Постанова

від 16.07.2014 по справі 904/352/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2014 року Справа № 904/352/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Подобєда І.М.,

секретар судового засідання : Погорєлова Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Юдін В.Л,, довіреність №б/н від 01.08.13, представник;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Хліб", м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014 року у справі № 904/352/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто метан", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Хліб", м. Дніпропетровськ

про стягнення 102560грн. 13коп.

ВСТАНОВИВ

1. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014 у справі №904/352/14 (суддя Турчин С.О.) стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Хліб" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто метан" заборгованість у розмірі 98587грн. 46коп., пеню у розмірі 3227грн. 56коп., 3% річних у розмірі 745грн. 11коп., витрат по сплаті судового збору у розмірі 2051грн. 22коп.

Рішення суду вмотивоване тим, що відповідно до умов договору і видаткових накладних позивачем було доведено виконання належним чином умов договору постачання стиснутого природного газу та передано товар, за який відповідач у встановлений термін не розрахувався, у зв'язку з чим в нього утворилась заборгованість.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу про скасування рішення та відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилається на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що копії видаткових накладних містять підпис невстановленої особи, яка не має жодною відношення до ПАТ «Хліб», не містять печатки чи штампу ПАТ «Хліб», а також в видаткових накладних не має посилання на дату та номер довіреності на право отримання уповноваженою особою від ПАТ «Хліб» товару, тому не зрозуміло яким чином ці долучені до справи видаткові накладні доводять факт отримання товару відповідачем.

Вважає, що такі документи позивача не відповідають вимогам ст.ст. 9 і 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.п. 2 і 15 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей. Стверджує при цьому, що у процесі інвентаризації зобов'язань ПАТ "Хліб" перед позивачем зазначений позивачем борг свого документального підтвердження відповідно до первинних документів у обліку відповідача не знайшов, за вказаними позивачем накладними відповідач товар не отримував та не оприбутковував.

Вказує, що 14.01.2014 року за клопотанням старшого слідчого відділу РОВС та ЗУОГ і ЗО СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Агапонова М.С. Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська по справі № 202/80/14-к було ухвалено здійснення виїмки первинної документації по правовідносинам ПАТ «Xліб» та ТОВ «Авто метан», обґрунтовуючи клопотання слідчий вказав на те, що на території здійснення господарської діяльності ТОВ «Авто метан» шляхом втручання в засіб обліку з державної газопровідної системи встановлено факт здійснення крадіжок газу. При цьому, керівництво ТОВ «Авто метан» ухиляється від наданні будь-яких документів чи коментаріїв з цього питання. На даний час по зазначеному факту управлінням з організованої злочинності в Дніпропетровській області порушено кримінальну справу.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та річних заперечує з посиланням на те, що оскільки з умов договору не зрозуміло з якої події починається строк обчислення 7 банківських днів, то, згідно чинного законодавства України, настання строку виконання зобов'язання та обрахування прострочки слід вважати з дати пред'явлення кредитором боржнику грошової вимоги. Проте, на твердження апелянта, позивач претензію про наявність боргу відповідачу не надсилав, хоча й долучає копії поштових відправлень на підтвердження цього, але за інформацією по штрих кодам вручення цих листів відповідачу не відбувалось. Вважає, що таким чином, строк виконання відповідачем взятого на себе зобов'язання перед позивачем не настав, оскільки останнім не було пред'явлено вимогу до сплати відповідачем суми заборгованості у встановленому законом порядку, а оскільки не настав строк сплати основного платежу, то штрафні санкції у вигляді нарахування річних чи пені застосовані бути не можуть.

Відповідач представника у судове засідання не направив, був належним чином повідомлено про час і місце розгляду апеляційної скарги.

3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу з доводами та вимогами не згоден, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення першої інстанції в силі з огляду на наступне.

Твердження відповідача, що видаткові накладні не мають печатку чи штампу ПАТ "Хліб" не відповідає дійсним обставинам, оскільки на підтвердження належного виконання позивачем умов договору поставки були додані копії видаткових накладних з підписами уповноважених осіб відповідача на отримання товару та відбитком печатки відповідача, а оригінали цих документів були досліджені судом в судовому засіданні. Вказує також, що відповідачем не було вчинено жодної дії, із передбачених ст. 666 Цивільного кодексу України, щоб свідчила про факт порушення зобов'язань за договором.

Представник позивача підтримав доводи викладенні у запереченнях на апеляційну скаргу.

Додатково пояснив, що поставка газу здійснювалась автомобілем з причепом, на якому розміщені газові балони високого тиску та встановлено лічильник, безпосередньо на місці передання товару складались "Відомість заправки автомобілів газом" за підписом водія відповідача з зазначенням необхідних даних про водія, автомобіль та кількість переданого газу згідно показів лічильника. У день остаточного заповнення вказана відомість передавалася до бухгалтерії позивача, де у свою чергу на підставі даних, зазначених у відомості, складалася відповідна видаткова накладна, яка надавалась відповідачу разом з рахунком на оплату товару.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.07.2014р. було апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Величко Н.Л. (доповідач), суддів - Іванова О.Г., Подобєда І.М., розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 16.07.2014р. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до вимог процесуального кодексу, про що свідчить поштове повідомлення про вручення надісланої поштової кореспонденції адресату 08.07.2014р.

У судовому засіданні 16.07.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини:

Між ТОВ "Авто метан" (продавець, постачальник) та ПАТ "Хліб" (покупець) був укладений договір № 1 від 28.12.2012р. на постачання стисненого природного газу, відповідно до умов якого, продавець зобов'язаний поставити, а покупець прийняти й оплатити стиснений природний газ (СПГ) - метан, в порядку та на умовах передбачених Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно п. 7.1. ,7.2 цей Договір вступає в силу з моменту підписання (28.12.2012р.) та діє до 31.12.2012р., в частині розрахунків - до повного виконання Покупцем своїх зобов'язань, договір автоматично пролонгується на кожний наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про його розірвання офіційним листом з повідомленням про вручення не менше ніж 30 днів до закінчення дати його дії.

Пунктом 3.2 договору, встановлено, що прийом-передача товару здійснюється на автозаправочній станції, в автотранспортні засоби покупця, які обладнані газобалонним обладнанням.

Перехід ризиків та прав власності на товар здійснюється в момент приймання-передачі товару, визначеного п. 3.2 даного договору. (пункт 3.4.)

Згідно п. 4.4 оплата товар здійснюється перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 7 банківських днів.

Датою оплати вартості товару, вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, або оплати в касу продавця. (пункт 4.5.)

Також передбачено, що у разі несвоєчасної оплати за поставлений товар, нараховується пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. (пункт 5.2.)

28.12.2012р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору №1 від 28.12.2012р., якою сторонами узгоджено внесення змін до п. 4.4 договору та викладено в наступній редакції: „Оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу 15 календарних днів."

Додатковою угодою сторонами погоджено п. 3.4 договору в наступній редакції: «Перехід права власності на товар та ризиків переходять від постачальника до покупця в момент прийому - передачі товару, що підтверджується наявністю фіскального чека, а також видаткової накладної, підписаної уповноваженою особами сторін».

Також, додатковою угодою погоджено п. 3.6 договору в наступній редакції: «При постачанні постачальник зобов'язується передати покупцеві такі документи: - фіскальний чек; - видаткову накладну; - податкову накладну; - рахунок на оплату; - документи що підтверджують якість поставленого товару; інші документи, передбачені чинним законодавством України.».

На виконання умов вказаного договору поставки позивач протягом періоду з 18.09.2013р. по 30.09.2013р. поставив відповідачу Товар загальною вартістю 98587грн. 46коп., що підтверджується підписаними позивачем та відповідачем та скріпленими печатками позивача та відповідача видатковими накладними: № А-0001367 від 18.09.2013р., № А-0001373 від 19.09.2013р., № А-0001377 від 20.09.2013р., № А-0001382 від 21.09.2013р., № А-0001387 від 22.09.2013р., № А-0001389 від 23.09.2013р., № А-0001395 від 24.09.2013р., № А-0001407 від 25.09.2013р., № А-0001413 від 26.09.2013р., № А-0001418 від 27.09.2013р., № А-0001426 від 28.09.2013р., № А-0001436 від 29.09.2013р., № А-0001441 від 30.09.2013р.

18.12.2013р. ТОВ "Авто метан" було надіслано на адресу ПАТ "Хліб" претензію №17/12-1 від 17.12.2013р. з вимогою сплати заборгованості у розмірі 98587грн. 46коп.

Також, ТОВ "Авто метан" за несплату у встановлені строки грошового зобов'язання було нараховано ПАТ "Хліб" пеню у розмірі 3227грн. 56коп. з10.10.2013р по 15.01.2014р., 3% річних у розмірі 745грн. 11коп. за період10.10.2013р. по 15.01.2014р.

5. Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови:

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладання та виконання договорів поставки встановлюються цим кодексом, іншими законодавчими актами.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Норми ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також визначають, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлюють ч.ч. 1 і 2 ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Стаття 666 Цивільного кодексу України визначає, що якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідно до умов за договором поставки № 1 від 28.12.2012р., оплата за поставлений товар повинна бути здійснена: за видатковою накладною № А-0001367 від 18.09.2013р. - 27.09.2013р.; за видатковою накладною № А-0001373 від 19.09.2013р. - 30.09.2013р.; за видатковою накладною № А-0001377 від 20.09.2013р. - 01.10.2013р.; за видатковою накладною № А-0001382 від 21.09.2013р. - 01.10.2013р.; за видатковою накладною № А-0001387 від 22.09.2013р. - 01.10.2013р.; за видатковою накладною № А-0001389 від 23.09.2013р. - 02.10.2013р.; за видатковою накладною № А-0001395 від 24.09.2013р. - 03.10.2013р.; за видатковою накладною № А-0001407 від 25.09.2013р. - 04.10.2013р.; за видатковою накладною № А-0001413 від 26.09.2013р. - 07.10.2013р.; за видатковою накладною № А-0001418 від 27.09.2013р. - 08.10.2013р.; за видатковою накладною № А-0001426 від 28.09.2013р. - 08.10.2013р.; за видатковою накладною № А-0001436 від 29.09.2013р. - 08.10.2013р.; за видатковою накладною № А-0001441 від 30.09.2013р. - 09.10.2013р.

Позивачем на адресу відповідача 18.12.2013р. було надіслано поштою претензія №17/12-1 від 17.12.2013р. з вимогою сплати заборгованості у розмірі 98587грн. 46коп., яку вручено 19.12.2013р., що підтверджується засвідченою копією поштового повідомлення. (а.с.27)

Таким чином, твердження відповідача, що строк виконання зобов'язань перед позивачем не настав, оскільки не було пред'явлено вимог, не приймається судом.

Щодо доводів апелянта про не подання позивачем належних доказів документального підтвердження здійснення господарських операцій за вказаним договором поставки, слід зазначити наступне.

Позивачем додатково було надано до апеляційної інстанції у копіях «Відомості заправки автомобілів газом» від 18.09.2013р., 19.09.2013р., 20.09.2013р., 21.09.2013р., 22.09.2013р., 23.09.2013р., 24.09.2013р., 25.09.2013р., 26.09.2013р., 27.09.2013р., 28.09.2013р., 29.09.2013р., 30.09.2013р. в яких зазначались наступні відомості: фамілія водія автомобіля ПАТ "Хліб"; номер автомобіля; кількість переданого газу згідно показів лічильника, тощо. У відповідній графі вказаної відомості водій відповідача ставив особистий підпис, яким засвідчував факт передання товару. Також у вказаній відомості зазначався державний номер причіпа позивача, за допомогою якого здійснювалася заправка газом автомобілів відповідача, та водій причіпа позивача ставив особистий підпис. У вказаній відомості зазначалася дата її складання (день, місяць, рік) та зазначався загальний об'єм переданого протягом вказаної дати товару від позивача відповідачу, що засвідчувалось спеціальним штампом відповідальної особи відповідача.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази, а саме засвідчені копії видаткових накладних за період з 18.09.2013р. по 30.09.2013р., які підписані посадовою особою та скріплені печаткою відповідача, відомості заправки автомобілів газом спростовують доводи апелянта, що в матеріалах справи відсутні належні докази продажу товару. (а.с. 81-87)

Твердження відповідача щодо не підтвердження походження та якості товару не приймаються судом, оскільки будь-яких заперечень щодо якості товару в момент його прийняття та споживання відповідач позивачеві не висував.

Позивачем до суду також надано постанови про закриття кримінального провадження від 14.03.2013р., слідчим відділом розслідування ОВС та злочинів, учинених ОГ і ЗО, СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, кримінальне провадження №12013040000000484 від 05.09.2013р., яке було порушено за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, за фактом начебто здійснення крадіжок газу шляхом несанкціонованого відбору природного газу, який постачається через газопровідну систему, власник газу ПАТ "Дніпрогаз". При цьому, як було встановлено органами досудового розслідування, всі взаємостосунки між ТОВ "Авто Метан" та ПАТ "Дніпрогаз" здійснювалися в рамках укладених договорів, будь-яких порушень не виявлено, фактів крадіжок газу шляхом втручання в засоби обліку газу не встановлено, по справі відсутня потерпіла сторона, в зв'язку з чим в діянні відсутній склад кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 193 Господарського кодексу України також встановлює, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 745грн. 11коп. за загальний період прострочення з 10.10.2013р. по 15.01.2014р.

Оскільки позивачем доведено належними доказами, що відповідачем допущено порушення строків та порядку оплати за поставлений Товар, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача суми 98587грн. 46коп. основного боргу та суми 745грн. 11коп. 3% річних.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за загальний період прострочення з 10.10.2013р. по 15.01.2014р., що складає 3227грн. 56коп.

Як встановлено апеляційним господарським судом, грошові зобов'язання з оплати поставленого Товару відповідачем своєчасно виконані не були, а здійснений позивачем розрахунок пені на суму 3227грн. 56коп. відповідає обставинам справи та приписам діючого законодавства.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Хліб" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2014 року у справі №904/352/14 - залишити без змін.

Справу № 904/352/14 повернути до господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до ст.ст. 107-110 ГПК України.

Повний тест постанови виготовлено 21.07.2014р.

Головуючий суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд