Ухвала

від 12.08.2014 по справі 820/8411/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 р.Справа № 820/8411/14

Головуючий 1 інстанції: Біленський О.О.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2014р. по справі № 820/8411/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнасоссервіс»

до Харківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Укрнасоссервіс», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив скасувати податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області № 0001002202 від 03.04.14 р. про сплату 89671,0 грн. податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000) і штрафних (фінансових) санкцій на суму 18189,0 грн. та № 0001022202 від 03.04.14 р. про сплату 68323,0 грн. ПДВ (код податку 14010100) і штрафних (фінансових) санкцій на суму 15648,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.14 р. по справі № 820/8411/14 адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.14 р. по справі № 820/8411/14 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень є акт № 507/20-23-22-01-06/32236529 від 22.10.13 р. документальної позапланової виїзної перевірки підприємства позивача з питань документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «ТБ «МОЛДАВКАБЕЛЬ» (код за ЄДРПОУ 24118918) за період з 2010 - 2012 роки, в якому зафіксовані порушення підприємством позивача: п. 5.1, п. 5.2.1, п. 5.3.1, п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 138.1 ст. 138, п. 139.1.9 ст. 139 ПК України, які призвели до занижено податок на прибуток в сумі 94671,0 грн.; п. 7.4.1, п. 7.4.4, п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 ПК України, які призвели до заниження зобов'язань по ПДВ в сумі 72664,0 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження зазначених вище податкових повідомлень-рішень, за наслідками якого рішенням ГУ Міндоходів у Харківській області № 1165/10/20-40-10-04-07 від 19.02.14 р. первинну скаргу платника податків була частково задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення Харківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області № 0002472202 від 29.11.13 р. в частині збільшення податкових зобов'язань на суму 5000,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 5478,75 грн.; та податкове повідомлення-рішення № 0002482202 від 29.11.13 р. в частині збільшення зобов'язань на суму 4341,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 2518,0 грн. При подальшому оскарження податкових повідомлень-рішень рішенням Міністерства доходів і зборів України № 6426/6/99-99-10-01-15 від 10.04.14 р. повторна скаргу підприємства була залишена без задоволення.

За результатами адміністративного оскарження Харківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області були винесені нові податкові повідомлення-рішення від 03.04.14 р. № 0001002202 та № 0001022202, які стали предметом судового оскарження.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції процитував зміст п. 14.1.181 ст. 14, п. 201.4, п. 201.10, п. 201.15 ст. 201, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 44.1 ст. 44 ПК України, ст. 1, п. 1, п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та ним був зроблений висновок, що Харківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області не мала належних підстав для визначення суми грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток приватних підприємств, та у зв'язку з цим відповідач не мав підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції було встановлено та це підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, що протягом періоду, що перевірявся, підприємство позивача мало господарські відносини з ТОВ «ТБ «МОЛДАВКАБЕЛЬ».

Судом першої інстанції був досліджений договір поставки № 150311 від 15.03.11 р., укладений позивачем (покупець) з ТОВ «ТБ «МОЛДАВКАБЕЛЬ» (постачальник), предметом якого є поставка електротехнічної продукції за узгодженою специфікацією. Договором передбачено проведення передоплати в розмірі 70% вартості товару, що поставляється. Остаточний розрахунок в термін 5-ти банківських днів з дати поставки. При цьому суд першої інстанції зазначив, що в матеріалах справи містяться видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, виписані ТОВ «ТБ «МОЛДАВКАБЕЛЬ», які містять всі необхідні реквізити та свідчать про отримання ТОВ «Укрнасоссервіс» електротехнічної продукції за номенклатурою. Відображення даної операції в бухгалтерському обліку підприємства по рахункам ДТ 281, 207 Кт 631 не заперечувалось відповідачем. Проведена оплата підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та виписками банку.

На підставі наведених фактів судом першої інстанції був зроблений висновок, що товар, придбаний позивачем у ТОВ «ТБ «Молдавкабель», був отриманий, оплачений та оприбуткований ТОВ «Укрнасоссервіс». При цьому суми ПДВ за податковими накладними ТОВ «ТБ «Молдавкабель» були включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені у реєстрах отриманих податкових накладних у відповідних періодах, що не заперечувалось представником відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції.

Щодо перевезення зазначеного товару ТОВ «Укрнасоссервіс», суд першої інстанції у своєму рішенні зазначив, що позивачем (замовник) та ПП «Нічний Експрес» (перевізник) і ТОВ «Ін-Тайм» були укладені договори на перевезення вантажів автомобільним транспортом. За наслідками виконання вказаних угод, перевізники та замовник складали акти-реєстри виконаних робіт, відповідно до яких було здійснено оплату послуг з перевезення вантажів, що підтверджується наявними матеріалами справи. Щодо встановлення, який саме товар був перевезений, суд першої інстанції вказав, що в матеріалах справи містяться декларації про прийняття вантажу, зі змісту яких вбачається, що перевозився кабель, що є електротехнічною продукцією. Крім цього, з наявної в матеріалах справи копії журналу реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ вбачається, що товар отримувався у ТОВ «Молдавкабель» уповноваженою особою позивача, що відповідає вимогам діючого законодавства України.

Придбаний ТОВ «Укрнасоссервіс» у ТОВ «ТБ «Молдавкабель» за вказаним вище договором був в подальшому використаний у власній господарській діяльності позивача, що підтверджується специфікаціями заміни деталей при ремонті агрегатів, тобто під час виконання основного виду діяльності позивача по ремонту i технічному обслуговуванню машин i устаткування промислового призначення.

На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість висновків акту перевірки № 507/20-23-22-01-06/32236529 від 22.10.13 р. щодо того, що перевіркою ТОВ «Укрнасоссервіс» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «ТБ «Молдавкабель» та встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

Зважаючи на те, що висновки перевіряючих про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовані посиланням на результати перевірки його контрагента за договором, суд першої інстанції вказав на те, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно ст. 207, ст. 208, ст. 250 ГК України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (відповідно ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним). Проте відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Таким чином, судження податкового органу про недотримання контрагентами позивача визначеного законом порядку заповнення податкових накладних не знайшло підтвердження в ході розгляду справи.

За таких підстав слід зробити висновок про те, що твердження відповідача про відсутність фактичної поставки є безпідставними, оскільки не доведені належними та допустимими доказами, а ґрунтуються виключно на припущеннях.

Оскільки отримання товарів підтверджено належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, то суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по вказаній операції.

Крім того, в обґрунтування висновків судового рішення суд першої інстанції послався на те, що чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Така позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. В рішенні від 09.01.07 р. у справі «Інтерсплав проти України» зазначено, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Проте це не може бути підставою для відмови заявнику у відшкодуванні ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань. В рішенні від 22.01.09 р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» суд зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. Такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно п. 56.6 ст. 56 ПК України у разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Згідно п. 2 Положення «Про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1203 від 19.11.12 р., органи ДПС розглядають скарги платників податків на податкові повідомлення-рішення про визначення сум грошових зобов'язань платника податків або будь-які інші рішення органів ДПС щодо податків, зборів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, крім мита, акцизного податку, ПДВ та інших податків, зборів, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або з території вільної митної зони. Підпунктом 9.1 п. 9 Положення визначено, що у разі якщо орган державної податкової служби приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги, платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, з повторною скаргою до органу державної податкової служби вищого рівня. Скарги на рішення державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, округах подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Скарги на рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно п. 14 Положення орган державної податкової служби при розгляді скарги платника податків перевіряє правомірність нарахування, здійсненого органом державної податкової служби, у випадках, визначених ПКУ, або прийняття будь-якого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується, і приймає одне з рішень, зокрема: скасовує у певній частині податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, яке оскаржується, і не задовольняє скарги платника податків у певній частині; збільшує суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Відповідно п. 3.4 р. 3 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України N 1236 від 28.11.12 р. (далі - Порядок), якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість збільшується, то крім раніше надісланого податкового повідомлення-рішення направляється окреме податкове повідомлення-рішення на суму збільшення, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому п. 3.3 р. 3 Порядку.

Якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми ПДВ зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, якому присвоюється номер та яке вноситься до відповідного реєстру податкових повідомлень-рішень у порядку, передбаченому п. 3.3 р. 3 Порядку.

Тобто, якщо при розгляді первинної скарги контролюючий орган приймає рішення про зменшення грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, що оскаржувалось, то за результатами розгляду такої скарги платнику податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, а раніше надіслане податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним.

Матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення області № 0001002202 від 03.04.14 р. про сплату 89671,0 грн. податку на прибуток приватних підприємств (код податку 11021000) і штрафних (фінансових) санкцій на суму 18189,0 грн. та № 0001022202 від 03.04.14 р. про сплату 68323,0 грн. ПДВ (код податку 14010100) і штрафних (фінансових) санкцій на суму 15648,0 грн. прийняті на підставі рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області про результати розгляду скарги підприємства позивача.

Оскільки судом першої інстанції було правомірно встановлено факт вчинення правочину, укладеного між ТОВ «ТБ «МОЛДАВКАБЕЛЬ» (постачальник) та ТОВ «Укрнасоссервіс», а відповідачем по справі, в силу приписів ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено правомірності та обґрунтованості спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Зважаючи на те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.14 р. по справі № 820/8411/14 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.14 р. по справі № 820/8411/14 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.14 р. по справі № 820/8411/14 за позовом ТОВ «Укрнасоссервіс» до Харківської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С. Судді (підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П.