Постанова

від 15.07.2014 по справі 904/1311/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2014 року Справа № 904/1311/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)

суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І. (зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження голови суду Євстигнеєва О.С. від 14.07.2014р.)

при секретарі судового засідання: Петровській А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Донець О.І., представник, довіреність №20140311/1 від 11.03.14;

від позивача: Міроненко М.Л., представник, довіреність №126 від 09.04.14;

від відповідача: Зелена О.А., представник, довіреність №11 від 30.01.14

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "ДРРМЗ", м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014р . у справі №904/1311/14

за позовом приватного підприємства "Альтернатива Инжинеринг", м.Дніпропетровськ

до приватного підприємства "ДРРМЗ", м.Дніпропетровськ

про зобов`язання повернути майно, визначити кількість майна та визнати суттєві порушення зі сторони відповідача

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Альтернатива Инжинеринг" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про:

- визнання суттєвих порушень приватним підприємством „ДРРМЗ" умов договорів та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, ч.1 ст.530, ст.625, ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України в частині строків та обсягів оплати грошових коштів за договором;

- визначення кількості орендованого та повернутого майна в період з 14.06.2011 року та 31.12.2013 року;

- зобов'язання приватного підприємства "ДРРМЗ" повернути орендоване майно в повному обсязі, відповідно до договорів: договір оренди №20110614/1 від 14.06.2011р. та додаткової угоди до договору оренди №20110614/1 від 14.06.2011р.; договору оренди №20110930/1 від 30.09.2011р., підписано ОСОБА_5, договір оренди №20110930/1 від 30.09.2011р., підписано ОСОБА_6.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2014р. по справі №904/1311/14 (суддя Мельниченко І.Ф.) зобов'язано приватне підприємство „ДРРМЗ" повернути приватному підприємству „Альтернатива Инжинеринг" орендоване майно відповідно до договору оренди №20110930/1 від 30.09.2011р. Стягнуто з приватного підприємства „ДРРМЗ" на користь приватного підприємства „Альтернатива Инжинеринг" 406 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, приватне підприємство "ДРРМЗ" подало до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати повністю щодо зобов'язання приватного підприємства „ДРРМЗ" повернути приватному підприємству „Альтернатива Инжинеринг" орендоване майно відповідно до договору оренди №20110930/1 від 30.09.2011р. та прийняти нове про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права.

У задоволенні клопотання ПП "Альтернатива Инжинеринг" про здійснення технічного запису судового засідання відмовлено за технічних причин, - відсутності електропостачання, про що свідчить акт, складений комісією Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.07.2014р..

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

14.06.2011р. між приватним підприємством „Альтернатива Инжинеринг" (орендодавець) та приватним підприємством „ДРРМЗ" (орендар) укладено договір оренди № 20110614/1.

Відповідно до п.1.1. зазначеного вище договору орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти в оренду (тимчасове та платне користування) елементи будівельних лісів для виконання робіт на об'єкті за адресою: м.Дніпропетровськ, Монастирський острів, пам'ятник Шевченко.

В силу ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В п.3.3. договору від 14.06.2011р. сторони встановили що строк оренди складає 30 (тридцять) діб від дати підписання акта приймання-передачі майна.

На виконання умов зазначеного вище договору позивач передав відповідачеві в користування майно, перелік якого зазначено в додатку №1 до договору від 14.06.2011р., на загальну суму 136195,92 грн. (а.с.14).

Відповідно до акту приймання-передачі від 15.06.2011р. (додаток №2 до договору) відповідачем повернено із оренди майно на суму 1707,84 грн.

25.06.2011р. сторони уклали додаткову угоду до вказаного договору, умовами якої передбачено збільшення об'єму майна, що передається в оренду.

Згідно акту приймання-передачі від 25.06.2011р. в оренду передано майно на загальну суму 20456,88 грн. (додаток №3 до договору).

30.09.2011р. сторонами укладено договір оренди №20110930/1, який з боку відповідача підписано директором підприємства ОСОБА_5 (а.с.19). За п.1.1. зазначеного договору орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти в оренду (тимчасове та платне користування) елементи будівельних лісів для виконання робіт на об'єкті за адресою: м.Дніпропетровськ, Монастирський острів, пам'ятник Шевченко.

В п.3.3 вказаного договору сторони встановили, що строк оренди майна складає 31 добу від дати підписання акту приймання-передачі майна.

01.10.2011р. сторонами підписано акт приймання-передачі майна на суму 158 360,64 грн.

Пунктом 6.1. цього договору встановлено, що після закінчення строку оренди або при достроковому розірванні договору орендодавець зобов'язаний повернути орендоване майно орендарю разом з упаковкою та технічною документацією (комплектно) за актом приймання-передачі в день закінчення строку оренди.

30.09.2011р. сторонами укладено договір оренди №20110930/1, який з боку відповідача підписано ОСОБА_6, хоча у вступній частині договору вказано, що від імені приватного підприємства „ДРРМЗ" на підставі Статуту діє директор ОСОБА_5

Відповідно до акту прийому-передачі від 15.10.2011р. (місяць червень викреслено, від руки здійснено напис місяць жовтень) передано майно на суму 158 360,64 грн.

Як вбачається з актів прийому-передачі майна до договорів від 30.09.2011р. №20110930/1 (підписано ОСОБА_5 та ОСОБА_6), передане майно є ідентичним як по артикулам, так і по кількості.

Порівнявши кількість переданого майна по договору оренди №20110614/1 від 14.06.2011р. та по договорам оренди №20110930/1 від 30.09.2011р., колегія суддів встановила, що кількість переданого в оренду майна по окремим артикулам співпадає, крім декількох позицій.

Так, по договору №20110614 від 14.06.2011р. передано в оренду майно по артикулу 1725307 - 31 одиницю, по артикулу 1735000 - 25 одиниць, по артикулу 1736307 - 8 одиниць, по артикулу 4702022 - 15 одиниць.

По договорам №20110930/1 від 30.09.2011р. передано в оренду майно по артикулу 1725307 - 39 одиниць, по артикулу 1735000 - 27 одиниць, по артикулу 1736307 - 10 одиниць, по артикулу 4702022 - 22 одиниці.

Враховуючи заперечення відповідача щодо передання йому в оренду майна у кількості, визначеній у вищезазначених договорах, колегія суддів ухвалою від 24.04.2014р. зобов'язала позивача надати баланс та розшифровку до нього щодо спірного майна за 2011-2013 роки; ухвалою від 06.05.2014р. зобов'язала позивача надати митну декларацію на підтвердження розмитнення спірного орендованого майна, картки обліку основних засобів на спірне орендоване майно за 2010, 2011, 2012, 2013 роки, розшифровку балансу підприємства за 2010, 2011, 2012, 2013 роки, довідку про наявність чи відсутність договорів з іншими підприємствами за 2010-2013 роки на будівельні матеріали (ліси "Layher"); ухвалою від 03.06.2014р. зобов'язала позивача надати докази на підтвердження отримання спірного майна у власність чи користування (договір купівлі-продажу, договір оренди), докази оплати за такими договорами, митну декларацію на підтвердження ввезення спірного майна на територію України, довідку про наявність чи відсутність договорів з іншими підприємствами за 2010-2013 роки на будівельні матеріали (ліси "Layher"), оригінали специфікацій від 05.05.2014р., від 28.05.2014р.

Позивачем вимоги суду не виконано, належних доказів на підтвердження знаходження у нього у власності або в оренді кількості майна, переданого в оренду відповідачу по трьом договорам оренди (№20110614/1 від 14.06.2011р., №20110930/1 від 30.09.2011р. - підписано ОСОБА_5, №20110930/1 від 30.09.2011р. - підписано ОСОБА_6) не надано.

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Пунктом п.3.3 договору №20110614/1 від 14.06.2011р. визначено, що строк оренди майна складає 31 добу від дати підписання акту приймання-передачі майна.

Пунктом 3.7 договору №20110614/1 від 14.06.2011р. встановлено, що за згодою орендаря строк оренди може бути продовжено, при цьому орендар повинен повідомити орендодавця листом не менш ніж за 5 днів до дати закінчення строку оренди. За відсутності заперечень з боку орендодавця договір продовжується автоматично на строк, зазначений орендарем, але не менше 14 днів, при цьому лист орендаря є підставою для продовження строку договору і є його невід'ємною частиною.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження узгодження продовження строку оренди майна, визначеного у додатку №1, додатковій угоді до договору від 25.06.2011р. та додатку №3 до нього, як і не надано доказів повернення майна з оренди.

У відповідності із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов'язання відповідача повернути орендоване майно в повному обсязі по договору оренди №20110614/1 від 14.06.2011р. та додатковій угоді до договору оренди №20110614/1 від 14.06.2011р., в решті заявлених вимог по зобов'язанню повернути майно за договорами №20110930/1 від 30.09.2011р. (підписано ОСОБА_5), №20110930/1 від 30.09.2011р. (підписано ОСОБА_6), слід відмовити.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає помилковими висновки господарського суду про зобов'язання приватного підприємства „ДРРМЗ" повернути приватному підприємству „Альтернатива Инжинеринг" орендоване майно відповідно до договору оренди №20110930/1 від 30.09.2011р.

Також господарський суд безпідставно встановив, що строки користування майном продовжено відповідно до приписів п.2.2 додаткової угоди до договору №20110614/1 від 14.06.2011р. (договір вважається продовженим до моменту повернення орендованого майна), оскільки цим пунктом встановлено додатковий розмір орендної плати за користування майном понад строки, визначені у п.2.1 додаткової угоди.

Поряд з цим судова колегія погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання суттєвих порушень зі сторони відповідача умов договору, ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509,525,526, ч.1 ст.530, ст.625, ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України в частині строків та обсягів оплати грошових коштів за договором та щодо визначення кількості орендованого та повернутого майна в період з 14.06.2011р. до 31.12.2013р.

Згідно зі ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

При цьому, згідно ст.20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Системний аналіз вищезазначених норм дозволяє зробити висновок, що законом не передбачено такий спосіб захисту права як визнання суттєвих порушень відповідачем умов договору та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.509,525,526, ч.1 ст.530, ст.625, ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України в частині строків та обсягів оплати грошових коштів за договором, так і визначення кількості орендованого та повернутого майна в період з 14.06.2011р. до 31.12.2013р.

Керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "ДРРМЗ", м.Дніпропетровськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області 25.03.2014р. у справі №904/1311/14 частково скасувати, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Зобов'язати приватне підприємство „ДРРМЗ", м.Дніпропетровськ повернути приватному підприємству „Альтернатива Инжинеринг", м.Дніпропетровськ орендоване майно в повному обсязі відповідно до договору оренди №20110614/1 від 14.06.2011р. та додатковій угоді до договору оренди №20110614/1 від 14.06.2011р.

Стягнути з приватного підприємства „ДРРМЗ", м.Дніпропетровськ на користь приватного підприємства „Альтернатива Инжинеринг", м.Дніпропетровськ 406 грн. судового збору, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити».

Стягнути з приватного підприємства "Альтернатива Инжинеринг", м.Дніпропетровськ на користь приватного підприємства „ДРРМЗ", м.Дніпропетровськ 304,50 грн. судового збору по апеляційній скарзі, про що видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.»

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 21.07.2014р.

Головуючий суддя А.Є. Прокопенко

Суддя А.К. Дмитренко

Суддя В.І. Крутовських