ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
07 липня 2014 року № 826/7380/14
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ваш перевізник" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.04.2014
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваш Перевізник» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25 квітня 2014 року № 0001782201 та № 0001792201.
Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Вестфаль» та ТОВ «Кепітал ЛТД».
Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 11 квітня 2014 року № 149/26-57-22-01-10/36942062.
Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.
Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
На підставі наказу від 28 березня 2014 року № 505 та направлень від 28 березня 2014 року № 493/26-57-22-01-21П, № 495/26-57-22-01-21П на підставі підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України про документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ваш Перевізник» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із ТОВ «Вестфаль» (код ЄДРПОУ 38519127) за травень 2013 року та ТОВ «Кепітал ЛТД» (код ЄДРПОУ 38464225) за квітень 2013 року, за результатом якої складено акт перевірки від 11 квітня 2013 року № 149/26-57-22-01-10/36942062.
Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення:
- підпунктів 14.1.27, 14.1.28. пункту 14.1. статті 14, пункту 447.1. статті 44, пунктів 138.4., 138.8. статті 138, підпункту 139.1.6. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальній сумі 111225,00 грн.;
- пунктів 198.3., 198.6. статті 198, пунктів 201.4., 201.6., 201.8. статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 117079,00 грн.
Податковими повідомленнями - рішеннями Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25 квітня 2014 року позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на суму 139031,25 грн. та з податку на додану вартість на суму 146348,75 грн.
Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.
Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Вестфаль» та ТОВ «Кепітал ЛТД», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).
Матеріали справи свідчать, що між позивачем (Замовник) та ТОВ «Кепітал ЛТД», ТОВ «Вестфаль» (Виконавець) укладено Договори транспортно-експедиційного обслуговування № 23/1-13 від 23 січня 2013 року та № 010513 від 01 травня 2013 року відповідно, за умовами яких в порядку та умовах, визначених договором, виконавець бере на себе зобов'язання за плату здійснити для Замовника пов'язані з перевезенням вантажу Замовника операції, а саме: забезпечення потрібного автотранспорту для перевезення вантажів Замовника; надання всіх відомостей про водія та транспортний засіб; доставку вантажу в зазначені Замовником строки; організацію перевезення вантажів, логістичні, складські послуги, консультації в сфері вантажоперевезень та доставки вантажів; пакування вантажу з використанням власних матеріалів (стрейч, плівка палети, скотч); завантажування, розвантажування вантажу власними силами; послуги водія (який повинен мати, відповідну категорію водійського посвідчення та медичну довідку; приймання (за якістю і кількістю) супроводження та здача вантажу силами Виконавця.
Відповідно до пунктів 2.9. вищезазначених Договорів, Замовник повинен подати відповідну заявку (телефон, факс, електрона пошта) на автотранспорт та повну інформацію про вантаж за 24 години до його відправки по Україні і за 12 годин по Києву.
Матеріали справи містять копії заявок, які направлялись контрагентам - виконавцям, які містять інформацію про маршрут, тип вантажу, вагу, об'єм, спосіб загрузки, тип авто, номерний знак авто, водія, тощо.
Відповідні товарно-транспортні накладні та акти здачі-прийняття робіт за перевіряємий період містяться в матеріалах справи.
В свою чергу, ТОВ «Вестфаль» та ТОВ «Кепітал ЛТД» виписано на адресу позивачу податкові накладні, які відповідно до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних зареєстровані в реєстрі.
Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки по особовому рахунку.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.
Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за квітень 2013 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Вестфаль» та ТОВ «Кепітал ЛТД» у зв'язку з придбанням послуг.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).
За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача - ТОВ «Вестфаль» та ТОВ «Кепітал ЛТД»- були зареєстровані як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.
Вирішуючи питання про реальність операцій з надання послуг й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ваш Перевізник» здійснює діяльність у сфері вантажного автомобільного транспорту. Відповідно, товариством має торговий патент та ліцензію на провадження такої діяльності.
Мотивуючи необхідність придбання у контрагентів - виконавців експедиторських послу, зазначено, що для належного та своєчасного виконання договорів із замовниками (копії зазначених договорів містяться в матеріалах справи) щодо перевезення їх вантажів до пункту призначення, ТОВ «Ваш Перевізник» здійснюється пошук відповідних «візників на загальнонаціональному інтернет-порталі lardi-trans.com.ua., даний сайт передбачає можливість пошуку перевізників за видами вантажу, за напрямками здійснення перевезень, а також пошук вантажів перевізниками.
За допомогою вказаного ресурсу для виконання замовлень клієнтів виконавці знайшли ТОВ «Ваш Перевізник» за розміщеними замовленнями (позивачем надано одну з переписок працівника позивача із працівником ТОВ «Кепітал ЛТД»).
Суд звертає увагу, що товарно-транспортні накладні, складені на виконання вимог Договорів транспортно-експедиційного обслуговування № 23/1-13 від 23 січня 2013 року та № 010513 від 01 травня 2013 року, укладених між позивачем (Замовник) та ТОВ «Кепітал ЛТД», ТОВ «Вестфаль» (Виконавець), містять вичерпну інформацію про автопідприємство, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, пункту навантаження (повна адреса), відомостей про вантаж.
Згідно вищезазначених товарно-транспортних накладних, позивачем замовлялись послуги у ТОВ «Кепітал ЛТД», ТОВ «Вестфаль» для своєчасного виконання зобов'язань за договорами, укладеними із ТОВ «Еко», ТОВ «Аква-Імпекс», ТОВ «Експансія», ДП «Фуршкет Центр», тощо.
Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Ваш Перевізник» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.
Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".
Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Кепітал ЛТД», ТОВ «Вестфаль» були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Доказів на підтвердження того, що контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.
При цьому, посилання відповідача на вирок суду Шевченківського районного суду міста Києва від 24 вересня 2013 року у справі № 761/22932/13-к не приймаються судом, оскільки контролюючим органом не надано копію зазначеного вироку та не надано інформації про набрання зазначеним вироком законної сили. При цьому, суд звертає увагу, що такі докази витрбовувались у відповідача, проте суду не надавались. При цьому, посилання на пояснення громадянки Коляда Г.А. директора ТОВ «Кепітал ЛТД» також не беруться судом до уваги, оскільки копії таких пояснень не надано суду.
Також, посилання на акти Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у місті Києві від 21 червня 2013 року № 180/22-20/38464225 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Кепітал ЛТД» (код ЄДРПОУ 38464225) за період з 26 жовтня 2012 року по 31 травня 2013 року» та від 21 червня 2013 року № 160/22-01/38519127 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість ТОВ «Вестфаль» (код ЄДРПОУ 38519127)», оскільки таки висновки безпосередньо не впливають на діяльність позивача. При цьому, ймовірні порушення податкового законодавства з підприємств по ланцюгу постачання не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Кепітал ЛТД», ТОВ «Вестфаль», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25 квітня 2014 року № 0001792201.
Щодо обґрунтованості прийняття податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25 квітня 2014 року № 0001782201 суд зазначає наступне.
У відповідності до частини 2 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі по тексту - Закон № 996-XIV) питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
В свою чергу, стаття 135 Податкового кодексу України встановлює порядок визначення доходів та їх склад, який є основою класифікації доходів платника податку, відображається у розрахунках до декларації з податку на прибуток підприємства і є уніфікованим переліком, яким керуються як платники податку, так і податкові органи.
До числа доходів, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, відносяться доходи від операційної діяльності та інші доходи. Вони визначаються на основі первинних документів, що підтверджують отримання платником доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, визначених Податковим кодексом у розділі II.
Пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи платника податків визначаються на основі первинних документів, завданням яких у податкових відносинах є підтвердження факту отримання доходів. Порядок ведення та зберігання таких документів визначається правилами ведення бухгалтерського обліку. Головними документами при цьому виступають рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконання робіт, виписки із банківських рахунків, прибуткові касові ордери та ін. статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 17 червня 1999 р. № 996 встановлює, що первинним документом є "документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення". Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та звітність несе власник або уповноважений орган (посадова особа), що здійснює керівництво підприємством.
Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статті 9 Закону № 996-XIV.
Судом вже детально зазначалось, що матеріали справи містять договорів, копії податкових накладних, актів виконаних робіт на підтвердження реальності виконання умов вищезазначених договорів, укладених та підписаних позивачем та ТОВ «Кепітал ЛТД», ТОВ «Вестфаль».
За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про безпідставність винесення податкового повідомлення-рішення від 25 квітня 2014 року № 0001782201.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш Перевізник» підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш Перевізник» задовольнити.
2.Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 25 квітня 2014 року № 0001782201 та № 0001792201.
3. Судові витрати в сумі 487,20 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ваш перевізник» за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.Ю. Гарник
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 07.07.2014 |
Оприлюднено | 23.07.2014 |
Номер документу | 39844135 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Гарник К.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні