Постанова

від 16.07.2014 по справі 16/31-10-841

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2014 року Справа № 16/31-10-841

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І.,

Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22 травня 2014 року у справі № 16/31-10-841 Господарського суду Одеської області за заявою Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк", Чернігівська область, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНСС", м. Одеса, про звернення стягнення на предмет іпотеки,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце проведення засідання повідомлені належним чином,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року заявник ПАТ "Банк "Демарк" звернувся до господарського суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення.

Вказував, що рішенням Господарського суду Одеської області від 29.12.12 у даній справі постановлено стягнути з ТОВ "ЮНСС" на користь ПАТ "Банк "Демарк" заборгованість за кредитним договором № 117-057 від 13.06.08 в загальному розмірі 14 511 167,38 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 16.06.08, а саме: льодовий каток "Умка", що розташований під № 145-147 по проспекту Добровольського в м. Одеса, на земельній ділянці площею 3 310 кв.м., з реалізацією предмета іпотеки з прилюдних торгів.

16.01.12 Господарським судом Одеської області видано наказ про примусове виконання вказаного рішення Господарського суду Одеської області від 29.12.12 у справі № 16/31-10-841.

Зазначав, що 27.06.13 Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з придбанням стягувачем предмета іпотеки за ціною 4 686 827 грн. шляхом заліку своїх забезпечених вимог.

Посилаючись на неможливість виконання рішення суду в повному обсязі вказаним в наказі способом, заявник на підставі ч. 1 ст. 121 ГПК України, просив змінити спосіб виконання рішення Господарського суду Одеської області від 29.12.12 у справі № 16/31-10-841шляхом стягнення з ТОВ "ЮНСС" на користь ПАТ "Банк "Демарк" заборгованість за кредитним договором № 117-057 від 13.06.08 в загальному розмірі 14 511 167,38 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17 квітня 2014 року (суддя Петров В.С.), залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22 травня 2014 року (колегія суддів у складі: Головея В.М. - головуючого, Мирошниченко М.А., Шевченко В.В.), в задоволенні заяви відмовлено.

Судові акти мотивовані посиланнями на ту обставину, що звертаючись з позовом про стягнення грошових коштів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, стягувач обрав спосіб задоволення своїх вимог саме шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а не стягнення грошових коштів, що виключає можливість задоволення боржником вимог стягувача у інший спосіб, ніж той, що обрано самим стягувачем і встановлений рішенням суду.

У касаційній скарзі ПАТ "Банк "Демарк", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст. 115, ч. 1 ст. 121 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про задоволення його заяви в повному обсязі.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Одеської області від 29.12.12 у даній справі постановлено стягнути з ТОВ "ЮНСС" на користь ПАТ "Банк "Демарк" заборгованість за кредитним договором № 117-057 від 13.06.08 в загальному розмірі 14 511 167,38 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 16.06.08, а саме: льодовий каток "Умка", що розташований під № 145-147 по проспекту Добровольського в м. Одеса, на земельній ділянці площею 3 310 кв.м., з реалізацією предмета іпотеки з прилюдних торгів.

16.01.12 Господарським судом Одеської області видано наказ про примусове виконання вказаного рішення Господарського суду Одеської області від 29.12.12 у справі № 16/31-10-841.

27.06.13 Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку з придбанням стягувачем предмета іпотеки за ціною 4 686 827 грн. шляхом заліку своїх забезпечених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно п. 7.1.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що в забезпечення виконання відповідачем грошових зобов'язань за кредитним договором № 117-057 від 13.06.08 перед позивачем, відповідач, за договором іпотеки від 13.06.08, передав в іпотеку позивачу льодовий каток "Умка", що розташований під № 145-147 по проспекту Добровольського в м. Одеса, на земельній ділянці площею 3 310 кв.м. та зазначену земельну ділянку. За згодою сторін вартість предмета іпотеки становить 12 806 396 грн.

Як вже було зазначено вище вказаний предмет іпотеки придбано стягувачем за ціною 4 686 827 грн. шляхом заліку своїх забезпечених вимог.

Приписами до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (ч. 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження").

Враховуючи ту обставину, що звертаючись з даним позовом про стягнення грошових коштів шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, позивач самостійно обрав спосіб задоволення своїх вимог, тому вимоги позивача підлягають задоволенню саме у спосіб, що встановлений в рішенні суду.

З вказаних обставин правильно виходили суди попередніх інстанцій відмовляючи в задоволенні заяви.

Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з оскаржуваною постановою суду апеляційної інстанції та не спростовують правильних висновків суду, викладених в постанові, щодо неможливості зміни способу виконання рішення суду вказаним заявником шляхом та за вказаних ним обставин.

За таких обставин, постанова суду апеляційної інстанції відповідає нормам процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 , 121 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Демарк" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22 травня 2014 року у справі № 16/31-10-841 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.І. Мележик

С.С. Самусенко