Рішення

від 14.07.2014 по справі 904/3067/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.14р. Справа № 904/3067/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЗМ-МЕТ", м. Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення 339 042,25 грн. за договором поставки

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Бондик Є.В.

Представники:

Від позивача: Комлик О.М., довіреність № 04 від 01.01.2014 р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЗМ-МЕТ" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" суми заборгованості (з врахуванням уточнень) у розмірі 365 544,33 грн., яка складається з суми основного боргу - 319 071,60 грн., пені - 19 879,57 грн., 3% річних - 4 417,69 грн., інфляційних втрат - 22 175,47 грн. за договором № 325 від 22.02.2013 р.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару.

Позивачем 14.07.2014р. надано заяву від 11.07.2014р. № 11-07-14-01 про збільшення розміру позовних вимог, у якій він просить стягнути з відповідача суму заборгованості - 380 974,63 грн., з якої сума основного боргу - 319 071,60 грн., пеня - 19 879,57 грн., 3% річних - 5 106,89 грн. та інфляційні збитки - 36 916,57 грн.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК, ціну позову вказує позивач.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що позивачем дотримано порядку подання заяви про збільшення позовних вимог відповідно до норм чинного законодавства, господарський суд приймає заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду.

Відповідач в судові засідання, призначені для розгляду справи, свого повноважного представника не направив. Надав відзив на позов в якому проти задоволення позовних вимог заперечив, просить припинити провадження по справі та зазначає, що позивач дійсно поставив товар відповідачу за видатковими накладними: № РН-000000158 від 30.09.2013р., № РН-0000159 від 01.10.2013р., №РН-000000162 від 08.10.2013р., № РН-0000168 від 15.10.2013р., № РН-000000170 від 24.10.2013р., а відповідач прийняв поставлену продукцію, однак твердження позивача про те, що ця поставка була здійснена відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 325 від 22.02.2013р. не відповідає дійсності, оскільки у вказаних видаткових накладних підставою здійснення позивачем на адресу відповідача поставки зазначено не договір поставки № 325 від 22.02.2013р., а номер рахунку-фактури з відповідною датою, а від так, умови оплати відповідно до п. 4.1., спірного договору, на які посилається позивач, не можуть бути застосовані в даному випадку.

Крім того відповідач зазначає, що, якщо розглянути обов'язок боржника щодо сплати вартості поставленого товару за вище вказаними видатковими накладними слід звернути увагу на те, що такий обов'язок у відповідача настає у разі отримання ним вимоги про сплату поставленого товару, умови оплати якого сторонами не визначено. Такої вимоги відповідач не отримував.

Що стосується претензії доданої до позову позивачем, відповідач зазначив, що враховуючи неоднозначність та незрозумілість пред'явленої позивачем на адресу відповідача претензії № 27-12/01 від 30.12.2013р. та враховуючи те, що це насамперед претензія по договору поставки № 325 від 22.02.2013р., а не вимога в розумінні ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України про виконання зобов'язання по оплаті товару поставленого без договору за вищевказаними видатковими накладними то відповідач вважає, що дана претензія не може розцінюватись судом як вимога в розумінні ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 20.05.2014р. розгляд справи відкладався до 17.06.2014р., 17.06.2014р. розгляд справи відкладався до 14.07.2014р.

Ухвалою суду від 17.06.2014р. продовжено строк розгляду справи до 22.07.2014р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не подавалось.

У судовому засіданні 17.06.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

22.02.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЗМ-МЕТ" (далі - Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Нико Тьюб" (далі - Відповідач, Покупець) був укладений Договір № 325 (далі Договір).

Відповідно п. 1.1. Договору на умовах, викладених в розділах наступного договору, Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, далі - товар. Найменування, асортимент номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови та строки постачання товару вказані в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, які є невіжємною частиною цього договору .

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що ціна товару, який поставляється по цьому договору, визначається у гривні та вказана в специфікаціях до цього договору. Ціна товару не включає НДС, порядок нарахування якого встановлений Податковим Кодексом України.

Ціна товару визначена з урахуванням умов постачання (відповідно Инкотермс 2000), передбачених відповідною специфікацією до цього договору (п. 2.2. Договору).

Згідно п. 4.1. Договору розрахунки по цьому договору проводяться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок Постачальника в порядку та строки, передбачені відповідною специфікацією.

Про оплаті з відстрочкою платежу оплата проводиться Покупцем за фактично прийняту вагу (прийняту кількість).

Цей договір вступає в силу з моменту фактичного підписання його повноважними представниками сторін та діє до 31.12.2013р., а в частині не виконання зобов'язань по договору - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 10.1. Договору).

Сторонами 22.02.2013р. була підписана Специфікація № 1 до договору, якою було встановлено, що оплата за товар проводиться на протязі 70 календарних днів з моменту поставки.

Позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару Відповідачу на загальну суму 371 343,60 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-000000158 від 30.09.2013р. на суму 69 660,00 грн. (а.с. 30), № РН-0000159 від 01.10.2013р. на суму 33 276,00 грн. (а.с. 32), №РН-000000162 від 08.10.2013р. на суму 55 284,00 грн. (а.с. 34), № РН-0000168 від 15.10.2013р. на суму 79 207,20 (а.с. 36), № РН-000000170 від 24.10.2013р. на суму 58 930,80 грн. (а.с. 38), № РН-0000171 від 31.10.2013р. на суму 74 985,60 грн. (а.с. 40).

Отримання товару по вказаним видатковим накладним підтверджується підписом на них повноважного представника Відповідача та відтиском печатки підприємства.

Позивачем Відповідачеві на оплату за поставлений товар виставлені рахунки-фактури: № СФ-000156 від 30.09.2013р. на суму 69 660,00 грн. (а.с. 31), № СФ-0000157 від 01.10.2013р. на суму 33 276,00 грн. (а.с. 33), № СФ-0000160 від 08.10.2013р. на суму 55 284,00 грн. (а.с. 35), № СФ-0000163 від 15.10.2013р. на суму 79 207,20 грн. (а.с. 37), № СФ-0000164 від 24.10.2013р. на суму 58 930,80 грн. (а.с. 39), № СФ-0000165 від 31.10.2013р. на суму 74 985,60 грн. (а.с. 41).

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково у сумі 52 272,00 грн.

Враховуючи не повну оплату Відповідачем отриманого по Договору товару, Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просить сягнути з Відповідача 319 071,60 грн. заборгованості за поставлений товар.

Вивчивши матеріали справи , заслухавши представника позивача , суд прийшов до висновку про задоволення позову на підставі наступного.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 27-12/01 від 30.12.2013р. (а.с. 42-43) з вимогою сплатити грошові кошти у сумі 319071,60 грн. за поставлений товар.

Дана претензія була отримана відповідачем 08.01.2014р., що підтверджується підписом представника на поштовому повідомленні (а.с. 45).

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму боргу не оплатив.

Відповідачем на час розгляду справи позовні вимоги не спростовані, суму боргу за поставлений товар не сплачено.

Враховуючи викладене, вимоги Позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 319 071,60 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 19 879,57 грн. за період з 09.12.2013р. по 16.06.2014р., 3 % річних у сумі 5 106,89 грн. за період з 09.12.2013р. по 13.07.2014р. та інфляційні втрати у сумі 36 916,57 грн. за період січня 2014р. по червень2014р.

Відповідно п. 7.1. у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань по цьому договору, винна сторона несе відповідальність у відповідності з діючим законодавством України з відшкодуванням добросовісній стороні фактично заподіяного збитку.

Пунктом 7.5. Договору встановлено, що у випадку несвоєчасного здійснення розрахунків по цьому договору Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочки.

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що пеня за період прострочення з 09.12.2013р. по 16.06.2014р. становить 22 802,86 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, у зв'язку з чим, стягненню підлягає сума, заявлена до стягнення позивачем, а саме 19 879,57 грн.

Згідно з ст. 625 ЦК України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що вони за період прострочення з 09.12.2013р. по 13.07.2014р. включно становить 5 246,80 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, у зв'язку з чим, стягненню підлягає сума, заявлена до стягнення позивачем, а саме 5 106,89 грн.

Також судом перевірено розрахунок інфляційних втрат з урахуванням індексу інфляції та встановлено, що за період прострочення з січня 2014р. по червень 2014р. включно вони становлять 38 505,46 грн., однак суд не може вийти за межі позовних вимог, у зв'язку з чим, стягненню підлягає сума, заявлена до стягнення позивачем, а саме 36 916,57 грн.

Заперечення відповідача щодо поставки товару не по спірному договору спростовуються наступним.

Позивачем поставка товару відповідачу проводилась за вищезазначеними видатковими накладними, разом з якими на адресу відповідача було передано рахунки-фактури на оплату продукції на загальну суму 371 343,60 грн., сертифікати якості на продукцію та податкові накладні, копії яких залучено до матеріалів справи.

Так, і в сертифікатах якості і у податкових накладних зазначено саме спірний Договір № 325 від 22.02.2013р.

Відповідно до приписів ст. 201 Податкового кодексу України закріплено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

- у паперовому вигляді;

- в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

- порядковий номер податкової накладної;

- дата виписування накладної;

- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

- податковий номер платника податку (продавця та покупця);

- місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

- опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

- ціна постачання без урахування податку;

ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

- загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

- вид цивільно-правового договору;

- код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Податкова накладна видається платникам податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положеннями п. 201.14 ст. 201 Податкового кодексу України зазначено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом, зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку.

Статтями 33, 34 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справ.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, а відповідачем не спростовано те, що спірні відносини між сторонами виникли саме на підставі Договору 3 325 від 22.02.2013р.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з стягненням з відповідача на користь позивача суму основного боргу у розмірі 319 071,60 грн., пені - 19 879,57 грн., 3% річних - 5 106,89 грн. та інфляційних втрат - 36 916,57 грн.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, приймаючи до уваги, що спір доведено до розгляду в суді з вини відповідача, суд вважає за можливе покласти на нього судові витрати у справі в повному обсязі.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, 56, код ЄДРПОУ 35537363) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЗМ-МЕТ" (83114, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 80 В, оф. 207, код ЄДРПОУ 37842344) основного боргу - 319 071,60 грн. (триста дев'ятнадцять тисяч сімдесят одна грн. 60 коп.), пені - 19 879,57 грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят дев'ять грн. 57 коп.), 3% річних - 5 106,89 грн. (п'ять тисяч сто шість грн. 89 грн.), інфляційних втрат - 36 916,57 грн. (тридцять шість тисяч дев'ятсот шістнадцять грн. 57 коп.); витрат по сплаті судового збору - 7 619,50 грн. (сім тисяч шістсот дев'ятнадцять грн. 50 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 17.07.2014р.

Суддя Н.Г. Назаренко