Ухвала
від 10.07.2014 по справі 806/1084/14
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Шидловський В.Б.

УХВАЛА

іменем України

"10" липня 2014 р. Справа № 806/1084/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

при секретарі Волянській О.В. ,

за участю сторін:

представника позивача Лось С.І.

представника відповідача: Бистрицької Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" травня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" до Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

05 березня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігран" (далі - ТОВ "Юнігран") звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №0000142200 від 29.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 188 859,87 грн., в тому числі 125 906,58 грн. за основним платежем та 62 953,29 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000142200 від 29.01.2014 року.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Житомирська ОДПІ звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (пункт 185.1 статті 185 ПК України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п.198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.201.11 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

У разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення реєстраторами розрахункових операцій сум податку встановлює Кабінет Міністрів України.

Судом встановлено, що 10.01.2014 року Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань взаємовідносин ТОВ "Юнігран" з Приватним підприємством "АЛЬВАІР БУД" щодо документального підтвердження господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.2012 року по 30.06.2012 року, про що складено акт № 1/22-12/24584514 від 19.07.2013 року (а.с. 11-27).

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що відповідно до вимог п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, ТОВ "Юнігран" не мало підстав відображати в декларації з ПДВ за травень-червень 2012 року ПДВ в сумі 125 906,58 грн. по взаємовідносинам із контрагентом ПП "АЛЬВАІР БУД" (код ЄДРПОУ 35494220), у зв'язку з чим податковий кредит, задекларований позивачем у травні-червні 2012 року в сумі 125 906,58 грн. відповідно до п.193.1 ст.193, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України сформований неправомірно та перевіркою не підтверджується.

Підставою для даного висновку стало те, що в ході проведення перевірки ТОВ "Юнігран" встановлено наявність розбіжностей відповідно до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України з податку на додану вартість за травень 2012 року в сумі 125 906,58 грн. по взаємовідносинах з ПП "АЛЬВАІР БУД".

Крім того, не було підтверджено факт транспортування товару від ПП "АЛЬВАІР БУД" до покупця ТОВ "Юнігран", та факт отримання товару - технологічних транспортних засобів. Тобто, платником (ТОВ "Юнігран") не було надано документів, які підтверджують транспортування продукції від ПП "АЛЬВАІР БУД" до ТОВ "Юнігран", та факт отримання товару від ПП "АЛЬВАІР БУД" або надані документи оформлені з порушенням вимог чинного законодавства.

Також, Малинською ОДПІ було отримано акт від ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві від 21.09.2012 року № 544/2201/35494220 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП "АЛЬВАІР БУД" щодо підтвердження реального здійснення, товарності, фінансово-господарських операцій за період з 01.10.2009 року по 31.05.2012 року, з 01.07.2012 року по 31.08.2012 року".

Одночасно, в даному акті зазначено, зокрема в поясненнях директора ПП "АЛЬВАІР БУД" Ананія О.О., що він не причетний до діяльності підприємства, документів фінансово-господарської діяльності не підписував, договори не укладав.

На підставі акту перевірки Малинською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було прийняте податкове повідомлення-рішення: форми "Р" № 0000142200 від 29.01.2014 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Юнігран" з податку на додану вартість на загальну суму 1 188 859,87 грн., в тому числі 1 125 906,58 грн. за основним платежем та 62 953,29 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 34).

07.02.2014 року позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся із скаргою на вказане податкове повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Житомирській області (а.с. 30-32).

17.02.2014 року на адресу ТОВ "Юнігран" надійшов лист Малинської ОДПІ вих.№1002/22-12 від 17.02.2014 року, яким останні просять вважати недійсним податкове повідомлення-рішення за № 0000142200 від 29.01.2014 року з графою "сума грошових зобов'язань за основним платежем в сумі 1 125 906,58 грн.". З даним супровідним листом було направлено нову редакцію повідомлення-рішення № 0000142200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 188 859,87 грн., в тому числі за основним платежем - 125 906,58 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) - 62 953,29 грн. (а.с.35, 36).

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення податковим органом прийнято з порушенням закону, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Юнігран" було укладено з ПП "АЛЬВАІР БУД" Договір купівлі-продажу технологічних транспортних засобів №17/05/12 від 17.05.2012 року, за яким, Продавець (ПП "АЛЬВАІР БУД") в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується передавати у власність Покупцю (ТОВ "Юнігран") належні Продавцю на праві власності технологічні транспортні засоби, а саме: самохідний укладчик тротуарної плитки Optimas H88 Того заводський номер 3091217, самохідний укладчик тротуарної плитки Optimas H88 заводський номер 28128001, самохідний укладчик тротуарної плитки Optimas H88 заводський номер 35128401 на загальну суму 750 000,00 грн. в тому числі ПДВ 125 000,00 грн., а Покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його. (а.с.70).

Продавець зобов'язується передати товар Покупцю під час підписання цього договору за актом приймання-передачі, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити передбачену п. 1 Договору ціну протягом 3 (трьох) банківських днів з дня підписання даного договору. Перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформлюється актом приймання-передачі. (п.2, п.7 Договору).

На виконання умов договору у травні 2012 року ПП "АЛЬВАІР БУД" було здійснено ряд поставок, що підтверджується податковою накладною, актом приймання-передачі до договору купівлі-продажу технологічних транспортних засобів та видатковою накладною, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с.69, 71, 73).

Крім того, судом встановлено, що ТОВ "Юнігран" в травні, червні 2012 року, в того ж контрагента (ПП "АЛЬВАІР БУД") були придбані піддони у кількості 136 шт. Доставка товару здійснювалась власним автомобілем ТОВ "Юнігран", що підтверджується подорожнім листом № 484602. (а.с.110-111). Дану господарську операцію було оформлено видатковою накладною № РН-0000003 від 26.05.2012 року та податковою накладною від 26.05.2012 року № 4 (а.с.68, 74).

Як вбачається з матеріалів справи, усі видаткові накладні, які є первинними документами, містять усі необхідні реквізити передбачені пунктом 2.4. Наказу Мінфіну від 24.05.1995, № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", а саме назву документу, номер, дату відвантаження, повну назву продавця та покупця, їх адреси, номера свідоцтв, назву товару, кількість товару, ціну товару, загальну вартість товару, підписи продавця та покупця.

Таким чином, належним чином оформленні вказані документи є достатніми доказами, які підтверджують поставку та отримання товару за Договором.

Встановлено, що приймання товару на виконання вимог пункту 7 Договору позивач здійснював згідно акту приймання-передачі. Акт прийняття товару по кількості та якості складений відповідно до вимог інструкцій П-6, П-7 і містять у собі всі необхідні реквізити, що свідчить про правильне оформлення акту та прийняття за ним товару поставленого за Договором.

Отже, реальність господарської операції із отримання товару підтверджується належним чином укладеним договором, який виконаний сторонами, а саме: ПП "АЛЬВАІР БУД" передав товар разом з необхідними товаро-супровідними документами, а позивач оплатив та прийняв товар за актом приймання - передачі. А тому дані обставини свідчить про те, що Договір був повністю виконаний сторонами та був спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

Актом перевірки не заперечується, що на момент видачі податкових накладних ПП "АЛЬВАІР БУД" перебувало в Реєстрі платників податку на додану вартість, а тому на законних підставах видало податкові накладні, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

Отже, необхідним документом для включення витрат по оплаті поставки товару і податкового кредиту є податкові накладні, а тому враховуючи, що позивачу при передачі товару надано належним чином оформленні податкові накладні у нього виникло право включити сплачені суми до податкового кредиту.

Крім того, однією з підстав своїх заперечень відповідач вказує на наявність пояснення директора ПП "АЛЬВАІР БУД" Ананія Олександра Олександровича, зафіксовані у акті ДПІ в Деснянському районі ТУ Міндоходів в м. Києві від 21.09.2012 року № 544/2201/35494220, де зокрема зазначено, що він (Ананій О.О.) не причетний до діяльності підприємства, документів фінансово - господарської діяльності не підписував, договори не укладав.

Однак, з такою позицією працівників податкового органу суд погодитись не може, оскільки факт непричетності Ананія Олександра Олександровича до здійснення керівництва Приватним підприємством "АЛЬВАІР БУД" спростовано постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.2013 року у справі № 826/3490/13-а за адміністративним позовом TOB "Катерпіллар Файненшл Україна" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 серпня 2013 року.

Так, в ході розгляду вказаної адміністративної справи було досліджено лист директора ПП "АЛЬВАІР БУД" Ананія О.О. від 12.12.2012 року до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби, а також письмові пояснення останнього, у яких він підтвердив свою участь у господарській діяльності підприємства, так само і підписання угод та діяльність з метою отримання прибутку.

Крім того, матеріали справи містять заяву директора ПП "АЛЬВАІР БУД" Ананія Олександра Олександровича, в якій він підтверджує проведення вищезазначених господарський операцій з ТОВ "Юнігран". Дана заява засвідчена приватним нотаріусом Малинського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_6 24.04.2014 року (а.с.159).

Колегія суддів зазначає, що ПК України не ставить в залежність виникнення у платника права на формування розміру витрат від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

ПК України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформлених первинних документів, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Суд не знаходить обґрунтованих підстав вважати нереальність здійснення позивачем господарських операцій з його контрагентами, та не ставить в залежність добросовісність платника податку - позивача по справі від можливого невиконання податкових обов'язків його контрагентом.

Крім того, чинним законодавством України на покупця товару, послуг - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту перевіряти дотримання постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Так, у постанові від 11 грудня 2007 року Верховний Суд України дійшов висновку, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

На підставі викладеного, з урахуванням того, що позивачем були надані всі первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість в розмірі 125906,58 грн. у зв'язку із придбанням товарів від ПП "АЛЬВАІР БУД", суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що позивач в повній мірі довів ті обставини, на яких грунтуються його позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність прийняття оспорюваного податкового повідомлення - рішення № 0000142200 від 29.01.2014 року не доказана.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" травня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) В.Б. Шидловський

судді: (підпис) В.В. Євпак

(підпис) М.М. Капустинський

З оригіналом згідно: суддя


В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "10" липня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігран" вул.Шевченка,15,смт.Гранітне,Малинський район, Житомирська область,11634

3- відповідачу/відповідачам: Малинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області пл.Соборна,10,м.Малин,Житомирська область,11603

4-третій особі: - ,

СудЖитомирський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення10.07.2014
Оприлюднено23.07.2014
Номер документу39818910
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —806/1084/14

Ухвала від 30.07.2014

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Усенко Є.А.

Ухвала від 10.07.2014

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Шидловський В.Б.

Ухвала від 25.06.2014

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Шидловський В.Б.

Ухвала від 25.06.2014

Адміністративне

Житомирський апеляційний адміністративний суд

Шидловський В.Б.

Постанова від 07.05.2014

Адміністративне

Житомирський окружний адміністративний суд

Капинос Оксана Валентинівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні