Рішення

від 29.05.2014 по справі 758/2207/14-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/2207/14-ц

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

29 травня 2014 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюка В. В. ,

при секретарі - Миколайцю Я. П., Шабатин Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ГАРАНТТЕРМ», про стягнення коштів, пені, відшкодування моральної шкоди та розірвання договору поставки, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулася до суду з позовом до ТОВ «ГАРАНТТЕРМ» (надалі за текстом - відповідач), про стягнення коштів, пені, відшкодування моральної шкоди та розірвання договору поставки.

Зазначила, що 07.11.2013 року між відповідачем в особі в.о. директора Зіміна О.М., як виконавець з однієї сторони та позивачем, як замовником з іншої сторони було укладено договір № 75911/2013 на поставку віконних систем (надалі за текстом - договір). У відповідності до умов договору 07.11.2013 року позивачем було здійснено передоплату у розмірі 4 500 грн. про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордера № ПКО462648 та 11.11.2013 року було здійснено передплату у розмірі 7 000 грн. про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордера № ПКО462649. В свою чергу, відповідач зобов'язався своєчасно виконати поставку, однак, відповідач порушив умови договору та не здійснив поставку, отже, відповідач неналежним чином виконав умови договору, що призвело до прострочення поставки відповідного товару. Таким чином, сума основного боргу становить 11 500 грн., вартість роботи становить 13 930 грн., 3 % = 13 930 грн. х 3 : 100 = 417,9 грн., пеня за період з 12.12.2013 року по 24.02.2014 року (74 дні) становить 417,9 грн. х 74 дні = 30 924,6 грн. Крім матеріальної шкоди, позивач зазнала ще й моральної шкоди, яка виражалась у стражданнях, переживаннях з приводу невиконанням умов договору, яка була нею оцінена в розмірі 2 000 грн. та понесла витрати на надання правової допомоги під час представництва в судових засіданням на загальну суму 3 410,40 грн., у зв'язку з чим, звернулася за захистом порушеного права до суду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. В подальшому, представник позивача до початку судового засідання подав заяву про розгляд справи за його відсутності та вказав, що позовні вимоги підтримує, а також зазначив, що проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 43)

Згідно зі ст. 74 ЦПК України судові повістки - про виклик та телеграми зі зворотнім повідомленням направлялись за зареєстрованим у вставленому законом порядку місця проживання фізичної особи - відповідача. У разі ж їх відсутності за даною адресою, вважається, що судовий виклик вручений належним чином.

Відповідач в судові засідання не з'явився, участь представника не забезпечив, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Так, в судове засідання викликався судовою повісткою зі зворотнім повідомленням на 12.03.2014 року, 04.04.2014 року, 30.04.2014 року, 29.05.2014 року (а.с. 21, 23, 25 - 30, 33 - 36, 38, 40 - 42).

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України).

Зважаючи на вищевикладене та відсутність заперечень представника позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності відповідача та постановлення заочного рішення по справі.

Суд, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 07.11.2013 року між відповідачем в особі в.о. директора Зіміна О.М., як виконавцем з однієї сторони, та позивачем, як замовником з іншої сторони, було укладено договір № 75911/2013 на поставку віконних систем (а.с. 10 - 11). Відповідно до п. 3.1. даного договору, загальна вартість робіт становить 13 930 грн.

У відповідності до п. 3.2 договору замовник зобов'язується провести предоплату по замовленню протягом 2-х банківських днів з моменту підписання договору та провести повний розрахунок згідно договору.

Згідно з п. 3.4 договору, виконавець зобов'язується доставити продукцію протягом 30-ти робочих днів після отримання карти розміру (точних розмірі та конфігурації конструкції) та підписання даного договору при умові поступлення коштів виконавцю.

Як передбачено п. 4.1 договору, кінцевий прийом виконаного комплексу робіт на об'єкті здійснюється не пізніше одного дня з моменту закінчення і підтверджується актом здачі-прийому, який підписується обома сторонами.

07.11.2013 року позивачем було здійснено передоплату у розмірі 4 500 грн. про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордера № ПКО462648 (а.с. 12).

11.11.2013 року позивачем було здійснено передоплату у розмірі 7 000 грн. про що свідчить квитанція до прибуткового касового ордера № ПКО462649(а.с. 12).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки визначені в ст. 611 ЦК України, зокрема розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 5 ст. 10, ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Розрахована позивачем пеня за прострочення відповідачем зобов'язання за період з 12.12.2013 року по 24.02.2014 року становить 30 924 гривень 60 копійок.

Розрахунки позивача в цій частині, з посиланням на належні та допустимі докази, відповідачем спростовані не були.

Статтею 638 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором..

Згідно ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості , а також надати інформацію про продукцію.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами у відповідності до вимог ст. 629 ЦК України.

У відповідності до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення ст. 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

На основі з'ясованих обставин справи, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а з відповідача слід стягнути на користь позивача суму попередньої оплати у розмірі 11 500 грн. та пені за прострочення виконання роботи (надання послуги) у розмірі 30 924,60 грн.

Відповідно до ст. 23 ЦК України відшкодування моральної шкоди, передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди, визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи досліджені обставини справи, пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано та доведено факт спричинення діями відповідача моральної шкоди та беручи до уваги значний термін часу порушення прав позивача, з урахуванням засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 000 грн.

На основі з'ясованих обставин справи, на які посилався позивач та його представник, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а з відповідача слід стягнути на користь позивача суму компенсації за спричинену моральну шкоду у розмірі 1 000 гривень.

Згідно ст. ст. 84, 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягнення на користь позивача документально - підтверджені понесені витрати на правову допомогу. Згідно Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року N 4191-VI передбачені граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних справ. Позивачем надано договір про надання юридичних послуг (а.с. 6 - 7), ордер (а.с. 8) та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність (а.с. 9), а також було надано кошторис надання послуг (а.с. 13 - 14), квитанцію до прибуткового касового ордера № 181 від 24.02.2014 року (а.с. 15), якими частково доведено розрахунок понесених витрат на правову допомогу, пов'язаних з участю представника позивача в судовому засіданні та часу затраченого по підготовці позовної заяви. З урахуванням чого, суд приходить до висновку, що позивач обґрунтував та довів факт понесення витрат на правову допомогу, пов'язаних з участю представника позивача в судовому засіданні та часу затраченого по підготовці позовної заяви з розрахунку 3 год. на загальну суму 1 461 гривня 60 копійок, в зв'язку з чим, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 1 461 гривня 60 копійок.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 667 гривень 84 копійки.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 6, 8, 10 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 23, 525 - 526, 549, 610 - 611, 638, 651, 693, 901, 1167 ЦК України, положеннями Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст. ст. 3 - 14, 60, 79, 84, 88, 209, 213 - 215, 224 - 233, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ТОВ «ГАРАНТТЕРМ», про стягнення коштів, пені, відшкодування моральної шкоди та розірвання договору поставки - задовольнити частково;

Розірвати договір на поставку віконних систем № 75911/2013 від 07.11.2013 року, укладений між ТОВ «ГАРАНТТЕРМ» та ОСОБА_1;

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТТЕРМ» (ідентифікаційний код 36946355) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) суму попередньої оплати у розмірі 11 500 (одинадцять тисяч п'ятсот) гривень, пені за прострочення виконання роботи (надання послуги) у розмірі 30 924 (тридцять тисяч дев'ятсот двадцять чотири) гривні 60 копійок;

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТТЕРМ» (ідентифікаційний код 36946355) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) компенсацію за спричиненк моральну шкоду у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень;

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТТЕРМ» (ідентифікаційний код 36946355) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1 461 (одна тисяча чотириста шістдесят одна) гривня 60 копійок;

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТТЕРМ» (ідентифікаційний код 36946355) в дохід держави 667 (шістсот шістдесят сім) гривень 84 копійки;

Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії;

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленого ЦПК України;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя В. В. Гребенюк