Рішення

від 02.07.2014 по справі 910/10105/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10105/14 02.07.14 Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Босенко Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакофарба ЛТД",м. Київ,

до Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст", м. Київ,

про стягнення заборгованості 535 581,09 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:директор Шумаков Ю.Б.

від відповідача:Боднарюк М.П.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лакофарба ЛТД" (надалі - ТОВ "Лакофарба ЛТД") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (надалі - КП "Київавтошляхміст") 448 362,38 грн. боргу за поставлений товар, 31 754,12 грн. пені, 28 014,88 грн. інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 27 449,71 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2014р. порушено провадження у справі №910/10105/14 та розгляд справи призначено на 10.06.2014р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.06.2014р. у зв'язку із перебуванням судді Паламаря П.І. у відпустці справу №910/10105/14 передано для розгляду судді Князькову В.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.06.2014р. справу №910/10105/14 було прийнято до свого провадження суддею Князьковим В.В.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судове засідання 10.06.2014р. не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 10.06.2014р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та необхідністю витребування документів розгляд справи відкладено на 25.06.2014р.

25.06.2014р. через канцелярію господарського суду відповідачем подано заяву про розстрочку виконання рішення до 31.12.2016р.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо розрахунку інфляційних витрат.

Ухвалою господарського суд м. Києва від 25.06.2014р. у зв'язку із заявленою заявою та необхідністю витребування додаткових пояснень розгляд справи відкладено на 02.07.2014р.

Судом відмовлено у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення.

У судовому засіданні 25.06.14 р. представник позивача надав пояснення по суті спору, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні визнавав суму основного боргу та заперечував щодо нарахування штрафних санкцій.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/10105/14.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У період з червня 2012р. - квітня 2013р. між ТОВ "Лакофарба ЛТД" (постачальник, позивач) та КП "Київавтошляхміст" (покупець, відповідач) укладено чотири договори поставки №6-10 від 09.06.2012р., №6-12 від 09.06.2012р., №8-3 від 02.08.2013р. та №4-11 від 16.04.2013р. з додатковими угодами до них, за умовами яких постачальник поставляє, а покупець приймає та сплачує фарби та лаки (далі - товар) за заявками покупця.

Згідно п. 1.2 договорів асортимент та кількість кожної конкретної партії вказуються в рахунку-фактурі та видатковій накладній, які є невід'ємною частиною даного договору.

У п. 1.3 договорів сторони погодили строк постачання товару, а саме:

Згідно договору №6-10 від 09.06.2012р. строк постачання товару: травень-грудень 2012р.;

Згідно договору №6-12від 09.06.2012р. строк постачання: товару: травень-грудень 2012р.;

Згідно договору №8-3 від 02.08.2012р. строк постачання товару: серпень-грудень 2012р.;

Згідно договору №4-11 від 16.04.2013р. строк постачання товару: квітень-грудень 2013р.

Пунктом 2.4 договорів сторони погодили загальну вартість договору, а саме:

Відповідно до договору №6-10 з урахуванням додаткової угоди №2 до договору загальна вартість договору складає - 228 591,00 грн. з ПДВ (двісті двадцять вісім тисяч п`ятсот дев`яносто одна грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20%. - 38 098,50 грн. за рахунок коштів підприємства.

Відповідно до договору №6-12 з урахуванням додаткової угоди №2 до договору загальна вартість договору складає - 42 900,00 грн. з ПДВ (сорок дві тисячі дев'ятсот грн. 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20%. - 7 150,00 грн. за рахунок коштів підприємства.

Відповідно до договору №8-3 загальна вартість договору складає - 517 242,00 грн. з ПДВ (п'ятсот сімнадцять тисяч двісті сорок дві грн. 20 коп.), в т.ч. ПДВ 20%. - 86 207,03 грн.

Відповідно до договору №4-11 загальна вартість договору визначена відповідно до тендерної пропозиції постачальника (додаток№1) і становить - 240 015,00 грн. (двісті сорок тисяч п'ятнадцять грн. 00 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 40 002,50 грн.

Розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом прямого переводу грошей на розрахунковий рахунок постачальника за фактом поставки на підставі видаткової накладної з відстроченням платежу до 30 календарних днів. У разі затримки фінансування розрахунок за надані здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання замовником коштів на свій рахунок (п. 2.4 договорів).

Пунктом 2.5 договорів сторони погодили, що датою повної оплати партії товару вважається дата надходження повної суми за кожну поставлену партію товару.

Приймання-передача товару проводиться згідно з рахунками-фактурами та видатковими накладними, які надаються під час поставки товару (п. 3.2 договорів).

Відповідно до п. 3.3 договорів право власності на товар і весь комерційний ризик по товару переходить до покупця з моменту прийняття товару на базі покупця (підписання видаткової накладної).

Згідно п. 4.1 договорів за порушення термінів оплати партії товару, вказаних у п. 2.6 цього договору, покупець сплачує постачальнику пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення платежу, від суми неоплаченого товару за кожен прострочений день.

У п. 7.1 договорів сторони погодили строк дії договорів, а саме:

Договір №6-10 вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Договір №6-12 вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Договір №8-3 вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Договір №4-11 вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2013 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

На виконання умов договорів позивачем поставлено відповідачеві товару на загальну суму 517 065,92 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що внаслідок порушення умов договорів в частині проведення розрахунків, у КП "Київавтошляхміст" станом на 10.01.2014 року утворилась заборгованість в розмірі 448 362,38 грн. Зазначає, що КП "Київавтошляхміст" здійснювало часткову оплату з погашення вже існуючої заборгованості, а саме:30.07.2013р. здійснено оплату у розмірі 2 056,58 грн.; 04.10.2013р. здійснено оплату у розмірі 46 646,96 грн.; 10.01.2014р. здійснено оплату у розмірі 68 703,54 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладені договори, згідно з якими позивач постачає, а відповідач отримує та оплачує отриманий товар.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно видаткових накладних №РН-0002441 від 12.06.2012р. на суму 24 607,20 грн., №РН-0002440 від 12.06.2012р. на суму 164 520,00 грн., №РН-0002439 від 12.06.2012р. на суму 18 109,20 грн., №РН-0002593 від 20.06.2012р. на суму 2 619,00 грн., №РН-0002594 від 20.06.2012р. на суму 205,20 грн., №РН-0003476 від 08.08.2012р. на суму 65 855,60 грн., №РН-0003478 від 08.08.2012р. на суму 54 822,76 грн., №РН-0003479 від 08.08.2012р. на суму 7 061,52 грн., №РН-0003899 від 05.09.2012р. на суму 17 652,60 грн., №РН-0004491 від 09.10.2012р. на суму 23 738,40 грн., №РН-0004490 від 09.10.2012р. на суму 6 093,00 грн., №РН-0004570 від 15.10.2012р. на суму 9 513,61 грн., №РН-0004642 від 18.10.2012р. на суму 25 917,67 грн., №РН-0004707 від 23.10.2012р. на суму 24 931,20 грн., №2886 від 31.07.2013р. на суму 2 056,56 грн., №3887 від 04.10.2013р. на суму 69 362,40 грн. та довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей ЯОД №114947 від 12.06.2012р., ЯОД №115018 від 07.08.2012р., ЯОД №115055 від 05.09.2012р., ЯОД №115097 від 09.10.2012р., ЯОД №11517 від 22.10.2012р., ЯОД № від 115472 від 30.07.2013р., ЯОД № 115563 від 02.10.2013р. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 517 065,92 грн.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем здійснено частково оплату отриманого товару лише на суму 68 703,54 грн.

28.08.2013р. ТОВ "Лакофарба ЛТД" звернулось з претензією №107 до КП "Київавтошляхміст" сплатити заборгованість у строк до 28.09.2013р., яка залишена без відповіді.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з тим, відповідно до умов договорів розрахунки за цим договором здійснюються за фактом поставки на підставі видаткової накладної з відстроченням платежу до 30 календарних днів. У разі затримки фінансування розрахунок за надані здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання замовником коштів на свій рахунок.

Виходячи із умов договорів та з урахуванням того, що відповідачем не надано доказів затримки фінансування, по видаткових накладних №РН-0002439, №РН-0002440, №РН-0002441 від 12.06.2012р. на суму 207 236,40 грн. строк оплати настав 12.07.2012р ., № РН-0002593, №РН-0002594 від 20.06.2012р. на суму 2 824,20 грн. строк оплати настав 20.07.2012р., №РН-0003476, №РН-0003478, №РН-0003479 від 08.08.2012р. на суму 127 739,88 грн. строк оплати настав 07.09.2012р., №РН-0003899 від 05.09.2012р. на суму 17 652,60 грн. строк оплати настав 05.10.2012р., №РН-0004491, №РН-0004490 від 09.10.2012р. на суму 29 831,40 грн. строк оплати настав 08.11.2012р., №РН-0004570 від 15.10.2012р. на суму 9 513,61 грн. строк оплати настав 14.11.2012р. , №РН-0004642 від 18.10.2012р. на суму 25 917,67 грн. строк оплати настав 17.11.2012р., №РН-0004707 від 23.10.2012р. на суму 24 931,20 грн. строк оплати настав 22.11.2012р., №2886 від 31.07.2013р. на суму 2 056,56 грн. строк оплати настав 30.08.2013р., №3887 від 04.10.2013р. на суму 69 362,40 грн. строк оплати настав 03.11.2013р.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Однак, на виконання умов укладеного між сторонами договору відповідачем не здійснено оплату на суму 448 362,38 грн., що підтверджується довідкою ТОВ "Лакофарба ЛТД" за №59 від 17.06.2014р. та по-суті не заперечується відповідачем

Суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав вимоги договору, а відтак порушив приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Лакофарба ЛТД" про стягнення з КП "Київавтошляхміст" заборгованості у розмірі 448 362,38 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст.614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача 31 754,12 грн. пені.

Як встановлено судом, в п. 4.1 договорів сторони передбачили відповідальність відповідача за порушення умов договору, а саме: за порушення термінів оплати партії товару, вказаних у п. 2.6 цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення платежу, від суми неоплаченого товару за кожен прострочений день.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачена загальна позовна давність у три роки.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачено спеціальну позовну давність в один рік, що застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Загальне правило початку перебігу позовної давності міститься у ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України: перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з частинами 3 та 4 ст. 267 ЦК позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Разом з тим, господарський суд зазначає наступне, що вимоги щодо стягнення пені за порушення строків оплати по видаткових накладних за 2012 рік, позивачем заявлено лише 21.05.2014р., тобто за межами річного строку позовної давності, проте, оскільки КП "Київавтошляхміст" не заявлялось про застосування позовної давності, то в силу ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України господарським судом позовна давність не застосовується.

За таких обставин, враховуючи, що несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджено обставинами та доказами у справі, суд погоджується зі зробленим позивачем розрахунком пені на суму 31 754,12 грн., який, за висновками суду, є арифметично вірним та не суперечить ч.6 ст. 232 ГК України, внаслідок чого позов в цій частині також підлягає задоволенню у визначеному позивачем розмірі.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 27 449,71 грн. 3 % річних та 28 014,88 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом визнано його обґрунтованим, а тому за порушення відповідачем зобов'язань за Договорами щодо оплати вартості отриманого товару стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3% річних в розмірі 27 449,71 грн.

Згідно розрахунку суду, розмір інфляційних втрат за період заявлений позивачем з 13.07.2012р. по 15.05.2014р. по кожній видатковій накладній окремо, складає 36 036,61 грн., однак інфляційні втрати задовольняються судом у розмірі визначеному позивачем, а саме: 28 014,88 грн.

З урахуванням наведеного та встановлених під час розгляду справи обставин, позовні вимоги ТОВ "Лакофарба ЛТД" про стягнення з КП "Київавтошляхміст" 535 581,09 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Разом з тим, господарський суд зазначає наступне, як вбачається із матеріалів справи, предметом даного позову є вимога про захист майнових прав, порушених внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договорами №6-10 від 09.06.2012р., №6-12 від 09.06.2012р., №8-3 від 02.08.2012р. та №4-11 від 16.04.2013р.

Частиною 1 статті 58 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу).

Порушення правил об'єднання позовних вимог має наслідком повернення судом позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду.

У п. 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 та пункт 5 частини першої статті 63 ГПК). Наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо: позов поданий одночасно до залізниці та вантажовідправника (вантажоодержувача), і в цій позовній заяві об'єднані вимоги, що ґрунтуються на комерційному акті, з вимогами, які обґрунтовані іншими документами; об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, який виник з різних договорів або інших правочинів, і т. п.

При цьому, порушення об'єднання позовних вимог, господарським судом м. Києва виявлено вже після порушення провадження у справі, а тому позовні вимоги позивача підлягають розгляду по-суті, що не суперечить позиції викладеній у п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Якщо передбачені у пунктах 2, 3, 4, 5 і 6 частини першої статті 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті. У разі необхідності розгляд справи може бути відкладено (стаття 77 ГПК), зокрема, з метою: одержання необхідних доказів чи обґрунтованого розрахунку стягуваної (оспорюваної) суми; надіслання відповідачеві чи іншим особам, які беруть участь у справі, копій позовних матеріалів. Повне найменування і поштові адреси сторін може бути з'ясовано безпосередньо у судовому засіданні. Не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми судового збору можливо стягнути за результатами розгляду справи (п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції).

Щодо клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду у даній справі, суд зазначає наступне:

Частиною 6 ст. 83 ГПК України передбачено право господарського суду, приймаючи рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно з п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012р. за №9, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи , зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський суд повинен враховувати інтереси сторін, їх фінансове положення, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіки держави та інші обставини справи, враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Тяжкий фінансовий стан боржника не звільняє його від належного виконання зобовязань перед кредитором, не робить неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до норм ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано суду належних документальних доказів які б підтверджували винятковість випадку згідно з вимогами ГПК України та доказів того, як розстрочка виконання рішення сприятиме його виконанню.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи інтереси обох сторін, суд не знаходить обєктивних обставин, які б підтверджували виключність випадку, передбаченого ст. 121 ГПК України, для надання розстрочки виконання рішення суду.

У задоволенні клопотання про надання розстрочки виконання судового рішення відмовляється.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, 2, ідентифікаційний код 03359018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лакофарба ЛТД" (03148, м. Київ, вул. Жмеринська, 11/1, ідентифікаційний код 33061725) основний борг у розмірі 448 362 (чотириста сорок вісім тисяч триста шістдесят дві) грн. 38 коп., пеню у розмірі 31 754 (тридцять одна тисяча сімсот п'ятдесят чотири) грн. 12 коп., інфляційні втрати у розмірі 28 014 (двадцять вісім тисяч чотирнадцять) грн. 88 коп., 3% річних у розмірі 27 449 (двадцять сім тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 71 коп., судовий збір у розмірі 10 711 (десять тисяч сімсот одинадцять) грн. 62 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 07.07.2014р.

Суддя В.В. Князьков