Ухвала

від 18.07.2014 по справі 911/2394/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"18" липня 2014 р. Справа № 911/2394/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міко -Україна»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Край-2»

про стягнення 152101,78 грн.

Суддя А.Р. Ейвазова

Представники:

від позивача - Шевченко Д.М. (договір №15 від 12.11.2013 про надання правової допомоги);

від відповідача - Кордівська Н.С. (довіреність №146/13 від 02.09.2013)

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міко - Україна» (далі - ТОВ «Міко-Україна») звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Край - 2» (далі -ТОВ «Край - 2») про стягнення 152101,78 грн.

Заявлені вимоги обґрунтовані порушенням зобов'язань за договором поставки №0304/836 від 03.04.2012 в частині оплати поставленого позивачем товару у встановлений договором строк.

Відповідач у справі - ТОВ «Край-2» у поясненні посилається на те, що:

- строк виконання зобов'язання з оплати не настав, оскільки частина товару, переданого позивачем, не реалізована;

- позивачем не доведено первинними документами обґрунтованості його вимог, а акт звірки не підтверджує заборгованість за поставлений товар;

- частково зобов'язання з оплати припинені внаслідок часткової оплати та проведення зарахування однорідних вимог.

До прийняття рішення, 18.07.2014 позивачем подано заяву, відповідно до якої зменшено розмір заявлених вимог до 125 915,60грн.

До розгляду заявлених вимог по суті, позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, яка підтримана в судовому засіданні 18.07.2014.

Відповідно до поданої заяви, з урахуванням пояснення від 18.07.2014, позивач просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грощові кошти у розмірі 125 915,60грн, які знаходяться на розрахунковому п/р 260002665710 в ВАТ «УПБ», МФО 300205.

Подане клопотання мотивовано тим, що невжиття таких заходів може у подальшому утруднити виконання рішення суду у разі задоволення заявлених вимог, оскільки відповідач почав скорочувати працівників та продавати своє майно. Також, позивач посилається на скрутне матеріальне становище відповідача, яке, на думку позивача, підтверджується значною кількістю порушених справ щодо стягнення з відповідача заборгованості.

Представник відповідача щодо задоволення заяви про забезпечення позову в судовому засіданні заперечував, вказуючи на відсутність підстав для його задоволення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить заяву позивача про забезпечення позовних вимог такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених ст. 67 ГПК України, заходів до забезпечення позову.

Згідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При вирішенні питання щодо застосування заходів забезпечення позову, суд має, з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду при задоволення позову.

Однак, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не надано доказів у підтвердження того, що виконання рішення у даній справі, у разі задоволення позову, буде утруднено або унеможливлено у разу невжиття таких заходів.

Так, на підтвердження фактів скорочення працівників або продажу майна відповідача доказів не надано; порушення провадження у справах за позовами до відповідача не є беззаперечною підставою вважати, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому положенні, а лише може свідчити, за умови доведення відповідних фактів, про не виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, що не завжди може бути наслідком його скрутного фінансового стану.

Враховуючи викладені обставини, підстав для задоволення поданої заяви не має.

Відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову не перешкоджає у зверненні з такою заявою знов на будь-який стадії судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Міко - Україна» у задоволенні заяви про забезпечення позову.

2 . Копії даної ухвали направити на адресу сторін рекомендованою поштою.

Суддя Ейвазова А.Р.