Ухвала

від 10.09.2014 по справі 825/1862/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1862/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

10 вересня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ключковича В.Ю.,

суддів Бабенка К.А.,

Петрика І.Й.,

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гуртово-роздрібний комплекс ""Седам" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 0001312200 від 13.05.2014 року, № 0000652200 від 19.02.2014 року.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, вислухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідно ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.198 ч.1 п.1 та ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, о працівниками Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області на підставі направлення від 23.01.2014 року № 211 та відповідно до наказу керівника ДПІ в м. Чернігові № 190 від 23.01.2014 року була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «ГРК «Седам» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства за листопад-грудень 2010 року, січень 2011 року, квітень-вересень 2011 року, грудень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт №359/22/14228600 від 04.02.2014 р.

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки, відповідачем було встановлено порушення ТОВ «ГРК «Седам» вимог податкового законодавства, що призвело до заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 119908 грн . та занижено суму податку на прибуток підприємств на загальну суму 173848 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Чернігові винесено податкові повідомлення-рішення:

№0000662200, дід 19 лютого 2014 року, яким ТОВ «ГРК«Седам» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 77619,00 грн. що складається з 77618,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№0000652200 від 19 лютого 2014 року, яким ТОВ «ГРК«Седам» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 83486,00 грн., що складається з 55657,00 грн. за основним платежем та 27829,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

ТОВ «ГРК«Седам» оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ГУ Міндоходів у Чернігівській області.

Рішенням №1265/10/25-01-10-05-15 від 25 квітня 2014 року ГУ Міндоходів у Чернігівській області:

скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Чернігові №0000662200 від 19 лютого 2014 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 12936,00 грн. (основний платіж), а скаргу №707 від 28.02.2014 року в цій частині задоволено;

залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові №0000662200 від 19 лютого 2014 року в іншій частині (в сумі 64683 грн., в т.ч. штрафна санкція 1,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові №0000652200 від 19 лютого 2014 року, яким ТОВ «ГРК«Седам» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 83486,00 грн., що складається з 55657,00 грн. за основним платежем та 27829,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), а скаргу №707 від 28.02.2014 року в цій частині - залишено без задоволення.

За результатами розгляду первинної скарги та на підставі рішення ГУ Міндоходів у Чернігівській області №1265/10/25-01-10-05-15 від 25 квітня 2014 року, ДПІ у м. Чернігові винесено податкове повідомлення-рішення №0001312200 від 13 травня 2013 року, яким ТОВ «ГРК «Седам» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 64683,00 грн., що складається з 64682,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Крім того, судом встановлено, що постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 року у справі № 825/432/14 за адміністративним позовом ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» до ДПІ в м. Чернігові ГУ Міндоходів Чернігівській області про скасування наказу, визнано неправомірним та скасовано наказ ДПІ в м. Чернігові № 190 від 23.01.2014 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам».

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 року постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 року було залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 14 травня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.02.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2014 року на підставі п.5 ч.5 ст. 212 КАС України (номер в ЄДРСР 38719793).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Враховуючи те, що є рішення суду, що набрало законної сили, яким скасовано наказ на проведення перевірки № 190 від 23.01.2014 року, вірним є висновок суду щодо відсутності у податкового органу права на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам», права на складення акту перевірки та права на встановлення в такому акті порушень чи відсутності порушень податкового законодавства з боку ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам», оскільки підстава для проведення перевірки ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» визнана незаконною.

Разом з тим, даючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини врегульовані Законами України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», які були чинними на час виникнення господарських правовідносин за спірні періоди 2010 року, нормами Податкового кодексу України ( далі - ПК України ), що набрав чинності з 01 січня 2011 року та, відповідно, регламентує правовідносини між платниками податків та іншими суб'єктами з цього часу, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 ( далі - Положення № 88 ).

Так, відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та надання послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, в силу вимог п. 198.2. ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок складення платником податку-продавцем податкової накладної та надання її покупцю визначено статтею 201 ПК України.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Викладеним положенням Податкового кодексу України кореспондують норми Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час виникнення господарських правовідносин за спірні періоди у 2010 році.

Згідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, з наведених законодавчих положень вбачається, що підставою для виникнення права платника податків на формування податкового кредиту є наявність одночасно двох умов: 1) первинної документації, зокрема, належним чином оформлених податкових накладних; 2) наявність в осіб, які здійснюють нарахування податку та складання податкових накладних, статусу платника податку.

Отже, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції та установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

Дослідження положень податкового законодавства, які визначають порядок обчислення сум податку на прибуток підприємств, які підлягають сплаті, а саме: статей 138, 139 ПК України, надає привід стверджувати про те, що підставою для визначення витрат у податковому обліку є первинні документи, оформлені належним чином. До переліку витрат, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, належать, у тому числі витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

Наведені положення Податкового кодексу України повністю кореспондуються із нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним на час виникнення господарських правовідносин за спірні періоди у 2010 році.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що сукупний аналіз вищезазначених норм Податкового кодексу України, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість" свідчить про те, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в м. Чернігові було встановлено, що протягом травня-вересня 2011 року позивач мав господарські відносини з ФОП ОСОБА_3

Так, перевіркою встановлено, що між ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам», як покупцем та ФОП ОСОБА_3, як постачальником було укладено договір № 1045 від 01.01.2011 року поставки харчових продуктів.

Відповідно до умов цього договору постачальник зобов'язується поставляти покупцю товари в порядку та строки, встановлені даним договором, а покупець зобов'язується приймати ці товари та своєчасно здійснювати оплату на умовах цього договору. Цей договір укладений для багаторазових операцій поставок товару. Термін дії договору встановлений до 31.12.2012 року.

На підтвердження виконання умов договору поставки позивачем надано податкові та видаткові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних, копії прибуткових накладних, копії відомостей взаєморозрахунків з постачальниками по контрагенту ФОП ОСОБА_3 за травень, червень, липень, серпень, вересень 2011 року, звіти про обіг товарів за травень, червень, липень, серпень, вересень 2011 року, які містяться в матеріалах справи.

Отримання ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» на склад підприємства підтверджується накладними на внутрішнє переміщення за травень-вересень 2011 року.

Крім того, допитаний в судовому засіданні суду першої інстанції свідок - ОСОБА_3 засвідчив здійснення господарських операцій між ним, як фізичною особою-підприємцем та ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам», а саме пояснив, що здійснював поставку продуктів харчування позивача. Також зазначив, що транспортування товару до позивача здійснював власними силами. Пояснив, що протягом 2011 року здійснював господарську діяльність як суб'єкт підприємницької діяльності та отримував економічну вигоду від такої діяльності, мав належну кількість трудових та матеріальних ресурсів .

Також проведеною ДПІ в м. Чернігові перевіркою було встановлено, що ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» в січні 2011 року мало господарські відносини з ПП «Прем'єрпродукт-центр» відповідно до договору поставки продуктів харчування № 192/914 від 25.02.2010 року.

Умовами договору передбачено, що продавець - ПП «Прем'єрпродукт-центр» зобов'язується поставити покупцю продукти харчування партіями у відповідності з письмовими заявками останнього, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його за умовами даного договору. Перевезення товару здійснюється за рахунок постачальника до складу покупця.

Отримання товару позивачем від ПП «Прем'єрпродукт-центр» за зазначеним вище договором підтверджується видатковими накладними та податковими накладними платіжними дорученнями, які містять в матеріалах справи.

Крім того, в квітні 2011 року відбулася поставка товару до ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» від ТОВ «Петрон» відповідно до умов договору № 40/905 від 16.12.2009 року.

Відповідно до додаткової угоди № 3 від 31.12.2011 року строк дії договору продовжений до 31.12.2011 року.

За умовами договору ТОВ «Петрон» зобов'язався поставити ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» товар (чай) в порядку та строки, встановлені даним договором, а позивач зобов'язався приймати товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах цього договору. Цей договір укладений для багаторазових операцій поставок товарів.

На підтвердження дотримання сторонами умов договору позивачем на перевірку було надано видаткову накладну № 821 від 11.04.2011 року та податкову накладну № 160 від 11.04.2011 року, які містяться в матеріалах справи.

Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» та ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Петрон», ПП «Прем'єрпродукт-центр».

Разом з тим, судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ДПІ в м. Чернігові зробила висновки щодо безтоварності господарських відносин ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» та ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Петрон», ПП «Прем'єрпродукт-центр» на підставі:

- акту ДПІ в м. Чернігові «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань правильності визначення податкового зобов'язання та достовірності нарахування податкового кредиту по податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень-вересень 2011 року» № 3659/17/НОМЕР_3 від 19.12.2011 року, відповідно до якого ДПІ в м. Чернігові встановлено, що у ФОП ОСОБА_3 немає власних трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів;

- даних Інформаційної системи «Податковий блок», відповідно до яких станом на 04.02.2014р.існують розбіжності між сумою податкового кредиту ТОВ «ГРК «Седам» та сумою податкового зобов'язання ПП «Прем'єрпродукт-центр» за січень 2011р. в розмірі ПДВ 6761,68 грн., між сумою податкового кредиту ТОВ «ГРК «Седам» та сумою податкового зобов'язання ТОВ «Петрон» (код 36557270) за квітень 2011р. в розмірі ПДВ 1529,08 грн.

Зазначені відомості стали підставою для висновків відповідача про неправомірність формування ТОВ «ГРК «Седам» витрат, що приймають участі у визначенні об'єкта оподаткування, а також неправомірність включення сум сплачених за цими договорами податку на додану вартість в ціні товару до складу податкового кредиту, і як наслідок заниження позивачем баз оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що отримання податковим органом акту перевірки, в якому викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, тощо не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Таким чином, не можуть бути єдиним та безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів перевірок контрагента позивача та їх контрагентів по ланцюгу постачання або результати автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд апеляційної інстанції зауважує, що у разі порушення контрагентами по ланцюгу постачання послуг чинного законодавства, відповідальність та негативні наслідки настають саме для таких платників податків.

Колегією суддів апеляційного суду взято до уваги довідку від 29.05.2012 року № 832/22/14228600 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГРК «Седам» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за травень-вересень 2011 року по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_3». складену ДПІ в м. Чернігові, з якої вбачається, що господарські операції між позивачем та ФОП ОСОБА_3 перевірялися у ті самі податкові періоди, що й актом №359/22/14228600 від 04.02.2014 р., і під час проведення перевірки в 2012 році ДПІ в м. Чернігові не знайшло порушень з боку позивача та з боку ФОП ОСОБА_3

Більше того, згідно даної довідки ДПІ в м. Чернігові досліджувалися ті самі первинні бухгалтерські документи, що й в 2014 році та не було знайдено недоліків форми та змісту цих документів. Відповідач дійшов висновку про те, що поставка товарів від ФОП ОСОБА_3 до позивача дійсно відбулася та мала юридичні наслідки для обох сторін. ДПІ в м. Чернігові підтверджено здійснення господарської діяльності цими суб'єктами господарювання та право позивача на формування податкового кредиту з ПДВ за наслідками взаємовідносин з ФОП ОСОБА_3

Щодо наявності в Інформаційній системі «Податковий блок» розбіжностей між сумою податкового кредиту ТОВ «ГРК «Седам» та сумою податкового зобов'язання ПП «Прем'єрпродукт-центр» та ТОВ «Петрон», судом першої інстанції вірно зазаначено, що ТОВ «ГРК «Седам» не може нести відповідальності за дії свої контрагентів, ТОВ «ГРК «Седам» є добросовісним платником податку, ним сплачено суму ПДВ в ціні поставленого ПП «Прем'єрпродукт-центр» та ТОВ «Петрон» товару, товар отриманий позивачем, що підтверджено первинними документами, тобто господарські відносини мали реальний характер, позивачем отримано податкові накладні, а тому відповідно до вимог Податкового кодексу України мав право включити понесені за договорами витрати до складу витрат, що приймають участь у визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ТОВ «ГРК «Седам» надано вагомі доказів на підтвердження свої вимог, а відповідачем не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що видами діяльності позивача за КВЕД, зокрема, є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, повністю кореспондує предмету договорів, укладених між між ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» та ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Петрон», ПП «Прем'єрпродукт-центр».

Доводи апелянта щодо відсутності товарно-транспортних накладних, які підтверджують перевезення товарів за договорами, укладеними між між ТОВ «Гуртово-роздрібний комплекс «Седам» та ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Петрон», ПП «Прем'єрпродукт-центр» у спірні періоди, не можуть бути прийняті до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207, у випадку здійснення перевезень для власних потреб серед необхідних документів товарно-транспортна накладна не значиться, а застосовується накладна чи інший документ, що підтверджує право власності на вантаж.

Таким чином, товарно-транспортна накладна є документом, який може супроводжувати вантаж, а отже, відсутність товарно-транспортної накладної в даному випадку не є порушенням з боку ТОВ «ГРК «Седам» вимог податкового законодавства, оскільки товарно-транспортна накладна не є обов'язковим документом в його договірних відносинах.

Більш того, матеріалами справи підтверджується, доставка товару відбувалась за власний рахунок контрагентів позивача - ФОП ОСОБА_3, ТОВ «Петрон», ПП «Прем'єрпродукт-центр» та з використанням їхнього автотранспорту, що повністю відповідає умовам укладених договорів поставки, а в частині виконання договору з ФОП ОСОБА_3 додатково і поясненнями самого ОСОБА_3, допитаному у суді першої інстанції в якості свідка.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно наявності підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 0001312200 від 13.05.2014 року, № 0000652200 від 19.02.2014 року

Згідно з частиною першою статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконаний.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.09.2014 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: К.А. Бабенко

І.Й. Петрик

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Бабенко К.А

Петрик І.Й.