Постанова

від 14.07.2014 по справі 826/5716/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 14 липня 2014 року                     12:10                               № 826/5716/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді – Шулежка В.П., при секретарі Пасічнюк С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю «Даарія Плюс» до реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області, за участю третьої особи – товариства з обмеженою відповідальністю «Женева» про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Даарія Плюс» (надалі – ТОВ «Даарія Плюс», позивач) до  реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області (надалі  -  реєстраційна служба, відповідач), за участю третьої особи – товариства з обмеженою відповідальністю «Женева» (надалі – третя особа, ТОВ «Женева») про: визнання протиправними дій державного виконавця ВДВС Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області щодо відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2014р. по справі №921/329/14-г/17 про накладення арешту на приміщення подарункового магазину, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 19, (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 21303784) та належить ТОВ «Даарія Плюс» (код ЄДРПОУ 38699162); визнання протиправними дій державного реєстратора Реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області щодо проведення на підставі ухвали Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2014р. року по справі № 921/329/14- г/17 державної реєстрації обтяження речового права на нерухоме майно, а саме: реєстрації накладення арешту на приміщення подарункового магазину, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 19, (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 21303784) та належить ТОВ «Даарія Плюс» (код ЄДРПОУ 38699162); зобов'язання ВДВС Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області (46000, вул. Лисенка/1, м. Тернопіль, код 25353113) повернути ухвалу від 10.04.2014р. року по №921 /329/14-г/17 про накладення арешту на приміщення подарункового магазину, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 19, (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 21303784) та належить ТОВ «Даарія Плюс» (код СДРПОУ 38699162) до Господарського суду Тернопільської області без виконання; зобов'язання Реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області (46000, м. Тернопіль, вул. Київська, З-A, код 25353113) в особі Державного реєстратора Реєстраційної служби, обраного через відповідну систему внутрішнього розподілу заяв і запитів державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійснити державну реєстрацію припинення арешту на приміщення подарункового магазину, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 19, (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 21303784), зареєстрованого на підставі ухвали Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2014 року по № 921 /329/14-г/17. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2014 року закрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій державного виконавця ВДВС Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області щодо відкриття виконавчого провадження на підставі ухвали Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2014р. по справі №921/329/14-г/17 про накладення арешту на приміщення подарункового магазину, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 19, (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 21303784) та належить ТОВ «Даарія Плюс» (код ЄДРПОУ 38699162) та зобов'язання ВДВС Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області (46000, вул. Лисенка/1, м. Тернопіль, код 25353113) повернути ухвалу від 10.04.2014р. року по №921 /329/14-г/17 про накладення арешту на приміщення подарункового магазину, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 19, (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 21303784) та належить ТОВ «Даарія Плюс» (код СДРПОУ 38699162) до Господарського суду Тернопільської області без виконання з підстав непідсудності вказаних вимог порядку адміністративного судочинства. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії реєстраційної служби щодо проведення державної реєстрації обтяження права власності позивача на нерухоме майно є протиправними, оскільки відповідач здійснив державну реєстрацію обтяження права власності на підставі судового рішення, що не набрало законної сили. Зокрема, позивач зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», який набрав чинності 29.03.2014 року, стаття  67 ГПК викладена в новій редакції, згідно якої у статті 67 «Заходи до забезпечення позову» відсутнє положення, що оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання. Враховуючи зазначене, ухвала Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2014 року по справі № 921 /329/14-г/17 є оскарженою, тобто, не набрала законної сили, у зв'язку з чим не підлягає виконанню до моменту набрання  законної сили рішенням апеляційного суду. У судовому засіданні представник позивача  позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити. Відповідач у судове засідання не прибув,  хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, письмових заперечень чи пояснень, а також будь-яких документів  суду не надав. Представник ТОВ «Женева»  у судове засідання не прибув,  хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином,  письмових заперечень чи пояснень суду не надав. Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. З огляду на наведене, у зв'язку неприбуттям відповідача та з урахуванням вимог ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне. ТОВ «Женева» звернулося  до Господарського суду Тернопільської області із позовом до ТОВ «Даарія Плюс» про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна, а саме: приміщення подарункового магазину, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська (вул. Леніна), реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 21303784. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2014 року по справі № 921 /329/14-г/17 накладено арешт на майно, що належить ТОВ «Даарія Плюс», а саме: приміщення подарункового магазину, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська (вул. Леніна), буд. 19, заг. площею 124,0 м.кв. (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 21303784). Не погоджуючись із вказаною ухвалою позивач подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу. В той же час, позивач стверджує, що державним реєстратором на підставі ухвали Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2014р. року по справі № 921/329/14- г/17 про вжиття заходів забезпечення позову проведена  державна  реєстрація обтяження речового права на нерухоме майно, а саме: зареєстровано накладення арешту на приміщення подарункового магазину, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 19, (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 21303784) та належить ТОВ «Даарія Плюс». Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про  необґрунтованість позовних виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування. До повноважень органу державної реєстрації прав належить, зокрема: проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; забезпечення ведення Державного реєстру прав; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України (пункти 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державний реєстратор, зокрема: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; відкриває і закриває розділи Державного реєстру прав, вносить до них відповідні записи; веде реєстраційні справи щодо об'єктів нерухомого майна; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень; під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов'язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження. Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 17.10.2013р. № 868 (надалі – Порядок № 868). Пунктом 1 Порядку № 868 передбачено, що цей порядок визначає процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна Пунктом 67 вищевказаного Порядку встановлено, що для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, є: рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно. Пункт 15 Порядку № 868 встановлює, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями зокрема щодо:  обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); повноважень заявника;  відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав. З аналізу викладених норм вбачається, що державний реєстратор при проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень має діяти виключно у межах повноважень, наданих йому законодавством України,  та, у разі відсутності підстав для відмови у державній реєстрації – провести  державну реєстрацію прав та їх обтяжень. В той же час, стаття 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" містить виключний перелік підстав, згідно яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано. З матеріалів справи  вбачається, що державна реєстрація накладення арешту на приміщення подарункового магазину, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 19, (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 21303784) та належить ТОВ «Даарія Плюс»  (код ЄДРПОУ 38699162) здійснена на підставі ухвали Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2014р. року по справі № 921/329/14- г/17. В резолютивній частині ухвали  Господарського суду Тернопільської області зазначено «Ухвала в частині забезпечення позову є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Таким чином, оскільки  законодавством чітко визначені конкретні підстави, за яких у державній реєстрації прав може бути відмовлено, суд вважає, що  позовні вимоги про визнання протиправними дій державного реєстратора Реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції  Тернопільської області щодо проведення на підставі ухвали Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2014р. року по справі № 921/329/14- г/17 задоволенню не підлягають. Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивач взагалі не надав суду доказів  вчинення реєстраційною службою будь-яких дій і на момент розгляду справи  з наданих позивачем матеріалів неможливо встановити, чи  проводив державний реєстратор державну реєстрацію обтяження речового права на нерухоме майно. Окрім того, згідно статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом. Статтею 30 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачена відповідальність державного реєстратора за порушення законодавства у сфері державної реєстрації прав. Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства. Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення. Зважаючи, що суд є правозастосовуючим органом, а чинним законодавством встановлена процедура прийняття відповідних рішень державними реєстраторами, суд не може підміняти цю процедуру та орган, до компетенції якого віднесено прийняття відповідних рішень, суд приходить до висновку про неможливість втручання в дискрецію суб'єкта владних повноважень. Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про  зобов'язання реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції  Тернопільської області в особі Державного реєстратора Реєстраційної служби, обраного через відповідну систему внутрішнього розподілу заяв і запитів державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійснити державну реєстрацію припинення арешту на приміщення подарункового магазину, що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Руська, 19, (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 21303784), зареєстрованого на підставі ухвали Господарського суду Тернопільської області від 10.04.2014 року по № 921 /329/14-г/17 є  також необґрунтованими та безпідставними, а відтак у суду відсутні підстави для їх задоволення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З урахуванням викладеного,  суд приходить до висновку про  необґрунтованість позовних вимог і відсутність підстав для їх задоволення. Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України  відшкодування судового збору позивачу не здійснюється. Керуючись ст.ст.94, 158-163 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Даарія Плюс»  відмовити повністю. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду. Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. Суддя                                                                                                               В.П. Шулежко