Постанова

від 02.07.2014 по справі 818/1513/14

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія:

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2014 р. Справа №818/1513/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

представника позивача - Похилько Л.В.,

представника відповідача - Дмитрієвої М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1513/14 за позовом публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе") звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002751502/28416 від 26.05.2014, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 377 787,00 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до змісту акту перевірки посадовими особами податкового органу встановлено, що ПАТ "Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе" завищено податковий кредит з ПДВ за грудень 2013 року на 377787,15 грн. по господарським взаємовідносинах з ТОВ "Сінтегра Консалтинг". До вказаних висновків податковий орган прийшов у зв'язку з неможливістю дослідити процес транспортування товару з огляду на деякі вади в оформленні товарно-транспортних накладних.

Разом з тим, позивач зазначає, що реальність здійснення господарських відносин ТОВ "Сінтегра Консалтинг" із ПАТ "Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе", їх виду обсягу, якості та розрахунків підтверджена довідкою перевірки за грудень 2013 року, складеною ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС від 20.03.20014 за №169/22-03/38418378, про що зазначає відповідач на с.5 акту. Крім того, звіркою ТОВ "Сінтегра Консалтинг" встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" за грудень 2013 року. Таким чином, висновки податкового органу про відсутність у позивача первинних документів, які надають йому право як платнику податків на формування податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ "Сінтегра Консалтинг" у грудні 2013 року, оскільки такі правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків є протиправним, а тому оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с.105-107) та зазначила, що взаємовідносини між ПАТ "Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе" та ТОВ "Сінтегра Консалтинг" мають безтоварний характер, угоди укладені між ними не спричинили реального настання правових наслідків, складались без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємств призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що посадовими особами податкового органу була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Сінтегра Консалтинг", їх реальності і повноти відображення в обліку за період з 01.12.2013 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт перевірки №1632/18-19-15-02/05747991 від 06.05.2014 (а.с.9-17).

Підставою проведення позапланової перевірки позивача послугувала отримана відповідачем від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва довідка від 20.03.2014 за №169/22-03/38418378 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Сінтегра Консалтинг" (код 38418378) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПАТ "Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе", реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2013 року, згідно якої ТОВ "Сінтегра Консалтинг" документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ПАТ "Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе" їх вид, обсяг, кількість та розрахунки, проте не досліджено транспортування (а.с.115-121).

Перевіркою, проведеною ДПІ у м. Сумах було встановлено порушення п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1., п.200.3, п.200.4, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим позивачем завищено розмір податкового кредиту, що призвело до завищення від'ємного значення з ПДВ за грудень 2013 року на 377787,15 грн.

На підставі вказаного вище акта перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.05.2014 за №0002751502/28416 про зменшення суми від'ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2013 року у сумі 377 787грн. (а.с.8).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу №СК1207/13-01 від 12.07.2013 (а.с.53-56) ПАТ "Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе" (Покупець) придбав у ТОВ "Сінтегра Консалтинг" (Продавець) обладнання згідно з номенклатурою, фактичне отримання якого підтверджується видатковими накладними №131213001, №131213002, №131213003 від 13.12.2013, №131228001 від 28.12.2013, №140225003 від 21.02.2014 (а.с.77,83,87,93,99).

На відвантажене обладнання ТОВ "Сінтегра Консалтинг" виписані податкові накладні №27 від 13.12.2013 на суму 10200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1700,00 грн. (а.с.76), №28 від 13.12.2013 на суму 53598,88 грн., в т.ч. ПДВ - 8933,15 грн. (а.с.82), №29 від 13.12.2013 на суму 1440000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 240000,00 грн. (а.с.86), №66 від 28.12.2013 на суму 746508,00 грн., в т.ч. ПДВ - 124418,00 грн. (а.с.92), №46 від 23.12.2013 на суму 16416,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2736,00 грн. (а.с.98). Всього на суму 2 266 722,88грн., в т.ч. ПДВ - 377 787,15грн.

Транспортування товару здійснювалось згідно товарно-транспортних накладних №Р131213001, №Р131213002, №Р131213003 від 13.12.2013, №Р191228031 від 28.12.2013, №Р1402250 від 21.02.2014 (а.с.78,84,88,94,100).

Товар отриманий працівниками позивача згідно довіреностей №33514 від 06.12.2013 (ОСОБА_3), №0-75 від 06.12.2013 (ОСОБА_4), №0-82 від 27.12.2013 (ОСОБА_5.).

Товар оприбуткований в бухгалтерському обліку підприємства відповідно до приходних ордерів №41258 від 25.12.2013, №41280 від 28.12.2013, №41259 від 25.12.2013, №331158 від 27.12.2013, №41051 від 11.03.2014 (а.с.79,85,89,95,101) та використаний в господарській діяльності позивача.

Товар оплачений згідно платіжного доручення №23896 від 23.12.2013 на суму 16416,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2736 грн., №2264 від 14.02.2014 на суму 1440000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 240000,00 грн., №2265 від 14.02.2014 на суму 817192,80 грн., в т.ч. ПДВ - 136198,80 грн., №2313 від 17.02.2014 на суму 10200,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1700,00 грн. (а.с.81,91,97,103).

При цьому, як випливає з акта перевірки, всі необхідні первинні документи, що підтверджують фактичне виконання правочину з постачання товару були досліджені в ході перевірок.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПКУ визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту з ПДВ, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, використання придбаного товару (послуги) у власній господарській діяльності, а також фактичне виконання господарської операції за наслідками якої виникає право на податковий кредит з ПДВ.

Крім того, окремо варто зауважити, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Податкового кодексу України, не передбачається обов'язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це не може тягнути відповідальності та негативних наслідків саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту з ПДВ та має всі документальні підтвердження його розміру.

Даний висновок також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03). Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що "платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Враховуючи наведені норми, а також те, що в судовому засіданні було підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з контрагентом ТОВ "Сінтегра Консалтинг", суд дійшов висновку про неправомірність висновків посадових осіб податкового органу про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість ПАТ "Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе" за грудень 2013 року в сумі 377 787,00 грн.

Щодо надання на перевірку товарно-транспортних накладних з деякими вадами у їх оформленні слід зазначити, що законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Законом України "Про автомобільний транспорт" визначені засади організації та діяльності автомобільного транспорту, у відповідності до статті 48 якого визначений перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Так, частина 2 вказаної норми Закону встановлює, що документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, при здійсненні внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом водіями може використовуватися, як товарно-транспортна накладна, так й інший визначений законодавством документ, використання якого може здійснюватися як поряд з товарно-транспортною накладною, так і без неї.

Видаткова накладна - це первинний бухгалтерський документ, за допомогою якого суб'єкт господарської діяльності може здійснити реалізацію готової продукції та товарів, матеріалів та основних засобів, відвантажити товари на комісію та надати послуги, складення якого передбачено статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як наслідок, наявність у позивача видаткових накладних на поставлений товар є документальним підтвердженням відвантаження позивачу постачальниками придбаних матеріальних цінностей. Наявність видаткових накладних, в сукупності з іншими дослідженими доказами підтверджує факти поставок товарів позивачу.

З огляду на викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0002751502/28416 від 26.05.2014 не відповідає вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем при подачі позовної заяви було сплачено судовий збір згідно платіжного доручення №6471 від 03.06.2014 в сумі 755,57 грн. (а.с.7).

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З огляду на викладене вище, ПАТ "Сумське МНВО ім. М.В. Фрунзе" підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України сума судового збору в розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах №0002751502/28416 від 26.05.2014, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 377 787,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" (код ЄДРПОУ 05747991) витрати зі сплати судового збору в сумі 487,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) В.М. Соколов

Повний текст постанови складено 07.07.2014 року.

З оригіналом згідно:

Суддя В.М. Соколов