Постанова

від 07.07.2014 по справі 820/8411/14

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

07 липня 2014 р. справа №820/8411/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Рябченко Є.А.

за участю:

представників позивача - Ракута С.Г., Волковський С.Ю.,

представника відповідача - Михайлова О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнасоссервіс" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнасоссервіс" (далі - ТОВ "Укрнасоссервіс") звернулось до Харківського окружного суду з адміністративним позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - ХОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області, відповідач), з урахуванням уточнених позовних вимог, про скасування податкових повідомлень - рішень від 03.04.2014 року №0001002202 та №0001022202.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням заяви про уточнення положень адміністративного позову від 23.06.2014 року, позивач посилається на те, що ХОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності ТОВ "Укрнасоссервіс" з питань правильності обчислення та нарахування податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств по операціям з ТОВ «ТБ «МОЛДАВКАБЕЛЬ» (код за ЄДРПОУ 24118918) за період 2010 - 2012 року. За результатами вказаної перевірки було складено акт №507/20-23-22-01-06/32236529 від 22.10.2013 року, на підставі якого було прийняті податкові повідомлення-рішення №0001002202 та №0001022202 від 03.04.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість. Позивач зазначив, що взаємовідносини з ТОВ «ТБ «МОЛДАВКАБЕЛЬ» оформлені відповідними первинними документами, які не мають дефекту форми, змісту або походження, не спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Перевезення придбаного товару здійснювалося підприємствами ПП «Нічний Експрес» та «Ін-Тайм» для яких, це є основним видам діяльності і якими розроблені форми документів, що надаються замовникам у підтвердження прийняття товару для перевезення. Посилаючись на положення законодавства, ТОВ "Укрнасоссервіс" вважає, що ХОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області були прийняті необґрунтовані податкові повідомлення-рішення, що є підставою для їх скасування.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали на підставі викладених у позові фактів та просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у запереченнях на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на матеріали перевірки та вказав, що перевіркою встановлено відсутність реально вчиненої господарської операції, та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податків - учасників відповідної операції.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до довідки та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ "Укрнасоссервіс" зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Харківської міської ради 01.11.2002 року та перебуває на обліку в ХОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області з 14.11.2002 року.

З наявних матеріалів справи та пояснень представника відповідача вбачається, що ТОВ "Укрнасоссервіс" зареєстровано платником податку на додану вартість.

На підставі службового посвідчення серія ХР №118034, виданого ДПА у Харківській області головним державним ревізором - інспектором відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області Кравченко Міланою Григорівною, згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, наказу Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 08.10.2013 року №259, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Укрнасоссервіс" з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «ТБ «МОЛДАВКАБЕЛЬ» (код за ЄДРПОУ 24118918) за період з 2010 - 2012 роки.

За результатами перевірки складено Акт №507/20-23-22-01-06/32236529 від 22.10.2013 року, яким встановлено наступні порушення ТОВ "Укрнасоссервіс":

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.1, 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, п.138.1, ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 94671 грн.;

- п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого суму податку на додану вартість занижено на 72664 грн.

За наслідками акту перевірки від 22.10.2013 року за №507/20-23-22-01-06/32236529 Харківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.11.2013 року №0002472202 та №0002482202, якими визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, податку на додану вартість та нараховано штрафні (фінансові) санкції.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Укрнасоссервіс", керуючись п.56.2, 56.3 ст.56 Податкового кодексу України та п.8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України №1001 від 23.12.2010 року (далі - Положення №1001) оскаржувало вказані податкові повідомлення -рішення. За наслідками оскарження, рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області №1165/10/20-40-10-04-07 від 19.02.2014 року скаргу директора ТОВ "Укрнасоссервіс" було частково задоволено та у окремій частині скасовано податкове повідомлення - рішення Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області від 29.11.2013 року №0002472202 у загальному розмірі 10478,75 грн. (основний платіж - 5000,00 грн., штрафні санкції - 5478,75 грн.) та податкове повідомлення - рішення Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у харківській області від 29.11.2013 року №0002482202 у загальному розмірі 6859,00 грн.(основний платіж - 4341,00 грн., штрафні санкції - 2518,00 грн.).

Рішенням Міністерство доходів і зборів України №6426/6/99-99-10-01-15 від 10.04.2014 року скаргу підприємства залишено без задоволення, податкові повідомлення -рішення від 29.11.2013 року №0002472202 та №0002482202 залишено без змін з урахуванням рішення прийнятого ГУ Міндоходів у Харківській області.

За результатами адміністративного оскарження 03.04.2014 року Харківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області були винесені податкові повідомлення - рішення №0001002202 та №0001022202.

Податковим органом, під час здійснення перевірки було встановлено, що ТОВ "Укрнасоссервіс" для здійснення основного виду діяльності має необхідні виробничі приміщення площею 1094 м2 та основні виробничі засоби: токарний станок, токарно - гвинторізний станок, фрезерний станок, свердлиний станок, зварювальний апарат, тельфери у кількості - 3х одиниць, ручну лебідку, робоче місто електрика для збирання та ремонту електродвигунів, випробувальний стенд, для проведення випробувань нового та відремонтованого обладнання, кутові шліфувальні машинки у кількості - 2 одиниці. Вказаний факт було підтверджено представниками позивача.

З матеріалів справи вбачається, що взаємовідносини між ТОВ "Укрнасоссервіс" та ТОВ «ТБ «МОЛДАВКАБЕЛЬ» відбувались на підставі договору поставки №150311 від 15.03.2011 року.

Згідно договору ТОВ «ТБ «МОЛДАВКАБЕЛЬ» - «Постачальник» зобов'язується поставити на ТОВ "Укрнасоссервіс" - «Покупець» електротехнічну продукцію «Товар», а «Покупець» зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно оплатити його на умовах договору. п.3.1. Поставка здійснюється транспортом «Покупця». Згідно п.4.1 «Покупець» здійснює предоплату в розмірі 70% вартості поставляємого згідно Специфікації товару. Остаточний розрахунок в термін 5-ти банківських днів з дати поставки.

В матеріалах справи містяться видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, виписані ТОВ «ТБ «МОЛДАВКАБЕЛЬ», які містять всі необхідні реквізити та свідчать про отримання ТОВ "Укрнасоссервіс" електротехнічної продукції за номенклатурою покупцем.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що в бухгалтерському обліку отримання ТМЦ від ТОВ «Молдавкабель» відображено ТОВ "Укрнасоссервіс" проводкою ДТ 281, 207 Кт 631, що не заперечувалось сторонами під час розгляду справи.

Оплата між підприємствами проводилась у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та виписками банку.

Отже, товар, придбаний позивачем у ТОВ «Молдавкабель» було отримано, оплачено та оприбутковано ТОВ "Укрнасоссервіс".

З матеріалів справи вбачається, що суми податку на додану вартість за податковими накладними ТОВ «Молдавкабель» було включено ТОВ "Укрнасоссервіс" до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ та відображено у реєстрах отриманих податкових накладних у відповідних періодах, що не заперечувалось представником відповідача під час розгляду справи.

Щодо перевезення зазначеного товару ТОВ "Укрнасоссервіс", суд зазначає наступне, що між ПП «Нічний Експрес» (Перевізник), ТОВ «Ін- Тайм» (Перевізник) та ТОВ "Укрнасоссервіс" (Замовник) були укладені договори на перевезення вантажів автомобільним транспортом. За наслідками виконання вказаних угод, перевізники та замовник складали акти-реєстри виконаних робіт, відповідно до яких було здійснено оплату послуг з перевезення вантажів, що підтверджується наявними матеріалами справи. Щодо встановлення, який саме товар було перевезено, суд зазначає, що в матеріалах справи містяться декларації про прийняття вантажу, зі змісту яких вбачається, що перевозився кабель, що є електротехнічною продукцією.

Крім цього, згідно наявної в матеріалах справи копії журналу реєстрації довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей вбачається, що товар отримувався у ТОВ «Молдавкабель» уповноваженою особою позивача, що відповідає вимогам діючого законодавства України.

З матеріалів справи також вбачається, що товар, придбаний ТОВ "Укрнасоссервіс" у ТОВ «Молдавкабель» за вказаним договором, був в подальшому використаний у власній господарській діяльності позивача, що підтверджується специфікаціями заміни деталей при ремонті агрегатів, тобто під час виконання основного виду діяльності позивача: ремонт i технiчне обслуговування машин i устатковання промислового призначення.

Таким чином, з огляду на встановлені судом фактичні обставини у справі, суд приходить до висновку про невідповідність висновків ХОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області що перевіркою ТОВ "Укрнасоссервіс" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Молдавкабель» та встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Суд зазначає, що згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п.201.10 ст.210 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.201.4 ст.201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п.201.7 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.3 при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.198.4 ст.198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Виходячи з наведених норм законодавства та наявних матеріалів справи, суд приходить до висновку, що ТОВ «Молдавкабель» виконало вимоги діючого законодавства видавши ТОВ "Укрнасоссервіс" належним чином оформлені податкові накладні, досліджені під час розгляду справи.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктами 1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.201.15 ст.201 ПК України зведені результати обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Суд зазначає, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також, законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність дій ТОВ "Укрнасоссервіс" щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Молдавкабель». При цьому суд зазначає, що актом перевірки ТОВ "Укрнасоссервіс" не було встановлено неналежного оформлення первинних документів та податкових накладних, за якими ТОВ "Укрнасоссервіс" було включено податок на додану вартість до складу податкового кредиту.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентом такого платника податків порядку ведення господарської діяльності.

Відносно визначення податковим органом суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, суд зазначає, що відповідно до п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Стаття 138 Податкового Кодексу України містить у собі склад витрат та порядок їх визнання, так, відповідно п.138.1 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до абз.1 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Враховуючи наведені норми, законодавець поставив в залежність право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами.

Судом встановлено, що з наданих позивачем та досліджених судом первинних документів вбачається, що господарські операції між ТОВ "Укрнасоссервіс" та ТОВ «Молдавкабель» мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні валових витрат та податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Суд також зазначає, що Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року затверджено "Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", тобто при оформленні результатів перевірок посадові особи зобов'язані дотримуватися вимог цього Порядку. Згідно пп. 4, 5, 6 розділу І Порядку, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства, факти виявлених порушень викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків та зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення (пункт 5.2. розділу ІІ Порядку).

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" унормовано правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Згідно статті 3 названого Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Стаття 9 Закону регламентує, що підставою бухгалтерського обліку господарський операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення таких операцій.

Згідно з абз.1 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Виходячи з аналізу вказаних норм, суд зазначає, що дослідження та аналіз первинних документів платника податків при проведенні органами державної податкової служби документальних перевірок є обов'язковим.

Суд звертає увагу на те, що обов'язковість використання при проведенні документальних перевірок первинних документів платників податків визначається також положеннями п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 та п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України.

Зі змісту акту перевірки ТОВ "Укрнасоссервіс" вбачається, що при її проведенні посадовою особою ХОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області ретельно було вивчено лише акт від 18.07.2013 року №32/22-0/24118918 ДПІ в Овідіопольському районі ГУ Міндоходів в Одеській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес Глобал», код за ЄДРПОУ 24118918 з питань господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 року», а первинні документи, які містять відомості про господарські операції позивача та є доказами здійснення фінансово-господарської діяльності, в ході перевірки досліджувались не повністю.

Таким чином, судом встановлено, що висновки, викладені в акті перевірки, зроблені без достатнього вивчення первинних документів позивача, належних та допустимих, в розумінні ст.70 КАС України, доказів на підтвердження судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог цивільного та податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності акт перевірки не містить.

Окрім цього, суд зауважує, що жодного порушення податкового законодавства безпосередньо ТОВ "Укрнасоссервіс" згідно акту від 22.10.2013 року за №507/20-23-22-01-06/32236529 фахівцями ХОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області встановлено не було.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність податкових повідомлень - рішень ХОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області №0001002202 та №0001022202 від 03.04.2014 року дійсним обставинам справи, вимогам діючого законодавства та необхідність їх скасування.

В зв'язку з тим, що ХОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області не мала належних підстав для визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, то згідно положень Податкового кодексу України відповідач не мав підстав для визначення ТОВ "Укрнасоссервіс" штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо нарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Укрнасоссервіс" документально і нормативно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Отже, суд присуджує позивачу всі здійснені документально підтверджені судові витрати в розмірі 418,34 грн.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнасоссервіс" до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області №0001002202 та №0001022202 від 03.04.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі міста Харкова Харківської області, код 37999628, м. Харків, вул. Червоношкільна набережна, 16, 61010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнасоссервіс" (вул. Радянська, 100, м. Південне, Харківський район, Харківська область, 62461, код 32236529) витрати зі сплати судового збору у розмірі 418,34 грн. (чотириста вісімнадцять гривень 34 копійки).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі виготовлена 21.07.2014 року.

Суддя Біленський О.О.