Рішення

від 14.07.2014 по справі 915/812/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 року Справа № 915/812/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Югавтосервіс", вул. Дорожня, 2, с. Коларівка, Жовтневий район, Миколаївська область, 57242

до відповідача Приватного підприємства "Інсел", узвіз Спаський, 13, м. Миколаїв, 54015

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект", пр. К. Маркса, 40, м. Кривий Ріг, 50000

про розірвання договору та стягнення 342 099, 80 грн., в тому числі: 320 000, 00 грн. - основні збитки; 22 099, 80 грн. - додаткові збитки

за участю представників сторін:

від позивача Сегедій Сергій Петрович, довіреність № 1 від 01.01.2014 року;

від позивача Бронніков Андрій Володимирович, директор;

від відповідача представник не з'явився;

від третьої особи представник не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Югавтосервіс" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Приватного підприємства "Інсел" про розірвання договору та стягнення 342 099, 80 грн., в тому числі: 320 000, 00 грн. - основні збитки; 22 099, 80 грн. - додаткові збитки.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.06.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 26.06.2014 року. Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект", пр. К. Маркса, 40, м. Кривий Ріг, 50000 (код ЄДРПОУ 04689369).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.06.2014 року розгляд справи відкладено на 07.07.2014 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.07.2014 року розгляд справи відкладено на 14.07.2014 року.

Представники позивача в судовому засіданні 14.07.2014 року позовні вимоги підтримали в повному обсязі з урахування додаткових пояснень по справі від 14.07.2014 року (арк. справи 71-72) та просили суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представники позивача зазначили наступне.

16.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Югавтосервіс" та Приватним підприємством "Інсел" було укладено Договір №1.

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання комплексу робіт по виділенню землі та оформленню права власності на земельну ділянку, розміром 1 гектар для будівництва станції технічного обслуговування вантажних автомобілів.

Згідно з п. 2.2 Договору оплата робіт по договору здійснюється замовником у наступному порядку: - попередня оплата у розмірі 320 000, 00 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення виконавцем рахунку на оплату робіт; - остаточний розрахунок 240 000, 00 грн. по факту оформлення права власності замовника на земельну ділянку.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що проведення робіт розпочинається з моменту отримання попередньої оплати у відповідності з п. 2.2 даного Договору.

Згідно з п. 3.3 Договору датою закінчення виконання робіт є 14.02.2014 року.

Позивач, у порядку встановленому Договором № 1 від 16.10.2013 року, виконав свої обов'язки, а саме: здійснив попередню оплату робіт виконавця в розмірі 320 000, 00 грн. та своєчасно забезпечив виконавця всіма документами, необхідними для виконання договору.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором.

05.03.2014 року позивач направив на адресу відповідача заяву за вих. № 2 від 05.03.2014 року з вимогою про повернення сплачених коштів у розмірі 320 000, 00 грн. у зв'язку з невиконанням умов договору. Однак, станом на день звернення до суду із позовом відповіді на вищевказану вимогу не надано.

Керуючись приписами ст. 526, 610-612, 623 ЦК Укпаїни, ст. 175, 224 ГК України позивач вказує, що у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання за Договором № 1 від 16.10.2013 року відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача збитки в розмірі 320 000, 00 грн.

В зв'язку з невиконанням відповідачем Договору № 1 від 16.10.2013 року позивач зазнав додаткових збитків на суму 22 099, 80 грн. внаслідок здійснення додаткових витрат на проведення проектних і вишукувальних робіт. Проведення проектних та вишукувальних робіт було здійснено на вимогу відповідача у відповідності з вимогами п. 5.5 Договору. Внаслідок невиконання зі сторони відповідача взятих на себе зобов'язань, роботи з проведення проектних та вишукувальних робіт втратили свою необхідність, тобто не отримано той результат, на який розраховував позивач, у разі належного виконання зобов'язання відповідачем.

Крім того, керуючись ст. 651, 653 ЦК України та ст. 320 ГК України позивач вказує, що у нього виникло право розірвати договір.

Враховуючи вищевикладене, представники позивача просили суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 342 099, 80 грн., в тому числі: 320 000, 00 грн. - основні збитки; 22 099, 80 грн. - додаткові збитки, а також розірвати договір № 1 від 16.10.2013 року.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та в судові засідання 26.06.2014 року, 07.07.2014 року та 14.07.2014 року повноважного представника не направив.

Ухвала господарського суду Миколаївської області про порушення провадження у справі від 10.06.2014 року, направлена на адресу відповідача узвіз Спаський, 13, м. Миколаїв, 54015, повернута до суду поштовою установою із відміткою «адресат вибув» (арк. справи 26-29). Ухвала господарського суду Миколаївської області від 26.06.2014 року, направлена на адресу відповідача узвіз Спаський, 13, м. Миколаїв, 54015, повернута до суду поштовою установою із відміткою «організація не числиться» (арк. справи 56-58).

Як вбачається з поданого суду Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 03.06.2014 року місцезнаходженням відповідача Приватного підприємства «Інсел» є узвіз Спаський, 13, м. Миколаїв, 54015 (арк. справи 24-25). Тобто, ухвали суду направлялись на правильну адресу відповідача.

Явка відповідача та/або його повноважного представника не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" від 02.06.2006 року № 01-8/1228 з останніми змінами від 08.04.08 року до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

Відповідно до п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 17.12.2013 року в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом; у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державне підприємство "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект" явку повноважного представника у судове засідання 14.07.2014 року не забезпечила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 31).

11.07.2014 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області від третьої особи надійшов відзив на позовну заяву (арк. справи 59-60), у якому третя особа просила суд розгляну справу без участі третьої особи.

Клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника третьої особи судом задоволено.

В поданому суду відзиві третьою особою зазначено, що між ДП «ДПІ «Кривбаспроект» та ТзОВ «Югавтосерівс» був укладений Договір на виконання проектних та вишукувальних робіт за № 3831/14007 від 21.01.2014 року.

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи: Будівництво станції технічного обслуговування для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту вантажного автомобільного транспорту за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, село Коларівка, вул. Дорожня, 2. Інженерно-технічні вишукування.

Відповідно до п. 2.1 Догоору за виконану проекту-вишукувальну продукцію згідно з цим договором замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу про договірну ціну 44 199, 60 грн. А п. 2.2 Договору визначено, що оплата здійснюється з авансовим платежем 50% від кожного з етапів за календарним планом, тобто в сумі 22 099, 80 грн.

17.02.2014 року замовником вищезазначена передоплата була сплачена виконавцю.

07.02.2014 року між замовником та виконавцем була укладена Додаткова угода № 1 про внесення змін до п. 2.1 Договору, а саме зменшення суми загальної вартості договору в розмірі 20 088, 00 грн.

На підставі вищевказаної Додаткової угоди № 1, а також Акту здачі-приймання проектних і вишукувальних робіт № 53 від 04.04.2014 року сума по сплаті за договором була відкоригована та склала 20 088, 00 грн.

На сьогоднішній день зобов'язання по Договору № 3831/14007 від 21.01.2014 року між сторонами виконані, робота замовником сплачена в повному обсязі в розмірі 20 088, 00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

16.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Югавтосервіс" (далі - замовник) та Приватним підприємством "Інсел" (далі - виконавець) було укладено Договір №1 (далі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання комплексу робіт по виділенню землі та оформленню права власності на земельну ділянку , розміром 1 гектар для будівництва станції технічного обслуговування вантажних автомобілів (п. 1.1 Договору) (арк. справи 9).

Відповідно до п. 9.2 Договору початок дії договору - з моменту його підписання, закінчення дії договору - завершення сторонами всіх своїх зобов'язань.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника -достроково.

Частиною 5 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами Договору № 1 від 16.10.2013 року сторони погодили наступне.

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість робіт становить 560 000, 00 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору оплата робіт по договору здійснюється замовником у наступному порядку:

- попередня оплата у розмірі 320 000, 00 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення виконавцем рахунку на оплату робіт;

- остаточний розрахунок 240 000, 00 грн. по факту оформлення права власності замовника на земельну ділянку.

Відповідно до п. 3.1 Договору початок робіт - з моменту отримання попередньої оплати відповідно до п. 2.2 даного Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору закінчення робіт - оформлення права власності замовника на земельну ділянку.

Відповідно до п. 3.3 Договору закінчення виконання робіт до 14.02.2014 року .

Відповідно до п. 3.4 Договору зміна строків виконання робіт здійснюється шляхом підписання Додаткової угоди обома сторонами.

Відповідно до п. 3.5 Договору після закінчення виконання робіт сторонами оформлюється Акт здачі-приймання робіт, який підписується сторонами протягом 3 днів з моменту оформлення права власності замовника на земельну ділянку.

Відповідно до п. 4.4 Договору виконавець зобов'язаний надати послуги в обсязі, передбаченому п. 1.1 даного Договору та надавати інформацію, довідки, висновки як в письмовій, так і в усній формі.

Відповідно до п. 4.5 Договору виконавець зобов'язаний забезпечити можливість розробки технічної документації і початку будівництва станції технічного обслуговування вантажних автомобілів до оформлення права на земельну ділянку.

Відповідно до п. 5.5 Договору замовник зобов'язаний своєчасно забезпечити виконавця всіма документами, необхідними для виконання договору.

Відповідно до п. 6.5 Договору у випадку безпідставної відмови однієї із сторін від виконання своїх зобов'язань по даному договору винна сторона повністю відшкодовує збитки, включаючи упущену вигоду.

Відповідно до п. 9.4 Договору будь-які зміни і доповнення до договору дійсні лише за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі і підписані сторонами.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 320 000, 00 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями також визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Аналіз положень Договору №1 від 16.10.2013 року свідчить про те, що за правовою природою це є договір підряду. Згідно частини 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду характеризується особливим об'єктом, який, по-перше, має матеріальний характер, а по-друге, нероздільно пов'язаний з результатом виконання роботи. Тобто, у зобов'язаннях підряду результат діяльності виконавця має матеріального зміст.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 2.2 Договору позивачем було сплачено попередню оплату у сумі 320 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: платіжне доручення № 1 від 24.10.2013 року на суму 100 000, 00 грн. (арк. справи 10); платіжне доручення № 2 від 25.10.2013 року на суму 100 000, 00 грн. (арк. справи 11); платіжне доручення № 3 від 29.10.2013 року на суму 120 000, 00 грн. (арк. справи 12).

Відповідач звертався до позивача з пропозицією про укладення Додаткової угоди № 1 до Договору, в якій, зокрема, передбачалось внесення змін щодо строків виконання робіт. Пропонувалось перенести строк завершення виконання робіт за Договором - до 14.05.14 року (арк. справи 74). Додаткова угода № 1 до Договору позивачем не підписана, відтак, в силу п. 9.4 Договору зміни до договору сторонами не вносились.

Однак, відповідач у встановлений п. 3.3 Договору строк (до 14.02.14 року) свої зобов'язання щодо виконання комплексу робіт по виділенню землі та оформленню права власності на земельну ділянку не виконав.

05.03.2014 року позивач звертався до відповідача із претензією вих. № 2, у якій просив відповідача у п'ятиденний термін повернути перераховані кошти у розмірі 320 000, 00 грн. (арк. справи 13). Доказів направлення зазначеної претензії на адресу відповідача суду не подано.

Крім того, 01.04.2014 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію вих. № 1, у якій позивач просив відповідача повернути кошти в розмірі 364 199, 60 грн. (арк. справи 45-46). Докази направлення зазначеної претензії на адресу відповідача наявні у матеріалах справи (арк. справи 48-52). В судовому засіданні 07.07.14 року судом здійснено розкриття конверта (оригіналу), направленого позивачем на адресу відповідача та повернутого поштовою установою позивачу із відміткою «за вказаною адресою не зареєстровано», та встановлено що у поданому суду для огляду конверті міститься претензія вих. № 4 від 01.04.2014 року (оригінал). Вказане зафіксовано у протоколі судового засідання від 07.07.14 року.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 2 ст. 570 Цивільного кодексу України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Водночас, згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто, у разі невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила. Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанова від 12.06.2012 року по справі № 55/385).

При вирішенні спору судом також враховано наступне.

Відповідно до п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11 року з останніми змінами від 17.12.13 року посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

Отже, заявлена до стягнення сума в розмірі 320 000, 00 грн. є авансом та підставно заявлена до стягнення позивачем. В цій частині позову вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про розірвання Договору № 1 від 16.10.2013 року, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Факт невиконання відповідачем ПП «Інсел» жодних робіт щодо виділення землі та оформлення права власності на земельну ділянку є істотним порушенням договору.

Отже, вимога про розірвання договору № 1 від 16.10.2013 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Югавтосервіс" та Приватним підприємством "Інсел", є підставною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 22 099, 80 грн. додаткових збитків, то слід зазначити наступне.

Як на підставу зазначеної вимоги позивач посилається на укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Югавтосервіс" та Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект" Договір № 381/14007 на виконання проектних і вишукувальних робіт від 21.01.2014 року, відповідно до умов якого ТзОВ «Югавтосервіс» (далі - замовник) доручило, а ДП "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект" (далі - виконавець) прийняло на себе зобов'язання виконати роботи: Будівництво станції технічного обслуговування для надання послуг з технічного обслуговування та ремонту вантажного автомобільного транспорту за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, село Коларівка, вул. Дорожня, 2. Інженерно-технічні вишукування (п. 1.1 Договору № 381/14007 на виконання проектних і вишукувальних робіт від 21.01.2014 року) (арк. справи 14-15).

Відповідно до п. 2.1 Договору № 381/14007 за виконану проекту-вишукувальну продукцію згідно з цим договором замовник перераховує виконавцю відповідно до протоколу про договірну ціну 44 199, 60 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору оплата здійснюється з авансовим платежем 50%.

07.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Югавтосервіс" та Державним підприємством "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект" була укладена Додаткова угода № 1, відповідно до умов якої було змінено п. 2.1 Договору № 381/14007 на виконання проектних і вишукувальних робіт від 21.01.2014 року, а саме договірну ціну визначено у розмірі 20 088, 00 грн. (арк. справи 65-66).

Судом встановлено, що 17.02.2014 року відповідно до платіжного доручення № 6 на суму 22 099, 80 грн. замовником передоплата була сплачена виконавцю (арк. справи 16). Факт виконання зобов'язань за Договором № 381/14007 підтверджується також Актом № 53 від 04.04.14 року здачі-приймання проектних і вишукувальних робіт (послуг) та Бухгалтерською довідкою № 007-1682 від 20.06.14 року (арк. справи 47, 69).

При цьому, судом враховано наступне.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі , а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з приписами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Системний аналіз ст. 22, 623 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України дозволяє дійти висновку, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) противоправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Підставою для відшкодування збитків є вина особи, яка їх заподіяла, за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями винної особи і самими збитками.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відтак, в силу приписів вищевказаної норми приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Позивачем не подано суду доказів оформлення земельної ділянки (правовстановлюючих документів), відтак він не мав права використовувати земельну ділянку.

В судовому засіданні 07.07.2014 року на запитання суду чи отримував представник відповідача дозвільні документи для здійснення будівництва та/або оформлення земельної ділянки, представники позивача вказали, що такі документи відсутні. Земельна ділянка мала бути придбана на підставі договору купівлі-продажу у приватної особи (юридичної особи), якій вона належала на праві власності, для чого і укладався договір із відповідачем, про що зазначено у протоколі судового засідання 07.07.2014 року (арк. справи 53).

Отже, дії позивача щодо здійснення будівництва, зокрема замовлення виконання проектних та вишукувальних робіт було передчасним, та таким, що здійснено на власний ризик.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

За таких обставин, відсутній повний склад цивільного правопорушення, наявність якого є необхідним для відшкодування збитків.

В спірному випадку вина відповідача відсутня, як і відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями та наслідками.

Щодо посилань позивача на п. 5.5 Договору, відповідно до якого замовник зобов'язаний своєчасно забезпечити виконавця всіма документами, необхідними для виконання договору, то слід зазначити, що суду не подано жодного доказу про направлення відповідачем позивачу вимоги з чітко викладеним переліком документів.

Безпідставним також є і посилання позивача на п. 4.5 Договору, оскільки вказаним пунктом передбачено, що виконавець зобов'язаний забезпечити можливість розробки технічної документації і початку будівництва станції технічного обслуговування вантажних автомобілів до оформлення права на земельну ділянку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відшкодування позивачу збитків в розмірі 22 099, 80 грн. у зв'язку з недоведеністю та безпідставністю. В цій частині позову слід відмовити.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір в сумі 7 618, 00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в сумі 442, 00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 22, 202, 509, 525, 526, 530, 546, 570, 610-612, 623, 629, 651, 837, 852, 854 ЦК України, ст. 42, 174, 193, 224, 225 ГК України, ст. 125 ЗК України, ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Югавтосервіс" до відповідача Приватного підприємства "Інсел" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Державного підприємства "Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості "Кривбаспроект" про розірвання договору та стягнення 342 099, 80 грн., в тому числі: 320 000, 00 грн. - основні збитки; 22 099, 80 грн. - додаткові збитки.

Стягнути з відповідача Приватного підприємства "Інсел", узвіз Спаський, 13, м. Миколаїв, 54015 (код ЄДРПОУ 22433751) на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Югавтосервіс", вул. Дорожня, 2, с. Коларівка, Жовтневий район, Миколаївська область, 57242 (код ЄДРПОУ 38932700):

- 320 000, 00 грн. (триста двадцять тисяч грн. 00 коп. ) - коштів за Договором № 1 від 16.10.2013 року;

- 7 618, 00 грн. (сім тисяч шістсот вісімнадцять грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Розірвати договір № 1 від 16.10.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Югавтосервіс" (код ЄДРПОУ 38932700) та Приватним підприємством "Інсел" (код ЄДРПОУ 22433751).

В решті позову в частині стягнення додаткових збитків в сумі 22 099, 80 грн. (двадцять дві тисячі дев'яносто дев'ять грн. 80 коп.) відмовити.

Судовий збір в сумі 442 грн. (чотириста сорок дві грн. 00 коп.) покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.07.2014 року.

Суддя Е.М. Олейняш