Рішення

від 14.07.2014 по справі 915/763/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2014 року Справа № 915/763/14

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв", Київське шосе, 9, с. Баловне, Новоодеський район, Миколаївська область, 56664

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МАН Хендлінг", вул. Велика Морська, 82, кв. 10, м. Миколаїв, 54001;

а/с 169, м. Миколаїв-03, 54003

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління з питань майна комунальної власності Миколаївської обласної державної адміністрації, вул. Адміральська, 22, м. Миколаїв, 54001

про розірвання договору оренди нерухомого майна № 01/2007-юр від 20.03.2007 року та зобов'язання повернути приміщення

за участю представників сторін:

від позивача Тіщенко Ганна Валеріївна, довіреність № 345 від 01.07.2014 року;

від відповідача представник не з'явився;

від третьої особи Панкул Інна Вікторівна, довіреність № 181/02-7/64-14 від 01.07.2014 року.

Комунальне підприємство "Міжнародний аеропорт Миколаїв" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МАН Хендлінг" про:

- розірвання договору оренди нерухомого майна № 01/2007-юр від 20.03.2007 року;

- зобов'язання відповідача ТзОВ "МАН Хендлінг" протягом 10 робочих днів з дня припинення договору оренди нерухомого майна № 01/2007-юр від 20.03.07 року, повернути позивачу КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв", приміщення комунальної власності Миколаївської області, а саме: частину аеровокзального комплексу (Миколаївська область, Новоодеський район, с. Баловне, Київське шосе, буд. 9) в вигляді приміщень № 18 (3, 4 кв. м.), № 19 (84, 1 кв. м.), № 20 (36, 1 кв. м.), № 22 (6, 9 кв. м.), № 92 (19, 7 кв. м.), № 93 (15, 5 кв. м.), № 94 (3, 0 кв. м.), № 95 (16, 0 кв. м.), № 96 (17, 5 кв. м.), № 97 (0, 6 кв. м.), № 98 (5, 0 кв. м.), № 99 (9, 6 кв. м.), № 100 (1, 7 кв. м.), № 101 (1, 7 кв. м.), № 102 (19, 8 кв. м.).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.06.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 24.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.06.2014 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління з питань майна комунальної власності Миколаївської обласної державної адміністрації. Відкладено розгляд справи на 03.07.2014 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.07.2014 року розгляд справи було відкладено на 14.07.2014 року.

Відповідач не скористався наданим йому ст. 22 ГПК України правом та в судові засідання 24.06.2014 року, 03.07.2014 року та 14.07.2014 року повноважного представника не направив, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які наявні у матеріалах справи (арк. справи 30, 115) та повідомлення (телефонограма) про відкладення розгляду справи від 25.06.2014 року (арк. справи 81).

Причини неявки повноважного представника відповідача суду не відомі. Явка представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 з останніми змінами від 17.12.2013 року особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

03.07.2014 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду (арк. справи 82-84).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.07.2014 року розгляд зазначеного клопотання було відкладено до наступного судового засідання (арк. справи 111-112).

В судовому засіданні 14.07.14 року судом здійснювався розгляд клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Представник позивача та представник третьої особи в судовому засіданні 14.07.14 року заперечили проти клопотання та залишення позову без розгляду, мотивуючи тим, що вказане клопотання є безпідставним. Просили суд розглянути справу по суті.

Представник відповідача, як вказано вище, в судове засідання 14.07.14 року не з'явився.

Подане суду клопотання мотивоване тим, що в провадженні господарського суду Миколаївської області знаходиться справа № 915/1042/13 з господарського спору між тими ж сторонами про розірвання договору оренди нерухомого майна за № 01/2007-юр від 20.03.2007 року. Однією з підстав вказаного позову зазначено невиконання відповідачем приписів ст. 13 Повітряного кодексу України в частині неотримання сертифікату на відповідність вимогам авіаційних правил України. Відповідач зазначає, що у справі № 915/1042/13 та даній справі є спільними не тільки сторони, предмет та підстави, а й докази.

Крім того, вимоги позивача щодо повернення майна є похідними від вимог справи № 914/1042/13 та розглядаються у іншій справі господарського суду Миколаївської області № 915/2107/13, яка у даний час зупинена ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року до набуття чинності рішення по справі № 915/1042/13.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Відповідно до п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року з останніми змінами від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.08.2013 року (суддя Д. О. Бездоля) по справі № 915/1042/13 за позовом Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МАН Хендлінг", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління з питань майна комунальної власності Миколаївської обласної державної адміністрації про розірвання договору оренди нерухомого майна позов задоволено повністю. Розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної (спільної) власності територіальних громад сіл, селищ та міст Миколаївської області, від 20.03.2007р. № 01/2007-юр, укладений між Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Миколаїв" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАН Хендлінг" (арк. справи 55-57).

При цьому судом встановлено, що у господарській справі № 915/1042/13 заявлений позов позивач обґрунтовує порушенням відповідачем істотних умов спірного договору в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, відшкодування витрат на утримання об'єкта оренди, надання комунальних послуг та податку на землю, а також страхування предмету оренди. Крім того, у поданих суду уточненнях позовних вимог вих. № 407 від 05.07.2013 року, позивач зазначив, що відповідачем порушені вимоги Повітряного кодексу України щодо отримання сертифіката відповідності як компанії, яка надає послуги пасажирам та екіпажам (арк. справи 55, 89).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 року по справі № 915/1042/13 рішення господарського суду Миколаївської області від 20.08.2013 року було залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАН Хендлінг" без задоволення (арк. справи 58-61).

Звернувшись до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою з вимогою про скасування судових рішень у справі № 915/1042/13 ТзОВ "МАН Хендлінг", зокрема, вказував на порушення судом вимог процесуального законодавства та вихід суду за межі позовних вимог, вказуючи, що мотиви (підстави) позову в частині проведення сертифікації діяльності в позові не заявлялись (арк. справи 124-127).

Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2014 року по справі № 915/1042/13 рішення господарського суду Миколаївської області від 20.08.2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.11.2013 року скасовано. Справу передано на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області в іншому складі суду (арк. справи 62-65).

При цьому, у постанові Вищого господарського суду України зазначено, що позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов"язань за вищевказаним договором щодо сплати орендних платежів з січня 2011 року, загальний розмір яких склав 193 959,83 грн., та невиконанням умов пунктів 5.5, 5.8- 5.9 договору щодо страхування об"єкта оренди, відшкодування витрат на його утримання, сплати комунальних послуг, податку на землю тощо.

Задовольняючи позов, зокрема, з підстав відсутності сертифікації ТзОВ "Ман Хендлінг" на відповідність вимогам авіаційним правилам України, господарські суди вийшли за межі заявлених позивачем вимог, чим порушили чинне процесуальне законодавство.

Справа № 915/1042/13 направлена на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.02.2014 року (суддя О.Г. Смородінова) справу № 915/1042/13 прийнято до провадження та призначено розгляд справи в судовому засіданні (арк. справи 103-104).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.05.2014 року провадження у справі було зупинено для перевірки наявності ознак кримінальних правопорушень.

При цьому, судом враховано наступне.

Частиною четвертою ст. 22 ГПК України передбачено, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Пунктом 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року з останніми змінами від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено наступне.

ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

При розгляді даної справи № 915/763/14 учасниками процесу не подано суду доказів (ухвали суду) про прийняття до розгляду (в межах розгляду справи № 915/1042/13 ) уточнень до позовної заяви від 05.07.2014 року, якою позивач фактично змінив підстави позову (доповнив підстави позову щодо необхідності сертифікації діяльності).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що предмети спору у справах № 915/763/14 та № 915/1042/13 є однаковими (розірвання договору оренди нерухомого майна № 01/2007-юр від 20.03.07 року). Натомість, підстави позову у вищевказаних справах є різними. Зокрема, підставами позову у справі № 915/1042/13 року є факт неналежного виконання умов договору у зв'язку з несплатою орендних платежів, невиконанням умов договору щодо страхування об'єкта оренди, відшкодування витрат на його утримання, сплати комунальних послуг, податку на землю. Підставою позову у даній справі № 915/763/14 є факт неналежного виконання (порушення) умов договору у зв'язку з відсутністю сертифікату відповідності ТзОВ "МАН Хендлінг" (порушення відповідачем вимог Повітряного кодексу України щодо отримання сертифікату відповідності, як компанія, що надає послуги пасажирам та екіпажам).

Судом також встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 21.01.2014 року (суддя Ю. С. Бритавська) по справі № 915/2170/13 за позовом Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МАН Хендлінг", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління з питань майна комунальної власності Миколаївської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії позов задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "МАН Хендлінг" повернути Комунальному підприємству "Міжнародний аеропорт Миколаїв" нежитлове приміщення, а саме: частину аеровокзального комплексу (Миколаївська область, Новоодеський район, с. Баловне, Київське шосе, буд. 9) у вигляді приміщень №18 (3,4 кв.м), №19 (84,1 кв.м), №20 (36,1 кв.м), №22 (6,9 кв.м), №92 (19,7 кв.м), №93 (15,5 кв.м), №94 (3,0 кв.м), №95 (16,0 кв.м), №96 (17,5 кв.м), №97 (0,6 кв.м), №98 (5,0 кв.м), №99 (9,6 кв.м), №100 (1,7 кв.м), №101 (1,7 кв.м), №102 (19,8 кв.м).

Отже, предметом спору по справі № 915/2170/13 є вимога про зобов'язання відповідача повернути Комунальному підприємству "Міжнародний аеропорт Миколаїв" нежитлове приміщення, а саме: частину аеровокзального комплексу (Миколаївська область, Новоодеський район, с. Баловне, Київське шосе, буд. 9) у вигляді приміщень №18 (3,4 кв.м), №19 (84,1 кв.м), №20 (36,1 кв.м), №22 (6,9 кв.м), №92 (19,7 кв.м), №93 (15,5 кв.м), №94 (3,0 кв.м), №95 (16,0 кв.м), №96 (17,5 кв.м), №97 (0,6 кв.м), №98 (5,0 кв.м), №99 (9,6 кв.м), №100 (1,7 кв.м), №101 (1,7 кв.м), №102 (19,8 кв.м)

Підставою позову є факт порушення умов договору оренди нерухомого майна № 01/2007-юр від 20.03.07 року, який розірваний в судовому порядку, та норм чинного законодавства щодо повернення орендованого майна.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МАН Хендлінг" на рішення господарського суду Миколаївської області від 21.01.2014року у справі № 915/2170/13 було зупинено до набуття чинності рішення по справі № 915/1042/13 (арк. справи 51-53).

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що предмети спору у справах № 915/763/14 та № 915/2170/13 є однаковими (зобов'язання повернути приміщення). Натомість, підстави позову у вищевказаних справах є різними. Зокрема, підставами позову у справі № 915/2170/13 року є факт неналежного виконання умов договору, який на момент розгляду справи був розірваний в судовому порядку (рішення господарського суду по справі № 915/1042/13). Підставою позову у даній справі № 915/763/14 в частині зобов'язання повернути орендоване приміщення є положення договору щодо повернення об'єкта оренди (похідна вимога).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для залишення без розгляду позову у даній справі на підставі п. 2 ч. 1. ст. 81 ГПК України, оскільки підстави позову у вищевказаних справах є різними. В задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду судом відмовлено. Справа розглядається по суті.

Представник позивача в судовому засіданні 14.07.2014 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

20.03.2007 року між Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Миколаїв" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАН Хендлінг" було укладено Договір оренди нерухомого майна № 01/2007-юр, що належить до комунальної (спільної) власності територіальних громад, сіл, селищ та міст Миколаївської області, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу строком на 25 років частину аеровокзалу, який входить до складу комплексу будівель та споруд комунального підприємства, розташованого за адресою Миколаївська область, Новоодеський район, с. Баловне, Київське шосе, буд. 9, з цільовим призначенням, визначеним в п. 1.2 Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору оренди цільовим призначенням договору оренди є використання приміщень для обслуговування пасажирів та екіпажів, при цьому відповідач зобов'язався, згідно п. 5.1 Договору використовувати об'єкт за цільовим призначенням, погодився на відповідальність згідно п. 9.4 Договору та зобов'язався керуватись чинним законодавством України згідно п. 10.9 Договору.

Із посиланням на приписи ст. 13 Повітряного кодексу України, Наказу Державіаслужби "Про затвердження Правил сертифікації аеропортів" від 13.06.2006 року № 407, ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України представник позивача зазначив, що відповідач в односторонньому порядку змінив умови господарського зобов'язання, зокрема здійснював використання об'єкту оренди з грубим порушенням умов договору та правил авіаційної безпеки.

Факт використання предмету оренди з порушенням правил авіаційної безпеки підтверджується листом ДАСУ від 25.02.2013 року, договором на надання послуг з обслуговування пасажирів в залі підвищеної комфортності від 01.06.2077 року, рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.11.2010 року по справі № 8/139/10.

Відсутність сертифікату відповідності ТзОВ "МАН Хендлінг" спричинило та спричиняє істотну шкоду господарській діяльності КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв", заснованому на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області з метою одержання прибутку від прийому-випуску повітряних судів, надання комплексу аеропортових послуг повітряним суднам України та іноземних держав, а також від виконання супутних робіт та послуг, чим спричиняє істотну шкоду бюджету Миколаївської області, функціонуванню та розвитку її транспортної інфраструктури, в тому числі і в міжнародних відносинах.

Із посиланням на приписи ст. 651, 783 ЦК України, ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" представник позивача зазначив про наявність підстав для розірвання договору оренди.

Крім того, підпунктами 2.6-2.8, 10.4 Договору оренди нерухомого майна від 20.03.2007 року № 01/2007-юр встановлено, що орендар повертає орендодавцю об'єкт оренди протягом 10 робочих днів з моменту припинення договору.

Із посиланням на ст. 530, 785 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" представник позивача зазначив про наявність підстав для задоволення вимоги про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління з питань майна комунальної власності Миколаївської обласної державної адміністрації в судовому засіданні 14.07.2014 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Третьою особою було подано суду письмові пояснення по справі (арк. справи 106-107), у яких зазначено наступне.

Державна авіаційна служба України листом від 25.02.2013 року повідомила КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв", що ТзОВ "МАН Хендлінг" не отримував сертифікат на здійснення своєї діяльності на території аеропорту. Виходячи з наведеного, ТзОВ "МАН Хендлінг" використовує орендовані приміщення спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області з порушенням вимог чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

20.03.2007 року між Комунальним підприємством "Міжнародний аеропорт Миколаїв" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МАН Хендлінг" (далі - орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна № 01/2007-юр, що належить до комунальної (спільної) власності територіальних громад сіл, селищ та міст Миколаївської області (далі - договір), посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за № 565, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину аеровокзалу, позначеного на плані літ. А-2, б/блоки, загальною площею 5724,7 кв. м, який входить до складу комплексу будівель та споруд КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв", розташованого за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, село Баловне, Київське шосе, будинок 9, згідно плану, що є невід'ємною частиною цього договору (далі - об'єкт). В оренду передаються наступні приміщення:

- на першому поверсі аеровокзалу приміщення № 18 (3,4 кв. м.), № 19 (84,1 кв. м.), № 20 (36,1 кв. м.), № 21 (28,3 кв. м.), № 22 (6,9 кв. м.);

- на другому поверсі аеровокзалу приміщення № 92 (19,7 кв. м.), № 93 (15,5 кв. м.), № 94 (3,0 кв. м.), № 95 (16,0 кв. м.), № 96 (17,5 кв. м.), № 97 (0,6 кв. м.), № 98 (5,0 кв. м.), № 99 (9,6 кв. м.), № 100 (1,7 кв. м.), № 101 (1,7 кв. м.), № 102 (19,8 кв. м.),

що знаходяться на балансі комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв", вартість яких визначена згідно "Звіту про оцінку майна у формі будівлі аеровокзалу" ТзОВ фірми "Форікс" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 4313/05 від 02.11.2005 року) і становить 258 006, 86 грн. (п. 1.1 Договору) (арк. справи 12-17).

Відповідно до п. 10.1. договору термін дії договору становить двадцять п'ять років з 20.03.2007 року по 20.03.2033 року.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічного змісту норма закріплена в ст. 283 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 283 ГК України об'єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Умовами Договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.2 Договору об'єкт передається в оренду для використання за таким призначенням:

- приміщення на першому поверсі, площею 158,8 кв. м., як кімнати відпочинку пасажирів та екіпажів;

- приміщення на другому поверсі, площею 110,1 кв. м., як зали по обслуговуванню пасажирів та екіпажів.

Майно передається в оренду без обладнання.

Відповідно до п. 2.1 Договору орендар вступає у строкове платне користування об'єктом з моменту державної реєстрації цього Договор та складання акту прийому-передачі майна.

Відповідно до п. 5.1 Договору орендар зобов'язується використовувати об'єкт відповідно до його призначення та умов цього договору.

Відповідно до п. 7.1 Договору орендодавець зобов'язаний орендарю в оренду об'єкт згідно з цим договором по акту приймання-передачі майна у триденний термін після державної реєстрації цього договору.

Відповідно до п. 9.4 Договору у разі використання майна не за призначенням, орендар повинен сплатити штраф у розмірі трикратної місячної орендної плати на користь орендаря та обласного бюджету у співвідношенні 70% та 30%. Штраф розраховується виходячи з розміру орендної плати за останній, згідно з договором, місяць оренди.

Відповідно до п. 10.3 Договору зміни і доповнення або розірвання цього договору допускається за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною, оформляються додатковими угодами, що підписуються сторонами.

Відповідно до п. 10.4 Договору за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 4 п. 10.8 Договору чинність цього договору припиняється достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.

Відповідно до п. 10.9 Договору взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

Судом встановлено, що на виконання умов договору сторонами було проведено державну реєстрацію та підписано Акт приймання-передачі, відповідно до якого КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" передало ТзОВ "МАН Хендлінг" наступне нерухоме майно: частину нежитлового приміщення аеровокзалу - 268, 9 кв.м., у тому числі:- перший поверх 158,8 кв. м.; - другий поверх 110,1 кв. м. (арк. справи 15, 17 на звороті). Вказаний Акт підписано сторонами та скріплено печатками.

Судом також враховано, що між ТзОВ "МАН Хендлінг" (далі - виконавець) та КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" (далі - замовник) 01.06.07 року був укладений Договір про надання послуг щодо обслуговування пасажирів в залі підвищеної комфортності.

Відповідно до п. 1.1 Договору про надання послуг щодо обслуговування пасажирів в залі підвищеної комфортності від 01.06.07 року, укладеного між ТзОВ "МАН Хендлінг" (далі - виконавець) та КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" (далі - замовник), Виконавець за завданням Замовника на умовах даного Договору приймає на себе зобов'язання по забезпеченню обслуговування клієнтів Замовника (пасажирів, зустрічаючих, проводжаючих, охорони, інших осіб), офіційний осіб та делегацій, які переміщуються через Міжнародний аеропорт Миколаїв літерними рейсами (Літер А, рейс літерний, який здійснюється для перевезення перших осіб держави Україна : Президент, Прем'єр-міністр, Голова Верховної Ради України та перших осіб глав інших держав), підконтрольними рейсами (ПК рейс, який здійснюється для перевезення керівників держави Україна : міністри, їх заступники, керівники служб, департаментів, агенств, комісій, комітетів, фондів тощо та прирівнюваних до них посадових осіб інших держав) в Залі підвищеної комфортності (надалі - "ЗПК" або VIP-зал") Виконавця в Міжнородному аеропорту Миколаїв, а Замовник оплачує вказані послуги (арк. справи 19-21).

Щодо вимоги позивача про розірвання договору оренди нерухомого майна № 01/2007-юр від 20.03.2007 року, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 64 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України наземне обслуговування - послуги з наземного обслуговування повітряних суден, екіпажу, пасажирів, вантажу, багажу, пошти, що надаються користувачам аеропорту на території аеропорту (аеродрому) або за його межами.

Відповідно до п. 98 ч. 1 ст. 1 Повітряного кодексу України суб'єкт наземного обслуговування - суб'єкт авіаційної діяльності, який надає послуги з наземного обслуговування.

Відповідно до п. 6 ч. 1, ч. 2 ст. 13 Повітряного кодексу України сертифікат на відповідність вимогам авіаційних правил України повинні отримати підприємства та організації, які в галузі цивільної авіації здійснюють, зокрема, наземне обслуговування.

Сертифікат видається після здійснення процедури сертифікації, у ході якої перевіряється довгострокова здатність суб'єкта або об'єкта авіаційної діяльності до безпечного виконання дозволеного виду діяльності або функцій у галузі цивільної авіації.

Відповідно до ст. 15 Повітряного кодексу України уповноважений орган з питань цивільної авіації проводить сертифікаційні перевірки на відповідність вимогам авіаційних правил України, інших нормативно-правових актів та нагляд, здійснюючи аудит та інспектування щодо дотримання вимог нормативно-правових актів та виконання приписів у галузі цивільної авіації.

Безпосередньо сертифікаційні перевірки, контроль та інспектування здійснюють державні інспектори та особи, уповноважені на проведення перевірок.

Уповноважений орган з питань цивільної авіації проводить планові та позапланові перевірки з метою визначення відповідності утримувача сертифіката вимогам, які встановлені авіаційними правилами України або іншими нормативно-правовими актами. Необхідність проведення позапланової перевірки визначається уповноваженим органом з питань цивільної авіації.

Окремі види перевірок, визначені авіаційними правилами України, проводяться без попереднього повідомлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Повітряного кодексу України державні інспектори та особи, уповноважені на проведення перевірок, зобов'язані проводити перевірки, здійснювати сертифікацію, державний нагляд і контроль з додержанням законодавства, у тому числі авіаційних правил України, та несуть персональну відповідальність за об'єктивність і неупередженість результатів перевірки.

За результатами перевірки у випадках, передбачених авіаційними правилами України, державні інспектори та особи, уповноважені на проведення перевірок, складають звіт, який підписується керівником чи уповноваженою особою суб'єкта авіаційної діяльності або фізичною особою, стосовно якої проводилася перевірка (ч. 5 ст. 16 Повітряного кодексу України).

Наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації № 407 від 13.06.2006 року "Про затвердження Правил сертифікації аеропортів", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.2006 року за № 740/12614, затверджено Правила сертифікації аеропортів, які використовуються для сертифікації технологічних процесів, виробничих структур, організаційних та технічних систем і засобів виробництва з метою підтвердження їх відповідності вимогам чинного законодавства та нормативних документів України, спрямованих на забезпечення безпеки польотів (далі - БП), авіаційної безпеки (далі - АБ), екологічної безпеки (далі - ЕБ) та охорони праці (далі - ОП) на об'єктах, призначених для приймання та відправлення повітряних суден (далі - ПС), обслуговування авіаційних перевезень та авіаційних робіт (п. 1.3 Наказу).

Відповідно до п. 1.5 Наказу наземне забезпечення - послуги, які необхідні для забезпечення прильоту, вильоту, переміщення, стоянки та обслуговування ПС, обслуговування пасажирів, екіпажів, багажу, пошти, вантажів та забезпечення авіаційних робіт .

Відповідно до п. 1.5 Наказу суб'єкт комерційного обслуговування - юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка виконує в аеропорту на договірних умовах комерційну діяльність щодо надання послуг з наземного обслуговування, яка зареєстрована в установленому порядку та має Сертифікат відповідності на виконання робіт, обумовлених угодами та договорами .

Види аеропортової діяльності, що підлягають сертифікації, наведені в Додатку № 1 (п. 2.1.5 Наказу).

Сертифікації підлягає діяльність з наземного забезпечення польотів, зокрема, забезпечення обслуговування пасажирів, багажу, пошти і вантажів.

Забезпечення обслуговування пасажирів, багажу, пошти і вантажів - комплекс заходів в аеропорту щодо реєстрації та оформлення пасажирів, їх посадки та висадки, оформлення перевізної документації, обробки багажу, пошти і вантажів, їх навантаження (розвантаження) на борт (з борту) ПС з метою їх перевезення за заявленим маршрутом за умови дотримання вимог АБ, БП, забезпечення перевезення небезпечних та спеціальних вантажів, захисту здоров'я пасажирів (Додаток № 1 до Наказу).

Як на підставу позову позивач посилається на Лист ДАСУ № 23/14-1-2/52-13 від 15.03.2013 року та Договір про надання послуг щодо обслуговування пасажирів в залі підвищеної комфортності від 01.06.07 року, укладений між сторонами.

З листа ДАСУ № 23/14-1-2/52-13 від 15.03.2013 року вбачається, що ТзОВ "МАН Хендлінг" з заявкою на отримання Сертифіката відповідності до управління аеродромів та аеропортів не зверталося (арк. справи 18).

Натомість, з листа ДАСУ № 14.18-12218 від 18.10.13 року, наданого на запит ТзОВ "МАН Хендлінг", вбачається, що відповідно до ст. 13 Повітряного кодексу України сертифікації підлягають суб'єкти авіаційної діяльності, які безпосередньо здійснюють наземне обслуговування, зокрема, обслуговування пасажирів, наземне адміністрування, в аеропортах України. У разі, якщо ТзОВ "МАН Хендлінг" самостійно не здійснює наземне обслуговування в аеропорту, процедура сертифікації відповідно до законодавства не здійснюється (арк. справи 90).

Як вказано вище, предметом Договору про надання послуг щодо обслуговування пасажирів в залі підвищеної комфортності від 01.06.07 року, укладеного між ТзОВ "МАН Хендлінг" (далі - виконавець) та КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" (далі - замовник), є надання послуг по забезпеченню обслуговування клієнтів Замовника в Залі підвищеної комфортності (надалі - "ЗПК" або VIP-зал") Виконавця в Міжнородному аеропорту Миколаїв (арк. справи 19-21).

Позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами у справі факту, що діяльність, яку здійснює відповідач ТзОВ "МАН Хендлінг" згідно Договору від 01.06.07 року, підлягає обов'язковій сертифікації. Позивачем не подано суду доказів, що відповідач здійснює заходи щодо реєстрації та оформлення пасажирів, їх посадки та висадки, оформлення перевізної документації, обробки багажу, пошти і вантажів, їх навантаження (розвантаження) на борт (з борту) ПС. Не подано суду й жодних доказів, які б підтверджували факт здійснення відповідачем діяльності всупереч вимогам законодавства без отримання відповідного сертифікату (результати перевірок контролюючих органів).

Судом також враховано наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Системний аналіз положень законодавства дозволяє дійти висновку, що ч. 2 ст. 651 ЦК України визначає дві підстави для зміни або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін: 1) істотне порушення договору другою стороною; 2) інші випадки, встановлені договором або законом.

Ознаками істотного порушення договору відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 651 ЦК України є те, що: 1) його наслідком має бути завдання шкоди другій стороні договору; 2) друга сторона договору має значною мірою позбавитись того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Істотне порушення договору є підставою для його зміни лише тоді, коли воно вже відбулося. Отже, визначаючи істотність порушення договору, суд має виходити з того, що як підставу для зміни договору на вимогу однієї сторони закон передбачає не тільки факт порушення умов договору другою стороною, а й обов'язково наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною. Факт порушення договору і його істотний характер має бути доведений стороною, яка посилається на істотність порушення.

Відповідно до ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо:

1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Позивачем не доведено та не подано суду жодних доказів, які б підтверджували, що приміщення використовується не за призначенням, визначеним умовами договору. Суду не подано жодних доказів, які б підтверджували факт нанесення шкоди внаслідок істотного порушення другою стороною умов договору, що в розумінні ст. 651 ЦК України є обов'язковою умовою для розірвання договору.

Спірний договір не містить положення про обов'язковість наявності у відповідача сертифіката на відповідність вимогам авіаційних правил України, передбаченого ст. 13 Повітряного кодексу України. Посилання позивача на те, що відсутність сертифікату спричиняє істотну шкоду господарській діяльності КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв", грунтуються на припущеннях, оскільки позивачем всупереч ст. 33, 43 ГПК України не подано суду жодних доказів істотного порушення умов договору другою стороною, яке спричинило позивачу завдання шкоди. Позивачем не доведено взаємозв'язок між використанням відповідачем орендованих приміщень (як вказує позивач не за цільовим призначенням - п. 1.2 Договору) та наявності/відсутності у відповідача сертифіката.

З судового рішення від 16.11.2010 року по справі № 8/139/10, на яке посилається позивач, вбачається факт порушення ТзОВ "МАН Хендлінг" умов Договору про надання послуг з обслуговування пасажирів у залі підвищеної комфортності, укладеного сторонами 01.06.2007 року, у зв'язку з несвоєчасною сплатою орендних платежів, що не може свідчити про порушення умов договору оренди нерухомого майна № 01/2007-юр від 20.03.2007 року, вимога про розірвання якого є предметом спору по даній справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено, що наймач користується майном всупереч умов договору та не за цільовим призначенням.

Інших підстав для розірвання договору оренди № 01/2007-юр від 20.03.2007 року в межах даного провадження позивачем не заявлялось. Враховуючи вищевикладене, в цій частині позову слід відмовити.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача ТзОВ "МАН Хендлінг" повернути позивачу КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" приміщення, яке є об'єктом договору оренди нерухомого майна № 01/2007-юр від 20.03.2007 року, то слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 2.5 Договору у разі припинення цього договору об'єкт повертається орендарем орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі об'єкта орендарю цим договором.

Відповідно до п. 2.6 Договору орендар повертає об'єкт орендодавцю протягом 10 робочих днів з моменту припинення договору . В цей строк орендар зобов'язаний звільнити об'єкт та повернути його орендодавцю.

Відповідно до п. 2.7 Договору об'єкт вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі.

Відповідно до п. 2.8 Договору обов'язки по складанню акта прийому-передачі покладаються на сторону, яка передає об'єкт іншій стороні договору.

Позовна вимога в частині зобов'язання повернути вищевказані приміщення є похідною від вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна № 01/2007-юр від 20.03.2007 року.

Системний аналіз умов п.п. 2.5-2.8 Договору свідчить про те, що майно повертається орендарем орендодавцеві протягом 10 днів з дня припинення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного або комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди .

Відповідно до ч. 5 ст. 188 ГК України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням , якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на судовий захист.

Стаття 1 ГПК України встановлює, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів , а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Норми ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України розкривають зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання , а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача повернути об'єкт оренди, оскільки позивачем у справі не доведено суду належними та допустимими доказами у справі в чому саме полягає порушення чи оспорення його права (на момент звернення до суду із позовом), за захистом якого позивач звернувся до суду. Право на повернення майна позивач має лише після спливу десятиденного строку з дня розірвання договору.

Тобто, в спірному випадку звернення позивача до суду із вимогою про зобов'язання відповідача повернути майно в межах даного провадження є передчасною, оскільки право позивача в частині зобов'язання відповідача повернути приміщення на момент звернення до суду із позовом в цій частині ще не було порушено. Крім того, у вимозі про розірвання договору судом відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, в цій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними. В позові слід відмовити.

Судовий збір відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 55, 124 Конституції України, ст. 11, 15, 16, 202, 509, 525, 526, 629, 651, 759, 783 Цивільного кодексу України, ст. 20, 188, 193, 283 Господарського кодексу України, ст. 1, 13, 15, 16 Повітряного кодексу України, ст. 26, 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації № 407 від 13.06.2006 року "Про затвердження Правил сертифікації аеропортів", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.2006 року за № 740/12614, ст. 1, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

відмовити в позові Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Миколаїв" (код ЄДРПОУ 01130650) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "МАН Хендлінг" (код ЄДРПОУ 34651077) про розірвання договору оренди нерухомого майна № 01/2007-юр від 20.03.2007 року та про зобов'язання відповідача ТзОВ "МАН Хендлінг" протягом 10 робочих днів з дня припинення договору оренди нерухомого майна № 01/2007-юр від 20.03.2007 року повернути позивачу КП "Міжнародний аеропорт Миколаїв" приміщення комунальної власності Миколаївської області, а саме: частину аеровокзального комплексу (Миколаївська область, Новоодеський район, с. Баловне, Київське шосе, буд. 9) в вигляді приміщень № 18 (3, 4 кв.м.), № 19 (84, 1 кв.м.), № 20 (36, 1 кв.м.), № 22 (6, 9 кв.м.), № 92 (19, 7 кв.м.), № 93 (15, 5 кв.м.), № 94 (3, 0 кв.м.), № 95 (16, 0 кв.м.), № 96 (17, 5 кв.м.), № 97 (0, 6 кв.м.), № 98 (5, 0 кв.м.), № 99 (9, 6 кв.м.), № 100 (1, 7 кв.м.), № 101 (1, 7 кв.м.), № 102 (19, 8 кв.м.).

Судовий збір в розмірі 2 436, 00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість грн.) покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.07.2014 року.

Суддя Е.М.Олейняш