Ухвала

від 09.07.2014 по справі 816/634/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2014 р.Справа № 816/634/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2014р. по справі № 816/634/14

за позовом Приватного підприємства "Центрмаркет-2006"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

18.02.2014 року Приватне підприємство "Центрмаркет-2006" звернулося до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 29.01.2014 №0000302201/117, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 152 477,00 грн. та №0000312201/118, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 129 245,00 грн.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 16.05.2014 року задовольнив позовні вимоги.

Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області з 16.12.2013 року по 10.01.2014 року проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 16.01.2014 року №90/16-03-22-01-08/33989176 (а.с. 24-92 т. 1), в якому зафіксовано порушення порушення позивачем пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 257 Цивільного кодексу України, п.138.1, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 426 861,00 грн. (І кв. 2010 року - 274 384,00 грн., І кв. 2011 року 89 698,00 грн., ІІ кв. 2011 року - 49 456,00 грн., ІІІ кв. 2011 року - 11 579,00 грн., IV кв. 2011 року - 1 744,00 грн.), а також порушення пп.7.2.1 п.7.2, пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ у сумі 188 172,00 грн. (січень 2010 року - 51 694,00 грн., лютий 2010 року - 6 827,00 грн., червень 2010 року - 3303,00 грн., січень 2011 року - 26 862,00 грн., лютий 2011 року - 39 300,00 грн., березень 2011 року - 5 597,00 грн., квітень 2011 року - 12 537,00 грн., травень 2011 року - 28 123,00 грн., червень 2011 року - 2 345,00 грн., липень 2011 року - 5 448,00 грн., серпень 2011 року - 1 517,00 грн., вересень 2011 року - 3 103,00 грн., жовтень 2011 року - 758,00 грн., листопад 2011 року - 758,00 грн.).

На підставі вказаного акту перевірки податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0000302201/117 (а.с. 11 т. 1), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 152 478,00 грн. (152 477,00 грн. - за основним платежем, 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями) та податкове повідомлення-рішення №0000312201/118 (а.с. 13 т.1), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 129 245,00 грн. (126 348,00 грн. - за основним платежем, 2 897,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності порушень правил зайняття господарською діяльністю в діях ПП "Центрмаркет - 2006" у перевіряємий період, враховуючи сукупність наданих позивачем первинних документів, які підтверджують правомірність формування ним податкового кредиту та валових витрат у зв'язку з придбанням товарів та послуг у ТОВ "Металургійне забезпечення України" та ПП "Лакрас".

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На час виникнення спірних правовідносин порядок обчислення податку на прибуток врегульовувався нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме п.4.1 ст.4; п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5.

На даний час правовідносини, що виникають у сфері справляння податку на прибуток підприємств врегульовано розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Так, ст. 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до п. 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до п. 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у п. 135.3 цієї статті та у ст. 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п. 138.4, 138.6 - 138.9, пп.пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з п. 138.5, пп.пп. 138.10.5, 138.10.6 п. 138.10, п.п. 138.11, 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 і ст. 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 139 цього Кодексу.

При цьому, в пп. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України зазначається, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Також положеннями пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналізуючи вищевказані правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що формування платником податку податкового кредиту та валових витрат повинно здійснюватися на основі належних первинних документів, які підтверджують факт здійснення господарської діяльності.

Судовим розглядом встановлено, що 13.01.2011 року між ПП "Центрмаркет-2006" (покупець) та ТОВ "Металургійне забезпечення України" (продавець) було укладено договір поставки №13/01-11 (а.с. 15-17 т. 2) у відповідності до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар (п. 1.1). Товар поставляється покупцю окремими партіями. Найменування, якість, кількість, походження, ціна, упаковка та умови поставки кожної партії товару зазначаються у специфікаціях до даного договору (п.1.2). Продавець зобов'язується передати покупцю наступні документи: рахунок; накладну; податкову накладну; сертифікат якості (п. 2.4). Оплата за товар проводиться у формі 100% передоплати від загальної вартості товару в національній валюті України, якщо інше не передбачене специфікаціями до даного договору (п. 3.2). Асортимент товару вказаний у специфікаціях (а.с. 18-22 т. 2), згідно з якими ПП "Центрмаркет - 2006" придбало силікат калієвий та калієвонарієвий.

04.01.2011 між ПП "Центрмаркет-2006" (замовник) та ПП "Лакрас" (виконавець) було укладено договір №3 про надання послуг (а.с. 57-58 т. 2), у відповідності до умов якого виконавець зобов'язується надати послуги перевезення вантажів автомобільним транспортом в порядку та на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов'язується оплатити дані послуги (п. 2.1).

Слід зазначити, що згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

П.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 предбачено необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами.

Положення ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачають, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пункт 44.1 ст.44 Податкового кодексу України зазначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На підтвердження факту реальності господарської операції з ТОВ "Металургійне забезпечення України" позивач надав податкові накладні №24 від 20.01.2011 (а.с. 139 т. 1) на суму 100 000,00 грн., у тому числі 16 666,66 грн. ПДВ; №65 від 04.02.2011 (а.с. 133 т. 1) на суму 46 800,00 грн., у тому числі 7 800,00 грн. ПДВ; №73 від 09.02.2011 (а.с. 132 т. 1) на суму 50 000,00 грн., у тому числі 8 333,33 грн. ПДВ; №58 від 17.02.2011 (а.с. 131 т. 1) на суму 50 000,00 грн., у тому числі 8 333,33 грн. ПДВ; №72 від 17.02.2011 (а.с. 140 т. 1) на суму 50 000,00 грн., у тому числі 8 333,33 грн. ПДВ; №96 від 21.02.2011 (а.с. 131 т. 1) на суму 89 000,00 грн., у тому числі 14 833,33 грн. ПДВ; №97 від 15.03.2011 (а.с. 144 т. 1) на суму 10 200,00 грн., у тому числі 1 700,00 грн. ПДВ; №109 від 27.04.2011 (а.с. 128 т. 1) на суму 50 000,00 грн., у тому числі 8 333,33 грн. ПДВ; №133 від 04.05.2011 (а.с. 123 т. 1) на суму 135 700,00 грн., у тому числі 22 616,67 грн. ПДВ.

Також позивачем були надані видаткові накладні на придбаний товар (а.с. 129-130, 134, 138, 142 т. 1).

Оплату за придбаний на підставі договору поставки товар ПП "Центрмаркет - 2006" підтверджує виписками банку (а.с. 124-127, 135-137, 141, 143 т. 1).

Перевезення силікату калієвого та калієвонарієвого здійснювалося перевізниками ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ТОВ "Каскад Транс Сервіс", ТОВ "Никса ЛТД", на підтвердження чого суду були надані товарно-транспортні накладні (а.с. 31, 38, 41, 46, 48-49 т. 2); рахунки фактури (а.с. 33, 54 т. 2); податкові накладні (а.с. 34, 44, 53 т. 2); акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 35, 43, 50 т. 2); разовий договір - заявка (а.с. 36 т. 2); виписки з банку (а.с. 37, 45, 55 т. 2); транспортна зявка (а.с. 40 т. 2); контракт організації перевезень вантажів автомобільним транспортом (а.с. 51-52 т. 2).

На підтвердження факту реальності господарської операції з ПП "Лакрас" виконавцем на ім'я позивача були виписані наступні податкові накладні: №1 від 06.01.2011 (а.с. 50 т. 3) на суму 5 202,00 грн., у тому числі 867,00 грн. ПДВ; №2 від 09.01.2011 (а.с. 53 т. 3) на суму 8 404,00 грн., у тому числі 1 400,67 грн. ПДВ; №3 від 13.01.2011 (а.с. 3 т. 3) на суму 4 562,00 грн., у тому числі 760,33 грн. ПДВ; №1 від 04.03.2011 (а.с. 3 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №2 від 09.03.2011 (а.с. 7 т. 3) на суму 4 760,00 грн., у тому числі 793,33 грн. ПДВ; №3 від 11.03.2011 (а.с. 11 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №4 від 15.03.2011 (а.с. 15 т. 3) на суму 4 760,00 грн., у тому числі 793,33 грн. ПДВ; №6 від 28.03.2011 (а.с. 19 т. 3) на суму 4 760,00 грн., у тому числі 793,33 грн. ПДВ; №1 від 04.04.2011 (а.с. 24 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №3 від 08.04.2011 (а.с. 27 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №4 від 11.04.2011 (а.с. 31 т. 3) на суму 2 260,87 грн., у тому числі 376,81 грн. ПДВ; №5 від 14.04.2011 (а.с. 36 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №6 від 18.04.2011 (а.с. 40 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №7 від 20.04.2011 (а.с. 44 т. 3) на суму 4 760,00 грн., у тому числі 793,33 грн. ПДВ; №1 від 04.05.2011 (а.с. 63 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №2 від 05.05.2011 (а.с. 65 т. 3) на суму 4 760,00 грн., у тому числі 793,33 грн. ПДВ; №3 від 12.05.2011 (а.с. 70 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №4 від 16.05.2011 (а.с. 74 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №5 від 17.05.2011 (а.с. 77 т. 3) на суму 4 760,00 грн., у тому числі 793,33 грн. ПДВ; №6 від 26.05.2011 (а.с. 82 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №7 від 30.05.2011 (а.с. 85 т. 3) на суму 4 760,00 грн., у тому числі 793,33 грн. ПДВ; №8 від 30.05.2011 (а.с. 89 т. 3) на суму 560,00 грн., у тому числі 93,33 грн. ПДВ; №1 від 03.06.2011 (а.с. 94 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №2 від 10.06.2011 (а.с. 104 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №3 від 16.06.2011 (а.с. 97 т. 3) на суму 4 760,00 грн., у тому числі 793,33 грн. ПДВ; №4 від 17.06.2011 (а.с. 103 т. 3) на суму 4760,00 грн., у тому числі 793,33 грн. ПДВ; №1 від 05.07.2011 (а.с. 111 т. 3) на суму 4 760,00 грн., у тому числі 793,33 грн. ПДВ; №3 від 11.07.2011 (а.с. 112 т. 3) на суму 4 760,00 грн., у тому числі 793,33 грн. ПДВ; №4 від 14.07.2011 (а.с. 116 т. 3) на суму 4 760,00 грн., у тому числі 793,33 грн. ПДВ; №5 від 15.07.2011 (а.с. 121 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №6 від 21.07.2011 (а.с. 125 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №7 від 26.07.2011 (а.с. 129 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №8 від 29.07.2011 (а.с. 132 т. 3) на суму 4 760,00 грн., у тому числі 793,33 грн. ПДВ; №1 від 01.08.2011 (а.с. 136 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №2 від 29.08.2011 (а.с. 140 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №1 від 06.09.2011 (а.с. 144 т. 3) на суму 4 760,00 грн., у тому числі 793,33 грн. ПДВ; №2 від 09.09.2011 (а.с. 149 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №3 від 12.09.2011 (а.с. 152 т. 3) на суму 4 760,00 грн., у тому числі 793,33 грн. ПДВ; №4 від 16.09.2011 (а.с. 156 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №1 від 26.10.2011 (а.с. 163 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ; №1 від 10.11.2011 (а.с. 166 т. 3) на суму 4 550,00 грн., у тому числі 758,33 грн. ПДВ.

На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивач надав акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 2, 8, 14, 17, 20, 23, 28, 33, 37, 42, 45, 48, 52, 56, 61, 68-69, 73, 80-81, 86, 90, 93, 99, 101, 106, 108, 113,117, 120, 124, 128, 133, 135, 139, 146, 148, 153, 158, 161, 165 т. 3) та рахунки фактури (а.с. 2, 4, 9, 13, 16, 21, 26, 29, 32, 43, 46, 51, 54, 58, 64, 67, 71, 75, 78, 83, 87, 91, 98, 102, 105, 109, 114, 118, 122, 126, 130, 134, 137, 141, 145, 150, 154, 157, 162, 168 т. 3).

Оплату за надані послуги ПП "Центрмаркет - 2006" підтверджує виписками з банку (а.с. 148, 154, 161-162, 171-172, 177, 185, 187, 193, 195 т. 1).

Отже, реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Металургійне забезпечення України", ПП "Лакрас" підтверджено належним чином оформленими первинними документами, які є достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися.

Таким чином, колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що надані позивачем первинні документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, а висновки вищезазначеного акту перевірки є безпідставними.

Таким чином, колегія суддів вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 29.01.2014 №0000302201/117 та №0000312201/118 прийняті на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.05.2014р. по справі № 816/634/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М. Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В.