Рішення

від 21.07.2014 по справі 910/13802/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13802/14 21.07.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче

підприємство «САЕК»

До Публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

Про стягнення 16 657,91 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Ярощук П.А. - по дов. № б/н від 01.07.2014

від відповідача Сєров Є.І. - по дов. № 10-94-6/д від 19.02.2014

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «САЕК» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 16 657,91 грн. заборгованості, з яких: 14 794,39 грн. основного боргу, 1 628,86 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 234,66 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору купівлі-продажу № 20/2688-МТР від 13.11.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2014 порушено провадження у справі № 910/13802/14 та призначено справу до розгляду на 21.07.2014.

Позивач в судовому засіданні 21.07.2014 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у поданому 18.07.2014 до відділу діловодства суду відзиві на позовну заяву в частині нарахувань інфляційних збитків та 3% річних заперечує частково, оскільки вважає, що позивачем невірно визначено період прострочення виконання зобов'язання.

В судовому засіданні 21.07.2014, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

13.11.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «САЕК» (продавець) та Публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 20/2688-МТР (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору продавець передає, а покупець приймає і оплачує продукцію, іменовану надалі товар, відповідно до додатку, що є його невід'ємною частиною.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату отриманого товару не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 14 794,39 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань нараховані збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 1 628,86 грн. та 3% річних в сумі 234,66 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 669 Цивільного кодексу України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно з п. 2.1. договору номенклатура та кількість товару повинні відповідати додатку.

Відповідно до додатку товаром, що поставляється є: імпульсні блоки живлення QUINT-PS-100-240AC/12DC/10A (код 2938811) у кількості 2 штуки та імпульсні блоки живлення QUINT-PS-100-240AC/24DC/10A (код 2938604) у кількості 2 штуки, виробник компанія «Phoenix Contact».

Згідно з п. 1. додатку до договору в редакції додаткової угоди № 1 від 10.12.2013 загальна вартість товару, що поставляється складає 14 794,39 грн.

Відповідно до п. 2 додатку до договору термін поставки визначено - протягом 35 календарних днів з моменту підписання договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 14 794,39 грн., що підтверджується видатковою накладною № 224 від 10.12.2013, яка підписана та скріплена печатками обох сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4 додатку до договору визначено умови оплати: по факту поставки протягом 10 днів.

Згідно з п. 6.1.1. договору покупець зобов'язався здійснювати оплату за поставлений товар у порядку, визначеному даним договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, як свідчать матеріали справи відповідач не виконав зобов'язання по сплаті отриманого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить за обґрунтованими розрахунками позивача, що не оспорені відповідачем, 14 794,39 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 14 794,39 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за товар не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті поставленого товару, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 1 628,86 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 234,66 грн. - 3% річних.

З розрахунку вказаних сум вбачається, що позивачем визначено період прострочення та відповідно нарахування з 20.12.2013 по 01.07.2014.

З таким періодом прострочення виконання зобов'язання суд не погоджується, з огляду на наступне

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як зазначалось вище строк виконання по сплаті поставленого товару встановлено - протягом 10 днів з дати поставки. Оскільки видаткова накладна № 224 підписана 10.12.2013, то строк для оплати товару починає перебіг з 11.12.2013.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Строк в 10 днів, починаючи з 11.12.2013 сплив 21.12.2013 - субота (не робочий день).

Таким чином, останній день строку для оплати припадає на перший за суботою 21.12.2013 робочий день - понеділок 23.12.2013, а отже прострочення починається обчислюватись з 24.12.2013.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1 494,23 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 229,82 грн. - 3% річних.

В іншій частині позовних вимог про стягнення збитків від зміни індексу інфляції та 3% річних в позові слід відмовити, оскільки нараховані з порушенням чинного законодавства.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «САЕК» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (м. Київ, Несторівський провулок, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «САЕК» (м. Київ, вул. Вербицького, 36, кв. 22, код ЄДРПОУ 36273082) 14 794 (чотирнадцять тисяч сімсот дев'яносто чотири) грн. 39 коп. основного боргу, 1 494 (одну тисячу чотириста дев'яносто чотири) грн. 23 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 82 коп. - 3% річних, 1 811 (одну тисячу вісімсот одинадцять) грн. 70 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 22.07.2014.

СуддяВ.В.Сівакова