Ухвала

від 08.07.2014 по справі 815/755/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

08 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/755/14

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О. М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

при секретарі - Єршовій А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інстанції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інстанції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ) Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 січня 2014 року №0000011710 та №0000431710.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що визначення ОСОБА_2 загального фінансового результату по операціях з інвестиційними активами в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік здійснено відповідно до вимог законодавства та індивідуальної податкової консультації. Крім того, на думку позивача, відповідач при проведенні перевірки порушив строки та порядок проведення податкової перевірки щодо дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з інвестиційними активами платника податків ОСОБА_2

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що за наслідками проведеної перевірки, в результаті дослідження наданих до перевірки документів, встановлено, що ОСОБА_2 було здійснено придбання інвестиційного активу у вигляді корпоративних прав у TOB «ТК Алмі», TOB «Алмі-Трейд», TOB «Обрій», ТОВ «Лізінг-Номінал», TOB «ТД Копійка», ТОВ «Траффік» та не було здійснено подальшу їх реалізацію, і тому платником податків невірно заповнено графу 6 «Фінансовий результат операцій з інвестиційними активами (інвестиційний прибуток (+) або інвестиційний збиток (-))» додатку 3 до податкової декларацій за 2011 рік, включивши до інвестиційних збитків суми витрат, понесені на їх придбання без подальшої їх реалізації. Також, відповідач зазначив, що у графі 4 «Сума доходу, отриманого від продажу інвестиційного активу» Розділу І додатку 3 до податкової декларацій за 2011 року вказано суму у розмірі 34 857 852,05 грн., яка також не відповідає дійсності, оскільки відповідно до банківських виписок кошти на рахунок позивача надійшли в наступному порядку: 29 грудня 2010 року - 15 922 200 грн.; 12 квітня 2011 року - 10 774 543,57 грн.; 15 червня 2011 року - 8 161 108,48 грн. Тому, як вказував відповідач, частину доходу від реалізації інвестиційного активу платник податків отримав у 2010 році, а не в 2011 році, і тому відповідно до положень п.п.49.18.4 п.49.18 ст. 49 ПК Україна позивач повен був здійснити декларування прибутку за 2010 рік до 01 травня 2011 року та не мав права включати даний прибуток до декларації за 2011 рік. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 23 січня 2014 року №0000011710 та №0000431710.

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ОСОБА_2 зареєстрований та перебуває на обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області як платник податків.

23 лютого 2012 року в ДПІ у Приморському районі м. Одеси, відбулась робоча зустріч, на яку були запрошені засновники підприємства ТОВ «АНГРО», в тому, числі ОСОБА_2, та на яку прибула його довірена особа, якій, в свою чергу, було повідомлено про обов'язки ОСОБА_2 сплатити ПДФО від інвестиційного прибутку, що виник внаслідок реалізації часток у статутному капіталі ТОВ «АНГРО» та подати декларацію про отримані доходи до 01 травня 2012 року.

25 квітня 2012 року позивач звернувся до ДПІ у Приморському районі м. Одеси із проханням надати офіційне роз'яснення з приводу питань щодо визначення суми податкового зобов'язання у декларації про отримані доходи.

На вказаний лист позивача ДПІ у Приморському районі м. Одеси надала лист-роз'яснення від 27 квітня 2012 року №11207/А/06-009 в порядку надання податкових консультацій, зазначивши, зокрема, що платник податку повинен самостійно, до 01 травня року, що настає за звітним, подати в податковий орган за місцем проживання річну податкову декларацію, і до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену ним в податковій декларації.

28 квітня 2012 року ОСОБА_2 подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік разом із розрахунком податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами та розрахунком податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності.

При цьому, 27 липня 2013 року за №19741/15-53-17-128, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області направлено на адресу позивача лист-запит щодо надання пояснень та їх документального підтвердження з питань щодо здійснення позивачем інвестиційних операцій, у якому, в тому числі, зазначалось про те, що у разі ненадання пояснень у встановлені строку, у відповідності з положеннями п.п.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, буде вирішено питання щодо ініціювання позапланової виїзної/невиїзної перевірки з питання здійснення інвестиційних операцій фізичною особою та отримання фізичною особою доходів у вигляді інвестиційного прибутку за 2011 рік.

Згідно наказів відповідача від 17 грудня 2013 року за №1521 та від 27 грудня 2013 року №1612 та відповідно до направлення на перевірку від 17 грудня 2013 року, у період з 20 грудня 2013 року по 30 грудня 2013 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з інвестиційними активами платника податків ОСОБА_2 за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт від 11 січня 2014 року №32/15-53-17-1/НОМЕР_1, яким встановлено, що в порушення п.4.1 ст. 4, ст. 16, ст. 18, ст. 19, п.9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», платником податків позивачем занижено податок з доходів фізичних осіб у сумі 2 349 330 грн., шляхом не включення до декларації інвестиційного прибутку від продажу частки у статутному капіталі ТОВ «АНГРО» на загальну суму 15 662 200 грн.; а також, в порушення пп.164.1.1п.164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, платником податків позивачем занижено загальний річний оподаткований дохід на загальну суму 28 542 250 грн., в результаті чого в порушення п.178.3 та п.178.7 ст. 178 Податкового кодексу України платником податку занижено податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 21 48 300,16 грн.

Разом з цим, як додаток до акту перевірки, перевіряючим складено розрахунок фінансових санкцій за результатами вказаної перевірки.

Направлення на перевірку та копія наказу від 27 грудня 2013 року вручено позивачу 27 грудня 2013 року.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивачем 16 січня 2014 року подані до ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області заперечення на вказаний акт, які за наслідком їх розгляду листом ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 22 січня 2014 року №1732/А/15-53-17-1 залишені без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2014 року №0000011710, яким позивачу за порушення п.4.1 ст. 4, ст. 16, ст. 18, ст. 19, п.9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» з урахуванням ст. 123 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 2 936 662,50 грн., у тому числі за основним платежем 2 349 330 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 587 332,50 грн. та податкове повідомлення-рішення від 23 січня 2014 року №0000431710, яким позивачу, за порушення пп.164.1.1 п.164.1 ст. 164, п.178.3 та п.178.7 ст. 178 Податкового кодексу України, з урахуванням ст. 123 Податкового кодексу України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 2 685 375,20 грн., у тому числі за основним платежем 2 148 300,16 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 537 075,04 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що визначення відповідачем оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями сум грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування є протиправним, а отже і накладення штрафних (фінансових) санкцій на підставі цих порушень, є також протиправним.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

В апеляційній скарзі ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки в порушення п.4.1 ст. 4, ст. 16, ст. 18, ст. 19, п.9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», платником податків ОСОБА_2 занижено податок з доходів фізичних осіб у сумі 2 349 330 грн., шляхом не включення до декларації інвестиційного прибутку від продажу частки у статутному капіталі ТОВ «АНГРО» на загальну суму 15 662 200 грн.; а також, в порушення пп.164.1.1 п.164.1 ст. 164 Податкового кодексу України, платником податків ОСОБА_2 занижено загальний річний оподаткований дохід на загальну суму 28 542 250 грн., в результаті чого в порушення п.178.3 та п.178.7 ст. 178 Податкового кодексу України платником податку занижено податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2 148 300,16 грн., тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті є правомірними.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.пп.163.1.1,163.1.2 п.163.1 ст. 163 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України об'єктом оподаткування платника податку (як резидента, так і нерезидента) є, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Згідно абз.1-3 п.164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням п.164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Підпунктом 164.1.1 п.164.1 ст. 164 ПК України передбачено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

При цьому пп.164.1.3 п.164.1 ст. 164 ПК України визначено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із ст. 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із ст. 178 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 грудня 2010 року позивач (продавець) уклав договір купівлі-продажу 50% часток в статутному капіталі ТОВ «АНГРО» з компанією Megapolis Holdings (Overseas) Limited (покупець), юридичною особою, що створена та діє за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер 207730, згідно умов якого продавець зобов'язується передати частку у власність покупця разом з усіма правами, пов'язаними з часткою, а покупець зобов'язується прийняти частку у власність, а також оплатити покупну ціну за частку в порядку і на умовах, передбачених цим договором (п.2.1). Відповідно до п.1.1 «частка» - 50% у статутному капіталі товариства номінальною вартістю 260 000 грн., законним власником яких є подавець. Відповідно до п.3.1 договору покупна ціна, яку покупець зобов'язується сплатити продавцю за частку, становить 4 352 940 доларів США та включає в себе всі податки, а також банківські комісії банків, в яких відкриті рахунки покупця і продавця. Пунктом 3.3 договору встановлений порядок сплати покупної ціни у такому порядку: платіж в розмірі 2 000 000 доларів США (перший платіж) здійснюється на протязі 5 робочих днів з моменту підписання цього Договору; платіж в розмірі 1 352 940 доларів США (другий платіж) здійснюється протягом 5 робочих днів з моменту отримання покупцем від продавця належного відправлення концерну «Алмі» письмових повідомлень на адресу Тютюнових компаній про припинення діяльності концерну «Алмі» по реалізації та дистрибуції продукції, а також належного виконання продавцем відповідних, передбачених Меморандумом зобов'язань; платіж в розмірі 1 000 000 доларів США здійснюється на протязі 5 робочих днів з моменту підписання Сторонами Акту повного виконання зобов'язань (третій платіж). Угодою про внесення змін до договору купівлі-продажу частки в розмірі 50% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «АНГРО» від 16 травня 2011 року, укладеною між позивачем та компанією Megapolis Holding (Overseas) Limited, був змінений загальний розмір покупної ціни частки, яка становить 4 376 469 доларів США, та, відповідно, змінився розмір третього платежу, який становить 1 023 529 доларів США.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в повному обсязі виконали умови договорів купівлі-продажу 50% часток в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «АНГРО», укладеними між позивачем і компанією Megapolis Holdings (Overseas) Limited та ОСОБА_4 і компанією Megapolis Holdings (Overseas) Limited, виконали умови Меморандуму та надали компанії Megapolis Holdings (Overseas) Limited відповідні документи у повному обсязі, що підтверджується актом повного виконання зобов'язань від 14 червня 2011 року. Відповідно до виписки з банківського рахунку позивач кошти від продажу 50% часток у статутному капіталі ТОВ «АНГРО» надійшли: 29 грудня 2010 року в розмірі 2 000 000 доларів США; 12 квітня 2011 року в розмірі 1 352 940 доларів США; 15 червня 2011 року в розмірі 1 023 529 доларів США.

В результаті вказаних операцій загальний дохід ОСОБА_2 від продажу частки в статутному капіталі ТОВ «АНГРО» склав, з урахуванням курсу гривні до долару США, 34 857 852,05 грн.

Відповідно до п.п.9.6.2. п.9.6. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм пп.9.6.4 цього пункту. До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента. Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Підпунктом 9.6.3 п.9.6 вказаної статті передбачено, що якщо у результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими пп.9.6.2 цього пункту, виникає від'ємне значення, то воно вважається інвестиційним збитком.

Згідно п.п.9.6.6. п.9.6. ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків отриманих платником отриманих платником податку протягом звітного року зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року. Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, то його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Відповідно п.п.9.6.7 п.9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» для цілей цього пункту: під терміном «інвестиційний актив» розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу; під терміном «пакет цінних паперів» розуміється окремий цінний папір чи сукупність ідентичних цінних паперів; під терміном «ідентичний цінний папір» розуміються цінні папери, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення.

Згідно п.п.170.2.1 п.170.2 ст. 170 ПК України облік загального фінансового результату операцій: інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Підпунктом 170.2.2 п.170.2. ст. 170 ПК України інвестиційний прибуток розраховується як позитивне різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 -170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

Відповідно до абз.5 п.п.170.2.2. п.170.2. ст. 170 ПК України до продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернень платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Згідно абз.6 п.п.170.2.2 п.170.2 ст. 170 ПК України придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2011 календарного року позивачем було здійснено придбання інвестиційного активу у вигляді корпоративних прав шляхом внесення грошових внесків до статутних фондів підприємств ТОВ «ТК АЛМІ» у розмірі 16 355 500 грн., ТОВ «АЛМІ-ТРЕЙД» у розмірі 5 000 грн., ТОВ «Обрій» у розмірі 10 000 000 грн., ТОВ «Лізінг-Номінал» у розмірі 288 000 грн., ТОВ «ТД Копійка» у розмірі 20 500 грн., ТОВ «Траффік» у розмірі 1 868 250 грн., ТОВ «Копійка-Центр» у розмірі 5 000 грн.

Підпунктом пп.170.2.3 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

Згідно пп.170.2.6 п.170.2 ст. 170 Податкового кодексу України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Матеріалами справи підтверджується, що позитивне значення загального фінансового результату операцій позивача з інвестиційними активами за наслідками звітного (податкового) періоду виникло у 2011 році в розмірі 6 320 602,05 грн., у зв'язку з чим сума податку на доходи фізичних осіб в 2011 році склала 1 074 502,35 грн.

Слід зазначити, що ОСОБА_2, за результатами подання річної декларації за 2011 рік, сплатив податок на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 1 074 974,23 грн., включаючи податок на доходи фізичних осіб за результатами операцій з інвестиційними активами, що підтверджується платіжним дорученням №01 від 25 липня 2012 року.

Колегія суддів вважає, що доводи апелянта щодо зобов'язання позивача здійснити декларування до 01 травня 2011 року частини доходу від реалізації інвестиційного активу на загальну суму 15 922 200 грн. та сплатити з неї податок з доходів фізичних осіб визначеними за ставками, встановленими п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», на рівні 15%, і дана сума повинна бути відображена в декларації за 2010 рік, оскільки вказану частину доходу від реалізації інвестиційного активу платник податків отримав в 2010 році, є необґрунтованими, так як відповідно до ст. 5 договору закриття буде відбуватись у строки та у місці, погодженому сторонами, але не пізніше 5 робочих днів з моменту державної реєстрації уповноваженим державним органом змін до установчих документів товариства, а ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в повному обсязі виконали умови договорів купівлі-продажу 50% часток в статутному капіталі ТОВ «АНГРО», виконали умови Меморандуму та надали компанії Megapolis Holdings (Overseas) Limited відповідні документи у повному обсязі, та підписали Акт повного виконання зобов'язань від 14 червня 2011 року, тобто, саме в цей день відбулося віжчудження корпоративних прав позивача до компанії Megapolis Holdings (Overseas) Limited.

Відповідно пп.пп.14.1.55,14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних митним органам.

Згідно пп.164.2.9 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального річного оподатковуваного доходу платника податку включаються інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у пп.пп.165.1.2,165.1.40 п.165.1 ст. 165 цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що, оскільки відчуження корпоративних прав відбулось 14 червня 2011 року, то позивачем правильно задекларовано зазначену вище суму від здійснення операцій з інвестиційними активами саме у 2011 році.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався із проханням про надання офіційного роз'яснення з вищезазначеного питання до ДПА в Одеській області, та вказаним податковим органом було надано позивачу індивідуальну податкову консультацію від 16 червня 2011 року №21143/А/17-0313, в якій зазначено, що оскільки повний розрахунок за договором відбудеться в 2011 році, то розрахунок отриманого від продажу корпоративних прав доходу та його задекларування потрібно здійснити в 2011 році.

Слід зазначити, що до вищезазначеної індивідуальної податкової консультації ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС зазначає, що позивач суму податкового зобов'язання у розділі ІІ Декларації рядок 01 стовбець 5, яка підлягає сплаті платником податку самостійно, визначив правильно.

При цьому, колегія суддів не приймається до уваги наданий з боку відповідача лист від 19 березня 2014 року №9301/А/15-53-06-021, яким без зазначення будь-яких на то підстав, відкликано вищевказану податкову консультацію, оскільки законом передбачено її скасування або зміна.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що податковий орган, нараховуючи грошове зобов'язання за період 2010 року вийшов за межі своїх повноважень, оскільки період, який підлягав перевірки визначено в акті перевірки з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності прийняття та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки визначення відповідачем сум грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування є протиправним, а отже і накладення штрафних (фінансових) санкцій на підставі цих порушень, є також протиправним.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інстанції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв