Постанова

від 18.07.2014 по справі 825/1862/14

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2014 року м. Чернігів Справа № 825/1862/14

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

при секретарі - Редік Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуртово-роздрібний комплекс""Седам" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 29.05.2014 року звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів в Чернігівській області і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача (Форма «Р») №0001312200 від 13 травня 2013 року, яким ТОВ «ГРК «Седам» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 64683,00 грн. що складається з 64682,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у місті Чернігові (Форма «Р») №0000652200 від 19 лютого 2014 року, яким ТОВ «ГРК«Седам» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 83486,00 грн., що складається з 55657,00 грн. за основним платежем та 27829,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); питання про розподіл судових витрат вирішити у відповідності до діючого законодавства України. Свої вимоги мотивує тим, що посадовими особами ДПІ в акті перевірки зроблено протиправний висновок про неправомірне віднесення позивачем до валових витрат та до податкового кредиту сум податку на додану вартість, що входять у вартість товарів, отриманих від контрагентів ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Петрон» та ПП «Прем'єрпродукт-центр», поставлених/наданих на виконання укладених з ним угод. Позивач вважає, що висновки в акті перевірки носять характер суб'єктивних припущень і не підкріплені жодним доказом та фактично базуються на посиланні на акт перевірки контрагента, а саме ФОП ОСОБА_1 та розбіжності що значаться в системі «податковий блок», що взагалі не передбачено чинним законодавством та суперечить Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим Наказом ДПА України від 22.12.2010 року за № 984. Позивач наполягає, що господарські операції із зазначеними вище контрагентами мали реальний характер, були вчинені між право та дієздатними суб'єктами права; претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами перелічених правочинів, до правового статусу сторін цих правочинів як платників ПДВ ДПІ у м. Чернігові при проведенні перевірки не мало; первинні документи складені у відповідності до закону; документи не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків, які згідно з ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Наміру безпідставно одержати податкову вигоду позивач не мав, що відповідачем не спростовано. Таким чином, ТОВ «ГРК«Седам» мало право на включення витрат за цими господарськими операціями до складу витрат, що приймають участь у визначенні об'єкта оподаткування та включення сум ПДВ, сплачених в ціні товару до складу податкового кредиту. Крім того, висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства є протиправними також через те, що наказ на проведення перевірки позивача було визнано судом неправомірним та скасовано. Постанова суду набрала законної сили. Враховуючи наведене, ТОВ «ГРК«Седам» вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернігові є протиправними та підлягають скасуванню, як такі що винесені необґрунтовано.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити, пояснили, що податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернігові є правомірними та законними. Під час проведення перевірки ТОВ «ГРК«Седам» було встановлено порушення вимог податкового законодавства та встановлено заниження сум податкових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємства та з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Петрон» та ПП «Прем'єрпродукт-центр». Згідно проведеної перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено неможливість фактичного здійснення ФОП ОСОБА_1 господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів. А тому ДПІ в м. Чернігові вважає, що реальних поставок продукції за договором з цим суб'єктом господарювання не відбувалось, а відтак позивачем не було понесено витрат на придбання такої продукції та не було сплачено ПДВ в ціні такого товару. Щодо взаємовідносин з ТОВ «Петрон» та ПП «Прем'єрпродукт-центр» то станом на 04.02.2014р. згідно ІС «Податковий блок існують розбіжності між сумою податкового кредиту ТОВ «ГРК «Седам» та сумою податкового зобов'язання ПП «Прем'єрпродукт-центр» за січень 2011р. в розмірі ПДВ 6761,68 грн., між сумою податкового кредиту ТОВ «ГРК «Седам» та сумою податкового зобов'язання ТОВ «Петрон» за квітень 2011р. в розмірі ПДВ 1529,08 грн. Зазначене, на думку відповідача, також свідчить про відсутність реальної поставки товару до позивача від цих контрагентів. При перевірці ТОВ «ГРК «Седам» не було надано таких підтверджуючих проведення господарських операцій документів (товарно-транспортних накладних, актів звірки, карток рахунків, банківських виписок). Також під час проведення перевірки ТОВ «ГРК «СеДам» не було надано ДПІ в м. Чернігові такі документи, які в подальшому надано в судове засідання, а саме: накладні на внутрішні переміщення (без відміток про отримання), прибуткові накладні (без відмітки отримав і відвантажив), відомості взаєморозрахунків по ФОП ОСОБА_1 (без відміток ФОП ОСОБА_1), звіт про обіг товарів, платіжні доручення (без банківських виписок), реєстр виданих та отриманих податкових накладних. Також, позивачем не надало на перевірку документи, що підтверджують взаємовідносини за 2010 рік з ТОВ «Метро Кеш Енд Кері» на суму 128161,11 грн., в т.ч. ПДВ 25632,22 грн., ТЗОВ «Тайм Діснгрібюшн» на суму 148526,96 грн., в т.ч. ПДВ 29705,44 грн., ПАТ «Чернігівгаз» на суму 22739,35 грн., в т.ч. ПДВ 4547,9 грн., ПАТ «Укрнафта» на суму 7379,71 грн., в т.ч. ПДВ 1475,95 грн., П З II «Лукойл- Україна» на суму 11798,16 грн., в т.ч. ПДВ 2359,64 грн., ТПІ «Прем'єрнродукт- центр» 66315,57 грн., в т.ч. ПДВ 13263,11 грн. у зв'язку зі знищенням документів відповідно до акту списання документів від 31.12.2013 року. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що позивачем не підтверджено здійснення господарської діяльності з ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Петрон» та ПП «Прем'єрпродукт-центр», а тому податкові повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернігові є правомірними.

Заслухавши пояснення сторін, свідка - ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що працівниками Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області на підставі направлення від 23.01.2014 року № 211 та відповідно до наказу керівника ДПІ в м. Чернігові № 190 від 23.01.2014 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ГРК «Седам» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства за листопад-грудень 2010 року, січень 2011 року, квітень-вересень 2011 року, грудень 2011 року. За результатами перевірки складено акт №359/22/14228600 від 04.02.2014 р.

Перевіркою встановлено порушення:

п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7, п.п.7.4.1. п.п.7.4.5 п.7.4, п.7.5 п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями п.198.2, п.198.3 п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, ст.200, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 119908 грн., в тому числі за листопад 2010р. - 36474 грн., за грудень 2010р. - 13889 грн., за січень 2011р. - 20651 грн., за квітень 2011р. - 1529 грн., за травень 2011р. - 8347грн., за червень 2011р. - 9260 грн.. за липень 2011р. - 11587 грн., за серпень 2011р. - 9893 грн., за вересень 2011р. - 8279 грн.

п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.138.1 ст. 138, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «ГРК «Седам» було занижено податок на прибуток на загальну суму 173848 грн.. у тому числі за 2010 рік на суму 96230 грн., за 1 квартал 2011 року на суму 10142 грн., за 2 квартал 2011 року на суму 26408 грн., за 2-3 квартали 2011 року на суму 67476 грн., за 2-4 квартали 2011 року на суму 67476 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Чернігові було винесено податкові повідомлення-рішення:

№0000662200, дід 19 лютого 2014 року, яким ТОВ «ГРК«Седам» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 77619,00 грн. що складається з 77618,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№0000652200 від 19 лютого 2014 року, яким ТОВ «ГРК«Седам» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 83486,00 грн., що складається з 55657,00 грн. за основним платежем та 27829,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

ТОВ «ГРК«Седам» було оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Чернігівській області. Рішенням №1265/10/25-01-10-05-15 від 25 квітня 2014 року ГУ Міндоходів у Чернігівській області:

скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Чернігові №0000662200 від 19 лютого 2014 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 12936,00 грн. (основний платіж), а скаргу №707 від 28.02.2014 року в цій частині задоволено;

залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові №0000662200 від 19 лютого 2014 року в іншій частині (в сумі 64683 грн., в т.ч. штрафна санкція 1,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові №0000652200 від 19 лютого 2014 року, яким ТОВ «ГРК«Седам» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 83486,00 грн., що складається з 55657,00 грн. за основним платежем та 27829,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), а скаргу №707 від 28.02.2014 року в цій частині - залишено без задоволення.

За результатами розгляду первинної скарги та на підставі рішення ГУ Міндоходів у Чернігівській області №1265/10/25-01-10-05-15 від 25 квітня 2014 року, ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення №0001312200 від 13 травня 2013 року яким ТОВ «ГРК «Седам» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 64683,00 грн., що складається з 64682,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В судовому засіданні встановлено, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 року по справі № 825/432/14 за адміністративним позовом ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» до ДПІ в м. Чернігові ГУ Міндоходів Чернігівській області про скасування наказу, визнано неправомірним та скасовано наказ ДПІ в м. Чернігові № 190 від 23.01.2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам». Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 року постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 року було залишено без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Таким чином, є таке, що набрало законної сили, яким скасовано наказ на проведення перевірки № 190 від 23.01.2014 року, тобто підстава для проведення перевірки ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» визнана незаконною, а відтак у ДПІ в м. Чернігові відсутнє право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам», право на складення акту перевірки та право на встановлення в такому акті порушень чи відсутності порушень податкового законодавства з боку ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам».

В ході проведеної перевірки, ДПІ в м. Чернігові було встановлено, що протягом травня-вересня 2011 року позивач мав господарські відносини з ФОП ОСОБА_1

Так, перевіркою встановлено, що між ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам», як покупцем та ФОП ОСОБА_1, як постачальником було укладено договір № 1045 від 01.01.2011 року поставки харчових продуктів (а.с. 154-159 Т.1). Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується поставляти покупцю товари в порядку та строки, встановлені даним договором, а покупець зобов'язується приймати ці товари та своєчасно здійснювати оплату на умовах цього договору. Цей договір укладений для багаторазових операцій поставок товару. Термін дії договору встановлений до 31.12.2012 року.

Протягом травня-вересня ФОП ОСОБА_1 поставив до ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» товар на загальну суму 284196,36 грн. в тому числі ПДВ 47366,06 грн., зазначене підтверджено видатковими накладними. До податкового кредиту ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» за результатами господарської діяльності з ФОП ОСОБА_1 у травні-вересні 2011 року віднесено загальну суму ПДВ в розмірі 47366,06 грн. на підставі виписаних ФОП ОСОБА_1 податкових накладних (а.с. 160-249 Т.1, 1-138 Т.2). На підтвердження отримання від ФОП ОСОБА_1 податкових накладних за результатами здійснених господарських операцій ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» надано в судове засідання реєстри виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 141-248 Т.4 1-258 Т.5, 1-255 Т.6, 1-172 Т.7).

На підтвердження реального отримання від ФОП ОСОБА_1 товару ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» надано в судове засідання копії прибуткових накладних (а.с. 140-160, 184-209, 233-250 Т.2, 1-4, 28-51, 74-96 Т.3), копії відомостей взаєморозрахунків з постачальниками по контрагенту ФОП ОСОБА_1 за травень, червень, липень, серпень, вересень 2011 року (а.с. 139, 183, 232 Т.2, 27, 73 Т.3), звіти про обіг товарів за травень, червень, липень, серпень, вересень 2011 року (а.с. 161-182, 210-231 Т.2, 5-26, 52-72, 97-118 Т.3).

Отримання ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» на склад підприємства підтверджується накладними на внутрішнє переміщення за травень-вересень 2011 року (а.с. 119-211 Т.3).

В ході судового засідання свідок - ОСОБА_1 засвідчив здійснення господарських операцій між ним, як фізичною особою-підприємцем та ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам», а саме пояснив, що здійснював поставку продуктів харчування позивача. Також зазначив, що транспортування товару до позивача здійснював власними силами. Пояснив, що протягом 2011 року здійснював господарську діяльність як суб'єкт підприємницької діяльності та отримував економічну вигоду від такої діяльності, мав належну кількість трудових та матеріальних ресурсів

Також проведеною ДПІ в м. Чернігові перевіркою було встановлено, що ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» в січні 2011 року мало господарські відносини з ПП «Прем'єрпродукт-центр» відповідно до договору поставки продуктів харчування № 192/914 від 25.02.2010 року (а.с. 111-113). Умовами договору передбачено, що продавець - ПП «Прем'єрпродукт-центр» зобов'язується поставити покупцю продукти харчування партіями у відповідності з письмовими заявками останнього, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його за умовами даного договору. Перевезення товару здійснюється за рахунок постачальника до складу покупця.

Отримання товару позивачем від ПП «Прем'єрпродукт-центр» за зазначеним вище договором підтверджується видатковими накладними та податковими накладними (а.с. 115-153 Т.1). Позивачем було оплачено придбаний у ПП «Прем'єрпродукт-центр» товар відповідно до платіжних доручень (а.с. 90-95 Т.1).

ДПІ в м. Чернігові в акті перевірки зазначено, що в квітні 2011 року відбулася поставка товару до ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» від ТОВ «Петрон» відповідно до умов договору № 40/905 від 16.12.2009 року (а.с. 96-100 Т.1). Відповідно до додаткової угоди № 3 від 31.12.2011 року строк дії договору продовжений до 31.12.2011 року. За умовами договору ТОВ «Петрон» зобов'язався поставити ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» товар (чай) в порядку та строки, встановлені даним договором, а позивач зобов'язався приймати товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах цього договору. Цей договір укладений для багаторазових операцій поставок товарів.

На підтвердження дотримання сторонами умов договору позивачем на перевірку було надано видаткову накладну № 821 від 11.04.2011 року та податкову накладну № 160 від 11.04.2011 року (а.с. 109, 110 Т.1).

Згідно ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення витрат за договорами поставки харчових продуктів до витрат підприємства та включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» та ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Петрон», ПП «Прем'єрпродукт-центр».

Відповідно до п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв до набрання законної сили Податковим кодексом України, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування платником податку витрат, що приймають участь у визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а також використання отриманих за договорами товарів у власній господарській діяльності. ДПІ в м. Чернігові не надано суду доказів того, що ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» не було використано у власній господарській діяльності харчові продукти поставку яких підтверджено первинними бухгалтерськими документами.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність та відповідність вимогам п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України формування показника витрат, що приймає участь у визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток, тобто висновки ДПІ в м. Чернігові про завищення витрат та заниження податку на прибуток є безпідставними, як і подальше донарахування сум податку на прибуток.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв до 01.01.2011 року, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.2.1. п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно з п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

П.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

П.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вищенаведеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв"язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України та Закон України «Про податок на додану вартість» визначає податкові накладні. Наявність податкових накладних, які відповідають вимогам законодавчих актів була встановлена і під час проведення перевірки і в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

В ході судового засідання було встановлено, що ДПІ в м. Чернігові зробила висновки щодо безтоварності господарських відносин ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» та ФОП ОСОБА_1, ТОВ «Петрон», ПП «Прем'єрпродукт-центр» на підставі:

акту ДПІ в м. Чернігові «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань правильності визначення податкового зобов'язання та достовірності нарахування податкового кредиту по податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень-вересень 2011 року» № 3659/17/НОМЕР_1 від 19.12.2011 року, відповідно до якого ДПІ в м. Чернігові встановлено, що у ФОП ОСОБА_1 немає власних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

даних Інформаційної системи «Податковий блок», відповідно до яких станом на 04.02.2014р.існують розбіжності між сумою податкового кредиту ТОВ «ГРК «Седам» та сумою податкового зобов'язання ПП «Прем'єрпродукт-центр» за січень 2011р. в розмірі ПДВ 6761,68 грн., між сумою податкового кредиту ТОВ «ГРК «Седам» та сумою податкового зобов'язання ТОВ «Петрон» (код 36557270) за квітень 2011р. в розмірі ПДВ 1529,08 грн.

Зазначені відомості стали підставою для висновків відповідача про неправомірність формування ТОВ «ГРК «Седам» витрат, що приймають участі у визначенні об'єкта оподаткування, а також неправомірність включення сум сплачених за цими договорами податку на додану вартість в ціні товару до складу податкового кредиту, і як наслідок заниження позивачем баз оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

Суд зазначає, що ТОВ «ГРК «Седам» в судове засідання було надано довідку від 29.05.2012 року № 832/22/14228600 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГРК «Седам» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за травень-вересень 2011 року по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1.». складену ДПІ в м. Чернігові. Зазначеною довідкою перевірялися господарські операції між позивачем та ФОП ОСОБА_1 у ті самі податкові періоди, що й актом №359/22/14228600 від 04.02.2014 р., і під час проведення перевірки в 2012 році ДПІ в м. Чернігові не знайшло порушень з боку позивача та з боку ФОП ОСОБА_1, та підтверджено здійснення господарської діяльності цими суб'єктами господарювання. ДПІ в м. Чернігові досліджувалися ті самі первинні бухгалтерські документи, що й в 2014 році та не було знайдено недоліків форми та змісту цих документів. Відповідач дійшов висновку про те, що поставка товарів від ФОП ОСОБА_1 до позивача дійсно відбулася та мала юридичні наслідки для обох сторін. ДПІ в м. Чернігові підтверджено право позивача на формування податкового кредиту з ПДВ за наслідками взаємовідносин з ФОП ОСОБА_1

Враховуючи наведене суд приходить до висновку про протиправність висновків ДПІ в м. Чернігові, викладених в акті перевірки ТОВ «ГРК «Седам» №359/22/14228600 від 04.02.2014 р. про нібито безтоварність господарських відносин позивача та ФОП ОСОБА_1

Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право Ніжинської ОДПІ при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Щодо наявності в Інформаційній системі «Податковий блок» розбіжностей між сумою податкового кредиту ТОВ «ГРК «Седам» та сумою податкового зобов'язання ПП «Прем'єрпродукт-центр» та ТОВ «Петрон», то суд зазначає, що ТОВ «ГРК «Седам» не може нести відповідальності за дії свої контрагентів, ТОВ «ГРК «Седам» є добросовісним платником податку, ним сплачено суму ПДВ в ціні поставленого ПП «Прем'єрпродукт-центр» та ТОВ «Петрон» товару, товар отриманий позивачем, що підтверджено первинними документами, тобто господарські відносини мали реальний характер, позивачем отримано податкові накладні, а тому відповідно до вимог Податкового кодексу України мав право включити понесені за договорами витрати до складу витрат, що приймають участь у визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що оскільки наказ на проведення перевірки ТОВ «ГРК «Седам» було визнано протиправним та скасовано відповідно до судового рішення, яке набрало законної сили, тому у ДПІ в м. Чернігові були відсутні підстави та право на проведення перевірки ТОВ «ГРК «Седам», а також підстави та право на встановлення в акті перевірки порушень податкового законодавства з боку позивача. Також враховуючи, що в судовому засіданні було встановлено наявність первинних документів, що свідчать про реальність господарської операцій між позивачем та його контрагентами, а також те, що в судовому засіданні спростовано факт невиконання ФОП ОСОБА_1 свої зобов'язань за договорами з ТОВ «ГРК «Седам» відповідно до наданої довідки про проведення перевірки ТОВ «ГРК «Седам» в 2012 році та відповідно до показів свідка ОСОБА_1, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги "Гуртово-роздрібний комплекс""Седам" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м. Чернігові № 0001312200 від 13.05.2014 року, № 0000652200 від 19.02.2014 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 0001312200 від 13.05.2014 року, № 0000652200 від 19.02.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України 296 грн. 34 коп. судових витрат на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гуртово-роздрібний комплекс""Седам".

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур