КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 823/524/14 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко І.В. Суддя-доповідач: Бабенко К.А
У Х В А Л А
Іменем України
23 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кобаля М.І., Лічевецького І.О., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новакон» до Золотоніської об'єднаної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р», -
В С Т А Н О В И В:
В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.
Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків товариством з обмеженою відповідальністю «АРС СІТІ», за березень та квітень 2013 року, про що складено відповідний Акт від 03.10.2013 року №292/23-13-2200/30145791 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с.7-23).
Перевіркою встановлено порушення вимог п.44.1 ст.44, п.198.6 ст.198, п.п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого Позивачем занижено на 111666,00 грн. суми податку на додану вартість, у тому числі за березень 2013 року на 33333,00 грн., за квітень 2013 року на 60400,00 грн., за травень 2013 року на 17933,00 грн.
На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 16.10.2013 року №218/0000892200, копія якого також наявна в матеріалах справи (а.с.24), та яким збільшено на 167499,00 грн. суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у тому числі на 111666,00 грн. за основним платежем та на 55833,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Рішеннями Головного управління Міндоходів у м.Черкаській області, прийнятим за результатами розгляду первинної скарги та Міністерства доходів і зборів України «Про результати розгляду скарги» від 03.02.2014 року №1843/6/9999-10015, податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 16.10.2013 року №218/0000892200 та Рішення Головного управління Міндоходів у м.Черкаській області залишено без змін, а скарга - без задоволення.
Як вбачається з п.п.1.1 п.1 Договорів №3 від 01.03.2013 року та №4 від 04.04.2013 року, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.42,43), укладених Позивачем, як Замовником, та ТОВ «АРС СІТІ», як Підрядником, останній бере на себе зобов'язання з: влаштування монолітного фундаменту під зерносховище на об'єкті: «Завод з переробітки сої продуктивністю 700 (сімсот) тон на добу» за адресою: Полтавська обл., м.Глобине, вул. К.Маркса, 203 на суму 530000,00 грн. та з будівництва комплексу з кондиціонування насіння сільськогосподарських культур ТОВ «Стасі Насіння»: влаштування приямка ПР1, БЦ-1, БЦ-2 - 1 к-т на суму 400000,00 грн., відповідно.
На підтвердження виконання умов зазначених Договорів Позивачем надано акти надання послуг №№ 31031, 27036 від 31.03.2013 року, 30041 від 30.04.2013 року, акти приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт за березень, квітень 2013 року, податкові накладні: від 27.03.2013 року №27036 на загальну суму 200000,00 грн., в тому числі ПДВ 33333,33 грн., від 12.04.2013 року №12041 на загальну суму 80000,00 грн., в тому числі ПДВ 13333,33 грн., від 17.04.2013 року №17042 на загальну суму 70000,00 грн., в тому числі ПДВ 11666,67, від 29.04.2013 року №29045 на загальну суму 120000,00 грн., в тому числі ПДВ 20000,00 грн., від 31.03.2013 року №31034 на загальну суму 57600,00 грн., в тому числі ПДВ 9600,00 (відображено в травні) , від 08.04.2013 року №8045 на загальну суму 92400,00, в тому числі ПДВ 15400,00 грн., від 09.04.2013 року №9041 на загальну суму 50000,00 грн., в тому числі ПДВ 8333,33 грн. (відображено в травні) , та платіжні доручення від 26.04.2013 року,16.04.2013 року, 11.04.2013 року, 05.04.2013 року, 08.04.2013 року, 26.03.2013 року, копії яких також наявні в матеріалах справи (а.с.46-82).
Товариство з обмеженою відповідальністю «АРС СІТІ» відповідно до Ліцензії державної архітектурно-будівельної інспекції України строком дії з 20 червня 2012 року по 20 червня 2015 року, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.44-45), має право здійснювати господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Згідно із ст. 1, частиною першою ст. 3 та частинами першою, другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що посилання Відповідача в Акті на Акт ДПІ у Вишгородському районі ДПС від 23.05.2013р. №42/22-00/38085164 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АРС СІТІ» (код за ЄДРПОУ 38085164) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за жовтень - грудень 2012 року, січень - квітень 2013 року» як на підтвердження відсутності факту реального здійснення Позивачем господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «АРС СІТІ», а проведено їх Позивачем у березні-квітні 2013 року виключно з метою отримання податкової вигоди в частині штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість не грунтуються на фактичних обставинах справи тому, як Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2013р. в адміністративній справі №810/2574/13-а за позовом ТОВ «АРС СІТІ» до ДПІ у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби по формуванню в акті від 23.05.2013р. №42/22-00/38085164 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АРС СІТІ» (код за ЄДРПОУ 38085164) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за жовтень - грудень 2012 року, січень - квітень 2013 року» року».
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно із п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.
На виконання господарських зобов'язань, підтвердження надання контрагентом послуг оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договорів спрямовано на реальне настання правових наслідків, вони відповідають економічному змісту та чинному законодавству.
Про відсутність факту здійснення господарських операцій можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарських операцій, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).
З метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарських операцій: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.
Відповідачем до судів першої та апеляційної інстанцій будь-яких доказів на підтвердження зазначеного та/або відповідних судових рішень щодо визнання договорів між Позивачем і його контрагентом недійсним не надано, у зв'язку з чим, не доведено «безтоварності», укладених Позивачем з його контрагентом правочинів, тому, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасовано оскаржене податкове повідомлення-рішення Відповідача.
Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Золотоніської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Бабенко К.А.
Судді: Кобаль М.І.
Лічевецький І.О.
.
Головуючий суддя Бабенко К.А
Судді: Кобаль М.І.
Лічевецький І.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 23.06.2014 |
Оприлюднено | 21.07.2014 |
Номер документу | 39817559 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Бабенко К.А
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні