Постанова

від 23.06.2014 по справі 826/6048/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 червня 2014 року 13:46 № 826/6048/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Скочок Т.О., суддів Добрівської Н.А., Шейко Т.І., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Саімір» доМіністерства доходів і зборів України (відповідач-1) Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (відповідач-2) провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Саімір» (надалі - позивач або ТОВ «Саімір») з позовом до Міністерства доходів і зборів України (надалі - відповідач-1), Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач-2 або ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у реєстрації податкових накладних ТОВ «Саімір» №23, №24 та №25 від 19.03.2014 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправними дії ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо відмови у прийнятті звітності з податку на додану вартість за звітний період березень 2014 року;

- зобов'язати Міністерство доходів і зборів України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №23, №24 та №25 від 19.03.2014 року у день їх фактичного отримання;

- зобов'язати ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняти податкову звітність з податку на додану вартість за звітний період березень 2014 року датою її подачі;

- зобов'язати Міністерство доходів і зборів України зняти заборону з прийому звітності ТОВ «Саімір» по електронній пошті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.05.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачами безпідставно відмовлено у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року та податкових накладних №№23, 24, 25 від 19.03.2014 року.

У судовому засіданні 26.05.2014 року представником позивача подано заяву, якою змінено позовні вимоги шляхом викладу їх у наступній редакції:

- визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо відмови у реєстрації податкових накладних ТОВ «Саімір» №23, №24 та №25 від 19.03.2014 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправними дії ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо відмови у прийнятті звітності з податку на додану вартість за звітний період березень 2014 року;

- зобов'язати Міністерство доходів і зборів України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №23, №24 та №25 від 19.03.2014 року у день їх фактичного отримання.

Вказані вище зміни позовних вимог прийняті судом.

У судове засідання 04.06.2014 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники відповідачів проти позову заперечували, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях, зазначаючи, що, відмовляючи у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року та податкових накладних №№23, 24, 25 від 19.03.2014 року, останні діяли у межах наданих їм повноважень.

Суд у судовому засіданні 04.06.2014 року на підставі положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Саімір» засобами електронного зв'язку подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року.

Разом з тим, відповідно до наявних у матеріалах справи копій квитанцій від 14.03.2014 року, 19.03.2014 року, 10.04.2014 року, 18.04.2014 року, податкова декларація з ПДВ за 2014 рік не прийнята із зазначенням у графі «виявлені помилки» наступного: «Для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті - ЄДРПОУ: 37423413, код ДПІ: 2654. Можливо, відсутній договір з МДСУ. Для з'ясування зверніться до ДПІ за місцем реєстрації».

Крім того, 10.04.2014 року ТОВ «Саімір» направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2014 року засобами поштового зв'язку, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії опису вкладення та квитанції відділу поштового зв'язку, за результатами розгляду якої ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом від 17.04.2014 року №9192/10/26-54-18-04-20 повідомлено позивача про неможливість визнання поданої ТОВ «Саімір» звітності за звітний (податковий) період «березень 2014 рік» як податкову, оскільки остання заповнена з порушеннями п. 48.2 і п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України, зі змісту якого вбачається, що вказана декларація не містить підпису керівника платника податку або уповноваженої особи.

Також, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Саімір» подано в електронній формі засобами телекомунікаційного зв'язку податкові накладні №23, №24 та №25 від 19.03.2014 року, про що свідчать квитанції від 03.04.2014 року, 07.04.2014 року, 08.04.2014 року, 09.04.2014 року, 10.04.2014 року, 11.04.2014 року, 14.04.2014 року, 15.04.2014 року, 16.04.2014 року, 17.04.2014 року, копії яких наявні у матеріалах справи, зі зазначенням про виявлені помилки: «Для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті - ЄДРПОУ: 37423413, код ДПІ: 2654. Можливо, відсутній договір з МДСУ. Для з'ясування зверніться до ДПІ за місцем реєстрації».

Вважаючи дії відповідачів щодо відмови у реєстрації податкових накладних ТОВ «Саімір» №23, №24 та №25 від 19.03.2014 року в Єдиному реєстрі податкових накладних та у прийнятті звітності з податку на додану вартість за звітний період березень 2014 року протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.

Так, приписами п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

На виконання положень п. 201.10 ст. 201 ПК України Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок №1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Відповідно до п. 7 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі до Державної податкової служби здійснюється їх розшифрування, перевіряється електронний цифровий підпис, визначається відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та проводиться їх реєстрація.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації продавцю видається квитанція в електронній формі у текстовому форматі, у якій зазначаються реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про продавця, дата та час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис Державної податкової служби, підлягає шифруванню та надсилається продавцеві засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в Державній податковій службі (п. 8 Порядку №1246).

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами (п. 9 Порядку №1246).

Таким чином, вищенаведеними правовими нормами наведений виключний перелік випадків, у разі наявності яких контролюючий орган відмовляє у прийнятті податкової накладної.

Водночас, як зазначено вище, підставою для неприйняття контролюючим органом податкових накладних №23, №24 та №25 від 19.03.2014 року, про що свідчать відповідні квитанції, вказано «Для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті - ЄДРПОУ: 37423413, код ДПІ: 2654. Можливо, відсутній договір з МДСУ. Для з'ясування зверніться до ДПІ за місцем реєстрації».

Згідно пояснень наданих представниками відповідачів під час судового розгляду справи, підставою для неприйняття вищезазначених податкових накладних слугував технічний збій у роботі центрального порталу прийому звітності, що свідчить про відсутність законодавчо встановлених випадків у даному випадку, за наявності яких контролюючий орган відмовляє у прийнятті податкової накладної.

З огляду на викладене вище колегія суддів дійшла висновку про визнання протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо неприйняття податкових накладних ТОВ «Саімір» №23, №24 та №25 від 19.03.2014 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних та визнання прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня податкових накладних ТОВ «Саімір», а саме: податкових накладних від 19.03.2014 року №23, №24 та №25 - визнання прийнятими та зареєстрованими 03.04.2014 року.

Вищезазначена позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 24.10.2013 року №1486/12/13-13.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо відмови у прийнятті звітності з податку на додану вартість за звітний період березень 2014 року, суд зазначає про наступне.

У силу положень п. 201.14 ст. 201 ПК України, платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Згідно п. 201.15 ст. 201 ПК України, зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Платники податку щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають контролюючому органу копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Контролюючий орган розробляє та розміщує на своєму офіційному веб-сайті програму ведення обліку записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді та забезпечує її безкоштовне розповсюдження (включаючи необхідні зміни та доповнення) як шляхом надання доступу до копіювання такої програми, як через Інтернет, так і шляхом запису на магнітні носії інформації платника за його запитом.

На виконання приписів п. 201.15 ст. 201 ПК України наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 року №678 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (надалі - Порядок №678).

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку №678, декларація подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податку, одним із таких способів на вибір платника податків: 1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; 2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Подання податкової звітності засобами електронного зв'язку в електронній формі здійснюється відповідно до порядку підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку (п. 10 Порядку №678).

Згідно п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової служби України від 14.06.2012 року №516, прийняття податкової декларації є обов'язком ОДПС. Відмова посадової особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 Кодексу, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.

Так, згідно п. 48.3 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період (п. 48. 4 ст. 48 ПК України).

Податкова декларація повинна бути підписана:

керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

фізичною особою - платником податків або його законним представником;

особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції (п. 48.5 ст. 48 ПК України).

Якщо податкова декларація подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків - фізична особа - таким платником податків (п. 48.6 ст. 48 ПК України).

Відповідно до п. 48.7 ст. 48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (п. 49.10 ст. 49 ПК України).

У разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови (п. 49.11. ст. 49 ПК України).

Таким чином, з урахуванням вищенаведених правових норм, перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, визначений положеннями ст.ст. 48 та 49 ПК України, є вичерпним, а, відтак, неприйняття податкової декларації з інших підстав податковим законодавством не передбачено, а тому забороняється.

Разом з тим, відповідно до наявних у матеріалах справи копій квитанцій від 14.03.2014 року, 19.03.2014 року, 10.04.2014 року, 18.04.2014 року, податкова декларація ТОВ «Саімір» з ПДВ за 2014 рік не прийнята із зазначенням у графі «виявлені помилки» наступного: «Для платника податків заборонено прийом звітності по електронній пошті - ЄДРПОУ: 37423413, код ДПІ: 2654. Можливо, відсутній договір з МДСУ. Для з'ясування зверніться до ДПІ за місцем реєстрації».

При цьому, сторонами наголошено, що станом на момент розгляду справи судом (12.05.2014 року) податкова декларація ТОВ «Саімір» з ПДВ за 2014 рік є прийнятою контролюючим органом у встановленому законодавством порядку, з огляду на що представником позивача уточнено заявлену позовну вимогу про визнання протиправними дії ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо відмови у прийнятті звітності з податку на додану вартість за звітний період березень 2014 року, шляхом зазначення, що така протиправність відповідача-2 полягає у несвоєчасному прийнятті такої звітності.

Як було зазначено вище, згідно пояснень наданих представниками відповідачів під час судового розгляду справи, підставою для неприйняття звітності з податку на додану вартість за звітний період березень 2014 року слугував технічний збій у роботі центрального порталу прийому звітності, що свідчить про відсутність законодавчо встановлених випадків у даному випадку, за наявності яких контролюючий орган відмовляє у прийнятті податкової звітності засобами електронного зв'язку.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність дій ДПІ у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо відмови у своєчасному прийнятті звітності з податку на додану вартість за звітний період березень 2014 року засобами електронного зв'язку, оскільки ТОВ «Саімір» направляло засобами електронного зв'язку вказану податкову звітність 14.03.2014 року, 19.03.2014 року, 10.04.2014 року, 18.04.2014 року (про що свідчать відповідні квитанції), проте, остання за твердженнями представників сторін була прийнята лише 12.05.2014 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Міністерства доходів і зборів України щодо неприйняття податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Саімір» №23, №24 та №25 від 19.03.2014 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Визнати прийнятими та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом операційного дня податкових накладних ТОВ «Саімір», а саме: податкових накладних від 19.03.2014 року №23, №24 та №25 - визнати прийнятими та зареєстрованими 03.04.2014 року.

4. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відмови у своєчасному прийнятті звітності з податку на додану вартість за звітний період березень 2014 року, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Саімір» засобами електронного зв'язку.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.О. Скочок

Судді Н.А. Добрівська

Т.І. Шейко