Ухвала

від 14.12.2016 по справі 815/755/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2016 року м. Київ К/800/40891/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Веденяпіна О.А.

при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,

за участю представників сторін: від позивача - ОСОБА_4,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2014 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 р.

у справі № 815/755/14

за позовом ОСОБА_5

до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014 року ОСОБА_5 (далі - позивач, ОСОБА_5.) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси), в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.01.2014 р. № 0000011710, № 0000431710.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2014 р., яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 р., адміністративний позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 23.01.2014 р. № 0000011710 та № 0000431710.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2014 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач у письмових запереченнях та в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими та прийнятими у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 20.12.2013 р. по 30.12.2013 р., на підставі пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 17.12.2013 р. № 1521, посадовою особою ДПІ у Приморському районі м. Одеси була проведена документальна позапланова виїзна перевірка платника податків ОСОБА_5 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з інвестиційними активами за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт від 11.01.2014 р. № 32/15-53-17-1/НОМЕР_3 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог: - пункту 4.1 статті 4, статті 16, статті 18, статті 19, пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб у сумі 2 349 330 грн., у зв'язку з не включенням до декларації інвестиційного прибутку від продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Ангро» на загальну суму 15 662 200 грн.; - підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України», що призвело до заниження загального річного оподатковуваного доходу на загальну суму 28 542 250 грн. в результаті чого в порушення пунктів 178.3, 178.7 статті 178 Податкового кодексу України платником податку занижено податкове зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2 148 300,16 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходили з наступних мотивів.

Згідно із підпунктами 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування платника податку (як резидента, так і нерезидента) є, зокрема: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Загальний оподатковуваний дохід, згідно підпункту 164.1.1 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України, складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

При цьому підпунктом 164.1.3 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України визначено, що загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Згідно підпункту 164.2.9 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального річного оподатковуваного доходу платника податку включаються інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.40 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 28.12.2010 р. позивач (продавець) уклав договір купівлі-продажу 50% часток в статутному капіталі ТОВ «Ангро» з компанією Megapolis Holdings (Overseas) Limited (покупець), юридичною особою, що створена та діє за законодавством Республіки Кіпр, реєстраційний номер 207730, згідно умов якого продавець зобов'язується передати частку у власність покупця разом з усіма правами, пов'язаними з часткою, а покупець зобов'язується прийняти частку у власність, а також оплатити покупну ціну за частку в порядку і на умовах, передбачених цим договором. Відповідно до п.1.1 договору «частка» - 50% у статутному капіталі товариства номінальною вартістю 260 000 грн., законним власником яких є подавець. Відповідно до п.3.1 договору покупна ціна, яку покупець зобов'язується сплатити продавцю за частку, становить 4 352 940 доларів США та включає в себе всі податки, а також банківські комісії банків, в яких відкриті рахунки покупця і продавця. Пунктом 3.3 договору встановлений порядок сплати покупної ціни у такому порядку: платіж в розмірі 2 000 000 доларів США (перший платіж) здійснюється на протязі 5 робочих днів з моменту підписання цього Договору; платіж в розмірі 1 352 940 доларів США (другий платіж) здійснюється протягом 5 робочих днів з моменту отримання покупцем від продавця належного відправлення концерну «Алмі» письмових повідомлень на адресу Тютюнових компаній про припинення діяльності концерну «Алмі» по реалізації та дистрибуції продукції, а також належного виконання продавцем відповідних, передбачених Меморандумом зобов'язань; платіж в розмірі 1 000 000 доларів США здійснюється на протязі 5 робочих днів з моменту підписання Сторонами Акту повного виконання зобов'язань (третій платіж).

Угодою про внесення змін до договору купівлі-продажу частки в розмірі 50% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Ангро» від 16.05.2011 р., укладеною між позивачем та компанією Megapolis Holding (Overseas) Limited, був змінений загальний розмір покупної ціни частки, яка становить 4 376 469 доларів США, та, відповідно, змінився розмір третього платежу, який становить 1 023 529 доларів США.

Так, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в повному обсязі виконали умови договорів купівлі-продажу 50% часток в статутному капіталі ТОВ «Ангро», укладеними між позивачем і компанією Megapolis Holdings (Overseas) Limited та ОСОБА_7 і компанією Megapolis Holdings (Overseas) Limited, виконали умови Меморандуму та надали компанії Megapolis Holdings (Overseas) Limited відповідні документи у повному обсязі, що підтверджується актом повного виконання зобов'язань від 14.06.2011 р.

В результаті вказаних операцій загальний дохід ОСОБА_5 від продажу частки в статутному капіталі ТОВ «Ангро» склав 34 857 852,05 грн.

Таким чином, оскільки відчуження корпоративних прав відбулось 14.06.2011 р., то позивачем правильно задекларовано суму від здійснення операцій з інвестиційними активами саме у 2011 році.

Відповідно до підпункту 9.6.2 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу, з урахуванням норм підпункту 9.6.4 цього пункту.

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу корпоративного права його емітентом, яке належало платнику податку; повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного фонду емітента корпоративних прав, внаслідок виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного фонду юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Підпунктом 9.6.3 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що якщо у результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими підпунктом 9.6.2 цього пункту, виникає від'ємне значення, то воно вважається інвестиційним збитком.

Згідно підпункту 9.6.6 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного року.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків отриманих платником отриманих платником податку протягом звітного року зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року. Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, то його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Відповідно до підпункту 9.6.7 пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» для цілей цього пункту: - під терміном «інвестиційний актив» розуміється пакет цінних паперів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом, а також банківські метали, придбані у банку, незалежно від місця їх подальшого продажу; - під терміном «пакет цінних паперів» розуміється окремий цінний папір чи сукупність ідентичних цінних паперів; - під терміном «ідентичний цінний папір» розуміються цінні папери, випущені одним емітентом за тотожними умовами емісії, виплати доходу, викупу чи погашення.

Згідно із підпунктом 170.2.1 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Інвестиційний прибуток, згідно підпункту 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України, розраховується як позитивне різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 -170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з: обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив; зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку; повернень платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи - резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Підпунктом 170.2.3 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку за правилами, встановленими цією статтею, виникає від'ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

Згідно із підпунктом 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року. Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом 2011 календарного року позивачем було здійснено придбання інвестиційного активу у вигляді корпоративних прав шляхом внесення грошових внесків до статутних фондів підприємств ТОВ «ТК АЛМІ» у розмірі 16 355 500 грн., ТОВ «АЛМІ-ТРЕЙД» у розмірі 5000 грн., ТОВ «Обрій» у розмірі 10 000 000 грн., ТОВ «Лізінг-Номінал» у розмірі 288 000 грн., ТОВ «ТД Копійка» у розмірі 20 500 грн., ТОВ «Траффік» у розмірі 1 868 250 грн., ТОВ «Копійка-Центр» у розмірі 5000 грн.

Позитивне значення загального фінансового результату операцій позивача з інвестиційними активами за наслідками звітного (податкового) періоду виникло у 2011 році в розмірі 6 320 602,05 грн., у зв'язку з чим сума податку на доходи фізичних осіб в 2011 році склала 1 074 502,35 грн.

За результатами подання річної декларації за 2011 рік позивач сплатив податок на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 1 074 974,23 грн., включаючи податок на доходи фізичних осіб за результатами операцій з інвестиційними активами, що підтверджується платіжним дорученням № 01 від 25.07.2012 р.

Згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом першим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки судами встановлено невідповідність законодавству винесених податкових повідомлень-рішень від 23.01.2014 р. № 0000011710 та № 0000431710, вимоги щодо визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень були задоволені обґрунтовано.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.04.2014 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 р. у справі № 815/755/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) О.А. Веденяпін