Рішення

від 14.07.2014 по справі 910/2244/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2244/14 14.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК «Нерудкомплект»

до Товариства з обмеженою відповідністю «Будівельна Компанія «СОЛІД»

про стягнення 63 832,47 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Спичак О.М.

Суддя Баранов Д.О.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача: не з?явився;

від відповідача: Ковба М.С. - представник за довіреністю.

Присутні: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 14.07.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 62 557,57 грн. основного боргу з врахуванням інфляційних втрат, 402,60 грн. 3% річних, 872,30 грн. пені, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2014 було порушено провадження у справі №910/2244/14, розгляд справи було призначено на 14.03.2014.

Представник позивача до канцелярії суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а в судовому засіданні 14.03.2014 року надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, відповідно до яких підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 14.03.2014 року не з'явився, проте до канцелярії суду подав відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою суду від 14.03.2014 року розгляд справи відкладено на 31.03.2014 року.

У судовому засіданні 31.03.2014 року представник відповідача надав усні пояснення, відповідно до яких підтримав раніше подане клопотання про витребування доказів.

Клопотання про витребування доказів судом розглянуто та відхилено.

Представник позивача у судовому засіданні 31.03.2014 року надав усні пояснення по справі.

Крім того, представник відповідача у судовому засіданні 31.03.2014 року подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи Господарського суду міста Києва № 910/2244/14.

Суд розглянув та відхилив клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 910/2244/14, оскільки розгляд справи № 910/473/14 не перешкоджає розгляду даної справи.

У судовому засіданні, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 07.04.2014 року.

Представник відповідача 07.04.2014 року подав клопотання про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судове засідання 07.04.2014 року з технічних причин не відбулося.

У зв'язку з технічними припичани, судове засідання 14.04.2014 року не відбулося.

Ухвалою суду від 14.04.2014 року розгляд справи призначено на 28.04.2014 року.

Представник позивача в судове засідання 28.04.2014. року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача 28.04.2014 року надав усні пояснення, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечував.

Також у даному судовому засіданні представник відповідача підтримав раніше подане клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 910/4873/14, яка розглядається Господарським судом міста Києва.

Суд розглянув та відхилив подане предстанвиком відповідача клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки розгляд справи № 910/4873/14 не перешкоджає озгляду даної справи.

Зважаючи на складність спору, ухвалою суду від 28.04.2014 року призначено колегіальний розгляд справи № 910/2244/14.

Керуючись статтею 4-6 Господарського процесуального кодексу України, суддя Спичак О.М. звернувся до в.о. Голови Господарського суду м. Києва із заявою про визначення складу суду для колегіального розгляду справи № 910/2244/14.

Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва № б/н від 04.02.2014 року затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Баранов Д.О., Бондарчук В.В.

Ухвалою суду від 28.04.2014 року справу № 910/2244/14 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів та призначено до розгляду на 26.05.2014 року.

У зв'язку з перебуванням суддів Бондарчук В.В. у відпустці, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва затверджено колегію суддів в наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Баранов Д.О., Смирнова Ю.М.

Ухвалою суду від 26.05.2014 року справу № 910/2244/14 прийнято до свого провадження колегією суддів у наступному складі суддів: Спичак О.М. (головуючий), Баранов Д.О., Смирнова Ю.М.

Представник відповідача 22.05.2014 року до канцелярії суду, а також у судовому засіданні 26.05.2014 року, подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, які судом розглянуто та задоволено.

Також представник відповідача у судовому засіданні 26.05.2014 року надав усні пояснення по справі.

Крім того, представник відповідача 22.05.2014 року до канцелярії суду подав клопотання про витребування доказів, яке буде розглянуто судом у наступному судовому засіданні.

Ухвалою суду від 26.05.2014 року судом відкладено розгляд справи на 23.06.2014 року.

У судовому засіданні 23.06.2014 року представник позивача подав письмові пояснення по справі, а також подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Також представник позивача у даному судовому засіданні заявив клопотання про витребування доказів та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні 23.06.2014 року надав усні пояснення, відповідно до яких проти задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів та проти позову заперечував.

Клопотання про витребування доказів будуть розглянуті судом у наступному судовому засіданні.

18.06.2014 позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано заяву про уточнення позовних вимог в сторону збільшення, а саме: позивач просив суд стягнути з відповідача 69 087,49 грн. основного боргу з врахуванням інфляційних втрат, 1 081,47 грн. 3% річних, 2 222,40 грн. пені, яка у відповідності до вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України прийнята судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 розгляд справи відкладено до 14.07.2014.

Позивач в судове засідання 14.07.2014 представників не направив, про розгляд справи був повідомлений належним чином, через канцелярію суду заяв та клопотань не подавав.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд, з метою дотримання строку вирішення спору, визначеного статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України , а неявка представників позивача в судове засідання, не перешкоджає вирішенню справи по суті в даному судовому засіданні.

Також, в судовому засіданні 14.07.2014 судом розглянуто клопотання позивача про витребування доказів, а саме: технічних паспортів автомобілів, документів, виданих в пункті навантаження, що підтверджують вагу товару, навантажені на автомобілі, і яка сформувала кількість піску, зазначену у складених позивачем видаткових накладних, копії товарно - транспортних накладних, які сформували показники, зазначені у видаткових накладних.

Суд, дослідивши наявні матеріал справи, заслухавши думку присутнього представника відповідача щодо заявленого клопотання, враховуючи припис статті 38 Господарського процесуального кодексу України, вирішив його відхилити з огляду на те, що матеріали справи містять обсяг первинних документів, який достатній для вирішення спору.

Також судом було розглянуто та відхилено клопотання відповідача про призначення судової експертизи, у зв'язку з його необґрунтованістю.

В судовому засіданні 14.07.2014 судова колегія перейшла до розгляду справи по суті.

Вимоги позивача (з урахуванням здійснених уточнень) мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов укладеного договору не було здійснено у визначений договором строк оплату отриманого товару на суму 62 102,99 грн. Крім того, за прострочення оплати отриманого товару за договором, позивач росив суд стягнути з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати (6 984,50 грн.) та 3% річних (1 081,47 грн.), а також з посиланням на п. 7.4 договору - 2222,40 грн. пені.

Відповідач в судовому засіданні 14.07.2014 проти заявлених вимог заперечував, проси суд у задоволенні позову відмовити. У письмовому відзиві на позов відповідач вказував на те, що додані позивачем видаткові накладні в підтвердження заявленої до стягнення суми боргу містять відомості про передачу товару, проте не його ціну, з якою погодився відповідач. Вказував на неукладеність договору. Також, зазначав про невідповідність обсягів поставленого товару обсягам, заявленим у видаткових накладних, та підписання частини видаткових накладних іншою особою, ніж та, яка вказана у довіреностях на отримання товару.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2013 між відповідачем - ТОВ «БК «Солід», як покупцем, та позивачем - «ТБК «Нерудкомплект», як постачальником, укладено договір № 230-03627-15489 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов?язався передати продукцію в наступному асортименті: щебінь фракції 5-10, щебінь фракції 5-20, щебінь фракції 10-20, щебінь фракції 20-40, щебінь фракції 40-70, відсів, пісок річковий, пісок яружний, грунт рослинний, сухо глинок, керамзит (далі - товар), у власність покупця, а покупець зобов?язався прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах, що передбачені договором (п. 1.1), найменування, кількість та асортимент товару , що поставляється за цим договором, вказується у специфікаціях, які підписуються сторонами та є невід?ємними частинами договору (п. 2.1), передача та прийом товару за кількістю та якістю відбувається за участю уповноважених представників сторін (п. 3.3), загальна сума договору складає загальну вартість поставленого товару, згідно специфікацій та остаточно визначається згідно виданих видаткових накладних постачальника на товар протягом терміну дії даного договору (п. 5.1), у разі порушення покупцем строків оплати поставленого товару, постачальник має право вимагати у покупця оплати цієї ціни. А також сплати пені у розмірі облікової ставки НБУ , що діє у період прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати і до повного погашення боргу (п. 7.4).

Відповідно до п. 5.3 договору, оплата товару здійснюється наступним чином:

- Передоплата у формі авансу в розмірі 50% від вартості товару, визначеній у специфікації, - протягом 3 банківських днів з дати підтвердження постачальником замовлення покупця на підставі виставленого рахунку - фактури (п. 5.2.1.);

- Остаточна оплата поставленого товару у розмірі 50% від вартості товару, зазначеної у відповідній специфікації, здійснюється на підставі підписаного сторонами акту приймання - передачі (чи видаткової накладної) товару протягом 3 робочих днів з дати його підписання та підставі виставленого рахунку - фактури (п. 5.2.2.).

Відповідно до видаткових накладних до договору за період з 07.08.2013 по 19.11.2013, позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято в особі представників за довіреностями, товар загалом на суму 734 069,80 грн.

В свою чергу, представники відповідача в судових засіданнях по справі вказували про те, що частина видаткових накладних до договору підписана іншою особою, ніж та, яка вказана у довіреностях на отримання товару, саме: у видаткових накладних № РН-0000976 від 04.10.2013 на суму 43 759,80 грн. , № РН-0000977 від 04.10.2013 на суму 3 750,40 грн., № РН-0001000 від 09.10.2013 на суму 19 265,40 грн., № РН-0001006 від 10.10.2013 на суму 22 409,10 грн., № РН-0001011 від 11.10.2013 на суму 8 152,20 грн., № РН-0001024 від 14.10.2013 на суму 20 640,00 грн., № РН-0001032 від 15.10.2013 на суму 12 822,00 грн., № РН-0001038 від 16.10.2013 на суму 24 120,00 грн., № РН-0001044 від 17.10.2013 на суму 34 356,00 грн., № РН-0001060 від 18.10.2013 на суму 37 014,00 грн., № РН-0001061 від 18.10.2013 на суму 19 110,00 грн., № РН-0001070 від 21.10.2013 на суму 17 502,00 грн., № РН-0001077 від 22.10.2013 на суму 30372,00 грн., № РН-0001083 від 23.10.2013 на суму 5 292,00 грн., № РН-0001091 від 24.10.2013 на суму 39 204,00 грн., № РН-0001102 від 25.10.2013 на суму 11 106,00 грн., № РН-0001116 від 28.10.2013 на суму 29 466,00 грн., № РН-0001130 від 29.10.201 на суму 7 500,00 грн., № РН-0001131 від 29.10.2013 на суму 28 854,00 грн., отримувачем товару від відповідача вказано нач.відділу ОСОБА_5 за довіреністю № 3685 від 01.10.2013, копія якої наявна також в матеріалах справи, проте, вказана особа прийняття товару за зазначеними накладними не здійснювала.

Проте, згідно відібраних в судовому засіданні (під фіксацію судового засідання звукозаписувальними засобами) пояснень присутнього гр. ОСОБА_5, останній дійсно прийняття товару за видатковими накладними № РН-0000976 від 04.10.2013 на суму 43 759,80 грн. , № РН-0000977 від 04.10.2013 на суму 3 750,40 грн., № РН-0001000 від 09.10.2013 на суму 19 265,40 грн., № РН-0001006 від 10.10.2013 на суму 22 409,10 грн., № РН-0001011 від 11.10.2013 на суму 8 152,20 грн., № РН-0001024 від 14.10.2013 на суму 20 640,00 грн., № РН-0001032 від 15.10.2013 на суму 12 822,00 грн., № РН-0001038 від 16.10.2013 на суму 24 120,00 грн., № РН-0001044 від 17.10.2013 на суму 34 356,00 грн., № РН-0001060 від 18.10.2013 на суму 37 014,00 грн., № РН-0001061 від 18.10.2013 на суму 19 110,00 грн., № РН-0001070 від 21.10.2013 на суму 17 502,00 грн., № РН-0001077 від 22.10.2013 на суму 30372,00 грн., № РН-0001083 від 23.10.2013 на суму 5 292,00 грн., № РН-0001091 від 24.10.2013 на суму 39 204,00 грн., № РН-0001102 від 25.10.2013 на суму 11 106,00 грн., № РН-0001116 від 28.10.2013 на суму 29 466,00 грн., № РН-0001130 від 29.10.201 на суму 7 500,00 грн., № РН-0001131 від 29.10.2013 на суму 28 854,00 грн., - не здійснювала, а прийняття товару за вказаними накладними здійснювалось представником відповідача ОСОБА_4 (який зокрема уповноважувався неотримання товару і з іншими видатковими накладними як представник відповідача на отримання товару), що останнім в судовому засіданні було особисто підтверджено гр. ОСОБА_4, про що у нього судом було відібрано відповідні пояснення (під фіксацію судового засідання звукозаписувальними засобами).

Також, на підтвердження здійснення поставок за договором загалом на суму 734 069,80 грн. за видатковими накладними, позивачем до матеріалів справи надано належним чином засвідчені товарно - транспортні накладні за період поставок по договору, згідно яких зафіксовано господарські операції з завантаження та розвантаження товару по договору на об?єктах.

Відповідно до банківських виписок, сформованих позивачем щодо розрахунків за договором, відповідачем було сплачено по договору загалом 671 966,81 грн.

Однак, як зазначав позивач у позовній заяві, заборгованість в сумі 62 102,99 грн. за поставлений, але не оплачений у повному обсязі товар за договором - погашена не була, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сказано, що при підписанні покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України .

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем на виконання умов договору було поставлено, а відповідачем прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар загалом на суму 734 069,80 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товару, за якими представниками відповідача здійснено отримання товару загалом на суму 734 069,80 грн.

Посилання представників відповідача в судових засіданнях по справі про те, що частина видаткових накладних до договору підписана іншою особою, ніж та, яка вказана у довіреностях на отримання товару, саме: у видаткових накладних № РН-0000976 від 04.10.2013 на суму 43 759,80 грн. , № РН-0000977 від 04.10.2013 на суму 3 750,40 грн., № РН-0001000 від 09.10.2013 на суму 19 265,40 грн., № РН-0001006 від 10.10.2013 на суму 22 409,10 грн., № РН-0001011 від 11.10.2013 на суму 8 152,20 грн., № РН-0001024 від 14.10.2013 на суму 20 640,00 грн., № РН-0001032 від 15.10.2013 на суму 12 822,00 грн., № РН-0001038 від 16.10.2013 на суму 24 120,00 грн., № РН-0001044 від 17.10.2013 на суму 34 356,00 грн., № РН-0001060 від 18.10.2013 на суму 37 014,00 грн., № РН-0001061 від 18.10.2013 на суму 19 110,00 грн., № РН-0001070 від 21.10.2013 на суму 17 502,00 грн., № РН-0001077 від 22.10.2013 на суму 30372,00 грн., № РН-0001083 від 23.10.2013 на суму 5 292,00 грн., № РН-0001091 від 24.10.2013 на суму 39 204,00 грн., № РН-0001102 від 25.10.2013 на суму 11 106,00 грн., № РН-0001116 від 28.10.2013 на суму 29 466,00 грн., № РН-0001130 від 29.10.201 на суму 7 500,00 грн., № РН-0001131 від 29.10.2013 на суму 28 854,00 грн., отримувачем товару від відповідача вказано нач.відділу ОСОБА_5 за довіреністю № 3685 від 01.10.2013, проте, вказана особа прийняття товару за зазначеними накладними не здійснювала, а отже і підстави для їх оплати ніби-то відсутні - судом відхиляється як безпідставне та необґрунтоване, оскільки згідно відібраних в судовому засіданні (під фіксацію судового засідання звукозаписувальними засобами) пояснень присутнього гр. ОСОБА_5, останній дійсно прийняття товару за вище переліченими видатковими накладними - не здійснював, оскільки прийняття товару за вказаними накладними здійснювалось представником відповідача ОСОБА_4 (який зокрема уповноважувався неотримання товару і з іншими видатковими накладними як представник відповідача на отримання товару), що останнім в судовому засіданні було особисто підтверджено гр. ОСОБА_4, про що у нього судом було відібрано відповідні пояснення (під фіксацію судового засідання звукозаписувальними засобами).

Також, твердження відповідача як на підставу відмови у позові на те, що обсяги поставленого товару не відповідають обсягам, заявленим у видаткових накладних на загальну суму 734 069,80 грн. - судом відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, оскільки товар за обсягами згідно видаткових накладних приймався відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, зокрема і щодо обсягів поставок згідно видаткових накладних загалом на суму 734 069,80 грн.

Щодо посилань відповідача у відзиві як на підставу відмови у позові на неукладеність договору, суд зазначає наступне.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття та види договору, зокрема, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами статті 628 цього кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З цією нормою Цивільного кодексу України кореспондуються положення глави 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України, та частини 2 статті 180 Господарського кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи зміст вказаних норм законодавства та розглянувши умови укладеного між сторонами договору, суд встановив, що сторони при укладенні договору погодили всі істотні умови договору: предмет (поставку відповідного товару), ціну (шляхом зазначення вартості товару у видаткових накладних), визначили права та обов?язки сторін за ним, строк дії договору, а тому твердження відповідача про його неукладеність є необґрунтованим та таким, що спростовується наявними матеріалами справи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем всупереч умов п. 5.2.2 договору не було оплачено у повному обсязі та у визначений строк (протягом 3 робочих днів з дати підписання видаткової накладної) отриманий товар загалом на суму 734 069,80 грн.,, а лише здійснено його часткову оплату в сумі 671 966,81 грн., у зв?язку з чим у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 62 102,99 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору щодо своєчасного виконання зобов?язання по оплаті отриманого товару, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріалами справі підтверджується наявність у відповідача непогашеної заборгованості перед позивачем в сумі 62 102,99 грн., а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 62 102,00 грн. за поставлений, але не оплачений у повному обсязі та у визначений строк товар - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, за прострочення оплати отриманого товару за договором, позивач росив суд стягнути з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати (6 984,50 грн.) та 3% річних (1 081,47 грн.), а також з посиланням на п. 7.4 договору - 2222,40 грн. пені.

Згідно з статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем всупереч умов п. 5.2.2 договору не було оплачено у повному обсязі та у визначений строк (протягом 3 робочих днів з дати підписання видаткової накладної) отриманий товар загалом на суму 734 069,80 грн., а лише здійснено його часткову оплату в сумі 671 966,81 грн., у зв?язку з чим у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 62 102,99 грн., у зв?язку з чим у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 62 102,99 грн., зі сплати якої відповідачем допущено прострочення, що згідно вимог ст. 549, 611, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, п. 7.4 договору, є підставами для стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені та застосування відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання у вигляді 3% річних та інфляційних втрат, а тому вимоги позивача про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені - є законними, обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Суд, здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку щодо сум, строків та ставок нарахувань заявлених до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 081,47 грн. за період з 23.11.2013 по 18.06.2014, а також 2222,40 грн. пені за період з 23.11.2013 по 21.05.2014 (з урахуванням часткових оплат), погоджується з наведеними позивачем у позові розрахунками вказаних показників, у зв?язку з чим задовольняє вимоги позивача в цій частині у повному обсязі.

Також, суд, здійснивши перерахунок інфляційні втрат, суд дійшов висновку, що вимога позивача в цій частині підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 6 857,59 грн. за період з листопада 2013 року по травень 2014 включно (з урахуванням часткових оплат).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 62 102,99 грн. основного боргу,3% річних в сумі 1 081,47 грн. за період з 23.11.2013 по 18.06.2014, а також 2222,40 грн. пені за період з 23.11.2013 по 21.05.2014, 6 857,59 грн. інфляційних втрат за період з листопада 2013 року по травень 2014 включно.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна Компанія «Солід» (код ЄДРПОУ 36158057; місцезнаходження: 03057 м.Київ, бул. Смоленська, 31-33 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК «Нерудкомплект» (ЄДРПОУ 38193334, місцезнаходження: 02091 м.Київ, вул.. Харківське шосе, 144-Б, оф. 4) 62 102 (шістдесят дві тисячі сто дві) грн. 99 коп. основного боргу, 3% річних в сумі 1 081 (одна тисяча вісімдесят одна) грн. 47 коп. , 2222 (дві тисячі двісті двадцять дві) грн. 40 коп. пені , 6 857 (шість тисяч вісімсот п?ятдесят сім) грн. 59 коп. інфляційних втрат, а також 1 823 (одна тисяча вісімсот двадцять три) грн. 80 коп. витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовити.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення - 18.07.2014.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя О.М.Спичак

Суддя Д.О.Баранов

Суддя Ю.М.Смирнова