухгалтерську документацію по взаємовідносинам з контрагентами - ТОВ «Євроконтакт-ЛТД» та ПП «Хіммет плюс» за жовтень 2013 року, яка надавалась і податковому органу та перелічена в акті перевірки.

Суд оглянувши та дослідивши первинні документи приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Взагалі в акті перевірки № 247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014 відсутність реальності вчинення господарської діяльності пов'язується податковим органом лише з обставинами діяльності контрагентів, що є неприпустимим як за законодавством України так і міжнародними нормами.

Зокрема, ст. 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

В свою чергу Податковий кодекс України, не ставить право платника податку на віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання контрагентом податкових зобов'язань, дотримання правил ведення господарської діяльності тощо.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09.01.2007 у справі «Інтерсплав проти України» та від 22.01.2009 «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань…Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Суд в даному випадку звертає увагу на те, що спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання, визначений пунктом 54.3 статті 54 ПК України, відповідно до якого контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 58.1 статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи положення наведених норм закону, суд дійшов висновку, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування не існуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, закон не передбачає.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів адміністративної справи, за результатами перевірки позивача, відповідач податкових повідомлень-рішень не приймав.

Натомість, контролюючий орган вніс інформацію за актом перевірки № 247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014 до інформаційній базі даних системи АІС «Податковий блок», АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України».

Вказану обставину не заперечував і представник відповідача.

З метою з'ясування питання чи викликало таке внесення інформації до інформаційної бази даних системи АІС «Податковий блок», АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» про акт перевірки № 247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014 у раніше задекларованих показниках податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «ВАРГА» за жовтень 2013 року судом було витребувано у відповідача відповідні письмові пояснення та витяг з бази даних.

На вимогу суду представником відповідача наданий витяг з інформаційної бази даних системи АІС «Податковий блок», АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» з якої вбачається, що за звітний період жовтень 2013 року ТОВ «ВАРГА» у податковій декларації з ПДВ № 9074921675 від 20.11.2013 ряд. 11 та Додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» задекларувало обсяг поставки по взаємовідносинам з ПП «Хіммет плюс» на загальну суму 970 796,27 грн., в т.ч. ПДВ 194 159,25 грн. Наступним рядком відображена вказана ж сума поставки та сума ПДВ по вказаному контрагенту - ПП «Хіммет плюс», але зі знаком «-», і як підстава зазначено акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014.

Аналогічна ситуація і по іншому контрагенту позивача - ТОВ «Євроконтакт-ЛТД», а саме в базі даних відображено загальну суму поставки у жовтні 2013 року в розмірі 1 749 194,30 грн., в т.ч. ПДВ 349 838,86 грн. згідно податковій декларації з ПДВ № 9074921675 від 20.11.2013 ряд. 11 та Додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів». Вказана ж сума поставки та сума ПДВ по вказаному контрагенту - ТОВ «Євроконтакт-ЛТД», але зі знаком «-» відображена у наступній строчці бази даних, і як підстава зазначено акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014.

Тобто, податковим органом за результатами внесення до інформаційної бази даних системи АІС «Податковий блок», АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» інформації про акт перевірки № 247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014 було відкореговано раніше задекларовані позивачем показники податкового кредиту та податкових зобов'язань згідно податковій декларації з ПДВ № 9074921675 від 20.11.2013 ряд. 11 та Додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів».

Суд вважає такі дії податкового органу протиправними з огляду на таке.

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю наведені у статті 62 цього Кодексу, за приписами пункту 62.1 якої податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

У п.п. 14.1.171. п. 14.1 ст. 14 ПК України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України «Про інформацію».

Згідно ст. 16 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. № 2657-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2657-ХІІ) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Згідно з положеннями статей 72, 74 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Судом встановлено, що на підставі наказу Державної податкової служби від 24.12.2-012 № 1197 в органах державної податкової служби усіх рівнів введено в експлуатацію з 01.01.2013 інформаційна система «Податковий блок» .

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України № 948 від 31.10.2012, інформація щодо проведення перевірки та результати перевірки вноситься до підсистеми «Податковий аудит» інформаційної системи «Податковий блок».

Конституційний Суд України визначив поняття «охоронюваний законом інтерес» як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (Рішення Конституційного Суду України «У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)» від 01.12.2004 № 18-рп/2004).

Таким чином, у позивача є легітимний інтерес, який полягає в достовірності податкової інформації, відносно нього, яка міститься в інформаційній базі «Податковий блок» податкового органу, згідно раніше поданих позивачем податкових декларації з податку на додану вартість.

Аналізуючи положення Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що передбачений у ст.ст. 37, 38 Податкового кодексу України податковий обов'язок в грошовому еквіваленті підлягає відображенню платником податків у складеній за правилами ст.46 Податкового кодексу України і поданій до контролюючого органу в порядку ст.49 Податкового кодексу України податковій декларації або у прийнятому контролюючим органом за правилами ст.ст.54, 58 Податкового кодексу України податковому повідомленні-рішенні.

При цьому, відповідно до ст.54 ПК України підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є факт як заниження, так і завищення платником податків грошових зобов'язань з податку (збору). Будь-яких інших документальних підстав для виникнення чи зміни податкового обов'язку, в тому числі і у спосіб зменшення розміру грошового зобов'язання з податку і збору, закон не містить.

Складений контролюючим органом акт № 247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014 не віднесений законодавцем до тих обставин, котрі зумовлюють зміну розміру грошових зобов'язань з податку і збору. Податкового повідомлення - рішення за результатами дій по проведенню звірки позивача, як вже зазначалось, прийнято не було.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України у будь-яких інформаційних базах контролюючих органів підлягають відображенню, насамперед, числові показники розміру грошових зобов'язань з податку (збору), що містяться у складених платниками податків документах обов'язкової податкової звітності, поданих платниками податків до територіальних органів доходів і зборів та прийнятих останніми. Ці показники підлягають незмінному збереженню до моменту набрання за правилами ст.56 Податкового кодексу України юридичної дії податковими повідомленнями - рішеннями, котрі прийняті контролюючими органами відповідно до ст.ст.54, 58 Податкового кодексу України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, суд приходить до висновку, що внесення відповідачем змін до інформаційної системи показників відповідної податкової звітності позивача на підставі акту перевірки № 247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014 не ґрунтується на положеннях Податкового кодексу України, порушує права позивача як платника податків .

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо внесення коригування в інформаційній базі даних системи АІС «Податковий блок», АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», на підставі акта перевірки №247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ВАРГА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Рівненський елеватор» (код ЄДРПОУ 33326670), ПП «Хіммет плюс» (код ЄДРПОУ 34032040) та правильності формування податкового кредиту за жовтень 2013 року, показників податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «ВАРГА» (ЄДРПОУ 37591438) за жовтень 2014 року та зобов'язати відповідача відновити в інформаційних базах даних системи АІС «Податковий блок», АІС «Результати співвідношення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» податковий кредит ТОВ «ВАРГА» (ЄДРПОУ 37591438) отриманий по контрагенту ТОВ «Євроконтакт-ЛТД» (ЄДРПОУ 37374068). та податкові зобов'язання по контрагенту ПП «Хіммет плюс» (код ЄДРПОУ 34032040) за період жовтень 2013 року, відкореговані актом перевірки №247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014.

У зв'язку із викладеним, позовні вимоги суд задовольняє в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРГА» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії відповідача щодо внесення коригування в інформаційній базі даних системи АІС «Податковий блок», АІС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», на підставі акта перевірки №247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ВАРГА» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «Рівненський елеватор» (код ЄДРПОУ 33326670), ПП «Хіммет плюс» (код ЄДРПОУ 34032040) та правильності формування податкового кредиту за жовтень 2013 року, показників податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «ВАРГА» (ЄДРПОУ 37591438) за жовтень 2013 року.

Зобов'язати відповідача відновити в інформаційних базах даних системи АІС «Податковий блок», АІС «Результати співвідношення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» податковий кредит ТОВ «ВАРГА» (ЄДРПОУ 37591438) отриманий по контрагенту ТОВ «Євроконтакт-ЛТД» (ЄДРПОУ 37374068). та податкові зобов'язання по контрагенту ПП «Хіммет плюс» (код ЄДРПОУ 34032040) за період жовтень 2013 року, відкореговані актом перевірки №247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРГА» 73,08 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.Я. Максименко