Постанова

від 17.07.2014 по справі 7/264

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2014 року Справа № 7/264 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Головуючий суддя Судді: Могил С.К. (доповідач) , Вовк І.В., Харченко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.03.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 у справі № 7/264 господарського суду міста Києва за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інтергал" додочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" простягнення 4 042 617, 46 грн., за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору приватного підприємства "Вальдес" до дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" простягнення 2 341 617, 46 грн. боргу та 958 185, 97 грн. штрафних санкцій за участю представників: позивача:не з'явились, відповідача-1:Федіченко О.П., Білань Л.В., відповідача-2:не зявились, третьої особи:Гойдик В.М.,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2011 позов ТОВ "Фірма "Інтергал" задоволено частково, стягнуто з ДП "Кіровоградський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (надалі - Облавтодор) на користь ТОВ "Інтергал" 142 617, 46 грн. боргу, 459 042, 11 грн. інфляційних втрат, 72 556, 63 грн. 3% річних, в частині стягнення з Облавтодор 3 900 000,00 грн. заборгованості провадження припинено, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Припинено провадження в частині солідарного стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 2 341 617,46 грн. основного боргу та 958 185,97 грн. штрафних санкцій.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.07.2011 рішення місцевого суду скасовано, позов ТОВ "Фірма "Інтергал" задоволено частково, стягнуто з Облавтодор на користь ТОВ "Фірма "Інтергал" 1000,00 грн. заборгованості, в решті позову відмовлено; позов ПП "Вальдес" задоволено частково, стягнуто з Облавтодор на користь ПП "Вальдес" 141 617, 46 грн. заборгованості, 365 142, 16 грн. пені, 94 693, 94 грн. 3% річних, 498 349, 86 грн. інфляційних втрат; в іншій частині стягнення основного боргу провадження припинено; в частині позовних вимог ПП "Вальдес" до Облавтодор відмовлено.

На виконання вказаної постанови господарським судом міста Києва 10.08.2011 видано відповідний наказ.

У грудні 2013 року Облавтодор звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про визнання наказу господарського суду міста Києва від 10.08.2011 № 7/264 таким, що не підлягає виконанню, оскільки вважає, що обов'язок виконати рішення суду у спосіб, встановлений наказом від 10.08.2011, припинився відповідно до заяви про зарахування однорідних грошових вимог між боржником і стягувачем в розмірі 848 381,58 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2014, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2014, відмовлено у задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, з підстав неможливості зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення без згоди обох сторін та укладення мирової угоди, а також відсутності зустрічних однорідних вимог, у зв'язку зі заміною сторони боржника в процесі виконання судового рішення.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач-1 подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву та визнати наказ господарського суду міста Києва від 10.08.2014 № 7/264 таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на помилковість висновків попередніх судових інстанцій щодо неможливості зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення без згоди обох сторін та укладення мирової угоди, а також щодо відсутності зустрічних однорідних вимог, у зв'язку із заміною сторони боржника в процесі виконання судового рішення.

Переглянувши в порядку касаційного провадження оскаржені судові рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами, 20.07.2012 Ленінським ВДВС Кіровоградського МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 33498627 з виконання наказу господарського суду міста Києва № 7/264 від 10.08.2011.

02.12.2013 Облавтодор звернулось до ВДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області з проханням винести постанову про закінчення виконавчого провадження. Мотивуючи свої вимоги, заявник послався на факт зарахування однорідних грошових вимог між боржником і стягувачем в розмірі 848 381,58 грн., яке відбулось у зв'язку з набуттям боржником права вимоги від стягувача боргу в сумі 848 381,58 грн. на підставі договору про відступлення права вимоги № 127, укладеного 27.11.2013 з дочірнім підприємством "Волинський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", після надсилання відповідної заяви на адресу ПП "Вальдес".

Листом № 44196/41-25 від 11.12.2013 ВДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області відмовив у задоволенні вимог про закінчення виконавчого провадження, посилаючись на те, що договір про відступлення права вимоги № 127 від 27.11.2013 не свідчить про отримання ПП"Вальдес" коштів у розмірі, визначеному рішенням господарського суду міста Києва від 14.03.2011.

Відмовляючи у задоволенні заяви, господарські суди зазначили про неможливість зарахування зустрічних вимог у даному випадку, оскільки угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинена на стадії виконання судового рішення, може бути підставою для укладення між стягувачем і боржником мирової угоди про закінчення виконавчого провадження, яка у разі затвердження її судом є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Крім того, судами встановлена відсутність у Облавтодору зустрічних вимог дог ПП "Валдес", оскільки згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.03.2014 у справі № 914/1244/13 грошові кошти, які Облавтодор мав сплатити на користь ПП "Вальдес" у цій справі, підлягають сплаті на користь ТОВ "Інвестбудгаличина" в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) внаслідок зміни способу виконання рішення у справі № 914/1244/13, шляхом зміни боржника ПП "Вальдес" на Облавтодор.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів про відсутність підстав для визнання наказу у даній справі таким, що не підлягає виконанню та вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з ч. 4 ст. 115 ГПК України, у разі якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд ухвалою визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Як встановлено судами, спірними у даному провадженні є питання щодо можливості зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судових рішень, якими присуджено до стягнення грошові кошти, а також питання щодо наявності у даному випадку зустрічних вимог з урахуванням зміни боржника у справі № 914/1244/13.

Щодо першого питання судова колегія зазначає, що відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України, зарахування зустрічних однорідних вимог - це один із способів припинення зобов'язання.

Необхідними умовами для припинення зобов'язання у такий спосіб за заявою однієї сторони є наявність зустрічних вимог, їх однорідність, настання строку або його визначення моментом пред'явлення вимоги, а також дотримання приписів ст. 602 Цивільного кодексу України, якими встановлено випадки неприпустимості зарахування.

Разом з цим застосування такого способу припинення зобов'язання, щодо якого існує рішення суду, яке набрало законної сили і перебуває на стадії примусового виконання, має відбуватись з урахуванням приписів ГПК України та Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон).

Так, відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Законом України "Про виконавче провадження" визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", дії органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стаття 49 Закону містить вичерпний перелік підстав, які надають державному виконавцю право закінчити виконавче провадження. До таких випадків, зокрема, належить, визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання та фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Наведене свідчить, що чинне законодавство дійсно не забороняє сторонам зараховувати зустрічні вимоги після прийняття судового рішення та відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання. Разом з цим, вищевказаний Закон містить вимоги, дотримання яких є обов'язковим для закінчення виконавчого провадження у тих випадках, коли судове рішення виконано у спосіб інший, ніж зазначено у виконавчому документі.

Отже зобов'язання сторін, встановлені судовим рішенням, на стадії його примусового виконання, можуть бути припинені шляхом зарахування зустрічних вимог, однак лише у разі дотримання вищевказаних вимог Закону.

Враховуючи, що заявником не вчинено дії, які б свідчили про повне виконання ним свого обов'язку перед кредитором за виконавчим документом у даній справі, підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню відсутні.

Щодо другого питання про наявність у Облавтодор зустрічних вимог, які він обґрунтовує договором про відступлення права вимоги, укладеного після прийняття відповідних судових рішень до ПП "Вальдес", то воно також врегульовано положеннями Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до ст. 8 Закону, сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Матеріали справи не містять доказів дотримання сторонами договору про відступлення права вимоги вищевказаних приписів, зокрема, заміни стягувача у виконавчому провадженні № 914/1244/13, що свідчить про недоведеність Облавтодором факту набуття права вимоги про стягнення з ПП "Вальдес" грошових коштів на підставі виконавчого документу, стягувачем за яким він не є. Таким чином, як правильно встановлено судами, підстави для задоволення заяви про визнання наказу господарського суду у даній справі таким, що не підлягає виконанню, відсутні.

Оскільки скаржником не спростовано правильних висновків судів, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржених судових рішень.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу дочірнього підприємства "Кіровоградський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2014 - без змін.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді :Вовк І.В. Харченко В.М.