Постанова

від 21.07.2014 по справі 912/2413/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2014 року Справа № 912/2413/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П.-доповідача

суддів: Науменка І.М., Кузнецова В.О.

при секретарі судового засідання: Назаренко С.Г.

За участю прокурора відділу Афанасенко К.В., посвідчення №312 від 19.12.2011р

представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Одісея-Кір"

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2014 року

у справі № 912/2413/14

за позовом прокурора м. Кіровограда, м. Кіровоград

до відповідачів :

1 . Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград,

2 . приватного підприємства "Одісея-Кір", м. Кіровоград

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 24.04.14р. у справі № 912/2413/14 (судді Шевчук О.Б., Болгар Н.В., Коротченко Л.С.) позов задоволено.

Визнано недійсним на майбутнє договір оренди землі № 191, укладений 26.08.2009 між Кіровоградською міською радою та приватним підприємством "Одісея-Кір" щодо земельної ділянки загальною площею 0,35 га для розміщення адміністративно-комерційного комплексу, що розташована по вулиці Шмідта (біля автовокзалу № 1) в місті Кіровограді, зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах 27.08.2009 за № 040939000083.

Стягнуто з приватного підприємства "Одісея-Кір" на користь Державного бюджету України - 573,50 грн. судового збору.

Стягнуто з Кіровоградської міської ради на користь Державного бюджету України - 573,50 грн. судового збору.

Рішення обґрунтовано тим, що спірний договір суперечить положенням Земельного кодексу України, а отже такий договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Не погодившись з рішенням господарського суду, приватне підприємство "Одісея-Кір", звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що ПП "Одісея-Кір" виконало усі вимоги діючого законодавства на момент отримання ділянки в оренду, були отримані усі висновки та проект погодження. За рішення прийнятті органом місцевого самоврядування, скаржник не може нести відповідальність. Також слід зауважити, що своїми діями ПП "Одісея-Кір" не завдав на якої шкоди інтересам держави та органам місцевого самоврядування.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.06.14р. апеляційну скаргу прийнято до розгляду.

Представники сторін не використали своє право бути присутніми у судовому засіданні, хоча належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України.

Прокурором надано відзив на апеляційну скаргу ПП "Одісея-Кір", в якому зазначено, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено матеріали справи, прийнято вірне рішення у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, в свою чергу, які зазначені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими. Просить залишити оскаржуване рішення - без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні 21.07.14р. оголошені вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, державна інспекція сільського господарства в Кіровоградській області листом №4425/1 від 28.10.2013 (а.с.81-82) повідомила прокурора м. Кіровограда про те, що в ході вивчення матеріалів відведення земель на території м. Кіровограда встановлено, що в землевпорядній документації наявні не всі висновки погоджувальних служб, передбачені земельним законодавством. Зокрема, не всі необхідні документи містяться в справах по укладенню договорів оренди землі між Кіровоградською міською радою та приватним підприємством "Одісея-Кір" (надалі - ПП "Одісея-Кір").

Так, пунктом 19 рішення Кіровоградської міської ради від 10.12.2004 № 1363 "Про регулювання земельних відносин", копія витягу якого міститься в матеріалах справи (а.с. 15), затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ПП "Одісея-Кір" в оренду на 25 років земельну ділянку площею 0,35 га (у тому числі по угіддях: 0,35 га вулиць, набережних, площ), розташовану по вул. Шмідта (біля автовокзалу № 1) під розміщення адміністративно-комерційного комплексу за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Водночас судом першої інстанції встановлено, що постановою господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2006 у справі №3/61 (а.с. 24-28) скасовано пункти 17, 19, 20, 22 рішення Кіровоградської міської ради від 10.12.2004 № 1363. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 у справі № 3/61 (а.с. 35-36) постанову господарського суду Кіровоградської області в частині скасування пункту 20 рішення Кіровоградської міської ради від 10.12.2004 № 1363 скасовано. В цій частині - в задоволенні позову відмовлено. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17.09.2008 (а.с. 37-39) скасував постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.08.2006 та залишив в силі постанову господарського суду Кіровоградської області від 12.05.2006 у справі №3/61.

Отже, станом на 17.09.2008 набрало чинності судове рішення, відповідно до якого пункт 19 рішення Кіровоградської міської ради від 10.12.2004 № 1363 скасовано.

Проте, всупереч тому, що пункт 19 рішення Кіровоградської міської ради № 1363 від 10.12.2004 скасований, Кіровоградська міська рада (орендодавець) 26.08.2009 уклала з ПП "Одісея-Кір" (орендар) договір оренди землі № 191 (а.с. 16-19). Відповідно до вказаного договору, зокрема пункту 1, орендодавець, на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 10 грудня 2004 року № 1363 "Про регулювання земельних відносин", надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення адміністративно-комерційного комплексу, яка знаходиться по вул. Шмідта (біля автовокзалу № 1) в місті Кіровограді.

Договір зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії Державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27 серпня 2009 року за № 040939000083.

В силу вимог ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України - громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відтак, на думку колегії, обов'язковою передумовою укладення договору оренди земельної ділянки, що перебуває у державній і комунальній власності є наявність рішення уповноваженого органу про надання земельної ділянки. Відсутність рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки або затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельних ділянок, а, так само, скасування таких рішень, є підставою для визнання недійсним договору оренди землі.

У постанові пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ, що виникають із земельних відносин» №6 від 17.05.11р., необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності. Відсутність відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування є підставою для визнання недійсним договору оренди землі.

Так, правовий аналіз матеріалів справи свідчить, що оскільки спірний договір оренди землі суперечить положенням Земельного кодексу України, такий договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Незаконне надання в користування спірної земельної ділянки порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірний договір суперечить положенням Земельного кодексу України, а отже такий договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дав їм правильну юридичну оцінку, прийняв законне і обґрунтоване рішення, підстави для скасування якого відсутні.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а тому його слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2014р. у справі № 912/2413/13 - залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства "Одісея-Кір" - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.П. Павловський

Суддя І.М. Науменко

Суддя В.О. Кузнецов