Ухвала

від 14.01.2015 по справі 808/3389/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2015 рокусправа № 808/3389/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року у справі №808/3389/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРГА», м.Запоріжжя до про Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області м.Запоріжжя визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАРГА" (далі - Позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - Відповідач), в якому просило: - визнати протиправними дії Відповідача щодо внесення коригування в інформаційній базі даних системи АІС "Податковий блок", АІС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України", на підставі Акта №247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "ВАРГА" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Рівненський елеватор", ПП "Хіммет плюс" та правильності формування податкового кредиту за жовтень 2013 року, показників податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ "ВАРГА" за жовтень 2014 року; - зобов'язати Відповідача вилучити з інформаційної бази даних системи АІС "Податковий блок", АІС "Результати співвідношення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" інформацію, що внесена на підставі Акта №247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "ВАРГА" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Рівненський елеватор", ПП "Хіммет плюс" та правильності формування податкового кредиту за жовтень 2013 року та відновити податковий кредит, ТОВ "ВАРГА" отриманий по контрагенту ТОВ "Євроконтакт-ЛТД" та податкові зобов'язання по контрагенту ПП "Хіммет плюс", за період жовтень 2013 року. (а.с.4-11).

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №808/3389/14 (а.с.1).

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що господарські операції оформлювались належним чином шляхом складення первинних бухгалтерських документів, які за змістом та за формою відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Операції між ТОВ "ВАРГА" та його контрагентами - ТОВ "Хіммет Плюс" і ТОВ "Евроконтакт ЛТД" мали реальний товарний характер, що відображено в обліку Позивача. Самостійна зміна податковим органом задекларованих платником податків показників податкового кредиту чи податкових зобов'язань, як спосіб реагування на виявлені порушення податкового законодавства, діючим законодавством - не передбачений. Позивач вважає, що такі дії контролюючого органу порушують його права як платника податків.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року у справі №808/3389/14 задоволено адміністративний позов. (суддя - Максименко Л.Я.) (а.с.238-242)

Відповідач - Державна податкова інспекція у Заводському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м.Запоріжжя, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2014 року у справі №808/3389/14 та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач зазначає, що до єдиної системи "Податковий блок" та її підсистеми "Аналітична система" вноситься службова інформація, одержана податковими органами за результатами контролюючих заходів. Ця інформація не визначає податкових зобов'язань платників податків, є аналітичною і використовується виключно з метою здійснення податкового контролю, а тому не може порушувати законні права свободи чи інтереси Позивача та, сама по собі, не тягне за собою для останнього жодних зобов'язань.

Позивач та Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили, з заявами про розгляд справи за їх обов»язковою участю - не звертались.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.

У судовому засіданні проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, об»єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Визнання протиправним дій контролюючого органу щодо внесення коригування в інформаційній базі даних системи АІС «Податковий блок» та зобов'язання останнього вилучити з вказаної бази таких даних - є предметом судового розгляду.

Сторони щодо встановлених судом фактичних обставин справи, заперечень не заявляли.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внесення Відповідачем змін до інформаційної системи показників відповідної податкової звітності Позивача на підставі акту перевірки № 247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014, не ґрунтується на положеннях Податкового кодексу України, порушує права Позивача як платника податків .

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "ВАРГА" зареєстровано у виконавчому комітеті Запорізької міської ради 15.03.2011, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис за № 11031020000028999. Позивач взятий на податковий облік 16.03.2011 за № 11299 та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 01.12.2012 № 200081486.

25.03.2014р. фахівцями Відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ВАРГА" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Рівненський елеватор", ПП "Хіммет плюс" та правильності формування податкового кредиту за жовтень 2013 року, про що складено акт № 247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014.

З наданої суду ксерокопії вказаного акту вбачається, що перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування ТОВ "ВАРГА" при придбанні у жовтні 2013 року палива пічного та палива котельного у ТОВ "Євроконтакт-ЛТД" на загальну суму ПДВ 349 839,00 грн. та продажу у жовтні 2013 року палива котельного ПП "Хіммет плюс" на загальну суму ПДВ 194 159,00 грн., які підпадають під визначення вимог ст. 22, ст. 135, ст. 138, ст. 185, ст. 187, ст. 188 та ст. 198 Розділу ІІІ Податкового кодексу України.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів зважує на те, що Відповідач, зазначаючи в акті перевірки № 247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014 про порушення Позивачем вимог вищенаведених норм Податкового кодексу України, фактично говорить про не підтвердження реального характеру угод між ТОВ "ВАРГА" та його контрагентами - ТОВ "Євроконтакт-ЛТД" та ПП "Хіммет плюс".

З аналізу вищезазначеного акту-перевірки колегія суддів приходить до висновку про те, що відсутність реальності вчинення господарської діяльності податковим органом пов»язується лише з обставинами діяльності контрагентів.

Приймаючи рішення колегія суддів приймає до уваги вимоги пункту 54.3 статті 54 ПК України, відповідно до яких контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 58.1 статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи положення наведених норм закону, колегія суддів приходить до висновку про те, що у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування не існуючого об'єкта оподаткування, податковий орган обтяжений законодавцем обов'язком прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, закон не передбачає.

Відмовляючи в задоволенні вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення не приймалось.

Також, колегія суддів зважує на те, що Податковий кодекс України, не ставить право платника податку на віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання контрагентом податкових зобов'язань, дотримання правил ведення господарської діяльності тощо.

Судом першої інстанції встановлено, що контролюючий орган вніс інформацію за актом перевірки № 247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014 до інформаційної бази даних системи АІС "Податковий блок", АІС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України".

Тобто, податковим органом за результатами внесення до інформаційної бази даних системи АІС "Податковий блок", АІС "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України" інформації про акт перевірки № 247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014 було відкореговано раніше задекларовані позивачем показники податкового кредиту та податкових зобов'язань згідно податковій декларації з ПДВ № 9074921675 від 20.11.2013 ряд. 11 та Додаток 5 "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів".

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способи здійснення податкового контролю наведені у статті 62 цього Кодексу, за приписами пункту 62.1 якої податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

У п.п. 14.1.171. п. 14.1 ст. 14 ПК України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 р. № 2657-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2657-ХІІ) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Згідно з положеннями статей 72, 74 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Судом встановлено, що на підставі наказу Державної податкової служби від 24.12.2-012 № 1197 в органах державної податкової служби усіх рівнів введено в експлуатацію з 01.01.2013 інформаційна система "Податковий блок" .

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України № 948 від 31.10.2012, інформація щодо проведення перевірки та результати перевірки вноситься до підсистеми "Податковий аудит" інформаційної системи "Податковий блок".

Конституційний Суд України визначив поняття "охоронюваний законом інтерес" як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (Рішення Конституційного Суду України "У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)" від 01.12.2004 № 18-рп/2004).

Таким чином, у позивача є легітимний інтерес, який полягає в достовірності податкової інформації, відносно нього, яка міститься в інформаційній базі "Податковий блок" податкового органу, згідно раніше поданих позивачем податкових декларації з податку на додану вартість.

Аналізуючи положення Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що передбачений у ст.ст. 37, 38 Податкового кодексу України податковий обов'язок в грошовому еквіваленті підлягає відображенню платником податків у складеній за правилами ст.46 Податкового кодексу України і поданій до контролюючого органу в порядку ст.49 Податкового кодексу України податковій декларації або у прийнятому контролюючим органом за правилами ст.ст.54, 58 Податкового кодексу України податковому повідомленні-рішенні.

При цьому, відповідно до ст.54 ПК України підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є факт як заниження, так і завищення платником податків грошових зобов'язань з податку (збору). Будь-яких інших документальних підстав для виникнення чи зміни податкового обов'язку, в тому числі і у спосіб зменшення розміру грошового зобов'язання з податку і збору, закон не містить.

Складений Відповідачем акт № 247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014 не віднесений законодавцем до тих обставин, котрі зумовлюють зміну розміру грошових зобов'язань з податку і збору. Податкового повідомлення - рішення за результатами дій по проведенню звірки Позивача, як вже зазначалось, прийнято не було.

Таким чином, за змістом норм Податкового кодексу України у будь-яких інформаційних базах контролюючих органів підлягають відображенню, насамперед, числові показники розміру грошових зобов'язань з податку (збору), що містяться у складених платниками податків документах обов'язкової податкової звітності, поданих платниками податків до територіальних органів доходів і зборів та прийнятих останніми. Ці показники підлягають незмінному збереженню до моменту набрання за правилами ст.56 Податкового кодексу України юридичної дії податковими повідомленнями - рішеннями, котрі прийняті контролюючими органами відповідно до ст.ст.54, 58 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що внесення Відповідачем змін до інформаційної системи показників відповідної податкової звітності позивача на підставі акту перевірки № 247/08-25-22-015/37591438 від 25.03.2014 не ґрунтується на положеннях Податкового кодексу України, порушує права Позивача як платника податків .

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про відмову у задоволенні позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 25 червня 2014р. необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, і не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.160,196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м..Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області м.Запоріжжя - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 червня 2014р. у справі №808\3389\14 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а вразі складання рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 зазначеного Кодексу - з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст виготовлено - 19 січня 2015р.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна