Постанова

від 04.01.2011 по справі 2-а-3938/10/1970

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а-3938/10/1970

"04" січня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючої судді Мірінович У.А. при секретарі Хоменко Л.В.

за участю:

представника позивача - Дручок М.І.,

представника відповідача - Світлик О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду у місті Тернополі адміністративну справу за

позовною заявою Чернелево - Руської сільської ради

до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі

про скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Чернелево - Руська сільська рада звернулася у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про скасування вимоги від 03.12.2010 року про сплату недоїмки в сумі 35025,86 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, суду пояснив, що управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільському районі 03 грудня 2010 року винесено вимогу про сплату недоїмки в сумі 35025,86 грн. Прийняту відповідачем вимогу вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства Чернелево - Руська сільська рада усі виплати заробітної плати проводила виключно шляхом отримання коштів на зазначені цілі в банківській установі з одночасним перерахуванням страхових внесків відповідачу, а отже у позивача відсутня заборгованість перед відповідачем. Відмітив, що відповідач пред'являючи вимогу не навів конкретно в який період виникла недоїмка.

Представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що позивач неодноразово допускав несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за що до нього неодноразово було застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу та пені відповідно до вимог чинного законодавства. Зазначив, що так як позивач раніше нараховані штрафні санкцій, пеню та недоїмку не сплатив (в тому числі і за період з 2004 року по 2008 рік згідно рішень №542 від 09.09.2008 року, №943 від 09.10.2008 р. та вимоги №27 від 03.11.2008 року, які не скасовані у встановленому порядку), то при здійснені ним сплати поточних сум страхових внесків (в тому числі за період з серпня по жовтень 2010 року включно), ці суми зараховувались в рахунок сплати недоїмки у порядку календарної черговості їх виникнення та з врахуванням положень закону про зарахування сплати поточних сум страхових внесків. Відповідно, за серпень 2010 року, вересень 2010 року та жовтень 2010 року у відповідача виникла недоїмка в сумі 35025,86 грн. яка і відображена відповідачем у оскаржуваній вимозі. Вважає, що вищезазначена вимога прийнята управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільському районі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач -Чернелево - Руська сільська рада є платником страхових внесків на обов'язкове пенсійне страхування.

Відповідно до п. 6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) одним із обов'язків страхувальника є обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.6 та ч.12 ст.20 Закону №1058 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків; установи банків приймають від страхувальників платіжні доручення та інші платіжні документи на видачу (перерахування) коштів для виплат заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання страхувальником платіжних документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум страхових внесків або документів, що підтверджують фактичну сплату цих сум. У разі невиконання банками цієї вимоги вони за рахунок власних коштів у порядку, встановленому Національним банком України, сплачують відповідному територіальному органу Пенсійного фонду суму, що дорівнює сумі несплачених страхових внесків, з правом зворотної вимоги до страхувальників щодо відшкодування цієї суми.

Відповідно до ч.2 ст. 106 Закону № 1058- ІV суми страхових внесків своєчасно не нараховані ст. 20 цього Закону вважаються простроченою заборгованістю і стягуються з нарахуванням пені та застосування фінансових санкцій.

У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до п. 9.3.2. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління ПФУ від 19.12.2003 р. № 21-1, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несвоєчасну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, позивачу були нараховані фінансові санкції та пеня про що, свідчать Рішення № 542 від 09.09.2008р., № 943 від 09.10.2008р., № 1299 від 19.11.2008р., № 1323 від 02.12.2008р.

Судом встановлено, що Рішення про нарахування штрафних санкцій № 542 від 09.09.2008р., № 943 від 09.10.2008р. та вимога №27 від 03.11.2008 року про сплату боргу були оскаржені позивачем до суду, однак постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2009 року у справі №2-а- 12239/08 в задоволені позову Чернелево - Руської сільської ради до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про скасування зазначених рішень та вимоги було відмовлено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2010 року у справі №7441/09/9104 апеляційну скаргу Чернелево - Руської сільської ради залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2009 року у справі №2-а- 12239/08 без змін.

Як слідує матеріалів справи та визнається сторонами, втому числі і позивачем, суми визначені у Рішеннях № 542 від 09.09.2008р., № 943 від 09.10.2008р. та вимозі №27 від 03.11.2008 року Чернелево - Руською сільською радою не сплачені. Крім того не сплачені позивачем і суми штрафу та пені визначені у рішеннях № 1299 від 19.11.2008р., № 1323 від 02.12.2008р. про нарахування санкцій, які не скасовані у встановлено порядку.

Відповідно, станом на 01.09.2010 року згідно картки особового рахунку за позивачем рахується недоїмка зі сплати страхових внесків в сумі 30160,08 грн.

Згідно ч.5 ст.106 Закону №1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Як слідує з матеріалів справи, відповідачем проведено зарахування сплачених позивачем поточних сум страхових внесків за вересень, жовтень та листопад 2010 року (в сумі 40969,98 грн. + 3106,73 грн.) з врахуванням вимог ч.5 ст. 106 Закону №1058, а саме в порядку черговості виникнення недоїмки та із здійсненням розподілу сплачених поточних сум страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій застосованих до позивача згідно вищевказаних рішень та вимоги, які не скасовані у встановленому порядку та не сплачені позивачем самостійно.

Відповідно, після зарахування сплачених позивачем поточних страхових внесків в рахунок недоїмки яка виникла за попередні періоди, у позивача виникла недоїмка по платежах за серпень, вересень, жовтень 2010 року, яка згідно належних до сплати в цей період сум та фактично сплачених позивачем сум становить станом на 01.12.2010 року - 35025,86 грн., що підтверджується матеріалами справи, в тому числі розрахунком сум боргу, карткою особового рахунку та відображено відповідачем у вимозі про сплату боргу від 03.12.2010 року.

За таких обставин суд вважає, що дії відповідача щодо прийняття вимоги від 03 грудня 2010 року є правомірними, а позовні вимоги Чернелево - Руської сільської ради є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову Чернелево - Руської сільської Ради (і.к. 04393634) до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі про скасування вимоги Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі від 03 грудня 2010 року про сплату недоїмки в сумі 35 025,86 грн. -відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків на її оскарження, а в разі оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст.ст.185-187 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 січня 2011 року.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.