Рішення

від 14.07.2014 по справі 914/1967/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2014 р. Справа № 914/1967/14

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод», м.Старокостянтинів Хмельницької області до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Гурт», м.Дрогобич Львівської області про:стягнення 12565 грн. 72 коп. з яких 11899 грн. 27 коп. - основний борг, 556 грн. 76 коп. - пеня та 109 грн. 69 коп. - 3 % річних

Суддя: Кітаєва С. Б.

Представники:

Позивача:Стадник І.В. - представник (довіреність в матеріалах справи); Відповідача:не з'явився

Права та обов'язки згідно ст. ст. 20, 22 ГПК України суд роз'яснив представнику Позивача, який з'явився в судове засідання.

Заяви про відвід судді не надходили.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу до суду не поступали.

Суть спору : на розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Гурт» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій на суму 16565,72 грн.

Ухвалою суду від 06.06.2014р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 02.07.2014р.

01.07.2014р. до суду за вх. .№3351/14 представником позивача було подано копію статуту позивача; довідку про підтвердження суми заборгованості від 27.06.2014р.; витяг з ЄДРПОУ, виданого державним реєстратором, з відомостями про відповідача; письмове підтвердження про відсутність у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та що немає судових рішень цих органів; квитанцій №12 і №27 про відправку вимоги про оплату і заяву про зменшення позовних вимог в якій, в зв'язку з частковою оплатою відповідачем боргу, просить суд стягнути з останнього: 11899,27 грн. основного боргу, 109,69 грн. 3% річних, 556,76 грн. пені, які судом прийнято і приєднано до матеріалів справи.

02.07.2014 р. до суду за вх. № 28368/14 від відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи, в якому він проінформував суд про часткову оплату суми боргу перед позивачем, а саме 4000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 02.07.2014 р. розгляд справи було відкладено на 14.07.2014 р.

У судове засідання 14.07.2014 року Позивач явку повноважного представника забезпечив, вимоги ухвал суду про порушення провадження у справі від 06.06.2014 р. та про відкладення розгляду справи від 02.07.2014 р. виконав, позов підтримав та просив стягнути з Відповідача 12565 грн. 72 коп. з яких 11899 грн. 27 коп. - основний борг, 556 грн. 76 коп. - пеня та 109 грн. 69 коп. - 3 % річних, а також просив стягнути з Відповідача на користь Позивача 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

11.07.2014 р. до суду за вх. № 30046/14 від представника позивача поступив лист, яким він просить суд долучити до матеріалів справи докази надіслання заяви про зменшення позовних вимог на адресу відповідача та акт звірки розрахунків між ДП «Старокостянтинівський молочний завод» та ТзОВ «Дельта Гурт» станом на 11.07.2014 р. Вказані документи прийняті судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позовну заяву не представив, проти позову не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Ухвалу про порушення провадження у справі від 06.06.2014 р. відповідач отримав 12.06.2014 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 79014 0900918 5, котре долучене до матеріалів справи.

Враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду спору по суті, відповідач відзив на позов не представив, проти позову у встановленому чинним законодавством України порядку не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не представив доказів сплати заборгованості, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, із заявами (клопотаннями) до суду не звертався,- суд дійшов висновку про можливість розгляду справи, відповідно до ст. 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача та відзиву на позов, за наявними у справі матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02 січня 2014 року, між Дочірнім підприємством «Старокостянтинівський молочний завод» (Позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Гурт» (Відповідач, покупець) був укладений Договір поставки № 37 (далі - Договір), оригінал Договору оглянуто в судовому засіданні, а копію долучено до матеріалів справи.

За даним Договором Продавець (Позивач) зобов'язується поставляти Покупцю (Відповідачу) продукти харчування, надалі «Товар», партіями у відповідності з письмовими Заявками останнього, а Покупець (Відповідач) зобов'язується приймати Товар і оплачувати його за умовами даного Договору. Асортимент, ціна, кількість Товару вказується в накладних, які є невід'ємними частинами даного Договору та Сторони підтверджують, що ціни, зазначені у видаткових накладних, є звичайними цінами. Загальною кількістю Товару за даним Договором є кількість Товару, який передаватиметься від Постачальника (Позивача) Покупцю (Відповідачу) протягом дії терміну даного Договору. Сумою даного Договору є сума всіх накладних, за якими передаватиметься Товар від Постачальника (Позивача) Покупцю (Відповідачу) протягом дії терміну даного Договору. Усі видаткові накладні, що оформлені між Сторонами протягом строку дії даного Договору, вважаються такими, що видані на підставі та в межах даного Договору, навіть при відсутності вказівки (посилання) на даний Договір в самій видатковій накладній і є невід'ємною частиною даного Договору. (п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 Договору).

Відповідно до умов Договору, накладних, ДП «Старокостянтинівський молочний завод» (Позивачем) передано, а ТзОВ «Дельта Гурт» (Відповідачем) отримано Товар, на загальну суму 16525,05 грн.

Факт передачі Товару (молочні продукти) ДП «Старокостянтинівський молочний завод» (Позивачем) та його отримання ТзОВ «Дельта Гурт» (Відповідачем) підтверджується накладною № СК-004524 від 24.01.2014 р. на суму 7294,00 грн. та накладною № СК-006524 від 31.01.2014 р. на суму 9231,05 грн.

За умовами Договору Відповідач зобов'язаний був оплатити отриманий без попередньої оплати товар протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту поставки Товару, що визначено п. 6.2. Договору № 37 від 02.01.2014 р.

З урахуванням часткової оплати Відповідачем поставленого товару та часткового його повернення Позивачу, сума боргу за поставлений товар станом на 12.05.2014 р. становила 15899 грн. 27 коп.

Відповідач здійснив оплату за поставлену молочну продукцію в сумі 4000,00 грн. двома платежами по 2000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками Позивача і самим відповідачем у клопотанні, яке є у справі (копії платіжних докуме,нтів поданих позивачем, долучено до матеріалів справи).

Таким чином заборгованість ТзОВ «Дельта Гурт» (Відповідача) перед ДП «Старокостянтинівський молочний завод» (Позивачем) за поставлений товар (молочну продукцію) складає 11899 грн. 27 коп.

Враховуючи умови п.6.2 договору відповідач, отримавши товар 24 січня 2014 року по накладній № СК-004524, повинен був виконати зобов'язання по оплаті отриманого товару включно по 14 лютого 2014 року, а по накладній № СК-006524 від 31 січня 2014 р. - 21 лютого 2014 року.

Станом на день розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості за отриманий товар не надав.

Відповідно до п. 9.3. Договору, у випадку порушення Відповідачем строків оплати за товар, він сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день такого прострочення.

Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми боргу за кожен день прострочення по накладній № СК-004524 за період з 14.02.2014 р. по 13.05.2014 р., по накладній № СК-006524 за період з 21.02.2014 р. по 13.05.2014 р. , сума пені по двох зазначеним накладним становить 556,76 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано 3 % річних від простроченої суми заборгованості за поставлений Товар по накладній № СК-004524 за період з 14.02.2014 р. по 12.05.2014 р. на суму 48,23 грн. та відповідно по накладній № СК-006524 за період з 21.02.2014 р. по 12.05.2014 р. на суму 61,46 грн.

Позивач просить вимоги про стягнення основного боргу, пені, та 3% річних задоволити в повному обсязі. Крім того, просить відшкодувати за рахунок відповідача судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Відповідач заявлені позивачем вимоги не заперечив, не спростував належними та допустимими доказами.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (ст.11 ЦК України).

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Абзац 1 ч. 1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Договір № 37 від 02.01.2014 р. на підставі якого заявлено позовні вимоги за своєю правовою природою є договором поставки.

За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. п.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Позивач свої зобов'язання щодо передачі товару за Договором поставки № 37 від 02.01.2014 р. виконав повністю, поставив відповідачу по видаткових накладних № СК-004524 від 24.01.2014 р. та № СК-006524 від 31.01.2014 р. молочну продукцію, однак відповідач у строки, встановлені в п.6.2 Договору, оплату за поставлений товар у повному обсязі не здійснив.

Відповідач дану обставину не заперечив, доказів зворотнього суду не надав.

Отже, відповідач своїх зобов'язань за Договором не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, матеріали у справі, суд вважає, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Договором поставки № 37 від 02.01.2014р.

Відповідач дану обставину не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судового розгляду.

Відтак, вимога позивача про стягнення 11899 грн. 27 коп. основного боргу підлягає до задоволення.

Позивачем також заявлено до стягнення 109,69 грн. - 3 % річних та 556,76 грн. - пені.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 9.3. Договору, у випадку порушення Відповідачем строків оплати за товар, він сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день такого прострочення.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст.ст. 549, 611, 625 ЦК України, ст.230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається із розрахунку пені, поданого позивачем, ним така нарахована по накладній № СК-004524 за період з 14.02.2014 р. по 13.05.2014 р. на суму 243,16 грн. та по накладній № СК-006524 за період з 21.02.2014 р. по 13.05.2014 р. на суму 313,60 грн. Пеня в сумарній сумі 556,76 грн. нарахована вірно, тому підлягає задоволенню.

Судом перевірено розрахунок позивача 3 % річних та встановлено, що такий розраховано правильно та підлягає задоволенню в сумі 109,69 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», установлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218 грн.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

За подання на розгляд до господарського суду Львівської області позовної заяви про стягнення з відповідача 16565,72 грн. заборгованості позивач сплатив в доход держбюджету України 1827,00 грн. судового збору (не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати).

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. ст. 1, 4-3, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82, 84, 85 господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Гурт» (вул. Володимира Великого, 11, м. Дрогобич, Львівська область, 82100; ідентифікаційний код 38007463) на користь Дочірнього підприємства «Старокостянтинівський молочний завод» (вул. І. Франка, буд., 47, м. Старокостянтинів, Хмельницька область, 31104; ідентифікаційний код 31952591) 12565 грн. 72 коп. з яких 11899 грн. 27 коп. - основний борг, 556 грн. 76 коп. - пеня, 109 грн. 69 коп. - 3 % річних та 1827,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 14.07.14 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.07.14р.

Суддя Кітаєва С.Б.