Рішення

від 14.07.2014 по справі 9/202-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.2014 Справа № 9/202-09

За позовом: Приватної виробничо-комерційної фірми «Кальтаір», м. Миколаїв

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство транспорту та зв'язку України, м. Київ

про спонукання до укладення договору

СУДДЯ С.О. МИРОПОЛЬСЬКИЙ

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Бондаренко І.І.

3-я особа: не з'явився

За участю секретаря судового засідання Малюк Р.Б.

Суть спору: позивач просить зобов'язати відповідача укласти договір про надання послуг з користування під'їзними коліями в редакції запропонованій позивачем.

Відповідач подав письмовий відзив на позов від 20.07.2009р., в якому просить залишити позовні вимоги без задоволення, оскільки позивач не дотримується умов використання свого майна, встановлених законом, а саме ліцензування послуг з транспортування вантажів.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.11.2009р. зупинено провадження у справі до вирішення пов'язаною з нею справи № 16/268-08.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 02.07.2014р. провадження у справі № 9/202-09 було поновлено та призначено її розгляд у судовому засіданні на 14.07.2014р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне:

Позивач просить суд укласти з відповідачем договір про надання послуг з користування під'їзними коліями в редакції, запропонованій позивачем. Позивач вважає, що йому на підставі договору купівлі-продажу № 7 від 01.09.2008р., укладеного між ним та ТОВ ВКП «Спектр-СІП» належать залізничні під'їзні колії, які розташовані в м. Суми, вул. 1-ша Залізнична, 1/1. Як стверджує позивач, товариству з обмеженою відповідальністю ВКП «Спектр-СІП» зазначені колії належали на підставі рішення господарського суду Сумської області від 22.05.2008р. № 16/268-08.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначене рішення суду було скасовано Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2009р. в частині задоволення позовних вимог про визнання за Виробничо-комерційним підприємством «Спектр СІП» у формі ТОВ права власності на під'їзні колії і в цій частині справу направлено на новий розгляд. Рішенням господарського суду Сумської області від 19.11.2013 року у справі № 16/268-08 у задоволенні позову було відмовлено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду рішення було скасовано та позов задоволено, однак постановою Вищого господарського суду України від 24.04.2014 року постанову апеляційної інстанції було скасовано, а рішення господарського суду Сумської області залишено в силі.

Позивач посилається на рішення господарського суду від 10.03.2009р. у справі № 13/90-09, яким зазначений договір купівлі-продажу № 7 від 01.09.2008р. визнано дійсним, вважає себе власником під'їзних колій.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.10.2009р. зазначене рішення суду скасовано, оскільки суд не дослідив докази, які б свідчили про те, що спірне майно на момент укладення договору було власністю продавця - відповідача на момент звернення до суду та про відсутність прав на вищезгадане майно у інших осіб, тому справу передано на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

В ході нового розгляду справи рішеннями господарського суду Сумської області від 17.02.2010 р. у справі № 13/90-09 нр за позовом - Приватної виробничо-комерційної фірми «Кальтаір» до відповідача: Виробничо-комерційного підприємства «Спектр-СІП» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, про визнання договору дійсним, у задоволенні позовних вимог Приватної виробничо-комерційної фірми «Кальтаір» відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2010 р. зазначене рішення господарського суду Сумської області від 17.02.2010 р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова мотивовані тим, що договір № 7 купівлі-продажу від 01.09.2008 р. є неукладеним і не створив для позивача та ТОВ ВКП «Спектр-СІП» права та обов'язків, а тому його не може бути визнано дійсним.

Вищий господарський суд України, постановою від 29.09.2010р. по справі № 13/90-09 дійшов висновку, що місцевим та апеляційним господарськими судами правомірно встановлено, що між Приватною виробничо-комерційною фірмою «Кальтаір» та ТОВ ВКП «Спектр-СІП» підписано договір № 7 купівлі-продажу від 01.09.2008 р., об'єктом якого є нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Суми, вул. Перша Залізнична, 1/1, а саме - під'їзні колії зі стрілочними переводами, проте вказаний договір не було нотаріально посвідчено та зареєстровано. Зазначеною постановою Вищий господарський суд України залишив без задоволення касаційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми «Кальтаір», а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2010р. у справі № 13/90-09 - без змін.

Частиною другою ст. 220 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

З вказаної норми Цивільного кодексу України випливає, що вона підлягає застосуванню щодо договорів, які підлягають лише нотаріальному посвідченню, тобто не застосовується відносно договорів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації.

Відповідно до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Згідно з частиною третьою ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації -з моменту державної реєстрації.

Таким чином, договір № 7 купівлі-продажу від 01.09.2008 р. підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, а відтак його не може бути визнано дійсним на підставі частини другої ст. 220 Цивільного кодексу України, про що зазначено судовим рішенням господарського суду Сумської області та постановами Харківського апеляційного господарського суду, Вищого господарського суду України .

Частиною 2 статті 35 Господарсько-процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи те, що договір купівлі-продажу № 7 від 01.09.2008р., укладений між позивачем та ТОВ ВКП «Спектр-СІП», який за висновками господарського суду Сумської області, апеляційної та касаційної інстанцій визнано недійсним, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по державному миту та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82, 84,86 ГПК України - суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Повне рішення складене 18.07.2014р.

Суддя С.О.Миропольський