Постанова

від 14.07.2014 по справі 504/841/14-а

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/841/14-а

2-а/504/68/14

П О С Т А Н О В А

14.07.2014смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

при секретарі - Мельниковій В.М., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 9, смт. Комінтернівському, адміністративну справу за позовом Прокурора Комінтернівського району Одеської області Заперченка Віталія Сергійовича до Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, треті особи- Фермерське господарство «Вірінея», Сільськогосподарське приватне підприємство «Хлібний дар», Фермерське господарство «Назари», Фермерське господарство «Зерновоє», Фермерське господарство «Галина ОО», Фермерське господарство «Таксис», Кремидівське сільське споживче товариство, Фермерське господарство «Соти», ОСОБА_2 про скасування рішення сесії органу місцевого самоврядування, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Комінтернівського району Одеської області Заперченко Віталій Сергійович звернувся до суду із адміністративним позовом до Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, яким просив суд скасувати рішення сесії Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 22.10.2013 № 220-VI «Про надання в оренду земельних ділянок».

В обгрунтування своїх вимог прокурор навів, що перевіркою законності прийнятого органом місцевого самоврядування рішення встановлено, що це рішення прийнято із порушенням положень Земельного Кодексу України, зокрема, здійснено розпорядження землями, що належать до державної власності, розпорядження якими віднесено до компетенції районної державної адміністрації, без виготовлення землевпорядної документації, проекту землеустрою, встановлення (відновлення) меж земельної ділянки у натурі.

В судовому засіданні прокурор прокуратури Комінтернівського району Одеської області позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області в судовому засіданні повністю визнав позовні вимоги прокурора.

Представники третіх осіб у своїх заявах та в судовому засіданні не заперечували проти задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думки та правові обгрунтування з'явившихся учасників процесу, суд встановив наступні правовідносини:

Рішенням сесії Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 22.10.2013 № 220-VI «Про надання в оренду земельних ділянок» надано в оренду Селянському фермерському господарству «Вірінея» - 40,0 га; Фермерському господарсту «Назари» -135,18 га; Фермерському господарству «Галина» - 111,33 га; Фермерському господарству «Таксис» -0,65 га; Селянському приватному підприємству «Хлібний дар» - 56,66 га; Фермерському господарству «Зерновоє» 137,80 га; ОСОБА_2 - 4,67 га; Кремидівському ССТ - 0,040 га, Фермерському господарству «Соти» - 0,30 га.

Зі змісту листа голови Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 15.01.2014 року № 02-15/21/22 судом встановлено, що будь -яка землевпорядна документація про надання земельних ділянок (що вказані в оскаржуваному рішенні) в користування на умовах оренди не розроблялась, заяви про надання дозволу на її виготовлення до сільської ради не надходили.

Зі змісту листа начальника Управління Дерземагенства у Комінтернівському районі Одеської області від 21.02.2014 року № 13-13-04/513 судом встановлено, що земельні ділянки, що передані в оренду Селянському фермерському господарству «Вірінея» - 40,0 га; Фермерському господарсту «Назари» -135,18 га; Фермерському господарству «Галина» - 111,33 га; Селянському приватному підприємству «Хлібний дар» - 56,66 га; Фермерському господарству «Соти» - 0,30 гаякі зазначені на викопіюванні відповідно до наявних в управлінні матеріалів та проекту землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад за межами населених пунктів на території Комінтернівського району Одеської області, затверджених розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 13 серпня 2012 року № 844/А-2012, розташовані на території Кіровської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (за межами населеного пункту) та перебувають в землях державної власності, які не надані у власність або у користування та перебувають у запасі, а земельні ділянки передані в оренду Фермерському господарству «Таксис» -0,65 га; Кремидівському ССТ - 0,040 га; Фермерському господарству «Зерновоє» 137,80 га; ОСОБА_2 - 4,67 га, перебувають у приватній власності.

Детальний огляд наявних у справі викопіювань з плану землекористувань на території Шомполівської сільської ради Комінтернівського районного суду Одеської області дозволяє суду дійти до висновку, що надані оскаржуваним рішенням в оренду земельні ділянки, знаходяться за межами населених пунктів.

Крім того, частина цих земельних ділянок взагалі перебуває в приватній власності.

Встановивши дійсні правовідносини, суд звертається до положень законодавства, яким вони врегульовані:

Так, в силу положення ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Положенням ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України , земельні відносини регулюються Конституцією України , цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до вимог статті 152 Земельного Кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

У відповідності зі статті 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно статті 12 Земельного Кодексу України розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Крім того, пунктом 12 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що до повноважень Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, в тому числі на час прийняття оскаржуваного рішення, належить розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, і не належить розпорядження землями за межами населених пунктів.

Пунктом 2 ч. 1 ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що до повноважень місцевих державних адміністрацій входять повноваження щодо розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Аналогічне положення містять п. «а» ч. 1 ст. 13, п. «а» ч. 1 ст. 17 Земельного Кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) - розпорядження землями державної власності є компетенцією відповідних органів виконавчої влади, зокрема Кабінету Міністрів України та відповідних місцевих державних адміністрацій.

Детальний аналіз наведених норм матеріального права дозволяє суду дійти до висновку, що розпорядження землями державної власності віднесено до компетенції місцевої державної адміністрації.

Оцінюючи в межах заявленого предмету позову зібрані по справі докази в сукупності з наведеними вище нормами матеріального права, суд дійшов до висновку, що прийняте органом місцевого самоврядування рішення знаходиться за межами його компетенції, оскільки стосується земель, що відносяться до державної власності, і тому не може вважатись правомірним.

Оцінюючи доводи прокурора щодо відсутності будь- якої землевпорядної документації щодо відведення земельних ділянок у користування на умовах оренди, суд виходить з наступного:

В силу положення ст. 123 Земельного Кодексу України надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Відповідно до Преамбули Закону України «Про землеустрій» цей Закон визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямовані на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» межування земель- комплекс робіт із встановлення чи відновлення в натурі (на місцевості) меж адміністративно - територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій» землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форм власності у разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Суд дійшов до висновку, що даних положень матеріального права органом місцевого самоврядування дотримано не було, в зв'язку із чим доводи прокурора обгрунтовані, засновані на законі, і підлягають судовому захисту.

Рішенням Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року у справі № 1-9/2009 зазначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп.

Крім того, зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції України або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто виключно в судовому порядку.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши зібрані по справі докази на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення адміністративного позову.

В силу положення ст. ст. 94, 98 КАС України на відповідача слід покласти судові витрати (судовий збір) у ставці, визначеній ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 13, 19, 144 Конституції України, ст.ст. 3, 12, п. «а» ч. 1 ст. 13, п. «а» ч. 1 ст. 17, ст. ст. 116, 123, 152, пунктом 12 Розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України , ст. 1, п. «в» ч. 1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій», п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 2 ч.1 ст.21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» , ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , Рішенням Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року у справі № 1-9/2009, ст.ст. 56 , 58 , 86 , 94, 98, 159 , 162 , 163 , 254 КАС України , суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов прокурора Комінтернівського району Одеської області - задовольнити.

Скасувати рішення сесії Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 22 жовтня 2013 року № 220-VI «Про надання в оренду земельних ділянок».

Стягнути з Шомполівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області код за ЄДРПОУ 04379752 на користь державного бюджету України судовий збір у сумі 73 гривні 08 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з часу отримання копії постанови через Комінтернівський районний суд Одеської області.

Суддя В.К. Барвенко